Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ЗУ3/2018/3<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 27
Показанi документи с 1 за 20

1-20 21-27

Лигирда, Н. Ф.
2011 IFCPC - кольпоскопічна термінологія для шийки матки та інтерпретація нових термінів розділу «Аномальні кольпоскопічні картини» [Текст] / Н. Ф. Лигирда // Здоровье женщины. - 2018. - № 3. - С. 9-13. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ШЕЙКИ МАТКИ БОЛЕЗНИ (диагностика, классификация)
КОЛЬПОСКОПИЯ
ШЕЙКИ МАТКИ ДИСПЛАЗИЯ (диагностика, классификация)
ШЕЙКИ МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ (диагностика, классификация)
ЛЕЙКОПЛАКИЯ (диагностика, классификация)
МЕДИЦИНСКАЯ ТЕРМИНОЛОГИЯ СИСТЕМАТИЗИРОВАННАЯ
ТЕРМИНОЛОГИЯ
Анотація: У статті обговорюються питання правильної інтерпретації положень розділу «Аномальні кольпоскопічні картини» 2011 IFCPC Номенклатури кольпоскопічних термінів для шийки матки. Сучасна номенклатура побудована у формі таблиці таким чином, що вона надає чіткий покроковий алгоритм для лікаря щодо кольпоскопічного оцінювання шийки матки. Проведено детальний аналіз таких понять з розділу «Аномальні кольпоскопічні картини» – «загальні принципи», «ознака внутрішньої межі», «ознака гребеня». Для кращого візуального сприйняття стаття ілюстрована авторськими кольпофотограмами та кольоровими схемами, які пояснюють процеси на шийці матки.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Герасимова, Т. В.
Аномальні маткові кровотечі пубертатного періоду [Текст] / Т. В. Герасимова // Здоровье женщины. - 2018. - № 3. - С. 14-19. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
МЕНАРХЕ
ФИТОТЕРАПИЯ
КОНТРАЦЕПТИВЫ ОРАЛЬНЫЕ КОМБИНИРОВАННЫЕ (терапевтическое применение)
ПРОГЕСТИНЫ (терапевтическое применение)
ПОДРОСТКИ
Анотація: Аномальні маткові кровотечі пубертатного періоду є проявом відхилення становлення репродуктивної функції, які зумовлені, з одного боку, незрілістю її регуляції, з іншого – патологічними ендоекологічними факторами. У статті представлено сучасний погляд на етіологію, патогенез, клінічний перебіг розладів менструальної функції у найбільш уразливої категорії жіночого населення – дівчаток-підлітків. Основна увага приділена питанням діагностики та лікування даної патології. В арсеналах лікарів–дитячих гінекологів збільшується кількість лікувальних засобів, особливо фіто- та гомеопатичних препаратів, які покращують ефективність лікування, адже гормональну корекцію порушень репродуктивної системи в підлітковому віці слід проводити з особливою обережністю. Своєчасна діагностика аномальних маткових кровотеч пубертатного періоду та вибір раціональної тактики є запорукою ефективного лікування та попередження порушень репродуктивної функції.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Каланжова, О. М.
Планування пологів - сучасний підхід в акушерстві у разі тазового передлежання плода [Текст] / О. М. Каланжова, С. Р. Галич, Р. П. Нікітенко // Здоровье женщины. - 2018. - № 3. - С. 20-23. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЯГОДИЧНОЕ ПРЕДЛЕЖАНИЕ
РОДЫ, ПЛОДА ПРЕДЛЕЖАНИЕ
РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ
РОДЫ ЕСТЕСТВЕННЫЕ
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ПЛАНИРОВАНИЕ ИНДИВИДУАЛЬНОЕ
Анотація: Світові дані щодо стабільно високих перинатальних втрат у разі тазового передлежання плода (ТПП) та суттєвого збільшення кількості випадків кесарева розтину (70–100%) стали підґрунтям до пошуку принципово нових підходів у розродженні пацієнток із ТПП. Мета дослідження: оцінювання ефективності та обґрунтування індивідуального планування пологів у разі ТПП. Матеріали та методи. Проведено проспективний аналіз завчасного планування способу розродження 69 вагітних із ТПП, які були розподілені на дві групи. І – основна група (ОГ; n=36), жінки з запланованими консервативними пологами при ТПП; ІІ – контрольна группа (КГ; n=33), жінки з запланованим кесаревим розтином при ТПП. Результати. Завершення вагітності більшості пацієнток в обох групах відбулося запланованим способом розродження: ОГ – 27 (75%); КГ – 29 (87,8%). Пацієнтки ОГ народжували у колінно-ліктьовій позиції – 11 (40,7%) випадків та за допомогою методу Цов’янова – 16 (59,3%) випадків. А випадки розродження шляхом кесарева розтину (9 – 25%) в ОГ були здебільшого І категорії ургентності – 5 (55,5%). Потреба в ургентному кесаревому розтині у КГ виникала майже у два рази менше – 4 (12,2%), і більшість випадків – 3 (75%) були ІІІ категорії ургентності. Серед малюків ОГ, яким надавали ручну допомогу під час народження, перинатальні ускладнення спостерігалися найчастіше: пологова травма – 8 (22,2%), асфіксія – 3 (8,3%), аспірація – 2 (5,55%), гіпоксично-ішемічне ураження головного мозку – 3 (8,3%). Заключення. Наведені дані свідчать про відсутність високопрофесійних навичок, які потребують ретельного відпрацювання та вдосконалення родопомічних маніпуляцій акушерами-гінекологами.

Дод.точки доступу:
Галич, С. Р.; Нікітенко, Р. П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Пренатальная диагностика синдрома Дауна у беременной с гигантской миомой матки и наследственной тромбофилией [Текст] / Н. П. Веропотвелян [и др.] // Здоровье женщины. - 2018. - № 3. - С. 24-30. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ НЕОПЛАСТИЧЕСКИЕ (диагностика, патофизиология, ультрасонография, хирургия)
ЛЕЙОМИОМА (диагностика, осложнения, хирургия)
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ (диагностика, осложнения, ультрасонография, хирургия)
ТРОМБОФИЛИЯ (осложнения)
ДАУНА СИНДРОМ (диагностика, патофизиология)
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ
Анотація: У статті описано випадок пренатальної діагностики синдрому Дауна у плода у 17 тиж гестації у вагітної 39 років із вперше виявленою гігантською некротизованою міомою матки і схильністю до гіперкоагуляції на тлі виявленого гетерозиготного носійства лейденівської мутації. У 20 тиж вагітності у зв’язку із неможливістю плодовигнання через природні пологові шляхи проведена екстирпація матки з плодом (без придатків) за Рейном–Порро. На аутопсії діагноз підтверджено. Своєчасно проведені лікувально-профілактичні заходи дозволили уникнути розвитку тромбогенних ускладнень. Також у статті обговорюються ускладнення перебігу вагітності при міомі матки, особливості ехографічної картини дегенеративних змін у міоматозних вузлах, показання до проведення оперативного розродження при міомі матки, а також частота носійства лейденівської мутації у популяції.

Дод.точки доступу:
Веропотвелян, Н. П.; Газарова, Л. В.; Погуляй, Е. С.; Саваровская, Е. С.; Спорыш, В. Г.; Енотова, Н. В.; Финити, A. C.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Жук, С. І.
Профілактика генітального пролапсу у жінок у пізній післяпологовий період [Текст] / С. І. Жук, С. А. Будченко // Здоровье женщины. - 2018. - № 3. - С. 31-33. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
МАТКИ ПРОЛАПС (профилактика и контроль)
РЕКТОЦЕЛЕ (профилактика и контроль)
ТАЗОВЫХ ОРГАНОВ ПРОЛАПС (патофизиология, профилактика и контроль)
СОЕДИНИТЕЛЬНАЯ ТКАНЬ
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД
ПЕССАРИИ (использование)
Анотація: У статті описаний генітальний пролапс як патологія жіночих статевих органів. Представлені фактори, що зумовлюють виникнення генітального пролапсу у жінок різних вікових категорій. Описані клінічні прояви та обґрунтовані механізми їхнього виникнення. Розглянуті варіанти лікування жінок з генітальним пролапсом різного ступеня тяжкості. Висвітленні дані проведеного дослідження методу профілактики генітального пролапсу у пізній післяпологовий період за допомогою вагінальних конусів Corelax.

Дод.точки доступу:
Будченко, С. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Камінський, A. B.
Комплексний підхід до лікування раннього токсикозу у вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій [Текст] / A. B. Камінський, Т. В. Коломійченко, І. В. Рогава // Здоровье женщины. - 2018. - № 3. - С. 34-38. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Эмегест
MeSH-головна:
ТОШНОТА БЕРЕМЕННЫХ (лекарственная терапия, терапия)
РВОТА БЕРЕМЕННЫХ НЕУКРОТИМАЯ (лекарственная терапия, терапия)
ПРЕЭКЛАМПСИЯ (лекарственная терапия, профилактика и контроль, терапия)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ
ПСИХОТЕРАПИЯ
ИМБИРЬ
ПИРИДОКСИН (терапевтическое применение)
Анотація: Акушерами-гінекологами не завжди приділяється достатня увага ранньому токсикозу (РТ) вагітних, інколи недооцінюються його тяжкість і не призначається адекватне лікування. Мета дослідження: вивчення ефективності та безпечності комплексної терапії РТ у вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), що включає препарат екстракту імбиру з піридоксином та психотерапію. Матеріали та методи. Обстежено 60 вагітних після застосування ДРТ, з легкими проявами РТ. В основну групу увійшли 30 жінок, у терапії РТ яких застосовували Емегест (екстракт імбиру та піридоксин) і психотерапію; у групу порівняння – 30 жінок, які лише дотримувались рекомендацій щодо зміни режиму харчування та життя. Наявність синдрому вегетативної дисфункції встановлювали за допомогою опитувальника О.M.Вейна. Для самооцінки рівня реактивної та особистісної тривожності проводили тестування за методикою Ч.Д. Спілбергера, Ю.Л. Ханіна. Якістьжиття оцінювали за допомогою опитувальника SF-36. Результати. Застосування рекомендованої терапії РТ у вагітних після використання ДРТ дозволяє покращити стан жінок вже на 2–3-ю добу, а за 2 тиж лікування суттєво знизити або навіть усунути симптоми РТ. Комплексна терапія зменшує вираженість синдрому вегетативної дисфункції та рівень особистісної і ситуативної тривожності, що на тлі покращання загального стану позитивно позначається на якості життя жінок. Застосована терапія не мала побічних ефектів чи ускладнень, позитивно впливала на подальший перебіг вагітності та стан плода і новонародженого – зокрема у 2 рази знизилася частота прееклампсії та в 1,5 разу – асфіксії під час народження. Заключення. Безпечність та ефективність Емегесту у комплексній терапії раннього токсикозу дозволяє рекомендувати його до використання у вагітних після застосування ДРТ.

Дод.точки доступу:
Коломійченко, Т. В.; Рогава, І. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Стрелко, Г. В.
Медичні переваги контрольованої стимуляції яєчників із застосуванням антагоністів гонадотропін-рилізинг-гормону та корифолітропіну альфа у клініці ЕКЗ у поганих відповідачів [Текст] / Г. В. Стрелко // Здоровье женщины. - 2018. - № 3. - С. 39-45. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Корифолитропин альфа
MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO
ОВУЛЯЦИИ ИНДУКЦИЯ
Анотація: Мета дослідження: вивчення ефективності використання корифолітропіну альфа у схемах контрольованої стимуляції яєчників із застосуванням антагоністів гонадотропін-рилізинг-гормону (ГнРГ) у поганих відповідачів. Матеріали та методи. Проведено дослідження ефективності схеми контрольованої стимуляції яєчників з використанням пролонгованого фолікулостимулювального гормону (ФСГ) у протоколі із застосуванням антагоністів ГнРГ порівняно зі щоденним введенням рекомбінантного ФСГ за кількістю отриманих ооцитів, дробленням ембріонів, показниками вагітності та імплантації у 278 жінок з безплідністю. Результати. Доведено, що стимуляція яєчників із застосуванням корифолітропіну альфа є настільки ж ефективною, як щоденна ін’єкція рекомбінантного ФСГ, для лікування пацієнтів з поганою реакцією на стимуляцію. Крім того, сприйняття пацієнтами протоколів із застосуванням корифолітропіну альфа доводять кращу переносимість порівняно з традиційними протоколами у зв’язку з меншою кількістю ін’єкцій, що знижує ймовірність дострокового припинення лікування. Заключення. Представлені результати дослідження доводять ефективність використання препарату корифолітропіну альфа з метою контрольованої стимуляції яєчників у поганих відповідачів у поєднанні з додатковими дозами ФСГ та антагоністами гонадотропін-рилізинг-гормону для спрощення дизайну схеми стимуляції, мінімізації кількості ін’єкцій та скорочення тривалості циклу.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

    Кравченко, О. В.
    Досвід використання препаратів хлоргексидину в акушерстві та гінекології [Текст] / О. В. Кравченко // Здоровье женщины. - 2018. - № 3. - С. 46-50
Рубрики: Гексикон
   Депантол
MeSH-головна:
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ (лекарственная терапия)
ВУЛЬВОВАГИНИТ (лекарственная терапия)
ХЛОРГЕКСИДИН (терапевтическое применение)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ (лекарственная терапия)
Анотація: Мета дослідження: узагальнення досвіду використання препаратів хлоргексидину в акушерській та гінекологічній практиці. Матеріали та методи. Було оцінено та узагальнено ефективність застосування препаратів Депантол та Гексикон під час лікування неспецифічного вагініту у пацієнток підліткового, репродуктивного віку, вагітних, жінок у перименопаузі, а також у хворих після операцій на шийці матки, піхві та промежині. У групи дослідження увійшли від 30 до 50 пацієнток. Діагноз неспецифічного вагініту встановлювали за даними клініко-лабораторного обстеження. Критерієм виліковуваності була повна клінічна і бактеріальна санація. Ефективність терапії оцінювали безпосередньо після лікування та через 1 та 3 міс. Дані порівнювали з відповідними даними контрольних груп чи зі станом до лікування. Результати. Відзначено високу ефективність препаратів хлоргексидину під час лікування неспецифічного вагініту у пацієнток різних вікових категорій і станів. Узагальнено досвід використання Депантолу і Гексикону в акушерстві та гінекології, визначені пріоритети у застосуванні даних препаратів. Заключення. Препарати хлоргексидину Гексикон та Депантол є високоефективними щодо основних збудників запального неспецифічного вульвовагініту. Вони не порушують функціональну активність лактобацил, що сприяє підтримці нормального біоценозу піхви. Препарат Гексикон з успіхом може бути рекомендований як для лікування гінекологічних захворювань у пацієнток репродуктивного віку, так і вагітних. Застосування Депантолу завдяки регенеративній активності складової – декспантенолу є пріоритетним під час лікування інфекційних процесів у підлітковому, перименопаузальному віці та у хворих після операцій на шийці матки, піхві та промежині.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Ошовський, В. І.
Результати порівняльного дослідження оптичного поля лінзового та фіброволоконних фетоскопів [Текст] / В. І. Ошовський // Здоровье женщины. - 2018. - № 3. - С. 51-53. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ФЕТОСКОПИЯ (оборудование)
ВОЛОКОННО-ОПТИЧЕСКАЯ ТЕХНОЛОГИЯ
АМНИОН (хирургия)
Анотація: Мета дослідження: порівняння деяких характеристик візуалізації операційного поля під час застосування фіброволоконних та лінзових фетоскопів. Матеріали та методи. Було порівняно характеристики класичного лінзового фетоскопа діаметром 2,0 мм, лінзового фетоскопа діаметром 2,0 мм та гнучкої волоконної оптики діаметром 1,0 мм. Результати. Виявлено, що використання ультратонкої оптики дозволяє суттєво зменшити розміри отворів в амніотичних мембранах без зменшення площі візуалізації, однак з помітною втратою якості зображення. Заключення. Використання ультратонких фетоскопів є перспективним напрямком у медицині плода, оскільки незважаючи на відносно гіршу якість зображення площа візуалізації операційного поля є ідентичною. Правильне суміщення поверхонь фетоскопа та троакарів, а також налаштування сили світлового пучка дозволяє попередити негативні оптичні ефекти.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Вторинна лімфома грудної залози. Випадок з практики [Текст] / A. B. Гурандо [та ін.] // Здоровье женщины. - 2018. - № 3. - С. 54-57. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ (вторичный, диагностика, патофизиология, рентгенография, ультрасонография)
ЛИМФОМА (диагностика, рентгенография, ультрасонография)
МАММОГРАФИЯ (использование)
УЛЬТРАЗВУКОВАЯ МАММОГРАФИЯ (использование)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ (использование)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ
Анотація: У даній статті у конкретному клінічному випадку були визначені особливості зображення вторинної лімфоми грудної залози з використанням мультимодального клініко-радіологічного підходу та наведені основні літературні джерела для підвищення обізнаності щодо цієї рідкісної, але дуже важливої патології. Радіологічні особливості лімфоми грудних залоз не патогномонічні і можуть імітувати різні форми інвазивного раку грудної залози. Проте радіологи та клініцисти повинні пам’ятати про цю рідкісну патологію, щоб у подальшому уникнути некоректного встановлення діагнозу. Мультимодальний клініко-рентгенологічний підхід та ретельний збір анамнезу можуть максимально наблизити до діагностики лімфоми грудних залоз та відкрити шлях для подальшої верифікації утворення на тканинному рівні, оскільки біопсія та морфологічне дослідження залишаються «золотим стандартом» діагностики.

Дод.точки доступу:
Гурандо, A. B.; Шуліга-Недайхлєбова, О. В.; Тельний, В. В.; Помінчук, Д. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Кира, Е. Ф.
Обзор международных и российских научных данных об использовании Полижинакса для лечения и профилактики неспецифического (аэробного), кандидозного и смешанного вагинитов [Текст] / Е. Ф. Кира, А. М. Савичева // Здоровье женщины. - 2018. - № 3. - С. 58-69. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: Полижинакс
MeSH-головна:
ВАГИНИТ (лекарственная терапия)
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ (лекарственная терапия)
КАНДИДОЗ ВУЛЬВОВАГИНАЛЬНЫЙ (лекарственная терапия)
ДОКАЗАТЕЛЬНАЯ МЕДИЦИНА

Дод.точки доступу:
Савичева, А. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Скрининг и ранняя диагностика гепатоцеллюлярной карциномы [Текст] / В. Т. Кириенко [и др.] // Здоровье женщины. - 2018. - № 3. - С. 70-76. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
КАРЦИНОМА ПЕЧЕНОЧНО-КЛЕТОЧНАЯ (диагностика)
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ
НОВООБРАЗОВАНИЯ РАННЕЕ ВЫЯВЛЕНИЕ
Анотація: У статті представлені фактори ризику розвитку гепатоцелюлярної карциноми (ГЦК), сучасні положення про можливості скринінгу і ранньої діагностики ГЦК з використанням променевих методів візуалізації, неінвазивних серологічних маркерів. Визначено категорії пацієнтів, що підлягають скринінгу ГЦК, і алгоритм обстеження.

Дод.точки доступу:
Кириенко, В. Т.; Зайцев, И. А.; Грушкевич, В. В.; Потий, В. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Вдовиченко, С. Ю.
Профілактика акушерської та перинатальної патології у жінок з надмірним збільшенням маси тіла під час вагітності [Текст] / С. Ю. Вдовиченко, Т. Д. Фахрутдінова // Здоровье женщины. - 2018. - № 3. - С. 77-79. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ (профилактика и контроль, этиология)
ВЕС ИЗБЫТОЧНЫЙ (осложнения)
ОЖИРЕНИЕ (осложнения)
Анотація: Мета дослідження: зниження акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з надмірним збільшенням маси тіла під час вагітності на підставі вивчення клініко-функціональних, ендокринологічних, метаболічних, морфологічних особливостей стану фетоплацентарного комплексу та розроблення удосконаленого алгоритму лікувально-профілактичних заходів. Матеріали та методи. Було проведено когортне дослідження у 264 пацієнток, що перебували на обліку з приводу вагітності в жіночих консультаціях міста Києва. Методом суцільної вибірки 178 жінок було включено у ретроспективне дослідження і 86 – у проспективне. В основну групу увійшли 39 вагітних, з якими проводили індивідуальні бесіди, у контрольну групу – 142 жінки, які отримали традиційні рекомендації в жіночій консультації. Результати. Використання удосконаленого нами алгоритму дозволяє покращити акушерські (зниження частоти прееклампсії на 12,3%; аномалій пологової діяльності – на 8,4%) та перинатальні наслідки (зниження рівня асфіксії під час розродження на 9,4% та постнатальної адаптації – на 7,8%) розродження жінок з надмірним збільшенням маси тіла під час вагітності. Заключення. Отримані результати дають право рекомендувати удосконалений нами алгоритм для широкого використання у практичній охороні здоров’я.

Дод.точки доступу:
Фахрутдінова, Т. Д.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Kostyuk, I.
Risk factors of urinary incontinence during pregnancy and after parturition in pregnant women with overactive bladder [Текст] / I. Kostyuk // Здоровье женщины. - 2018. - № 3. - С. 80-82. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
МОЧЕИСПУСКАНИЯ НАРУШЕНИЯ (диагностика, этиология)
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ (диагностика, этиология)
МОЧЕВОЙ ПУЗЫРЬ СВЕРХАКТИВНЫЙ (диагностика, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ (диагностика, этиология)
Анотація: Оскільки багато чинників можуть впливати на прояв порушень сечовипускання у конкретної жінки у різні періоди життя, деякі з них можуть спричинити нетримання сечі, вплинути на вибір методу і успіх у лікуванні. Отримані результати досліджень свідчать про те, що лікування таких захворювань, як синдром гіперактивного сечового міхура, вимагає комплексного підходу шляхом ретельного збору даних щодо соціально-економічного стану, стилю і якості життя, екстрагенітальних захворювань, сімейного, акушерськогінекологічного та спадкового анамнезу, а також статевої функції жінки у репродуктивний період. Результати даного дослідження необхідно враховувати у розробленні алгоритму діагностики у жінок з синдромом гіперактивного сечового міхура під час вагітності і після пологів для уникнення чи зменшення клінічних проявів і ступеня тяжкості даного синдрому серед жіночої популяції у подальшому.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Жабченко, І. А.
Особливості перебігу вагітності, пологів, стану плода й новонародженого у вагітних-переміщених осіб (Ретроспективний аналіз) [Текст] / І. А. Жабченко, Н. Г. Корнієць, C. B. Тертична-Телюк // Здоровье женщины. - 2018. - № 3. - С. 83-88. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ (осложнения)
ВОЙНА
ВРЕМЕННОЕ И МИГРИРУЮЩЕЕ НАСЕЛЕНИЕ
Анотація: Найменш дослідженою проблемою сучасного акушерства є психологічний стан під час вагітності та пологів у жінок, що зазнали впливу негативних подій сьогодення, зокрема військової агресії, адже саме гормони стресу зумовлюють зрив адаптації, метаболічні розлади і, як наслідок, активацію інфекцій та хронічних захворювань. Мета дослідження: вивчення особливостей перебігу вагітності і пологів, стану плода і новонародженого у вагітних–переміщених осіб (ВПО) для розроблення удосконаленого способу профілактики акушерських і перинатальних ускладнень у таких жінок. Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети проведений ретроспективний клініко-статистичний аналіз 225 історій вагітності й пологів ВПО (основна група) і 51 вагітної (контрольна група), які постійно проживають на підконтрольній Україні території й не перебували в зоні бойових дій під час досліджуваної гестації. Жінки основної та контрольної груп знаходились на розродженні у пологових відділеннях центральних міських багатопрофільних лікарень міст Білокуракіне та Рубіжне Луганської області у 2014–2017 рр. Результати. Вагітність у ВПО перебігає на тлі максимального психоемоційного напруження і стресу, що зумовлює розвиток ускладнень під час гестації та пологів. Факторами ризику щодо маніфестації ускладнень під час вагітності є: порушений психоемоційний статус жінки, висока інфекційна захворюваність у період пубертату, наявність хронічних соматичних захворювань і високий рівень запальних захворювань жіночої статевої сфери. У переважної більшості ВПО типовим є розвиток плацентоасоційованих гестаційних ускладнень: загрози раннього і пізнього мимовільного аборту, передчасних пологів, раннього гестозу, плацентарної дисфункції, а також залізодефіцитної анемії. Для породілей основної групи притаманні під час пологів ускладнення, що пов’язані з порушенням регуляції пологового акту: передчасний та ранній розрив амніотичного міхура, слабкість пологової діяльності і травми м’яких пологових шляхів, що зумовлює зростання питомої ваги ускладнених пологів до 20,3% і оперативного розродження шляхом кесарева розтину до 23,6%. Новонароджені від матерів–вимушено переміщених осіб мали нижчу на 217 г середню масу тіла при народженні, а в стані асфіксії різного ступеня тяжкості народилася кожна 11-а дитина. У 34,8% новонароджених від матерів–вимушено переміщених осіб фіксували патологічний перебіг раннього неонатального періоду, що потребувало спостереження на ІІ рівні виходжування новонароджених і вимагало додаткових матеріальних витрат з боку родини. Заключення. На етапі прегравідарної підготовки у жінок– переміщених осіб доцільно забезпечити повноцінну психологічну підтримку і планове лікування хронічних екстрагенітальних захворювань. Профілактичні заходи під час вагітності мають передбачати корекцію розладів психоемоційного стану і розвиток плацентоасоційованих ускладнень.

Дод.точки доступу:
Корнієць, Н. Г.; Тертична-Телюк, C. B.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.

Роль найдавнішого еволюційного механізму під час вагітності [Текст] / С. Ст. Леуш [та ін.] // Здоровье женщины. - 2018. - № 3. - С. 89-91. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ (метаболизм, физиология)
ГОМЕОСТАЗ
КИСЛОТНО-ЩЕЛОЧНОЕ РАВНОВЕСИЕ
PH
АЛКАЛОЗ
ПРЕЭКЛАМПСИЯ (метаболизм)
Анотація: У статті наведено дані про роль кислотно-лужного стану як найбільш еволюційно давнього механізму регуляції гомеостазу та його особливості під час вагітності. Мета дослідження: визначення особливостей кислотнолужного стану у вагітних з раннім гестозом. Матеріали та методи. Обстежено 109 вагітних у І та ІІ триместрах, яких було розподілено на дві групи: у 58 вагітних І групи протягом І триместра спостерігалося блювання різного ступеня вираженості, у 51 вагітної ІІ групи не було проявів раннього гестозу. У всіх обстежених двічі, в термінах 10–11 та 20–21 тиж, визначено водневий показник, концентрацію карбонат-іону та парціальний тиск СО2 у плазмі. Результати. Біохімічні обчислення продемонстрували, що статистично невірогідний зсув рН у бік лужної реакції, яке спостерігають з прогресуванням вагітності, ґрунтується на істотній різниці абсолютної концентрації іонів водню. Ці зміни є необхідними для адекватного транспорту іонів через мембрани плацентарного комплексу, що формується. Незважаючи на втрату електролітів у жінок з раннім гестозом, ці зміни не виходять за межі фізіологічних. Заключення. 1. Вагітні з раннім гестозом попри втрати рідини та електролітів внаслідок блювання зберігають сталість кислотно-лужного стану з незначною тенденцію до алкалозу. 2. У вагітних без проявів раннього гестозу відсутня помірна алкалізація плазми, фізіологічне значення якої потребує подальших спостережень та досліджень.

Дод.точки доступу:
Леуш, С. Ст.; Загородня, О. С.; Осадчук, С. В.; Дем’яненко, А. С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.

Органозберігальна операція під час розродження вагітної з placenta praevia percreta (Клінічне спостереження) [Текст] / В. П. Лакатош [та ін.] // Здоровье женщины. - 2018. - № 3. - С. 92-94. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТЫ ПРЕДЛЕЖАНИЕ (диагностика, патофизиология, хирургия)
ПЛАЦЕНТЫ ПРИРАЩЕНИЕ (диагностика, патофизиология, хирургия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ
Анотація: У статті наведено опис клінічного випадку пророщення плаценти, що передлежить, з ураженням стінки сечового міхура з урахуванням чинників ризику та гестаційних ускладнень. Розглянуто особливості діагностики цього ускладнення, обговорюється обрана тактика лікування (проведення органозберігальної операції) з точки зору літературних даних.

Дод.точки доступу:
Лакатош, В. П.; Біла, В. В.; Стаховський, О. Е.; Загородня, О. С.; Маланчук, О. Б.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.

Бондаренко, Н. П.
Фактор активації системної запальної відповіді, як предиктор негативних наслідків парвовірусної інфекції у різних триместрах вагітності [Текст] / Н. П. Бондаренко // Здоровье женщины. - 2018. - № 3. - С. 95-98. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
PARVOVIRIDAE ИНФЕКЦИИ (диагностика, иммунология, кровь, осложнения)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ (диагностика, иммунология, кровь, патофизиология)
ЦИТОКИНЫ (диагностическое применение, кровь)
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК (диагностическое применение)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ (диагностика, патофизиология, этиология)
Анотація: Парвовірусна інфекція під час вагітності може призвести до її переривання, внутрішньоутробного інфікування плода з появою вад розвитку. Субклінічні форми парвовірусної інфекції переважають над маніфестними, тому вивчення факторів активації системної запальної відповіді показано як доповнення під час діагностики субклінічної інфекції у вагітних з достроковими або передчасними пологами, з наявністю клінічних ускладнень. Проведені імунологічні дослідження включали визначення фактора активації прозапальної відповіді. Досліджувались показники цитокінового статусу та С-реактивного протеїну як маркера запалення у 129 вагітних, інфікованих парвовірусом у різні періоди вагітності. Результати проаналізовані під час розподілу жінок на три групи за триместрами та за наявністю клінічних ускладнень вірусного інфікування. Контролем для порівняння були жінки з фізіологічною вагітністю відповідного триместра. Аналіз отриманих даних щодо вмісту цитокінів у сироватці крові вагітних з парвовірусною інфекцією виявив зміну співвідношення про- (ІЛ-8, ІЛ-2 та ФНП-?) та протизапального (ІЛ-10) цитокінів, що може демонструвати ознаку системної імунної відповіді протягом різних термінів вагітності та вплив на перебіг вагітності. Результати дослідження С-реактивного протеїну (hsCRP) свідчать про помірне підвищення його концентрації у крові хворих з парвовірусною інфекцією, що пов’язано з незначним тканинним пошкодженням. Зі 129 обстежених вагітних з В19-інфекцією 57 (44,2%) жінок мали підвищений рівень С-реактивного протеїну (на 20% перевищував контрольну величину відповідного триместра).

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.

Мушак, Н. І.
Клінічна ефективність профілактики акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних із первинною артеріальною гіпертензією на тлі йододефіциту [Текст] / Н. І. Мушак // Здоровье женщины. - 2018. - № 3. - С. 99-103. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ (лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ (патофизиология)
РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ (профилактика и контроль, этиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ (осложнения)
ИОД (дефицит, терапевтическое применение)
Анотація: Мета дослідження: зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних із первинною артеріальною гіпертензією (АГ) в умовах ендемічного йодного дефіциту на підставі вивчення перебігу вагітності та пологів, стану плода та новонародженого після впровадження розробленого комплексу профілактично-лікувальних заходів. Матеріали та методи. Проведено клінічний аналіз перебігу вагітності і пологів 100 жінок: контрольна група (КГ) – 30 здорових вагітних, які проживають в умовах ендемічного йодного дефіциту, народжують вперше, без соматичної патології, розроджених через природні пологові шляхи; І група – 30 вагітних із первинною АГ, які проживають в умовах ендемічного йодного дефіциту та одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи; ІІ група – 40 вагітних із первинною АГ, які проживають в умовах ендемічного йодного дефіциту та одержували профілактику акушерських та перинатальних ускладнень за розробленою нами методикою. Проведено клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності, пологів та стану плода і новонародженого після впровадження розробленого комплексу лікувально-профілактичних заходів. Отримані дані оброблені статистичним методом за допомогою комп’ютерної програми Microsoft Excel. Результати. Завдяки використанню запропонованої нами методики вдалось достовірно знизити частоту гестаційної анемії (І група – 43,3% проти 22,5% у ІІ групі; p0,05), розвитку гестаційного цукрового діабету (І група – 13,3% проти 5,0% у ІІ групі; p0,05), загрози передчасних пологів (І група – 16,6% проти 7,5% у ІІ групі; p0,05), плацентарної дисфункції (I група – 63,3% проти 22,5% у ІІ групі; p0,05); порушення мікробіоценозу статевих шляхів (I група – 53,3% проти 17,5% у ІІ групі; p0,05). Крім того, не менш значним є достовірне зменшення рівня поєднаної прееклампсії (I група – 40,0% проти 20,0% у ІІ групі; p0,05) та зміна частоти розвитку синдрому ЗРП (I група – 40,0% проти 22,5% у ІІ групі; p0,05). Зафіксовано достовірне зниження частоти розвитку ускладнень розродження: передчасного розриву плодових оболонок (I група – 26,7% проти 15,0% у ІІ групі; p0,05); передчасних пологів (I група – 13,3% проти 5,0% у ІІ групі; p0,05); дистресу плода (I група – 36,6% проти 15,0% у ІІ групі; p0,05). Треба відзначити відсутність передчасного відшарування нормально розташованої плаценти у вагітних ІІ групи проти 6,7% випадків у вагітних І групи. Зниження рівня різних форм асфіксії новонароджених: з 26,7% у І групі до 15,0% у IІ групі (p0,05) на тлі використання запропонованої методики, тяжка асфіксія була відсутня у новонароджених від вагітних ІІ групи проти 3,3% випадків у І групі. Сумарна захворюваність новонароджених у ранній неонатальний період достовірно знизилась в 1,7 разу (60,0% у І групі проти 35,0% випадків у ІІ групі; p0,05). Перинатальні втрати у ІІ групі відсутні, що також підтверджує ефективність запропонованої нами методики. Заключення. Запропонована лікувально-профілактична методика профілактики акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних із первинною АГ на тлі природного йододефіциту дозволила достовірно знизити частоту акушерських та перинатальних ускладнень. Це дає можливість запропоновану нами методику рекомендувати до застосування у лікувальній практичній діяльності.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

20.

Скрипченко, Н. Я.
Особливості ендокринологічного статусу та фетоплацентарного комплексу у вагітних з аденоміозом [Текст] / Н. Я. Скрипченко, О. М. Павлова, Т. М. Мазур // Здоровье женщины. - 2018. - № 3. - С. 104-107. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
АДЕНОМИОЗ (осложнения)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ (диетотерапия, лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (лекарственная терапия)
ГОРМОНЫ (дефицит, терапевтическое применение)
Анотація: Мета дослідження: вивчення особливостей ендокринологічного статусу та фетоплацентарного комплексу у вагітних з аденоміозом, перебігу вагітності та пологів у цих жінок; розроблення нових та систематизування й удосконалення існуючих методів діагностики, лікування та профілактики ускладнень і репродуктивних втрат. Матеріали та методи. Обстежено 90 вагітних, яких було розподілено на такі групи: 30 здорових жінок – група контролю; група порівняння – 30 жінок з аденоміозом, котрі отримували класичну зберігальну терапію; основна група – 30 жінок з аденоміозом, котрі отримували удосконалену зберігальну, метаболічну терапію та дієтотерапію. Досліджували стан фетоплацентарного комплексу, частоту виникнення затримки розвитку плода (ЗРП), гемодинамічні порушення з боку плода, оцінювали рівень естріолу, прогестерону, кортизолу, хронічного гонадотропіну (ХГЛ), плацентарного лактогену. Результати. Основним ускладненням у вагітних з аденоміозом була плацентарна дисфункція (у групі порівняння – 60,0%, в основній групі – 33,3%), у структурі якої переважали компенсована (58,2%) і субкомпенсована форми (35,8%). Частота загрози передчасних пологів становила в основних групах 20,0% і 13,3%, а в контрольній – 1 випадок, що становило 3,3%. Частота ЗРП становила у групі порівняння – 20,0%, а в основній групі – 3,3%. Визначали низькі рівні естріолу, прогестерону, ХГЛ, плацентарного лактогену, підвищення рівня кортизолу у групі порівняння та основній групі. Після лікування показники основної групи значно покращилися. Заключення. За своєчасних корекції порушень, профілактики фетоплацентарної недостатності та комплексного лікування із застосуванням удосконаленої класичної зберігальної терапії у поєднанні з метаболічною та нутриціологічною тарапією можна суттєво знизити частоту різних ускладнень у вагітних з аденоміозом.

Дод.точки доступу:
Павлова, О. М.; Мазур, Т. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

1-20 21-27

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)