Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=КУ47/2023/1/2<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 14
Показанi документи с 1 за 14

Ковтун, Г. І.
Історія й актуальні проблеми донорства органів [Текст] / Г. І. Ковтун, Б. М. Тодуров, О. А. Канюра // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія = Cardiac surgery and interventional cardiology : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1/2. - С. 5-14. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2305-3127
MeSH-головна:
ДОНОРЫ ТКАНЕЙ (история)
ТРАНСПЛАНТАЦИЯ (история)
Анотація: Огляд присвячено історії розвитку трансплантації органів та аналізу моделей органної трансплантації країн – лідерів у сфері трансплантації. Трансплантація органів за кордоном досягла значних висот, стала ефективним методом лікування, що рятує життя, але також є показником успішності розвитку країни в цілому, важливим елементом національної гордості та престижу. Однак проведення трансплантацій нерозривно пов’язане з проблемами організаційного, а також правового і морально-етичного характеру, обумовлених специфікою взаємовідносин у цій сфері. Основною проблемою, що стримує розвиток трансплантології у всіх державах, є дефіцит донорських органів. В огляді проаналізовано заходи, що спрямовані на підвищення рівня донорства у світі та сприяння розвитку трансплантології.

Дод.точки доступу:
Тодуров, Б.М.; Канюра, О.А.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Єпанчінцева, О. А.
Когнітивні розлади в пацієнтів з фібриляцією передсердь [Текст] / О. А. Єпанчінцева, А. С. Солонович, О. С. Солонович // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія = Cardiac surgery and interventional cardiology : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1/2. - С. 15-21. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2305-3127
MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ (лекарственная терапия)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА (диагностика)
Анотація: Фібриляція передсердь (ФП) є однією з найпоширеніших аритмій, її розповсюдженість збільшується з віком. Порушення когнітивних функцій є частим супутнім розладом при ФП та є додатковим чинником зниження якості життя та прихильності до лікування в таких пацієнтів. ФП асоціюється зі збільшенням ризику розвитку деменції в пацієнтів як з інсультом в анамнезі, так і без нього. Загальновідомо, що ФП та когнітивні розлади (КР) мають спільні фактори ризику, такі як вік, артеріальна гіпертензія, діабет, дисліпідемія, обструктивне апное сну, ішемічна хвороба серця, серцева недостатність, хронічна хвороба нирок, ожиріння тощо. За даними досліджень, ФП і КР поєднують і такі патофізіологічні чинники, як гіпоперфузія, мікрокрововиливи, атрофія мозку, системне атеросклеротичне ураження судин, ендотеліальна дисфункція, запалення. Для оцінки стану когнітивних функцій у пацієнтів з ФП можуть застосовуватися скринінгові нейропсихологічні шкали, а сучасні методи нейровізуалізації дають змогу виявити структурні зміни в головному мозку. Специфічні методи лікування КР при ФП наразі не розроблені. Призначення антитромботичної терапії є основним засобом профілактики цереброваскулярних подій, а отже і КР при ФП.

Дод.точки доступу:
Солонович, А.С.; Солонович, О.С.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Предиктори виникнення порушень провідності серця в пацієнтів після протезування аортального клапана [Текст] / М. М. Зарецький [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія = Cardiac surgery and interventional cardiology : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1/2. - С. 22-28. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2305-3127
MeSH-головна:
АОРТАЛЬНЫЙ КЛАПАН (хирургия)
СЕРДЦЕ
Анотація: У XXI столітті найпоширенішою вадою серця є дегенеративний аортальний стеноз (АС). Так, в європейських країнах 5 % населення має помірний АС 3 %, до того ж понад 50 % не мають яскраво вираженої клінічної картини. У наш час основною причиною формування АС у дорослих є сенільна дегенерація аортального клапана (АК). У людей похилого віку серед серцевих причин смерті кальцифікований АС посідає друге місце після ішемічної хвороби серця. Протезування аортального клапана (ПАК) – єдиний ефективний метод лікування АС. Однак унаслідок загального старіння населення збільшується й вік прооперованих пацієнтів, а отже, збільшується хірургічний ризик. Найпоширеніші ускладнення після операції на АК подібні до ускладнень інших кардіохірургічних операцій, таких як інсульт, глибока інфекція груднинної рани, повторна операція при кровотечі, інфаркт міокарда і транзиторні порушення ритму серця. Порушення ритму серця, що з’являються після операції ПАК і потребують імплантації постійного кардіостимулятора (ПКС), виникають через анатомічні особливості АК, його патологічні зміни, травматичні втручання з приводу корекції клапанного дефекту. У світі проведена велика кількість одноцентрових та лише кілька мультицентрових досліджень щодо виявлення факторів ризику, які могли бути предикторами імплантації ПКС після ПАК. Подальші дослідження в цьому напрямку є актуальними, бо наразі немає чітких критеріїв, які б дали змогу визначити пацієнтів з потребою превентивної імплантації ПКС перед операцією ПАК через високу ймовірність виникнення порушень провідності серця у післяопераційному періоді для зниження кількості ускладнень та зменшення часу перебування хворого в стаціонарі.

Дод.точки доступу:
Зарецький, М.М.; Тодуров, Б.М.; Грицай, О.М.; Демянчук, В.Б.; Зеленчук, О.В.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Клінічно-гемодинамічні характеристики пацієнтів з проміжними ураженнями коронарних артерій, відібраних для планового перкутанного коронарного втручання [Текст] / М. В. Стан [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія = Cardiac surgery and interventional cardiology : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1/2. - С. 29-40. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2305-3127
MeSH-головна:
КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ (хирургия)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА (хирургия)
Анотація: Мета роботи – визначити клінічні, ангіографічні та гемодинамічні фактори, які впливають у клінічній практиці на рішення про проведення перкутанного коронарного втручання (ПКВ) в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) і проміжними ураженнями субепікардіальних коронарних артерій. Матеріали і методи. У «зрізовому» одноцентровому дослідженні проаналізували дані клінічно-інструментального обстеження 123 пацієнтів зі стабільною ІХС віком у cередньому (62±9) років (90 (73,2 %) чоловіків) та проміжними (50-90 %) стенотичними ураженнями cубепікардіальних вінцевих артерій (за даними коронаровентрикулографії). Серед них були 74 (60,2 %) пацієнти, в яких під час коронаровентрикулографії оцінювали фракційний резерв кровоплину (fractional flow reserve [FFR]). Досліджувані показники аналізували у групах непроведення (ПКВ(–); n = 30 [24,4 %]) і проведення ПКВ (ПКВ(+); n = 93 [75,6 %]). Результати. Проводити ПКВ вважали доцільним частіше в пацієнтів зі стабільною стенокардією ІІІ і ІІ функціональних класів порівняно з пацієнтами без стенокардії (93, 79 і 46 % відповідно; ртренд 0,001). В усіх пацієнтів з FFR 0,8 вирішено виконувати ПКВ (46 з 74 [62 %]). Виявлено посилення гемодинамічної значущості коронарних уражень зі збільшенням вираженості максимального стенозу вінцевих артерій. За даними мультиваріантного логістичного регресійного аналізу, вираженіший стеноз у басейні принаймні однієї субепікардіальної коронарної артерії виявився незалежним фактором, який визначав рішення про доцільність ПКВ(+) (стеноз 80-90 % проти 70-79 %; 70-79 % проти 60-69 %; 60-69 % проти 50-59 %: відношення шансів 26 (95 % довірчий інтервал 8-87); р 0,001). Висновки. У пацієнтів зі стабільною ІХС і проміжними (50-90 %) коронарними ураженнями ступінь стенозування вінцевого русла мав визначальне значення для рішення про ПКВ. Існує потреба в ширшій імплементації методів неінвазивної діагностики та кількісної оцінки ішемії міокарда в пацієнтів з проміжною передтестовою імовірністю стенозування вінцевих артерій, зокрема після проведених раніше реваскуляризаційних утручань.

Дод.точки доступу:
Стан, М.В.; Міхалєв, К.О.; Хохлов, А.В.; Жарінов, О.Й.; Тодуров, Б.М.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Довготривала ефективність радіочастотної денервації ниркових артерій у пацієнтів з резистентною артеріальною гіпертензією (результати 10-річного спостереження) [Текст] / О. Л. Рековець [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія = Cardiac surgery and interventional cardiology : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1/2. - С. 41-55. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2305-3127
MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ (лекарственная терапия)
ДЕНЕРВАЦИЯ (использование)
ПОЧЕЧНАЯ АРТЕРИЯ
Анотація: Мета роботи – визначення довготривалої ефективності та безпечності денервації ниркових артерій (ДНА) за результатами 10-річного спостереження. Матеріали і методи. Відібрано 1146 пацієнтів з резистентною артеріальною гіпертензією, які отримували 3 та більш як 3 антигіпертензивні препарати. Для проведення ДНА відібрано 16 пацієнтів. ДНА проведено у 8 (0,70 %) пацієнтів. 8 пацієнтів відмовилися від проведення процедури. Вік хворих становив 40-66 років, у середньому (52,13 ± 3,88) року, тривалість АГ – 12-25 років, у середньому (16,75 ± 2,17) року. При надходженні до стаціонару рівень артеріального тиску (АТ) становив (181,25/106,88 ± 4,3/4,0) мм рт. ст. (160-200/85-120 мм рт. ст.), частота скорочень серця (ЧСС) – (70,63 ± 3,03) за 1 хв. Оптимізація терапії в умовах стаціонару в цих хворих статистично значущо знизила рівень АТ до (156,88/95,00 ± 2,98) мм рт. ст. (150-165/85-100 мм рт. ст.) та ЧСС – (68,88 ± 3,28) за 1 хв. Кількість антигіпертензивних препаратів становило в середньому 5,5 ± 0,18 на пацієнта. На етапі оптимізації терапії при добовому моніторуванні АТ (ДМАТ) середньодобовий систолічний АТ (САТ24) становив (149,16 ± 5,40) мм рт. ст., діастолічний (ДАТ24) – (86,98 ± 5,08) мм рт. ст. Середньодобова частота серцевих скорочень (ЧСС24) становила (70,12 ± 2,94) за 1 хв. Усі пацієнти добре перенесли процедуру. Результати. Зниження офісного САТ/ДАТ у динаміці через 1 місяць, 12 місяців, 2 роки, 5 років та 10 років відповідно: –12,59/–10,0; –11,17/–2,57; –20,31/–11,71; –27,71/–13,33 та –30,21/–16,67 мм рт. ст., р 0,05 для всіх значень порівняно з початковим. Офісна ЧСС на етапах 1 місяць, 6, 12 місяців, 2 роки, 5 та 10 років знизилася на: 3,74; 4,68; 1,45; 2,13; 4,21; 3,88 за 1 хв відповідно. Зниження САТ/ДАТ24 у динаміці на зазначених етапах становило відповідно –14,45/–6,95; –8,70/–10,01; –19,45/–12,37; –19,91/–11,24; –29,93/–13,61 та –26,13/–23,35 мм рт. ст. (р 0,05 для усіх значень порівняно з початковим). Динаміка ЧСС24: –3,16; –4,19; 1,43; –1,51; – 4,46 та – 5,49 за 1 хв відповідно. Усі пацієнти на етапах 2, 5 та 10 років досягли цільового рівня АТ як при офісному вимірюванні, так і при ДМАТ. Пацієнти зменшили кількість вживання антигіпертензивних препаратів з 5,50 ± 0,18 до 3,50 ± 0,30 – через 5 років та до 3,67 ± 0,18 – через 10 років після ДНА. Розрахункова швидкість клубочкової фільтрації за 10 років зменшилася незначуще з (76,10 ± 5,62) до (64,60 ± 1,93) мл/(хв · 1,73 м2), р 0,05. Одна пацієнтка через 2 роки померла від раку щитоподібної залози. Усі інші пацієнти живі, і в них не було розвитку жодної серцево-судинної події чи смерті. Висновки. Довгострокові результати денервації ниркових артерій показали відсутність виникнення серцево-судинних подій та розвитку цукрового діабету або серцево-судинної смерті протягом 10 років. ДНА сприяла зменшенню кількості антигіпертензивних препаратів з 5,5 до 3,67 через 10 років терапії на тлі 100 % досягнення цільового рівня АТ.

Дод.точки доступу:
Рековець, О.Л.; Сіренко, Ю.М.; Торбас, О.О.; Кушнір, С.М.; Примак, Г.Ф.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Досвід діагностики та хірургічного лікування міксом серця [Текст] / Р. М. Вітовський [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія = Cardiac surgery and interventional cardiology : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1/2. - С. 56-61. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2305-3127
MeSH-головна:
МИКСОМА (диагностика, хирургия)
СЕРДЦА НОВООБРАЗОВАНИЯ (диагностика)
Анотація: Мета роботи – представити досвід хірургічного лікування міксом серця (МС) та особливості перебігу захворювання. Матеріали і методи. У НІССХ імені М.М. Амосова НАМН України за період з 1.01.1969 до 1.01.2023 рр. включно 1015 пацієнтів було прооперовано з приводу первинних пухлин серця. МС виявлені у 902 (88,9 %) хворих, з них у 793 (87,9 %) випадках – міксоми лівого передсердя. Міксоми правого передсердя визначали у 81 (9,0 %) випадку, в лівому і в правому шлуночках – відповідно по 8 (0,9 %) випадків. Мультицентричне зростання пухлини з ураженням двох або трьох камер серця було виявлене у 12 (1,3 %) хворих. Вік хворих з МС становив 3-79 років (у середньому (48,4 ± 3,4) року), з них 653 (72,4 %) були віком від 31 до 60 років. Хірургічна корекція клапанних уражень була виконана у 75 (8,3 %) хворих: у 15 (1,7 %) – протезування клапанів, у 55 (6,1%) – пластичні операції (25 – корекція мітрального, 30 – тристулкового клапанів) з позитивним функціональним ефектом. Результати. До III і IV функціональних класів (ФК) за класифікацією NYHA були віднесені – 328 (36,3 %) і 77 (8,5 %) пацієнтів з МС відповідно. Емболічний синдром визначали у хворих з МС у 65 (7,2 %) випадках. Патологію клапанного апарата в поєднанні з МС відзначено у 75 (8,3 %) хворих. Традиційний доступ до МС лівого передсердя через праве передсердя і міжпередсердну перегородку виявився найзручнішим, при цьому реєстрували зменшення частоти фрагментації пухлини до 21,2 %. Шпитальна летальність при хірургічному лікуванні МС за останні роки на 539 операцій становила 0,2 %. Летальність одного пацієнта була зумовлена рецидивом емболії легеневої артерії на 5-ту добу після операції, джерелом якої були тромби басейну нижньої порожнистої вени. Висновки. Різноманітність клінічних проявів МС значно утруднює вчасну діагностику цього захворювання через відсутність патогномонічних ознак перебігу хвороби. Ехокардіографія дає змогу безпомилково діагностувати ураження і спрямувати пацієнтів на невідкладне хірургічне лікування. За останні 22 роки виконано 539 операцій з приводу МС практично без летальних наслідків, що зумовлене особливостями тактики своєчасної діагностики та невідкладного хірургічного лікування, яке знижує частоту доопераційних ускладнень і сприяє безпечному і радикальному видаленню пухлин серця. Така тактика забезпечує ефективність хірургічного лікування МС, що підтверджують дані віддалених результатів: I ФК за NYHA мали 684 (78,3 %) пацієнти, II ФК – 129 (14,8 %) пацієнтів; виживання в строки до 20 років становило 79,7 %.

Дод.точки доступу:
Вітовський, Р.М.; Ісаєнко, В.В.; Вітовський, А.Р.; Піщурін, О.А.; Грабарчук, В.В.; Сатмарі, О.В.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Тимошенко, В. А.
Операція Бенталла: ранні післяопераційні ускладнення та їхні наслідки [Текст] / В. А. Тимошенко, Б. М. Тодуров // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія = Cardiac surgery and interventional cardiology : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1/2. - С. 62-67. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2305-3127
MeSH-головна:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ (диагностика)
МАРФАНА СИНДРОМ (хирургия)
АОРТА (хирургия)
Анотація: Мета роботи – дослідити частоту виникнення ранніх післяопераційних ускладнень та проаналізувати можливі предиктори подовженого перебування пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії після операції Бенталла. Матеріали і методи. У дослідженні проаналізовано історії хвороб дорослих пацієнтів (від 18 до 75 років), які перенесли операцію Бенталла через аневризму висхідної аорти у ДУ «Інститут серця МОЗ України» у період 2012-2021 рр. Для визначення прогностичних факторів ризику використовували однофакторний і багатофакторний аналіз (логістичну регресію). Результати. Як показали результати дослідження, пацієнти з подовженим перебуванням у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ) були статистично значущо старшими за віком (p = 0,005), у них частіше відзначали серед супутніх захворювань артеріальну гіпертензію (р = 0,044), а також вони мали статистично значущо нижчі вихідні показники швидкості клубочкової фільтрації (р = 0,045). Крім того, в таких пацієнтів у 3,6 раза (р = 0,0005) частіше застосовували апарат для автогемотрансфузії та майже у 6 разів (р = 0,0037) частіше виникала потреба в реторакотомії у зв’язку з кровотечею, у 4,3 раза (р = 0,0002) частіше фіксували гостру ниркову недостатність та в 3,3 раза (р = 0,0004) – гостру дихальну недостатність. Двома незалежними предикторами подовженого перебування пацієнтів у ВІТ були тривалість штучної вентиляції легень (відношення шансів (OR) 1,204 (довірчий інтервал (ДІ) 1,053-1,377), p = 0,007) та розвиток гострої ниркової недостатності (OR 4,069; ДІ 1,040-15,923, p = 0,044). Висновки. Для пацієнтів, які мають фактори ризику подовженого перебування у ВІТ після операції, рекомендують застосовувати активніші стратегії лікування до операції та в період після неї, щоб уникнути можливих ускладнень і скоротити час перебування в лікарні.

Дод.точки доступу:
Тодуров, Б.М.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Бойко, К. С.
Ранні післяопераційні результати хірургічного протезування аортального клапана в поєднанні з різними методами реваскуляризації міокарда [Текст] / К. С. Бойко, Б. М. Тодуров // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія = Cardiac surgery and interventional cardiology : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1/2. - С. 68-76. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2305-3127
MeSH-головна:
АОРТАЛЬНОГО КЛАПАНА ТРАНСКАТЕТЕРНАЯ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ (методы)
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ (методы)
Анотація: Мета роботи – проаналізувати результати раннього післяопераційного періоду при поєднанні хірургічного протезування аортального клапана (ХПАК) з ендоваскулярним або хірургічним методом реваскуляризації міокарда. Матеріали і методи. Для цього ретроспективного дослідження відбирали історії хвороб дорослих пацієнтів (від 18 років), які перенесли ХПАК разом з реваскуляризацією міокарда у ДУ «Інститут серця МОЗ України» у період 2018-2022 рр. Результати та обговорення. Було відібрано 95 історій хвороб пацієнтів, яким проводили ХПАК разом з реваскуляризацією міокарда: перша група (n = 31) – поєднання ХПАК та черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ); друга група (n = 48) – поєднання ХПАК та аортокоронарного шунтування (АКШ). У пацієнтів першої групи на 24,85 % (р = 0,011) та на 23,7 % (р = 0,033) статистично значущо рідше фіксували ураження стовбура лівої коронарної артерії та обвідної гілки лівої коронарної артерії. Також пацієнти першої групи статистично значущо рідше на 21,4 % (р = 0,046) потребували інтраопераційного застосування більш ніж 2 доз еритроцитарної маси. В ранній післяопераційний період у пацієнтів першої групи спостерігали нижчий рівень крововтрати порівняно з другою групою (180 (150; 250) мл проти 250 (200; 305) мл, р = 0,008). Висновки. Пацієнти, яким проводили ЧКВ перед ХПАК, характеризувалися меншою тривалістю операції, застосування штучного кровообігу та перетискання аорти, однак статистично значущої різниці щодо основних ранніх післяопераційних ускладнень між групами дослідження не спостерігали.

Дод.точки доступу:
Тодуров, Б.М.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Гібридна хірургія при аневризмі дуги та низхідного відділу аорти. Право-ліве підключичне алошунтування як варіант субтотального дебранчингу [Текст] / О. В. Зеленчук [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія = Cardiac surgery and interventional cardiology : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1/2. - С. 77-87. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2305-3127
MeSH-головна:
АОРТЫ АНЕВРИЗМА (хирургия)
Анотація: У статті представлено досвід нашої команди застосування різних хірургічних методик лікування патології аорти. Хірургічна патологія грудної аорти, а саме аневризми та дисекції, залишається дискутабельним серед серцевої команди. Останніми роками ендоваскулярне протезування аорти (Thoracic Endovascular Aortic Repair, TEVAR) зарекомендувало себе як варіант лікування багатьох захворювань аорти з летальністю до 7,5 %. За останніми клінічними рекомендаціями, TEVAR стало методом вибору в лікуванні гострих розшарувань аорти, показуючи кращі результати порівняно з медикаментозною терапією та відкритою операцією. Проте ендоваскулярний підхід потребує певних анатомічних особливостей, що дає змогу коректно розміщувати стент-графт, що не завжди видається можливим. Так, у разі залучення брахіоцефальних артерій до патологічного процесу потрібно пацієнта переводити на штучний кровообіг із застосуванням додаткових методів для захисту головного мозку, таких як церебральна перфузія та гіпотермія. Усі ці фактори підвищують ризик інтра- та післяопераційних ускладнень, а також ранньої смертності. Описані різні методи відкритих оперативних втручань із заміни всієї або більшої частини грудної аорти, що представляють радикальний підхід та потребують високого рівня професійних навичок хірурга і досвіду роботи зі штучним кровообігом.

Дод.точки доступу:
Зеленчук, О.В.; Хохлов, А.В.; Шкандала, А.Ю.; Бойко, К.С.; Поліщук, О.Ю.; Пресс, З.В.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Семенів, П. М.
Модифікована методика зменшення тривалості ішемії серця та реперфузії міокарда під час комбінованих операцій багатоклапанної корекції в поєднанні з коронарним шунтуванням [Текст] / П. М. Семенів // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія = Cardiac surgery and interventional cardiology : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1/2. - С. 88-94. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2305-3127
MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА (хирургия)
МИОКАРДА РЕПЕРФУЗИЯ (методы)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ (методы)
Анотація: Мета – розробити та впровадити в практику методику зменшення тривалості ішемії серця під час тривалих оперативних втручань. Матеріали і методи. Розроблено модифіковану методику шунтування коронарних артерій при комбінованих операціях, які потребують тривалого часу перетискання аорти. Проведено аналіз результатів одночасної корекції вад клапанів та шунтування коронарних артерій у 15 пацієнтів. Хірургічна тактика полягала в тому, що на першому етапі виконували шунтування коронарних артерій off pump, потім корекцію клапанних уражень. Результати. Розроблена модифікована методика на етапі шунтування була ефективною. Ця методика потребує більше часу для виконання та є складнішою технічно, проте дає можливість значно скоротити час перетискання аорти, що своєю чергою дасть змогу зменшити частоту виникнення серцевої недостатності та кількість післяопераційних ускладнень порівняно з традиційною методикою, відповідно до якої всі етапи виконують в умовах кардіоплегічної зупинки. Висновки. Використання методики превентивного відновлення коронарного кровоплину шляхом шунтування коронарної артерії на серці, що працює, до перетискання аорти показало її перевагу щодо тривалості штучного кровообігу та ішемічного часу серця, а також ступеня ушкодження міокарда. Застосування запропонованої в експерименті методики має суттєві технічні переваги порівняно з методикою класичного шунтування на серці, що працює, а саме: втримання гемодинамічної ситуації, зменшення тривалості штучного кровообігу та ішемічного часу серця, реперфузія міокарда на етапі відновлення серцевої діяльності, що позитивно впливає на показники його роботи.

Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Іванюк, А. В.
Медичний маркетинг у закладах охорони здоров'я з механізмами державно-приватного партнерства [Текст] / А. В. Іванюк // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія = Cardiac surgery and interventional cardiology : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1/2. - С. 95-98. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2305-3127
MeSH-головна:
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ СЛУЖБ МАРКЕТИНГ
Анотація: Мета роботи – розкрити сутність медичного маркетингу в закладах охорони здоров’я (ЗОЗ) на принципах державно-приватного партнерства (ДПП). У дослідженні використовували загальнонаукові методи аналізу, синтезу, узагальнення, моделювання, інтерпретації наукових даних, а також системний і структурно-функціональний підходи. Бізнес-процеси маркетингу в ЗОЗ забезпечують ефективне управління ресурсами: капіталом, матеріалами і робочою силою для досягнення заданих цілей. У статті розкрито сутність, принципи, функції медичного маркетингу в ЗОЗ із механізмами ДПП. Наведено обґрунтування основних інструментів маркетингу – бізнес-процесів та інтеграційних процесів, які сприяють ефективному маркетингу в ЗОЗ. Також визначені основні моменти, які формують структуру медичних бізнес-процесів. Розкрито процесний підхід до управління бізнес-процесами. Наведено значення інтеграції медичних процесів у ЗОЗ на принципах ДПП і приклад стратегії отримання позитивного синергічного ефекту. Наведено приклади внутрішньої і зовнішньої інтеграції. Показано систему управління процесом зовнішньої інтеграції. Для стимулювання інтеграції запропоновано метод інтегрованого платежу. Висновки. Обґрунтовано медичний маркетинг у ЗОЗ на принципах ДПП, орієнтований на бізнес-процеси та інтегрування медичних послуг, що забезпечує економічну, медичну і соціальну ефективність ЗОЗ і оптимальне функціонування в ринкових умовах.

Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Савіцька, Ю. В.
Синдром Велленса або По кому дзвін? [Текст] / Ю. В. Савіцька, А. І. Кланца, Н. В. Щепіна // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія = Cardiac surgery and interventional cardiology : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1/2. - С. 99-102. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2305-3127
MeSH-головна:
СТЕНОКАРДИЯ НЕСТАБИЛЬНАЯ (диагностика)
Анотація: Синдром Велленса – електрокардіографічний патерн, що асоціюється з різким стенозом проксимального відділу передньої міжшлуночкової гілки лівої коронарної артерії, високим ризиком інфаркту міокарда передньої стінки лівого шлуночка та раптової серцевої смерті внаслідок фатальних аритмій. Виявлення цього синдрому дасть змогу суттєво знизити ризик гострої події для пацієнтів.

Дод.точки доступу:
Кланца, А.І.; Щепіна, Н.В.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Професор Микола Фуркало (до 100-річчя від дня народження) [Текст] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія = Cardiac surgery and interventional cardiology : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1/2. - С. 103-107 . - ISSN 2305-3127

Дод.точки доступу:
Фуркало, Николай Кузьмич (кардиолог ; 1923-2020) \о нем\
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Демянчук, В. Б.
Крістіан Барнард. Шлях у невідоме (до 100-річчя від дня народження) [Текст] / В. Б. Демянчук // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія = Cardiac surgery and interventional cardiology : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1/2. - С. 108-115 . - ISSN 2305-3127

Дод.точки доступу:
Барнард, Крістіан \о нем\
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)