Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=КУ5/2018/85/12<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 20
Показанi документи с 1 за 20

Шляхи підвищення ефективності хірургічного лікування хворих з новоутвореннями легенів [Текст] / В. В. Бойко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 12. - С. 5-8. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ (хирургия)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО
БРОНХОСКОПИЯ (методы)
ФОТОХИМИОТЕРАПИЯ (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
Анотація: Мета. Визначити ефективність ендоскопічної бронхосанації для профілактики до– та післяопераційних ускладнень у хворих з новоутвореннями легенів. Матеріали і методи. Вивчено ефективність ендоскопічної фотодинамічної терапії за розробленою авторами методикою з уведенням у трахеобронхіальне дерево водного розчину барвника метиленового синього в концентрації 0,04%, опроміненого лазером з довжиною хвилі 0,63 мкм, самостійної і в поєднанні зі стандартною протизапальною терапією як передопераційної підготовки трахеобронхіального дерева у хворих з раком легенів. У дослідження включено 181 пацієнта з раком легенів II–III стадії, морфологічно підтвердженим, та супутнім ендобронхітом. Результати. За даними аналізу титру і характеру патогенної мікрофлори в просвіті бронхіального дерева після проведеної передопераційної підготовки встановили, що у разі застосування самостійної ендоскопічної бронхосанації у 55 (87%) спостереженнях патогенної мікрофлори не було. У разі поєднання фотодинамічної бронхосанації зі стандартною терапією патогенну мікрофлору не виявлено у 52 хворих. У разі стандартної підготовки без використання лазерної терапії мікрофлори не виявили лише в 44,8% спостережень. Поряд з метаплазією слизової оболонки бронхів у ряду досліджуваних хворих визначали диспластичні зміни бронхіального епітелію різного ступеня вираженості. Самостійна ендоскопічна бронхосанація приводила до достовірного зниження загальної частоти дисплазії епітелію бронхів у хворих до 36,1%, у поєднанні зі стандартною протизапальною терапією – до 42,4%. Висновки. Застосування ендоскопічної фотодинамічної бронхосанації за запропонованою методикою в передопераційному періоді у хворих з метою корекції супутнього ендобронхіту як самостійної, так і в поєднанні зі стандартною протизапальною терапією приводить до зменшення частоти ендобронхіальних ускладнень після оперативного лікування раку легенів у порівнянні з контрольною групою. Ендоскопічна бронхосанація супроводжується значним зниженням вираженості ендоскопічних ознак супутнього ендобронхіту і поліпшенням мукоциліарного транспорту. За даними мікробіологічних тестів у 87 – 88% хворих спостерігали повну санацію бронхіального дерева та зникнення основних гістологічних критеріїв запалення, у 67,2 – 100% хворих – відновлення нормальної будови слизової оболонки бронхіального дерева.

Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.; Кріцак, В. В.; Краснояружський, А. Г.; Грома, В. Г.; Мінухін, Д. В.; Євтушенко, Д. О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Взаимосвязь маркеров эндотелиальной дисфункции при гнойном холангите у больных с хроническим гепатитом и без хронического гепатита на фоне обтурационной желтухи [Текст] / А. А. Мамедов [и др.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 12. - С. 9-12. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ХОЛАНГИТ (диагностика, кровь, осложнения, хирургия, этиология)
ГЕПАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ (диагностика, кровь, лекарственная терапия, осложнения, этиология)
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ (диагностика, кровь, осложнения, хирургия)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ
ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ (патофизиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ (кровь)
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА (терапевтическое применение)
Анотація: Цель. Изучение взаимосвязи маркеров эндотелиальной дисфункции при гнойном холангите у больных с хроническим гепатитом и без хронического гепатита на фоне обтурационной желтухи, выявление его раннего перехода в цирроз печени и оптимизация тактики лечения в до– и послеоперационном периоде с оценкой показателей исследуемых лабораторных тестов. Материалы и методы. Исследование проведено в отношении 15 больных с гнойным холангитом, из них у 9 больных был хронический гепатит, у 6 больных хронического гепатита не было. Из 9 больных с хроническим гепатитом 4 больным противовирусную терапию не проводили, 5 – проводили. Результаты. Непосредственные результаты проведенного лечебно–диагностического исследования свидетельствуют о сходных проявлениях эндотелиальной дисфункции при гнойном холангите у больных с хроническим гепатитом и без хронического гепатита. Всем больным с гнойным холангитом выполняли декомпрессию желчных протоков, устраняли причины обтурации, проводили дезинтоксикационную терапию. По данным корреляционного анализа показателей функционального состояния эндотелия у больных с хроническим гепатитом, получавших противовирусную терапию, улучшение отметили на 10–е сут, через 1 мес оно было более выраженным, чем у больных, не получавших противовирусную терапию. У 6 больных с гнойным холангитом без хронического гепатита своевременное хирургическое, дезинтоксикационное лечение совместно с озонотерапией привело к улучшению показателей функционального состояния эндотелия на 10–е сут, через 1 мес они приблизились к норме. Выводы. Своевременное выявление эндотелиальной дисфункции при гнойном холангите у больных с хроническим гепатитом и без хронического гепатита способствует раннему прогнозированию его перехода в стадию цирроза печени и правильному выбору тактики лечения в до– и послеоперационном периоде. Подытожив полученные данные, можно сделать вывод о том, что при гнойном холангите у больных с хроническим гепатитом целесообразно проведение противовирусной терапии до и после операции.

Дод.точки доступу:
Мамедов, А. А.; Алиева, Э. А.; Гасанов, Н. М.; Идрисов, Ф. С.; Искендеров, Э. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Критерії об'єму локальної резекції підшлункової залози у хворих з хронічним фіброзно-дегенеративним панкреатитом [Текст] / О. Є. Каніковський [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 12. - С. 13-15. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ (диагностика, классификация, осложнения, хирургия, этиология)
ПАНКРЕАТЭКТОМИЯ (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
Анотація: Мета. Обґрунтування об’єму локальної резекції підшлункової залози (ПЗ) та розробка алгоритму хірургічного лікування хронічного фіброзно–дегенеративного панкреатиту (ХФДП). Матеріали і методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 69 хворих з ХФДП, ускладненим синдромом панкреатичної гіпертензії. У 6 хворих виконали локальну резекцію ПЗ за Frеy, у 2 – за Izbicki, у 52 – за Frеy–Izbicki, у 9 – панкреатодуоденальну резекцію. Результати. Перевагу надавали комбінованій операції Frеy–Іzbicki у зв’язку з тим, що вона уможливлює в повній мірі видалити пейсмейкер хронічного панкреатиту – зону максимального фіброзу ПЗ. Післяопераційні ускладнення виникли у 17,4% хворих. Після операції ніхто з хворих не помер. Висновки. Після операції Frеy–Izbicki частота виникнення рецидиву панкреатичної гіпертензії менша на 11,1%.

Дод.точки доступу:
Каніковський, О. Є.; Павлик, І. В.; Олійник, І. В.; Маховський, О. Л.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Захараш, М. П.
Хірургічне лікування поєднаної патології анального каналу і прямої кишки з використанням сучасних високочастотних електрохірургічних та радіохірургічних апаратів [Текст] / М. П. Захараш, В. В. Балицький, О. Г. Курик // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 12. - С. 16-19. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
АНУСА БОЛЕЗНИ (диагностика, осложнения, хирургия)
ПРЯМОЙ КИШКИ БОЛЕЗНИ (диагностика, осложнения, хирургия)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ (методы)
РАДИОВОЛНЫ (терапевтическое применение)
ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
Анотація: Мета. Покращення результатів хірургічного лікування пацієнтів з поєднаною патологією анального каналу (АК) і прямої кишки (ПК) шляхом застосування високочастотних (ВЧ) електрохірургічних (ЕХ) апаратів «ERBE ICC 200», «ЕФА», «KLS Martin» та апарата радіохвильової (РХ) хірургії «Surgitron» і їх порівняльна характеристика. Матеріали і методи. Проаналізовані результати лікування 564 пацієнтів з поєднаною патологією АК і ПК з використанням ВЧ ЕХ апаратів «ERBE ICC 200», «ЕФА», «KLS Martin» та апарата РХ хірургії «Surgitron». Результати. Дослідженням встановлено, що застосування ВЧ ЕХ апаратів «ERBE ICC 200», «ЕФА», «KLS Martin» та апарата РХ хірургії «Surgitron» зменшує тривалість операції до (20 ± 5) хв, об’єм інтраопераційної крововтрати до (20 ± 10) мл, потребу в наркотичних аналгетиках до (2 ± 1) мл, строки стаціонарного лікування до (5 ± 1) доба. Висновки. Використання ВЧ ЕХ апаратів «ERBE ICC 200», «ЕФА», «KLS Martin» та апарата РХ хірургії «Surgitron» забезпечує скорочення тривалості операції, зменшення об’єму крововтрати під час операції, інтенсивності больового синдрому в післяопераційному періоді, а також незначну глибину некрозу тканин (від 0,055 до 0,43 мм), що обумовлює хороший косметичний результат операції.

Дод.точки доступу:
Балицький, В. В.; Курик, О. Г.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Роль операции продольной резекции желудка в обеспечении гликемического контроля у пациентов с сахарным диабетом 2-го типа и ожирением [Текст] / Т. Омаров [и др.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 12. - С. 20-22. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ (диагностика, кровь, лекарственная терапия, осложнения, хирургия)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 (кровь, лекарственная терапия, осложнения)
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ (методы)
ГАСТРЭКТОМИЯ (методы)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ
ВЕСА ТЕЛА ПОТЕРЯ
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
Анотація: Цель. Изучить корреляцию между контролем уровня гликемии и степенью снижения индекса массы тела у пациентов после бариатрической операции. Материалы и методы. Проведен контроль уровня обмена глюкозы у 84 пациентов с предиабетом и сахарным диабетом 2–го типа, страдающих патологическим ожирением, после операции уменьшения желудка. Результаты. Из 84 пациентов у 30 (35,7%) продолжительность заболевания сахарным диабетом 2–го типа составляла 1 год, у 27 (32,1%) – 10 лет, у 12 (14,3%) – более 10 лет. У 15 (17,9%) пациентов диагностирован предиабет. При изучении антропометрических показателей отмечено снижение массы тела на 38% после операции по сравнению с исходными показателями. Индекс массы тела (ИМТ) снизился с 46,8 (41,3 – 54,3) до 27,6 (25,4 – 30,9) кг/м2 (р = 0,001). Через 2 года после операции общее снижение массы тела по сравнению с исходными показателями составило 42%, а ИМТ снизился до 26,8 (23,1 – 28,4) кг/м2. Ремиссия сахарного диабета 2–го типа в сроки наблюдения 1 – 3 года отмечена у 82 (98,6%) пациентов (уровень гликированного гемоглобина менее 6,0%, глюкозы натощак менее 5,6 ммоль/л). Выводы. Результаты проведенного исследования показали, что продольная резекция желудка у больных с сахарным диабетом 2–го типа эффективна не только для уменьшения ИМТ, но и для коррекции метаболического синдрома. В послеоперационном периоде у них наблюдали стабильность показателей гликемии и углеводного обмена.

Дод.точки доступу:
Омаров, Т.; Салахова, С.; Ибрагимова, А.; Байрамов, Н.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Матвійчук, Б. О.
Досвід виконання лапароскопічних операцій у хворих із грижами стравохідного отвору діафрагми та гастроезофагеальною рефлюксною хворобою [Текст] / Б. О. Матвійчук, А. А. Гураєвський, А. Р. Стасишин // Клінічна хірургія : науково-практичний журнал. - 2018. - Том 85, N 12. - С. 23-25. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ГРЫЖА ПИЩЕВОДНОГО ОТВЕРСТИЯ (диагностика, осложнения, хирургия)
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС (диагностика, осложнения, хирургия)
ЛАПАРОСКОПИЯ (методы)
ФУНДОПЛИКАЦИЯ (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
Анотація: Мета. Аналіз результатів хірургічного лікування хворих з грижами стравохідного отвору діафрагми (ГСОД) і гастроезофагельною рефлюксною хворобою (ГЕРХ). Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 245 пацієнтів з ГСОД та ГЕРХ, оперованих у клініці хірургії та ендоскопії факультету післядипломної освіти Університету з 2004 по 2018 р. Жінок було 114, чоловіків – 131, середній вік пацієнтів становив (49 ± 3,18) року, середній індекс маси тіла – 32,9 кг/м2. З метою діагностики ГСОД та ГЕРХ аналізували скарги хворого, анамнез захворювання, виконували езофагогастродуоденоскопію, рентгеноскопію травного каналу та органів грудної порожнини, проводили добовий рН–моніторинг стра-воходу, визначали вміст кальцію у слині. Для стандартизованого опитування та анкетування пацієнтів використовували анкету Лікерта, шкали DeMeester та розраховували індекс якості життя (Gastro Intestinal Quality of Life Index). Зміни у стравоході, викликані рефлюкс–езофагітом, описували відповідно до Лос–Анджелеської класифікації (1994). Результати. ГСОД діагностовано у 229 (93,5%) хворих: ковзну – у 203 (88,6%), параезофагеальну – у 3 (1,3%), змішану – у 23 (10,0%). ГЕРХ виявлено у 93,1% пацієнтів. У 170 (69,4%) пацієнтів виконано лапароскопічну фундоплікацію за Ніссеном, у 24 (9,8%) – фундоплікацію за Tупе, у 51 (20,8%) – операцію за Ніссеном у власній модифікації (Пат. No59772). Середня тривалість операції становила (90 ± 25) хв. На етапі опанування методики інтраопераційне ускладнення (ушкодження селезінки з кровотечею) зафіксовано у 3 (1,2%) пацієнтів. Післяопераційний період ускладнився пневмотораксом у 2 (0,8%) пацієнтів. Висновки. З метою попередження рецидивів захворювання слід враховувати такі фактори ризику, як тип, розмір грижі, виділення та висічення грижового мішка, вибір методу герніопластики та фундоплікації, ожиріння, наявність ускладнень ГЕРХ. Правильний вибір типу операційного лікування та адекватний обсяг операції уможливлюють покращення результатів лікування хворих з ГСОД та ГЕРХ.

Дод.точки доступу:
Гураєвський, А. А.; Стасишин, А. Р.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Пархоменко, К. Ю.
Хірургічні аспекти коморбідної патології: симультанні операції під час лапароскопічної герніопластики [Текст] / К. Ю. Пархоменко // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 12. - С. 26-29. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ГРЫЖИ (осложнения, терапия)
ГЕРНИОПЛАСТИКА (методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ (методы)
КОМОРБИДНОСТЬ
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
Анотація: Мета. Вивчення частоти супутньої хірургічної патології та симультанних операцій під час лапароскопічного лікування гриж різної локалізації. Матеріали і методи. Проаналізовано частоту та структуру симультанних операцій під час лапароскопічної герніопластики, виконаної 222 хворим протягом 2016 – 2018 рр. Результати. Симультанні операції виконали у 54,2% хворих. У структурі симультанних операцій переважали лапароскопічна холецистектомія та адгезіолізис. Операції з приводу поєднаної гінекологічної та урологічної патології становили 21% від загальної кількості симультанних операцій. Не виявлено суттєвого впливу симультанних операцій на частоту розвитку ускладнень та строки лікування хворих у стаціонарі. Висновки. Хворим, яким має бути виконана герніопластика, необхідне ретельне передопераційне обстеження із залученням суміжних спеціалістів. За наявності поєднаної хірургічної патології симультанне оперативне втручання повинна виконувати бригада хірургів, які опанували відповідною методикою операції.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Трансплантація аутологічних стовбурових клітин, виділених із жирової тканини, в комплексному лікуванні хронічної ішемії нижніх кінцівок [Текст] / В. Г. Мішалов [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 12. - С. 30-34. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ИШЕМИЯ (диагностика, терапия)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ (кровоснабжение)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ
СТВОЛОВЫХ КЛЕТОК МЕЗЕНХИМНЫХ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ (методы)
Анотація: Мета. Дослідити ефективність використання аутологічних стовбурових клітин у лікуванні хворих з критичною хронічною ішемією нижніх кінцівок (ХІНК). Матеріали і методи. З 2012 по 2015 р. проведено лікування 41 хворого з ХІНК. Чоловіків було 22 (53,7%), жінок – 19 (46,3%). У 1–й групі (основній) 21 (51,2%) пацієнт отримував стандартний курс лікування з використанням аутологічних мезенхімальних стовбурових клітин. У 2–й групі (контрольній) 20 (49,8%) пацієнтів отримували стандартний курс консервативного лікування простагландинами групи Е1 (ПГЕ1). Результати досліджували, вимірюючи кісточково–плечовий індекс, показники лазерної дуплексної флоуметрії та дистації ходьби. Результати. Впродовж однорічного спостереження зафіксували достовірне збільшення показника мікроциркуляції у хворих, яких лікували, використовуючи аутологічні мезенхімальні стовбурові клітини, в порівнянні з хворими, які отримали курс терапії ПГЕ1 (р=0,037). Позитивну динаміку показника мікроциркуляції у разі використання ПГЕ1 спостерігали протягом (1,8 ± 0,3) міс, а у разі використання аутологічних мезенхімальних стовбурових клітин показник мікроциркуляції достовірно збільшувався через (2,7 ± 0,4) міс та залишався таким упродовж однорічного спостереження. Висновки. Розвиток терапевтичного ефекту у групах пацієнтів, яких лікували аутологічними мезенхімальними стовбуровими клітинами та ПГЕ1, не збігався за часом, отже, раціональним можна вважати комплексне лікування з одночасним використанням обох методів та проведенням дозованого фізичного тренування.

Дод.точки доступу:
Мішалов, В. Г.; Літвінова, Н. Ю.; Кефелі-Яновська, О. І.; Черняк, В. А.; Дубенко, Д. Є.; Джалілова, Є. А.; Азаров, О. І.; Камінський, Р. Ф.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Власенко, О. А.
Аналіз безпосередніх результатів ендоваскулярного ендопротезування інфраренальної частини аорти та лікування періопераційних ускладнень [Текст] / О. А. Власенко // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 12. - С. 35-41. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
АОРТЫ БРЮШНОЙ АНЕВРИЗМА (рентгенография, хирургия)
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ (вредные воздействия, методы)
КРОВЕНОСНОГО СОСУДА ПРОТЕЗА ИМПЛАНТАЦИЯ (вредные воздействия, методы)
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ПРОТЕЗЫ
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
Анотація: Мета. Проаналізувати результати ендоваскулярного ендопротезування інфраренальної частини аорти та періопераційні ускладнення в залежності від типу конструкції стент–графту. Матеріали і методи. Основою роботи є аналіз результатів лікування 133 пацієнтів, проведеного за період з листопада 2005 по листопад 2018 р. в ендоваскулярному відділенні Інституту. Біфуркаційні ендопротези «Excluder» Gore, що мають інфраренальну фіксацію, імплантували 85 (63,9%) пацієнтам (1–ша група). З листопада 2013 р. 48 (36,1%) пацієнтам були імплантовані ендопротези нового покоління «Endurant–II» Medtronic з додатковою металевою структурою, яка забезпечує супраренальну фіксацію (2–га група). Результати. На підставіаналізу безпосередніх результатів лікування констатовано, що із 133 пацієнтів жоден не помер і у жодного не виникли небезпечні для життя ускладнення за умови індивідуального підбору ендопротезу з урахуванням анатомії аневризми. Технічно успішною імплантація була у 98,8% пацієнтів 1–ї та у 100% пацієнтів 2–ї групи. Частота повторних втручань у найближчому післяопераційному періоді становила 2,25%. Висновки. Стент–графти останнього покоління, які можливо застосовувати у пацієнтів зі складною анатомією інфраренальної частини аорти, забезпечують значне зниження крововтрати завдяки вдосконаленій системі доставки. Технічний успіх і тривалість операції залежать не тільки від типу ендопротеза, а й від досвіду оператора як загального, так і з використання конкретної моделі.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Морфологічні особливості репаративного процесу в зоні трофічних венозних виразок нижніх кінцівок за умов застосування аутоплазми, збагаченої тромбоцитами [Текст] / І. Д. Дужий [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 12. - С. 42-45. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ВАРИКОЗНАЯ ЯЗВА (диагностика, терапия, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО
ТРОМБОЦИТ-НАСЫЩЕННАЯ ПЛАЗМА
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ (методы)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
Анотація: Мета. Дослідити стан регенерації тканин у зоні трофічних виразок венозного ґенезу. Матеріали і методи. Протягом 2017 р. на базі хірургічного відділення Сумського обласного клінічного госпіталю ветеранів війни проведено лікування 57 хворих з трофічними виразками нижніх кінцівок шляхом застосування аутоплазми, збагаченої тромбоцитами (АПЗТ). Результати. На 20–ту добу від початку лікування у хворих основної групи площа виразкового дефекту зменшувалась на 45,8% у порівнянні з вихідними даними, у хворих контрольної групи – лише на 31,4%, що в 1,4 разу менше (p 0,05). Висновки. Покращення регенерації тканин у зоні виразки за рахунок епідермізації скорочує строки її епітелізації у разі застосування АПЗТ у 2,3 разу.

Дод.точки доступу:
Дужий, І. Д.; Попадинець, В. М.; Романюк, А. М.; Ніколаєнко, А. С.; Кравець, О. В.; Сікора, В. В.; Линдін, М. С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Залежність виникнення післяопераційної когнітивної дисфункції від глибини анестезії у хворих після коронарного шунтування [Текст] / С. М. Судакевич [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 12. - С. 46-49. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА (психология, хирургия)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ (методы)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА (диагностика, этиология)
Анотація: Мета. Проаналізувати залежність виникнення післяопераційної когнітивної дисфункції (ПОКД) від глибини анестезії у хворих після оперативного втручання з приводу ішемічної хвороби серця (ІХС) – коронарного шунтування в умовах штучного кровообігу. Матеріали і методи. Шунтування коронарних судин виконано 79 пацієнтам з ІХС, яких розподілили на дві групи за єдиним критерієм – в залежності від глибини анестезії під час перфузії. До 1–ї групи увійшли пацієнти, у яких під час анестезії показник біспектрального аналізу (BIS) утримувався на рівні менше 40, до 2–ї – на рівні від 40 до 55. До оперативного втручання, на 7–й день та через 3 міс після нього в обох групах застосовували нейрокогнітивні тести: шкалу оцінки психічного статусу (Mini Mental state examination – ММSЕ), а також тести за методикою Grooved pegboard і за методикою Trial Making Test Part A. Результати. Застосування тесту MMSE продемонструвало, що пацієнти 1–ї групи на 7–й день після операції набирали на 7,8% (14,2; 5,6), а через 3 міс – на 3,8% (7,3; 3,4) менше балів у порівнянні з кількістю балів, яку вони набирали до операції. Пацієнти 2–ї групи на 7–й день після операції набирали на 4,3% (–8,3; 4,3) менше балів, а загальна кількість балів, яку вони набирали через 3 міс, не відрізнялася від загальної кількості балів, набраної ними до операції (–5,3; 0). Застосування тесту візуальної уваги (Trial making test Part A) показало, що пацієнти 1–ї групи на 7–й день після операції витрачали на виконання тестового завдання на 13,8% (11; 16,5), а через 3 міс – на 3,3% (0; 5,7) більше часу у порівнянні з доопераційними показниками. У 2–й групі на 7–й день після операції пацієнти витрачали на виконання тесту на 3% (–2,4; 5,7) більше часу, а через 3 міс – на 2,6% (3,7; 2,9) менше часу, ніж до операції. Результати тестування за методикою Grooved pageboard були такими. Пацієнти 1–ї групи на 7–й день після операції витрачали на виконання тесту на 8% (5,5; 10,9), а через 3 міс – на 4,8% (2,5; 9,4) більше часу, ніж до оперативного втручання, пацієнти 2–ї групи – відповідно 7,1 (5,2; 12,3) та 3,6% (2,4; 9,8). Висновки. Результати клінічних досліджень у хворих після виконання коронарного шунтування показали, що під час штучного кровообігу показники BIS на рівні 40 – 55 відповідають оптимальній глибині анестезії, що є запорукою зменшення частоти виникнення ПОКД у ранньому періоді та через 3 міс після оперативного втручання. Фактором ризику виникнення ПОКД під час шунтування коронарних артерій в умовах штучного кровообігу є показники BIS менші 40.

Дод.точки доступу:
Судакевич, С. М.; Лоскутов, О. А.; Шлапак, І. П.; Носовець, О. К.; Тодуров, Б. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Коломаченко, В. І.
Показники гемодинаміки при артропластиці кульшового суглоба в умовах різних методів знеболювання [Текст] / В. І. Коломаченко // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 12. - С. 50-54. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ (методы)
ГЕМОДИНАМИКА
АНЕСТЕЗИЯ ПРОВОДНИКОВАЯ (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО
АНАЛГЕЗИЯ (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ
Анотація: Мета. Порівняння гемодинамiчних профілів пацієнтів при артропластиці кульшового суглоба (КС) в умовах різних методів знеболювання. Матеріали і методи. У 132 пацієнтів у ході виконання артропластики КС оцінювали показники гемодинаміки в періопераційному періоді в залежності від методики інтраопераційної анестезії та післяопераційної аналгезії. Результати. На тлі спінальної анестезії спостерігали суттєве зниження артеріального тиску (АТ) з тенденцією до брадикардії, що потребувало вазопресорної підтримки. Загальна анестезія супроводжувалась досить стабільним рівнем АТ з епізодами тахікардії. Найбільш стабільною була гемодинаміка на тлі паравертебральної і каудальної епідуральної анестезії та блокад нервів (поперекового сплетення та сідничного нерва). В післяопераційному періоді гемодинаміка була найбільш стабільною на тлі пролонгованих реґіональних методів аналгезії. Висновки. Пролонговані паравертебральні блоки є оптимальним варіантом знеболювання при артропластиці КС з точки зору забезпечення гемодинамічної стабільності.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Вплив монополярного та біполярного методів резекції на відновні процеси в підшлунковій залозі [Текст] / О. Ю. Усенко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 12. - С. 55-59. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ПАНКРЕАТЭКТОМИЯ
ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД
ЭУКАРИОТЫ
Анотація: Мета. Порівняти особливості зміни тканин підшлункової залози після експериментальних хірургічних втручань, виконаних з використанням стандартної хірургічної техніки та біполярного і монополярного зварювання. Матеріали і методи. В умовах експерименту виконували резекцію підшлункової залози у білих лабораторних щурів з використанням стандартної хірургічної техніки, високоенергетичного електрохірургічного інструмента в біполярному режимі, високоенергетичного електрохірургічного інструмента в монополярному режимі. Гістологічні дослідження залози проводили безпосередньо після виконання операції та через 3, 7, 21 добу із застосуванням світлооптичного мікроскопа Leica DМ500. Результати. Після застосування стандартної хірургічної техніки в ранні терміни виникало більш виражене запалення та швидше наростав об’єм новоутвореної сполучної тканини, ніж після використання електрохірургічних методів у біполярному та монополярному режимах. Після обох видів електрорезекції в новоутвореній тканині на 7–му добу формувались протоки, чого не спостерігали після використання стандартної техніки. Після резекції, виконаної за допомогою монополярного зварювання, утворювався менш щільний коагуляційний прошарок, ніж після застосування біполярного методу. Через 21 добу в зоні резекції формувався більш значний об’єм сполучної тканини та зберігалися більш виражені ознаки запалення, ніж після використання біполярного методу. Висновки. У разі використання біполярної та монополярної техніки резекції скорочується тривалість виконання оперативного втручання, зменшується ризик виникнення кровотечі, утворюється більш герметичне з’єднання на резектованій поверхні, не ускладнюються процеси відновлення.

Дод.точки доступу:
Усенко, О. Ю.; Валіхновська, К. Г.; Савицька, І. М.; Кропельницький, В. О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Слонецький, Б. І.
Корекція десикації очеревини, зумовленої карбоксиперитонеумом та гострою тонкокишковою непрохідністю в експерименті [Текст] / Б. І. Слонецький, М. І. Тутченко, І. В. Вербицький // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 12. - С. 60-63. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ
ТОНКАЯ КИШКА (патология)
ЛАПАРОСКОПИЯ (вредные воздействия)
БРЮШИНА (патология)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ
ЭУКАРИОТЫ
Анотація: Мета. Дослідити окремі особливості стану парієтальної очеревини під впливом напруженого карбоксиперитонеуму у тварин з 12–годинною гострою тонкокишковою непрохідністю (ГТКН). Матеріали і методи. Проаналізовані результати дослідження стану парієтальної очеревини у 36 білих щурів–самців в умовах напруженого карбоксиперитонеуму. У тварин 1–ї групи застосовували карбоксиперитонеум, створюючи внутрішньочеревний тиск 9 – 10 мм рт. ст., протягом 2 год з фракційною його зміною через 20 хв протягом 10 с. У тварин 2–ї групи, на відміну від 1–ї, дослідження проводили в умовах 12–годинної ГТКН. Тваринам 3–ї групи, на відміну від 2–ї, попередньо вводили чотирикомпонентну дисперсну суміш з експозицією 15 хв. Результати. Через добу після застосування напруженого карбоксиперитонеуму у піддослідних тварин спостерігали зменшення товщини парієтальної очеревини до (25,76 ± 2,32) мкм, середнього діаметра ядер мезотеліоцитів до (5,46 ± 0,48) мкм та чисельної щільності мезотеліоцитів до (12,96 ± 1,09) на 1 мм2, що поєднувалось зі зростанням концентрації різнофазних токсичних продуктів ліпопероксидації та проявами антиоксидантної ферментопатії. Дані процеси суттєво поглиблювались в умовах 12–годинної ГТКН. Застосування чотирикомпонентної дисперсної суміші суттєво ослаблювало агресивні наслідки внутрішньочеревних чинників та сприяло зростанню компенсаторних властивостей парієтальної очеревини. Висновки. Використання двогодинного напруженого карбоксиперитонеуму призводить до десикації парієтальної очеревини у піддослідних тварин та підвищує в ній концентрацію токсичних продуктів ліпопероксидації і знижує концентрацію супероксиддисмутази та каталази, що вірогідно погіршується в умовах 12–годинної ГТКН. Внутрішньочеревне введення чотирикомпонентної дисперсної суміші вірогідно підвищує протекторні властивості парієтальної очеревини в умовах 12–годинної ГТКН.

Дод.точки доступу:
Тутченко, М. І.; Вербицький, І. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Мельниченко, М. Г.
Вплив антиадгезивних гелів на основі гіалуронату натрію на формування інтраперитонеальних спайок в експерименті [Текст] / М. Г. Мельниченко, В. О. Ситнікова, А. А. Квашніна // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 12. - С. 64-67. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ (патология, хирургия)
АДГЕЗИИ ТКАНЕЙ (профилактика и контроль, этиология)
ГЕЛИ
ГИАЛЕКТИНЫ
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ
ЭУКАРИОТЫ
Анотація: Мета. Вивчити вплив антиадгезивних гелів (ААГ) на основі гіалуронату натрію на формування інтраперитонеальних спайок в експерименті. Матеріали і методи. Дослідження проведено на 45 статевозрілих щурах (самцях і самках) лінії Wistar масою тіла 200 – 250 г. На першому етапі створювали модель інтраабдомінального спайкоутворення, на другому – вивчали вплив ААГ на основі гіалуронату натрію на інтраабдомінальне спайкоутворення в асептичних умовах та в умовах інфікування. Результати. У тварин, яким після створення моделі інтраабдомінального спайкоутворення в умовах інфікування застосували локальну аплікацію концентрованого гелю (10 мг/мл) на основі гіалуронату натрію, спостерігали достовірно більш низькі показники тяжкості інтраабдомінального спайкоутворення (р 0,01) за всіма шкалами оцінки. Повна обробка черевної порожнини ААГ істотно запобігала тяжкості і поширеності післяопераційних перитонеальних спайок (р 0,05). За наявності перитоніту тяжкість спайкового процесу була оцінена в середньому в 2,14 бала (0; 5) за шкалою Matoba, поширеність – в 1,0 бала (0; 2) за шкалою Hoffman, що також достовірно нижче у порівнянні з контрольною групою – відповідно 5,17 (3; 7) та 2,17 (2; 3) бала. Висновки. Аплікація гелю гіалуронату натрію в концентрації 10 мг/мл на ділянки перитонеального пошкодження є ефективним способом профілактики післяопераційного інтраабдомінального спайкоутворення в експерименті. Зрошення черевної порожнини гелем гіалуронату натрію в концентрації 5 мг/мл зменшує тяжкість та поширеність післяопераційного спайкоутворення в асептичних умовах та за наявності перитоніту в експерименті. Локальна аплікація гелю гіалуронату натрію в концентрації 5 мг/мл не чинить статистично значущого пригнічення спайкоутворення.

Дод.точки доступу:
Ситнікова, В. О.; Квашніна, А. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.

Біляков, А. М.
Правові аспекти хірургічної корекції статевої належності в Україні [Текст] / А. М. Біляков, Н. М. Ергард, П. Ф. Музиченко // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 12. - С. 68-71. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ПОЛА КОРРЕКЦИЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ (законодательство и юриспруденция)
Анотація: Мета. Аналіз сучасного стану правового забезпечення хірургічної корекції статевої належності в Україні. Матеріали і методи. Проаналізовано Постанову Верховної Ради України «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон», статті 42, 51 Основ законодавства України про охорону здоров’я, Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 3 лютого 2011 р. No60 «Про удосконалення надання медичної допомоги особам, які потребують зміни (корекції) статевої належності» та Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 5 жовтня 2016 р. No1041 «Про встановлення медико–біологічних та соціально–психологічних показань для зміни (корекції) статевої належності та затвердження форми первинної облікової документації й інструкції щодо її заповнення» (далі – Наказ МОЗ України від 5 жовтня 2016 р. No1041). Результати. Досі залишається актуальним питання правового супроводу корекції (зміни) статевої належності в Україні і немає єдиного принципу дотримання певного алгоритму дій лікаря–хірурга під час лікування хірургічних хворих, хоча відповідно до Наказу МОЗ України від 5 жовтня 2016 р. No1041 процедура отримання дозволу для корекції статевої належності стала дещо спрощеною. Однак положення цього наказу й дотепер викликають дискусії і можуть мати наслідки правового характеру для лікаря–хірурга, який виконує свої службові обов’язки. Висновки. Діяльність МОЗ України, спрямована на приведення у відповідність до світових стандартів правової регламентації зміни (корекції) статевої належності, потребує не лише державної підтримки та запровадження відповідних програм, а й подальшої законодавчої ініціативи з метою закріплення даних положень на державному рівні щодо осіб, стать яких є невизначеною.

Дод.точки доступу:
Ергард, Н. М.; Музиченко, П. Ф.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.

Мотузюк, І. М.
Анапластична великоклітинна лімфома, асоційована з грудними імплантатами [Текст] / І. М. Мотузюк, О. І. Сидорчук, М. С. Кротевич // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 12. - С. 72-74. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ (диагностика, лекарственная терапия, радиотерапия, хирургия, эпидемиология, этиология)
ЛИМФОМА КРУПНОКЛЕТОЧНАЯ АНАПЛАСТИЧЕСКАЯ (диагностика, лекарственная терапия, радиотерапия, хирургия, эпидемиология, этиология)
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ИМПЛАНТАТЫ (вредные воздействия)
ФАКТОРЫ РИСКА

Дод.точки доступу:
Сидорчук, О. І.; Кротевич, М. С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.

Мельник, В. М.
Морфофункціональне обгрунтування тазової тонкокишкової резервуарної конструкції нового типу [Текст] / В. М. Мельник, О. І. Пойда, А. А. Кадір // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 12. - С. 75-76
MeSH-головна:
ПРОКТОКОЛЭКТОМИЯ ВОССТАНОВИТЕЛЬНАЯ (методы)

Дод.точки доступу:
Пойда, О. І.; Кадір, А. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.

Коломієць, С. В.
Внутрішньокісткове судинне утворення як причина тяжкої спонтанної кровотечі [Текст] / С. В. Коломієць, В. І. Шинкевич // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 12. - С. 77-78. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ, КРОВОТЕЧЕНИЯ (диагностика, рентгенография, терапия, хирургия, этиология)
ГЕМАНГИОМА (диагностика, осложнения, рентгенография, терапия, хирургия)
ЧЕЛЮСТИ НИЖНЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ (диагностика, осложнения, рентгенография, терапия, хирургия)
ПОДРОСТКИ
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ

Дод.точки доступу:
Шинкевич, В. І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

20.

Андрій Семенович Лаврик [Текст] : до 60-річчя з дня народження // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 12. - С. 79-80

Дод.точки доступу:
Лаврик, Андрей Семенович (профессор, хирург ; 1958-) \о нем\
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)