Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МУ104/2019/2<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 20
Показанi документи с 1 за 20

Ускладнений перебіг цукрового діабету: у центрі уваги гіпоглікемія (лекція з демонстрацією клінічного спостереження) [Текст] / М. В. Бондар [та ін.] // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 2. - С. 27-36. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ГИПОГЛИКЕМИЯ (кровь, терапия, этиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 (лекарственная терапия, осложнения)
ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛИТОТРИПСИЯ (методы)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ
Анотація: В статті наведені дані щодо етіології, патогенезу, клініки, діагностики та лікування гіпоглікемії як найчастішого невідкладного стану у разі цукрового діабету. Перераховані основні причини виникнення гіпоглікемічного синдрому, а також лікарські помилки, що зумовлюють виникнення цього ускладнення в практиці анестезіології та інтенсивної терапії, вказані методи запобігання йому. У кінці статті наведене власне клінічне спостереження тривалого резистентного до лікування епізоду гіпоглікемії у хворого на цукровий діабет 2-го типу в післяопераційному періоді на фоні постійного прийому цукрознижувальних препаратів та його обговорення.

Дод.точки доступу:
Бондар, М. В.; Пилипенко, М. М.; Галушко, О. А.; Овсієнко, Т. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Обгрунтування доцільності застосування левофлоксацину 750 мг внутрішньовенно для лікування тяжких негоспітальних пневмоній в умовах стаціонару (огляд літератури) [Текст] / О. М. Нестеренко [та ін.] // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 2. - С. 39-48. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ПНЕВМОНИЯ (диагностика, классификация, лекарственная терапия, смертность, эпидемиология, этиология)
ИНФЕКЦИИ ВНЕБОЛЬНИЧНЫЕ
ЛЕЧЕНИЯ НЕБЛАГОПРИЯТНЫЙ ИСХОД
РИСКА ОЦЕНКА
АЛГОРИТМЫ
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА (вредные воздействия, прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕВОФЛОКСАЦИН (вредные воздействия, прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Проведено епідеміологічний аналіз актуальних (за 2014–2018 роки) показників захворюваності, смертності й розглянуто сучасні підходи до діагностики й лікування тяжкої негоспітальної пневмонії в усьому світі, Європі, Україні. Подано рекомендації міжнародних настанов та української адаптованої клінічної настанови, заснованої на доказах, з уніфікованим протоколом надання медичної допомоги дорослим пацієнтам із негоспітальною пневмонією (2016). Наведено дані міжнародних досліджень щодо доцільності застосування п’ятиденного курсу левофлоксацину 750 мг для внутрішньовенного введення 1 раз на добу в комплексі інтенсивної терапії тяжких негоспітальних пневмоній в умовах стаціонару в дорослих пацієнтів. Зазначений режим введення препарату слід вважати оптимальним із фармакокінетичних, фармакодинамічних та етіотропних позицій як компонент комбінованої протимікробної терапії. Це дозволяє діяти, зокрема, на внутрішньоклітинні патогени — збудники атипової пневмонії; запобігати розвитку бактеріальної резистентності; скорочувати терміни антибактеріальної терапії; знижувати загальні витрати на лікування й частоту розвитку побічних реакцій.

Дод.точки доступу:
Нестеренко, О. М.; Прокопенко, Б. Б.; Нестеренко, О. О.; Воробйова, Т. І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Марков, Ю. І.
Поширеність психоактивних речовин як анестезіологічна проблема [Текст] / Ю. І. Марков, О. А. Лоскутов, В. О. Поліщук // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 2. - С. 49-57. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
НАРКОМАНИЯ (эпидемиология, этиология)
НАРКОТИКИ
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ
Анотація: Проблема зловживання наркотиками постає надзвичайно гостро перед сучасним суспільством і є великим викликом для системи охорони здоров’я. За інформацією ООН, близько 275 мільйонів людей по всьому світу, що становить 5,6 % глобальної популяції людей віком 15–64 роки, приймали наркотики хоча б один раз за 2016 рік. Згідно з даними ВООЗ, у 2015 році 450 000 людей померло внаслідок вживання наркотиків, у тому числі від СНІДу та гепатиту С. Останні тендеції вказують, що досягнуто рекордного рівня виробництва наркотиків рослинного походження. Найпоширенішим наркотиком є марихуана, на другому місці — амфетаміни. Останніми роками сотні нових наркотиків було синтезовано і виведено на ринки синтетичних наркотиків, основну їх частину становлять стимулятори, за ними слідують агоністи канабіоїдних рецепторів та класичні галюциногени. Останнім часом особливо характерне вживання молоддю так званих новітніх синтетичних наркотиків, які є синтетичними похідними тетрагідроканабінолу та катінону. Велика кількість свіжих досліджень присвячена фармакодинаміці та механізму дії нових наркотиків на організм людини. Спостерігається високий рівень коморбідності при розладі вживання речовин, зокрема молоддю. Особливе місце займають ускладнення з боку серцево-судинної системи. Амфетамін чинить кардіотоксичну дію, викликає дилатаційну кардіоміопатію, геморагічний інсульт. Мефедрон, який часто вживають разом з алкоголем, характеризується типовим симпатоміметичним токсиндромом. У звіті ВООЗ 2014 року щодо мефедрону була наведена інформація про виникнення у споживачів оборотної дилатаційної кардіоміопатії, пневмомедіастинуму, підшкірної емфіземи, гострого ушкодження нирок, заднього оборотного енцефалопатичного синдрому. Гостра мефедронова інтоксикація викликає серцебиття, біль у грудній клітці, судоми, головний біль; є повідомлення про летальні випадки. Синтетичні канабіоїди порівняно з марихуаною мають більшу кардіотоксичність у зв’язку з більшою вибірковістю до канабіоїдних рецепторів типу 2. Є численні повідомлення про розвиток інфаркту міокарда в молодих людей, пов’язаний із вживанням спайсу, при цьому змін на коронарограмі виявлено не було, а інфаркт міокарда був пов’язаний із коронарним вазоспазмом. Найчастішим кардіальним ускладненням вживання канабісу був гострий коронарний синдром, маємо повідомлення про виникнення аритмії, в тому числі фібриляції передсердь, шлуночків, інсульту, периферичної артеріопатії, кардіоміопатії Такоцубо. Споживачі канабісу показали варіабельну відповідь на індукцію анестезії пропофолом порівняно з особами, які не вживали канабіс. Високі дози пропофолу були необхідні для втрати свідомості, адекватної релаксації щелепи і пригнічення рефлексів із дихальних шляхів. Було повідомлено, що тетрагідроканабінол пролонгує седативні ефекти загальної анестезії на експериментальних моделях і сприяє розвитку періопераційних ускладнень, таких як бронхоспазм, тахікардія, набряк язичка. Паління канабісу, так само як і тютюну, викликає прямий іритаційний ефект на дихальні шляхи. Вживання канабісу, як було відзначено, пов’язане з розвитком дифузної легеневої геморагії в післяопераційний період. Седативні гіпнотики можуть викликати надмірне пригнічення центральної нервової системи в осіб, які вживали канабіс. Бажано уникати застосування барбітуратів, опіоїдів, бензодіазепінів, дози опіоїдів для знеболювання у післяопераційному періоді можуть бути вищими.

Дод.точки доступу:
Лоскутов, О. А.; Поліщук, В. О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Пилипенко, М. М.
Поєднання карбапенемрезистентності та колістинрезистентності збудників тяжких грамнегативних нозокоміальних інфекцій: перші ознаки настання постантибіотичної ери [Текст] / М. М. Пилипенко, Т. В. Овсієнко, М. В. Бондар // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 2. - С. 58-66. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ИНФЕКЦИЯ ВНУТРИБОЛЬНИЧНАЯ (этиология)
ГРАМОТРИЦАТЕЛЬНЫЕ БАКТЕРИАЛЬНЫЕ ИНФЕКЦИИ (лекарственная терапия, этиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У БАКТЕРИЙ МНОЖЕСТВЕННАЯ
КАРБАПЕНЕМЫ
КОЛИСТИН
Анотація: В статті окреслено сучасну ситуацію з поліантибіотикорезистентністю, що виникає у тяжких хворих в умовах відділення інтенсивної терапії (ВІТ), у світі і в Україні, наголошено на відмінностях усвідомлення цієї проблеми. Акцентовано увагу на поширеності карбапенемрезистентності і виникненні колістинрезистентності «проблемних» грамнегативних збудників нозокоміальних інфекцій, таких як P.аeruginosa та K.рneumoniae. Саме P.аeruginosa донедавна вважалась найбільш небезпечним (найпоширенішим і найбільш резистентним) збудником, тоді як на сьогодні на провідні позиції виходить саме K.рneumoniae. В статті наведено основні механізми резистентності цих збудників за фенотиповими проявами, а також підкреслені перспективи молекулярно-генетичного визначення механізмів резистентності «проблемного» збудника і відслідковування того, щоб він не поширювався. В роботі наведені також власні дані, які свідчать, що поширеність карбапенемрезистентних штамів у ВІТ неухильно зростає. Окреслено основні напрямки та шляхи запобігання антибіотикорезистентності і подолання її, які довели свою ефективність в розвинених країнах, а також зазначені проблеми та перспективи у цьому напрямку у ВІТ в Україні.

Дод.точки доступу:
Овсієнко, Т. В.; Бондар, М. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Недашківський, С. М.
Медикаментозно зумовлені ураження печінки: принципи діагностики, патологічні зміни й підходи до лікування [Текст] / С. М. Недашківський // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 2. - С. 71-78. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ПЕЧЕНИ ЛЕКАРСТВЕННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, хирургия, эпидемиология, этиология)
Анотація: У роботі наведені дані щодо частоти розвитку медикаментозно зумовлених уражень печінки. Розглянуті патофізіологічні механізми змін, що відбуваються під впливом гепатотоксичних чинників. Лікарі повинні бути пильними щодо медикаментозно зумовлених ушкоджень печінки, тому що раннє їх виявлення і своєчасне припинення прийому препарату можуть зменшити тяжкість гепатотоксичності. Прояви гепатотоксичності, викликаної лікарськими засобами, істотно варіюють: від безсимптомного підвищення рівня ферментів печінки до тяжкої печінкової недостатності. Для правильної діагностики необхідні знання щодо високого ризику розвитку ускладнень при призначенні певних препаратів.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Сравнительное исследование анальгетической эффективности декскетопрофена трометамола и меперидина гидрохлорида при купировании почечной колики [Текст] / M. O. Ay [et al.] // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 2. - С. 79-86
MeSH-головна:
ПОЧЕЧНАЯ КОЛИКА (диагностика, лекарственная терапия)
ЛИДОЛ (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА
Анотація: На даному проспективному, рандомізованому, подвійному сліпому клінічному дослідженні виконувалося порівняння анальгетичних ефектів декскетопрофену трометамолу та меперидину гідрохлориду в пацієнтів із нирковою колікою.Після отримання схвалення Комітету з етики в дослідження були включені 52 пацієнти віком від 18 до 70 років, у яких була діагностована ниркова коліка. Перед ін'єкцією досліджуваних препаратів декскетопрофену трометамол і меперидину гідрохлорид поміщали в закриті конверти, далі конверти методом випадкового вибору розподіляли між пацієнтами, і їм уводили одноразову дозу препарату внутрішньовенно у вигляді інфузії протягом 20 хвилин. Інтенсивність болю і ступінь тяжкості симптомів оцінювали за допомогою кількісної шкали оцінки болю (КШОБ) і бальної шкали оцінки симптомів ниркової коліки (БШОСНК) для кожного пацієнта безпосередньо перед прийомом препаратів і через 30 хвилин після закінчення інфузійної терапії. Одночасно до та після прийому препарату реєстрували систолічний артеріальний тиск (САТ), діастолічний артеріальний тиск (ДАТ), частоту дихання (ЧД), частоту серцевих скорочень (ЧСС), нудоту, блювання та реакції, пов'язані з прийомом досліджуваних препаратів. У статичних методах для аналізу нормально розподілених безперервних змінних використовували критерій Стьюдента t, дисперсійний аналіз і аналіз повторних вимірювань, а для аналізу ненормально розподілених безперервних змінних використовувалися критерії Манна -Уітні U, Краскела -Уоллісаі Фрідмана. При аналізі дискретних змінних використовували критерій х2. В обох групах було виявлено статистично вірогідне зменшення значень за КШОБ, виміряних через 30 хвилин після введення препарату, проте в групі, що одержувала декскетопрофену трометамол, було виявлено більш виражене зниження значень за КШОБ (Р=0,02). У групі, що одержувала декскетопрофену трометамол, було виявлено статистично вірогідне зниження показників за БШОСНК (Р0,001), виміряних після введення препарату, проте в групі, що одержувала меперидину гідрохлорид, статистично вірогідного зниження даного показника виявлено не було (Р

Дод.точки доступу:
Ay, M. O.; Sebe, A.; Kozaci, N.; Satar, S.; Acikain, A.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Сложные дыхательные пути, экстубация: сложная/неудачная? [Текст] / А. Э. Доморацкий [и др.] // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 2. - С. 87-90. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ИНТУБАЦИЯ ИНТРАТРАХЕАЛЬНАЯ (вредные воздействия, методы)
Анотація: Випадки складної або невдалої екстубації зазвичай не обговорюються нашою анестезіологічною спільнотою. У той час, коли значна увага приділяється налагодженню контролю над дихальними шляхами (у тому числі складними дихальними шляхами), інформації про складну/невдалу екстубацію недостатньо. Треба враховувати, що невдала екстубація потенційно є більш загрозливою сітуацією, ніж складна інтубація, і тягне за собою більш суворі наслідки, у тому числі юридичні. У статті розглянуто предиктори складної/невдалої екстубації, шляхи подолання та профілактики за даними сучасних досліджень та настанов. Також обговорюється методика поетапної екстубації трахеї, її особливості, можливість застосування в сучасних умовах, досвід авторів.

Дод.точки доступу:
Доморацкий, А. Э.; Крылюк, В. Е.; Иванченко, Р. В.; Свинтуковский, М. Ю.; Лисянский, М. С.; Пятковская, Н. В.; Олейник, Ю. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Аналіз геморагічних і тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів з імплантованими пристроями механічної підтримки лівого шлуночка [Текст] / О. П. Мазуренко [та ін.] // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 2. - С. 91-97. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
СЕРДЦЕ, АППАРАТЫ ДЛЯ ПОДДЕРЖКИ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ (вредные воздействия, использование)
СЕРДЦА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ (вредные воздействия, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО
АНТИКОАГУЛЯНТЫ (вредные воздействия, прием и дозировка, терапевтическое применение)
ГЕМОРРАГИИ (профилактика и контроль, этиология)
ТРОМБОЭМБОЛИЯ (профилактика и контроль, этиология)
Анотація: Робота присвячена вивченню геморагічних та тромбоемболічних ускладнень у ранньому післяопераційному періоді в пацієнтів з імплантованими приладами механічної підтримки лівого шлуночка (LVAD). У дослідження увійшли 10 пацієнтів чоловічої статті віком 55,0 ± 13,5 року з індексом маси тіла 30,8 ± 8,3, з фракцією викиду лівого шлуночка від 9 до 28 %, яким у період із 11.03.2016 по 22.11.2017 року у Силезькому центрі хвороб серця (Польща) в умовах штучного кровообігу було встановлено LVAD. В ранньому післяопераційному періоді хворі щодоби отримували антикоагулянтну цільову терапію, до якої входили: гепарин (6–11 Од/кг/год), аспірин (75–150 мг), клопідогрель (75–150 мг), варфарин (1,5–7 мг), надропарин кальцію (0,3–0,6 мл 2 р/д), фондапаринукс натрію (2,5–5 мг 2 р/д). Два пацієнти отримували моногепаринотерапію, один пацієнт отримував монотерапію варфарином упродовж 14 днів. Інші пацієнти упродовж того ж терміну отримували комбіновану терапію з гепарином у перші три доби з наступним переходом на варфарин, аспірин, клопідогрель, фраксипарин або блокатор тромбіну. Механічна підтримка лівого шлуночка здійснювалась принципово двома різними імплантованими системами, що виконують одну функцію підтримки лівого шлуночка: POLVAD — програмно-контрольованою пневматично-мембранною механічною циркуляцією крові (2 пацієнти) та LVAD — програмно-контрольованою електроцентрифужною циркуляцією (8 пацієнтів). Тривалість підтримки системою POLVAD становила від 102 до 156 днів. Тривалість підтримки системою LVAD — від 20 до 78 днів. Порівняння проаналізованих результатів дозволило дійти висновків, що антикоагулянтна монотерапія гепарином або варфарином призводить до збільшення відсотка ускладнень та смертності порівняно з альтернативною комбінованою антикоагулянтною цільовою терапією, що складалась із таких препаратів: гепарину (6–11 Од/кг/год), аспірину (75–150 мг), клопідогрелю (75–150 мг), варфарину (1,5–7 мг), надропарину кальцію (0,3–0,6 мл 2 р/д), фондапаринуксу натрію (2,5–5 мг 2 р/д), при застосуванні якої показники виживаності були вірогідно вищими на 60 %.

Дод.точки доступу:
Мазуренко, О. П.; Надзякевич, П.; Лоскутов, О. А.; Згржебловська, Л. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Лідокаїн у мультимодальній анестезії: панацея сьогодення чи новий модний напрям? [Текст] / О. А. Лоскутов [та ін.] // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 2. - С. 98-104. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ (методы)
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА (терапевтическое применение)
ЛИДОКАИН (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Робота присвячена дослідженню дії та ефективності методики малоопіоїдної анестезії з використанням внутрішньовенного лідокаїну в кардіохірургії. У дослідження увійшли 28 пацієнтів віком 69,5 ± 6,2 року, яким було виконано аортокоронарне шунтування із штучним кровообігом. Всі пацієнти були прооперовані в умовах ендотрахеального наркозу. Середня тривалість анестезії становила 257,4 ± 19,1 хв. Індукція включала пропофол (1,52 ± 0,05 мг/кг), фентаніл (1–1,5 мкг/кг), лідокаїн — 1 мг/кг, піпекуронію бромід — 0,1 мг/кг. Підтримка анестезії: севофлуран (1,5–2 МАК), кетамін (0,5 мг/кг — одноразово перед розрізом), лідокаїн із безперервною інфузією (1,5–2 мг/кг/год), магнезії сульфат в/в (30 мг/кг). Середня доза фентанілу, що була використана на весь час анестезіологічного забезпечення, становила 1,09 ± 0,03 мкг/кг/год (в середньому — 358,3 ± 27,1 мкг на весь час оперативного втручання). Середній показник оцінки болю за візуальною аналоговою шкалою становив 4,6 ± 1,2, максимальний біль відмічали 27,8 % пацієнтів, а біль середньої та малої інтенсивності — 72,2 %. Запропонована мультимодальна малоопіоїдна методика анестезії з внутрішньовенним лідокаїном забезпечує адекватний аналгезуючий ефект і дозволяє відмовитися від інтраопераційного застосування високих доз наркотичних анальгетиків при виконанні високотравматичних операцій, що підтверджується відсутністю гемодинамічних й ендокринно-метаболічних порушень при її використанні.

Дод.точки доступу:
Лоскутов, О. А.; Данчина, Т. А.; Колесников, В. Г.; Дружина, О. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Порівняння кардіопротекторних властивостей штучної електричної фібриляції серця і розчину Бретшнайдера при операціях аортокоронарного шунтування [Текст] / О. А. Лоскутов [та ін.] // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 2. - С. 105-109. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ (вредные воздействия, методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ (профилактика и контроль)
СЕРДЦА СТИМУЛЯЦИЯ ИСКУССТВЕННАЯ (методы)
КАРДИОПЛЕГИЧЕСКИЕ РАСТВОРЫ (терапевтическое применение)
Анотація: Актуальність. Проблема ішемічного ушкодження міокарда при проведенні кардіохірургічних операцій ще далека від остаточного вирішення. Так, залежно від методики кардіопротекції частота інтраопераційного інфаркту міокарда зустрічається від 2 до 7,2 % випадків, гостра серцева недостатність — від 2,7 до 51,2 %, гострі порушення серцевого ритму — від 20 до 63,6 %. Мета. Вивчення порівняльної ефективності кардіопротекторної дії штучної електричної фібриляції серця і розчину Бретшнайдера при виконанні операцій аортокоронарного шунтування в умовах штучного кровообігу. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 118 пацієнтів з ішемічною хворобою серця, яким на базі ДУ «Інститут серця МОЗ України» (м. Київ), в умовах штучного кровообігу, були виконані операції аортокоронарного шунтування. У 58 пацієнтів (1-ша група) нами використовувалася штучна електрична фібриляція серця. У 60 пацієнтів (2-га група) застосовувалася фармакохолодова кардіоплегія з використанням розчину Бретшнайдера. Результати. Порівняльний аналіз ефективності локальної кардіопротекції показав вірогідну статистичну різницю в показниках середнього артеріального тиску між двома досліджуваними групами в постперфузійному періоді (р = 0,003572). Причому показники середнього артеріального тиску в 1-й групі були на 22,1 ± 1,2 % вище порівняно з аналогічними показниками, зареєстрованими в 2-й групі. Ударний індекс у 1-й групі становив 48,9 ± 1,34 мл/м2, що було на 21,3 ± 1,21 % більше порівняно з показниками, отриманими в аналогічний період у 2-й групі (р 0,05). Фракція викиду, що в постперфузійному періоді була нижчою в 2-й групі порівняно з аналогічними показниками в 1-й групі на 19,0 ± 1,14 % (р 0,05), у подальшому, наприкінці операції, відновлювалася до 49,2 ± 1,35 % і не мала вірогідних статистичних відмінностей із 1-ю групою (p

Дод.точки доступу:
Лоскутов, О. А.; Дружина, О. М.; Дзюба, Д. О.; Пащенко, С. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Клінічне значення впливу інфузійної терапії за рестриктивним типом на відновлення моторики шлунково-кишкового тракту після панкреатодуоденальної резекції [Текст] / В. О. Кузьменко [та ін.] // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 2. - С. 110-116. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ПАНКРЕАТОДУОДЕНЭКТОМИЯ (вредные воздействия, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ (профилактика и контроль)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ (методы)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА
Анотація: Актуальність. Сучасні досягнення в хірургічних та анестезіологічних технологіях дозволили знизити рівень летальності після панкреатодуоденальної резекції (ПДР) до 3 %, але післяопераційні ускладнення при даній патології досягають 29,5–70 %. Тому питання пошуку й уникнення факторів, що спричиняють виникнення ускладнень після ПДР, є одним із найважливіших у розвитку сучасної хірургічної панкреатології. Матеріали та методи. Для оцінки ефективності схем періопераційного лікування було проведено проспективно-ретроспективне дослідження результатів ПДР 78 хворих з доброякісною та злоякісною патологією біліопанкреатодуоденальної зони за період з 2003 по 2017 р. З 2015 року при виконанні операції розпочато застосування програми прискореного відновлення (ППВ). З метою порівняльного аналізу хворих було розподілено на дві групи: у I групу (основна) включено 39 пацієнтів за період із січня 2015 по грудень 2017 р., періопераційне ведення яких проводили відповідно до ППВ, у II групу (група порівняння) ретроспективно відібрано 39 пацієнтів за період із січня 2003 по жовтень 2014 р., періопераційне лікування яких проводилося за традиційним методом. Вивчали об’єм інтраопераційної інфузійної терапії, терміни відновлення моторики шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та частоту розвитку гастростазу. Результати. Об’єм застосованих розчинів при інтраопераційній інфузійній терапії був значно нижчим в І групі (2100 мл, 95% CI: [1988; 2300] проти 3300 мл, 95% CI: [3100; 3500]; p 0,001). Пацієнти І групи повернулися до звичайної дієти швидше, ніж пацієнти у ІІ групі (1,00, 95% CI: [1,00; 1,00] проти 6,00, 95% CI: [6,00; 7,00]; p 0,001). При статистичному аналізі за даними ROC-кривої було виявлено взаємозв’язок між об’ємом інтраопераційної інфузійної терапії та терміном видалення назогастрального зонда й відновленням перорального харчування в післяопераційному періоді. Висновки. Застосування рестриктивного типу інфузійної терапії в концепції ППВ вірогідно скорочує термін відновлення моторики шлунково-кишкового тракту, зменшуючи частоту гастростазу у пацієнтів після ПДР. Виявилося, що статистично вірогідним фактором впливу на можливість проведення раннього перорального харчування є об’єм інтраопераційної інфузії у пацієнтів після ПДР.

Дод.точки доступу:
Кузьменко, В. О.; Скумс, А. В.; Мазур, А. П.; Кучинська, І. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Целуйко, В. Й.
Рівень NT-proBNP як предиктор розвитку фібриляції передсердь у хворих на гострий коронарний синдром [Текст] / В. Й. Целуйко, Солем Ф. Бен, О. Е. Матузок // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 2. - С. 117-123. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ (кровь, осложнения)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ (кровь, этиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ (кровь)
РИСКА ОЦЕНКА
Анотація: Актуальність. Фібриляція передсердь (ФП) обтяжує перебіг інфаркту міокарда в 15,5 % випадків та асоційована зі збільшенням летальності на 40–50 %. Тому пошук маркерів ризику розвитку ФП у хворих на гострий коронарний синдром (ГКС) є актуальним завданням. Метою дослідження було визначення предикторної цінності рівня NT-proBNP щодо ризику розвитку ФП у хворих на ГКС. Матеріали та методи. Було обстежено 125 хворих на ГКС. Хворі, у яких ФП виникла вперше протягом госпіталізації з приводу ГКС, становили підгрупу 1а (n = 41); хворі, у яких ФП спостерігалась в анамнезі, становили підгрупу 1б (n = 24). Групу 2 становили хворі без вказівок на ФП (n = 60). Зразки крові для визначення рівня NT-proBNP методом імуноферментного аналізу забирали у першу добу захворювання. Результати. Хворі групи 2 були молодшими за хворих підгруп 1а (р = 0,019) і 1б (р = 0,002). В групі 2 було більше хворих, ніж у підгрупі 1б, які палили (р = 0,029). Хворі групи 2 мали вищий рівень гемоглобіну, ніж хворі підгрупи 1а (р = 0,014). Хворі підгрупи 1б порівняно з хворими групи 2 мали вищий рівень глікемії при надходженні (р = 0,010). Рівень NT-proBNP виявився найвищим у підгрупі 1а: 1592,00 (439,20; 3281,00) пг/мл. В підгрупі 1б і групі 2 рівні NT-proBNP становили 1281,00 (844,45; 2012,50) пг/мл та 226,50 (54,40; 822,00) пг/мл відповідно (р1а–2 = 0,002; р1б–2 = 0,010). Виявлені кореляційні зв’язки рівня NT-proBNP із віком хворих (r = 0,500; р = 0,00006), жіночою статтю (r = 0,286; р = 0,030), частотою серцевих скорочень та глікемією при надходженні (r = 0,363; р = 0,005 та r = 0,482; р = 0,0001 відповідно), швидкістю клубочкової фільтрації (r = –0,459; р = 0,0003), рівнем гемоглобіну (r = –0,307; р = 0,019). Методом ROC-аналізу, в який були включені хворі підгрупи 1а та групи 2, встановлена предикторна цінність рівня NT-proBNP щодо ризику розвитку ФП у хворих на ГКС: при використанні точки розподілу 1774 пг/мл чутливість становила 48 %, специфічність — 95,2 %, площа під ROC-кривою мала значення 0,77 (95% довірчий інтервал 0,64–0,91). Висновки. В нашому дослідженні рівень NT-proBNP був асоційований із клініко-анамнестичними параметрами. Він був найвищим у групі хворих, у яких ФП виникла вперше на фоні ГКС; рівень NT-proBNP 1774 пг/мл був асоційований із ризиком розвитку ФП.

Дод.точки доступу:
Бен, Солем Ф.; Матузок, О. Е.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Бишовець, С. М.
Застосування катетерної субарахноїдальної блокади в абдомінальній хірургії [Текст] / С. М. Бишовець // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 2. - С. 124-129. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ (методы)
Анотація: Актуальність. У сучасній абдомінальній хірургії значну частку займають тривалі оперативні втручання. Техніка пролонгованої субарахноїдальної блокади (СБ) катетерами G22, G24 дозволяє надійно ідентифікувати субарахноїдальний простір, швидко вводити анестетик, забезпечуючи його адекватне змішування з ліквором. Швидкість розвитку анестезії, її глибина, надійність, керованість та відсутність системної токсичності характеризують катетерну СБ як перспективну техніку у практиці анестезіолога. Мета. Удосконалення анестезіологічного забезпечення в абдомінальній хірургії шляхом катетеризації спинномозкового каналу і пролонгації СБ відповідно до тривалості операції. Матеріали та методи. Досліджені 15 пацієнтів (64,4 ± 5,2 року; 78,9 ± 6,6 кг; II–III за ASA). Захворювання: деструктивний холецистит (1), післяопераційна вентральна грижа, ожиріння (6), защемлена післяопераційна вентральна грижа з некрозом тонкого кишечника (1), гостра кишкова непрохідність із сегментарним тромбозом — некрозом тонкого кишечника (1), гостра кишкова непрохідність із приводу раку сигмоподібної кишки (2), рак сигмоподібної кишки (2), рак шлунка зі стенозом виходу зі шлунка (2). На рівні L2–3 виконувалась катетеризація спинномозкового каналу за допомогою набору Spinocath із діаметром катетера G22 (B. Braun, ФРН). СБ здійснювали гіпербаричним бупівакаїном у дозі 20 мг у поєднанні з 0,06 мг бупренорфіну. Положення хворого — на боці. Головний кінець операційного столу опущено (кут 10–15?). Після інтратекальної ін’єкції пацієнта повертали на спину, а стіл вирівнювали в горизонтальне положення. Рівень СБ — Th2–3. Подовження анестезії здійснювали за потребою додатковим уведенням гіпербаричного бупівакаїну по 10 мг. Пацієнти отримували до операції: перорально — по 6 мг мелатоніну перед сном напередодні втручання й за 1 год до операції; перорально/внутрішньовенно — 1 г парацетамолу; внутрішньом’язово — 20 мг нефопаму; внутрішньовенно — 8 мг дексаметазону; внутрішньовенно — 8 мг ондансетрону; внутрішньовенно — 50 мг декскетопрофену. Після операції протягом двох-трьох діб: перорально/внутрішньовенно — по 1 г парацетамолу кожні 8 год, внутрішньовенно — по 50 мг декскетопрофену кожні 8 год. Стабілізація гемодинаміки здійснювалася внутрішньовенним застосуванням адреналіну гідротартрату (0,09–0,27 мг/год або 0,019–0,057 мкг/кг/хв). У післяопераційному періоді інтратекально вводили по 0,06 мг бупренорфіну кожні 24 год протягом двох діб і вилучали спінальний катетер. Результати. Після премедикації мелатоніном і нефопамом хворі перебували у відносно спокійному психоемоційному статусі. Адекватність знеболювання визначалася самими пацієнтами, які характеризували свій стан як комфортний, із повною відсутністю болю. Аналгезія поширювалася на зону іннервації Тh2–3–S5. Максимальна доза бупівакаїну за час операції досягала 40 мг. Корекцію гіпотензії та брадикардії ефективно забезпечували інфузією малих доз адреналіну. Залежно від рівня артеріального тиску й частоти серцевих скорочень змінювали швидкість введення адреналіну. Оптимізація артеріального тиску і частоти серцевих скорочень відбувалася реципрокно. Частота дихання була в межах 12–16 за 1 хв, SpO2 — 96–99 %. Після операції пацієнтів переводили до хірургічних відділень. Під час транспортування та подальшого лікування хворі були притомні, гемодинамічні параметри, а також дихальна функція залишалися стабільними, зберігався частковий моторний блок, швидкість регресії якого залежала від інтратекальної дози бупівакаїну. В жодному випадку не відзначали постпункційного головного болю. У першу післяопераційну добу вислуховувалась активна перистальтика. Хворі починали активно рухатися через 2–3 год після переводу з операційної. Із першої доби після операції призначали раннє ентеральне харчування. Динаміка ступеня післяопераційного болю за числовою рейтинговою шкалою болю: через 3 год — 0 балів; через 10 год — 1,60 ± 0,02 бала (р = 0,0001); через 24 год — 1,20 ± 0,02 бала (р = 0,0001); через 48 год — 1,06 ± 0,01 бала (р = 0,0001). Через 30 хв після інтратекального введення бупренорфіну вираженість післяопераційного болю дорівнювала нулю. Висновки. Застосування технології катетеризації субарахноїдального простору дозволяло проводити СБ при абдомінальних операціях будь-якої тривалості й травматичності. Катетерна СБ бупівакаїном і бупренорфіном поєднано з нефопамом, декскетопрофеном та парацетамолом була ефективним методом контролю больового синдрому у післяопераційному періоді. Покращення якості аналгезії дозволяло проводити ранню активізацію та харчування пацієнтів і, відповідно, скорочувало період реабілітації.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Кучерявенко, В. В.
Функціональний стан ліпідного обміну при травматичній хворобі у пацієнтів із підвищеним індексом маси тіла [Текст] / В. В. Кучерявенко, Ю. В. Волкова // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 2. - С. 130-134. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ (кровь, осложнения)
ОЖИРЕНИЕ (кровь, осложнения)
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН
Анотація: Актуальність. Сукупність анатомічних і патофізіологічних особливостей організму хворих, які страждають від ожиріння, створює передумови до ускладненого перебігу захворювання, особливо у пацієнтів із політравмою. Мета. Аналіз функціонального стану ліпідного обміну при травматичній хворобі у пацієнтів із підвищеним індексом маси тіла (ПІМТ) шляхом проведення системного багатофакторного аналізу. Матеріали та методи. За допомогою системного багатофакторного аналізу в результаті вивчення динаміки провідних показників метаболічного синдрому у 224 хворих на політравму із ПІМТ були визначені інтегральні показники і побудовані математичні моделі стану ліпідного обміну. Результати. Аналіз математичних моделей стану ліпідного обміну в обстежених пацієнтів показав, що поза залежністю від ІМТ при надходженні інтегральні показники протягом першого місяця лікування мали позитивні значення з максимумом відхилення в першій групі — на 7-й день лікування (Хві = 0,1293 ± 0,0046), у другій групі — на 14-й день лікування (Хві = 0,1210 ± 0,0076) і в третій групі — на 3-й день лікування (Хві = 0,1348 ± 0,0924). При цьому на 360-ту добу в усіх групах обстежених хворих ці показники набули негативних значень. Аналіз отриманих математичних моделей визначив, що напруження в системі ліпідного обміну мало місце протягом першого місяця з моменту отримання політравми поза залежністю від стартових цифр ІМТ, зрив адаптаційних резервів був більш виражений у третій групі, ІМТ ? 40,0, що підтверджує динаміка, представлена на математичному моделюванні. Висновки. Проведений нами системний багатофакторний аналіз стану ліпідного обміну у хворих на політравму із ПІМТ дозволив порівняти зміни залежно від строків обстеження і стартових цифр ІМТ. Математичне моделювання підкреслило значну роль метаболічних порушень у патогенезі травматичної хвороби у хворих на політравму з ПІМТ, що є передумовою для призначення відповідної терапії.

Дод.точки доступу:
Волкова, Ю. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Удосконалення методу штучного кровообігу при кардіохірургічних втручаннях [Текст] / В. І. Черній [та ін.] // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 2. - С. 135-145. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ (методы)
КРОВООБРАЩЕНИЕ ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНОЕ (методы)
Анотація: Актуальність. Використання контура екстракорпорального кровообігу залишається важливою проблемою при кардіохірургічних операціях. Удосконалення методик штучного кровообігу (ШК) не втрачає актуальності і в сучасних умовах. Мета: удосконалити метод штучного кровообігу при проведенні кардіохірургічних втручань за рахунок модифікації поверхні контура штучного кровообігу й внутрішньовенного введення фруктозо-1,6-дифосфату. Матеріали та методи. На базі ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» ДУС були обстежені 64 кардіохірургічні хворі, прооперовані із використанням штучного кровообігу. Пацієнти були поділені на 3 групи: Gr1 — пацієнти, яким проводився ШК з використанням езафосфіни (n = 22); Gr2 — пацієнти, яким проводився ШК із використанням екстракорпорального контура, обробленого адаптуючою композицією (n = 21), і Gr3 — група контролю (n = 21). У хворих у кожній групі робили мазки й виконували загальний аналіз крові, вивчали морфометрію мазків крові, еритроцитарні індекси, кислотно-лужний стан, гемоліз і рівень фосфатів. Дослідження проводили перед початком перфузії, на 10, 40, 60-й хвилині (етап зігрівання) штучного кровообігу й через годину після відключення апарата штучного кровообігу. Результати. Показано, що зниження показників гемоглобіну, еритроцитів, гематокриту в усіх трьох групах відбувається за рахунок гемодилюції внаслідок використання розчинів для кардіоплегії. При використанні препарату езафосфіна й обробці контура оксигенатора адаптуючою композицією показник гемолізу після ШК менш виражений, ніж у контрольній групі (p 0,05). Гіпофосфатемія є недооціненою проблемою в кардіохірургічних хворих. У Gr1 введення езафосфіни дозволило скоригувати гіпофосфатемію (р 0,001). У Gr2 рівень фосфору наприкінці перфузії суттєво не відрізнявся від початкових значень (р 0,05). Висновки. Доведена доцільність використання езафосфіни й адаптуючої композиції під час виконання штучного кровообігу при кардіохірургічних втручаннях. Запропоновані методики приводять до корекції гіпофосфатемії, покращують постачання клітин киснем, підвищують опірність гемолізу, збільшують запас багатих енергією фосфорних сполук. Відзначається позитивний вплив на морфометричний стан еритроцитів. Кращі показники змішаної венозної сатурації відзначаються при використанні езафосфіни.

Дод.точки доступу:
Черній, В. І.; Собанська, Л. О.; Тополов, П. О.; Лазаренко, О. Н.; Алексєєва, Т. А.; Гур'янов, В. Г.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.

Тхоревский, А. В.
В помощь практикующему врачу: энтеральный путь коррекции синдрома кишечной недостаточности у больных после хирургических вмешательств [Текст] / А. В. Тхоревский, А. О. Присяжнюк, Р. М. Слободянюк // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 2. - С. 146-153. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ (патология, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ
КИШЕЧНИК (патофизиология)
КИШЕЧНИК, ВСАСЫВАНИЕ
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ (методы)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
Анотація: У статті на допомогу практикуючому лікарю розглянута така важлива проблема сучасної хірургії, як розвинута кишкова недостатність, і можливі шляхи її вирішення. Метою роботи було вивчення особливостей, необхідності і можливості раннього ентерального харчування в комплексному лікуванні хірургічних хворих із синдромом кишкової недостатності з метою зменшення ускладнень, оптимізації лікування. Ентеральне харчування починали після виведення хворих із стану шоку, проведення невідкладних оперативних втручань і стабілізації гемодинамічних показників. Для аналізу можливості і порівняльної ефективності різних способів і термінів нутриційної підтримки всі хворі залежно від термінів початку харчування були розбиті на три групи: в I групу увійшли хворі з пер-оральним харчуванням, яким починали ентеральне харчування протягом 1–2-ї доби (15 хворих); II група об’єднала пацієнтів, яким призначили харчування протягом 4–5-ї доби (15 хворих); і IІІ група включала хворих, яких почали годувати після 5-ї доби з одночасним проведенням комплексної інтенсивної терапії, спрямованої на стабілізацію вітальних функцій (15 хворих). Вивчено особливості, необхідність і можливість раннього ентерального харчування в комплексному лікуванні хірургічних хворих із синдромом кишкової недостатності з метою зменшення ускладнень, оптимізації лікування. Показана важливість підготовки кишечника на тлі комплексної інтенсивної терапії, спрямованої на поліпшення спланхничного кровообігу, до ентерального харчування шляхом краплинного введення теплих збалансованих кристалоїдних розчинів, введення сорбентів, пре- і пробіотиків. Відмічена важливість краплинного застосування теплих напівелементних сумішей, наближених до осмолярности хімуса. Показаний вплив раннього ентерального харчування на зменшення інфекційних ускладнень і тривалості лікування в стаціонарі. Включення в терапію раннього ентерального харчування дозволило скоротити час досягнення цільових значень внутрішньочеревного і абдомінального перфузійного тиску, тобто оптимізувати відновлення кровообігу на системному, регіонарному і тканинному рівнях. Розроблений у нашій клініці метод раннього (через 6–12 годин) введення збалансованого розчину стерофундин у кишку з подальшим визначенням всмоктуючої функції кишечника і початком раннього введення теплого ентерального харчування має переваги у зниженні ускладнень у хворих.

Дод.точки доступу:
Присяжнюк, А. О.; Слободянюк, Р. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.

Танцюра, Л. Д.
Метаболічний алкалоз у недоношеної новонародженої дитини [Текст] / Л. Д. Танцюра, І. В. Кисельова // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 2. - С. 154-158. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ НОВОРОЖДЕННЫХ (кровь, осложнения, терапия)
АЛКАЛОЗ (кровь, терапия, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ
Анотація: Описано випадок метаболічного алкалозу у недоношеної новонародженої дитини, яка перебувала у відділенні інтенсивної терапії з приводу основного захворювання, пов’язаного з незрілістю легень. Виявлений при плановій оцінці кислотно-лужного стану метаболічний алкалоз був хлоридрезистентним, що потребувало проведення додаткових обстежень з метою діагностики причин, які його викликали.

Дод.точки доступу:
Кисельова, І. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.

Марков, Ю. І.
Інформована згода в клінічній практиці [Текст] / Ю. І. Марков, А. О. Жежер // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 2. - С. 159-165. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ИНФОРМИРОВАННОЕ СОГЛАСИЕ БОЛЬНОГО НА ЛЕЧЕНИЕ
Анотація: В оглядовій статті обговорюється питання інформованої згоди пацієнта на проведення діагностики, лікування, операції й знеболювання в різних галузях медицини. Зазначено, що підтримка інформованої згоди в теорії біоетики найчастіше ґрунтується на поняттях автономії й права автономного агента приймати рішення. Висвітлені первинна облікова документація й інформація, якою пацієнт має бути забезпечений у зв’язку з очікуваним лікуванням.

Дод.точки доступу:
Жежер, А. О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.

Розвиток анестезіології в Україні: шлях від мистецтва до науки [Текст] / О. А. Лоскутов [та ін.] // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 2. - С. 166-170. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ
АНЕСТЕЗИОЛОГИЯ (история)
УКРАИНА
Анотація: Історію хірургії можна поділити на два основних етапи: до 1846 року і після нього. У цій роботі автори навели в хронологічному порядку основні віхи й етапи розвитку анестезіології в Україні, зосередивши увагу на лікарях, які вперше проводили хірургічні втручання під загальним і місцевим знеболюванням. В 1846 році за ініціативи В.О. Караваєва й А.П. Вальтера, учнів М.І. Пирогова, при Київському університеті було організовано комісію з вивчення впливу ефіру на організм. Дослідивши в експерименті вплив ефіру на тваринний організм, В.О. Караваєв 18 лютого 1847 року зробив першу в Києві операцію під ефірним наркозом. Другу в Україні операцію під ефірним наркозом виконав Т.Л. Ванцетті у Харкові 28 лютого 1847 року. А вже до кінця 1847 року хлороформний наркоз у Києві застосував В.О. Караваєв. В 1871 році в Харкові В.Ф. Грубе здійснив першу операцію під наркозом закисом азоту. У 80–90-х роках ХІХ сторіччя в хірургічну практику широко впроваджуються методи місцевої й провідникової анестезії кокаїном. Українські хірурги були піонерами місцевої анестезії. В 1886 році київський хірург А.І. Лукашевич провів на собі та інших здорових людях досліди із застосування провідникової анестезії. Випускник медичного факультету Київського університету Св. Володимира В.Ф. Войно-Ясенецький у Санкт-Петербурзі в 1915 році видає монографію «Регіонарна анестезія», ілюстровану автором. У післяреволюційний період знеболюванню приділяють усе більше уваги, кількість хірургів, які проводять операції зі знеболюванням, зростає в геометричній прогресії. Виникає потреба в постійному нагляді за станом пацієнта й в медперсоналі, що його проводитиме. Це й був початок формування анестезіології як науки й окремої спеціальності.

Дод.точки доступу:
Лоскутов, О. А.; Бондар, М. В.; Марков, Ю. І.; Болюк, М. В.; Єфименко, Р. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

20.

"Інноваційні технології та методики в анестезіології та ІТ" (17-20 квітня 2019 року, м. Київ) [Текст] : тези одинадцятого Британсько-українського симпозіуму (БУС-11) // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний : науково-практичний журнал. - 2019. - N 2. - С. 171-270
MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИОЛОГИЯ
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ
СЪЕЗДЫ, СИМПОЗИУМЫ

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)