Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ЗУ17/2019/4<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 26
Показанi документи с 1 за 20

1-20 21-26

Медикаментозне лікування первинного гіперальдостеронізму [Текст] = Drug treatment of primary hyperaldosteronism / В. О. Шідловський [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 4. - С. 6-14
MeSH-головна:
ГИПЕРАЛЬДОСТЕРОНИЗМ
Анотація: У лікуванні первинного гіперальдостеронізму (ПГА) в залежності від клінічної форми захворювання і варіантів надмірної автономної секреції альдостерону з успіхом застосовують медикаментозне і хірургічне лікування. Кожен з методів лікування має свої показання і протипоказання. У роботі розглянуті питання медикаментозного лікування ПГА і індивідуальні особливості його проведення. Мета – вивчення сучасних підходів до цілей, завдань і показань до застосування медикаментозного лікування ПГА. Матеріал і методи. Матеріалом для роботи були дані світової літератури із проблеми медикаментозного лікування ПГА для з’ясування сучасних підходів до визначення його об’єму, оцінки ефективності. Результати. Встановлено, що рекомендацією вибору є антагоністи мінералокортикоїдних рецепторів спіронолактон і еплеренон. Однак у більше ніж у 50 % випадків монотерапія цими препаратами неефективна. Розглянуті питання доцільності і необхідності комбінації цих препаратів з іншими медикаментозними середниками, зокрема з калійзберігаючими і тіазидними діуретиками, блокаторами натрієвих і кальцієвих каналів, АПФ – I та ангіотензинових рецепторів. Звернута увага на особливості лікування сімейних форм ПГА I – IV типів та оцінку адекватності застосовуваного лікування. Висновки. Медикаментозне лікування ПГА повинно бути чітко індивідуалізованим в залежності від клінічної форми і тяжкості перебігу ПГА, особливостей функціональних і структурних змін в органах-мішенях і системах організму.

Дод.точки доступу:
Шідловський, В. О.; Шідловський, О. В.; Товкай, О. А.; Павловський, І. М.; Кравців, В. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Азизова, Р. Б.
Фармакотерапия когнитивного дефицита при эпилепсии [Текст] = Pharmacotherapy of cognitive deficiency in epilepsy / Р. Б. Азизова, Н. Н. Абдуллаева // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 4. - С. 15-20
MeSH-головна:
ЭПИЛЕПСИЯ
КОГНИТИВНАЯ ТЕРАПИЯ
Анотація: В останні роки значна увага дослідників присвячена проблемі когнітивного функціонування пацієнтів при різних неврологічних захворюваннях. Проблема наростання когнітивного дефіциту розглядається в тісному зв’язку з прогресуванням патологічного процесу, в тому числі й при епілепсії у дорослих. Основна частина. На підставі ретельного і глибокого аналізу літератури в статті розглядаються проблеми когнітивних розладів при епілепсії і можливості фармакотерапії, націленої на запобігання виникненню когнітивних і психоемоційних розладів. У дорослих і літніх людей тривалий анамнез епілепсії та інші фактори можуть призводити до інтелектуально-мнестичних порушень, аж до деменції, виражених психічних розладів, які є більш ригідними до терапії та психологічної корекції. Ці проблеми можуть бути пов’язаними з неадекватним і несвоєчасним підбором антиепілептичних препаратів, тому фармакологічно і клінічно обґрунтований вибір АЕП у пацієнтів з епілепсією при наявності когнітивних, а часто і афективних розладів, є серйозним завданням і вимагає окремого розгляду. Висновок. Епілепсія характеризується епілептичними нападами та когнітивним дефіцитом, особливо у дорослих і літніх хворих. Між когнітивними порушеннями і локалізацією пароксизмального вогнища є чіткий взаємозв’язок. Запобігання появі когнітивних і когнітивно-афективних розладів сьогодні є найважливішим завданням фармакотерапії епілепсії.

Дод.точки доступу:
Абдуллаева, Н. Н.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Бабінець, Л. С.
Формування алгоритму амбулаторного ведення пацієнта з інфекцією сечовивідних шляхів з урахуванням потреб профілактики можливих ускладнень [Текст] = Formation of the ambulatory algorithm for the patient’s managing with infection of the urinary tract infections, taking into account the needs of prevention of the possible complications / Л. С. Бабінець, Ю. Я. Коцаба // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 4. - С. 21-26
MeSH-головна:
МОЧЕПОЛОВАЯ СИСТЕМА
БАКТЕРИАЛЬНЫЕ ИНФЕКЦИИ
БОЛЬНОГО ВЕДЕНИЕ ОПТИМАЛЬНОЕ
Анотація: Висока розповсюдженість інфекцій сечовивідних шляхів (ІСШ), частий рецидивний характер, можливі ускладнення, зниження якості життя пацієнтів і значне медико-соціальне значення обумовлює важливість знання лікарями первинної медичної допомоги (ПМД) раціонального алгоритму ведення пацієнтів з вказаною патологією. Мета – проаналізувати основні актуальні у клінічній практиці положення Європейського клінічного протоколу (Хорватія) з ведення пацієнтів з інфекціями сечовивідної системи, створеного на засадах доказовості, на прикладі профільного пацієнта. Основна частина. Симптомна ІСШ лікується протимікробними препаратами. Безсимптомну інфекцію аналогічно лікують лише в випадках вагітності, еректильної дисфункції, в пацієнтів, які мають імунокомпроментацію або перенесли трансплантацію нирки. Однак є випадки ускладненої ІСШ. Антибіотик вибирають на основі досвіду з урахуванням національних рекомендацій, даних щодо бактеріальної резистентності, характеристик препарату (спектр його дії, ефективність, побічні ефекти, взаємодія з іншими лікарськими засобами, які приймає пацієнт, спосіб і частота введення, можлива алергія тощо) і положень медичного страхування, яке встановлює обмеження у призначенні антибіотиків. Висновки. Неускладнені інфекції сечовивідних шляхів є одними з найчастіших бактеріальних інфекцій, через які пацієнти відвідують свого сімейного лікаря. Важливими симптомами та ознаками є полакіурія та дизурія, відчуття неповного спорожнення сечового міхура і поява крові у сечі. Можливі ускладнення: хронізація процесу, еректильна дисфункція тощо. Найчастішим збудником інфекції є кишкова паличка. Ймовірність встановлення правильного діагнозу на основі лише клінічної картини і анамнезу висока, якщо клініка є типовою. Тому доцільно емпірично лікувати пацієнтів із цими характерними симптомами без будь-яких лабораторних аналізів сечі, дотримуючись вказівок ISKRA.

Дод.точки доступу:
Коцаба, Ю. Я.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Беденюк, О. С.
Патоморфологічні особливості розвитку ліпополісахаридного пародонтиту на фоні хронічного атрофічного гастриту [Текст] = Pathomorphological features of the lipopolysaccharide periodontitis development associated with chronic atrophic gastritis / О. С. Беденюк, М. М. Корда // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 4. - С. 27-35
MeSH-головна:
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ
ГАСТРИТ АТРОФИЧЕСКИЙ
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ
Анотація: Запальні захворювання тканин пародонта є однією з найважливіших проблем стоматології. Існує стійкий зв’язок між патологією пародонта і запальними захворюваннями шлунка. Мета – дослідити патоморфологічні зміни у тканинах пародонта щурів з генералізованим ліпополісахаридним пародонтитом, асоційованим із хронічним атрофічним гастритом. Матеріал і методи. У щурів моделювали генералізований ліпополісахаридний пародонтит шляхом введення в тканини ясен ліпополісахариду в дозі 40 мкл (1 мг/мл) протягом 2 тижнів. Атрофічний гастрит викликали шляхом інтрагастрального введення протягом 6 тижнів 2 % саліцилату натрію і 20 мМ деоксихолату натрію. Гістологічні препарати фрагментів верхньої щелепи фарбували гематоксиліном і еозином. Результати. При генералізованому ліпополісахаридному пародонтиті відбувається реорганізація всіх структурних компонентів тканин ясен. Вона проявляється змінами епітелію слизової оболонки ясен, збільшенням зроговілого і зменшенням остистого шарів, розширенням міжклітинних просторів, зростанням лімфоцитарної інфільтрації, набряком сполучної тканини слизової оболонки, розширенням, кровонаповненням вен і гемокапілярів, потовщенням стінки артерій, набряком аморфної речовини сполучної тканини і пошкодженням її волокнистих структур. При пародонтиті на фоні гастриту всі структурні зміни проявляються у більшому ступені, ніж при пародонтиті без соматичної патології. Висновки. Супутній хронічний атрофічний гастрит суттєво погіршує патоморфологічну картину пародонтиту, індукованого у тварин ендотоксином грамнегативної мікрофлори ліпополісахаридом.

Дод.точки доступу:
Корда, М. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Белов, О. О.
Клінічна характеристика сучасних ендогенних депресивних розладів на симптоматологічному рівні [Текст] = Clinical characteristics of modern endogenous depressive disorders at the symptomatological level / О. О. Белов, Н. Г. Пшук // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 4. - С. 36-40
MeSH-головна:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА
Анотація: Проблема депресивних розладів є однією з найактуальніших проблем сучасної психіатрії. Мета – вивчити особливості клінічної феноменології ендогенних депресивних розладів на сучасному етапі у гендерному та віковому аспектах. Матеріал і методи. Клінічно обстежено 107 чоловіків і 138 жінок з встановленим діагнозом депресивного розладу за МКХ-10 у період 2015–2019 років. Результати. Встановлено, що у чоловіків питома вага усіх симптомів депресії, за винятком зниженої самооцінки, з віком збільшується: зниженого настрою з 84,2 % у віковій групі до 30 років до 93,5 % у віковій групі 30–44 років і до 100 % у віковій групі 45 років і старше, ангедонії – відповідно з 68,4 % до 82,6 % і 82,6 %, втомлюваності з 78,9 % до 82,6 % і 82,6 %, песимізму з 76,3 % до 82,6 % і 82,6 %, почуття провини, марності, тривоги або страху з 71,1 % до 80,4 % і 95,7 %, суїцидальних думок з 52,6 % до 63,0 % і 78,3 %, порушень апетиту з 47,4 % до 67,4 % і 78,3 %, диссомній з 86,8 % до 95,7% і 95,7 %. У жінок виявлена складна вікова динаміка: для зниженого настрою – відповідно 82,4 %, 96,2 % і 97,1 %, ангедонії – 86,3 %, 88,7 % і 82,4 %, втомлюваності – 90,2 %, 86,8 % і 88,2 %, песимізму – 86,3 %, 84,9 % і 88,2 %, почуття провини, марності, тривоги або страху – 86,3 %, 94,3 % і 97,1 %, зниженої самооцінки – 88,2 %, 77,4 % і 79,4 %, суїцидальних думок – 68,6 %, 62,3 % і 82,4 %, порушень апетиту – 76,5 %, 75,5 % і 85,3 %, диссомній – 90,2 %, 92,5 % і 97,1 %. Між чоловіками і жінками виявлено значущі (р0,05) розбіжності за показниками ангедонії, почуття провини, марності, тривоги або страху, зниженої самооцінки, порушень апетиту. Висновки. Клінічна феноменологія депресивних розладів на симптоматичному рівні обумовлена певними гендерними та віковими відмінностями, що полягають, зокрема, в переважанні у жінок тривожної та соматовегетативної симптоматики з астено-депресивними проявами, а у чоловіків проявляється рівномірною динамікою погіршення з віком за всіма основними симптомами депресії.

Дод.точки доступу:
Пшук, Н. Г.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Вадзюк, С. Н.
Вплив вестибулярного навантаження на психомоторні особливості молодих осіб [Текст] = Influence of vestibular load on psychomotor features of young people / С. Н. Вадзюк, Р. М. Шмата // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 4. - С. 41-47
MeSH-головна:
ВЕСТИБУЛЯРНЫЙ АППАРАТ ЛАБИРИНТА
ПСИХОМОТОРНЫЕ РАССТРОЙСТВА
Анотація: Психомоторні реакції та складні інтегративні взаємодії рухових ядер центральної нервової системи відіграють значну роль у забезпеченні рухової діяльності. Тому злагодженість і впорядкованість рухів у часі й просторі широко вивчаються у психофізіології, фізіології спорту та фізіології праці. Це обумовлює надзвичайну важливість подальшого вивчення особливостей психомоторних показників в умовах подразнення вестибулярного аналізатора в осіб з підвищеною вестибулярною чутливістю. Мета – цінити вплив вестибулярного навантаження на психомоторні особливості осіб з підвищеною чутливістю вестибулярного аналізатора. Матеріал і методи. Вестибулярну чутливість визначали за допомогою анкетування. Психомоторні показники визначали за допомогою комп’ютерної системи «Діагност-1М» в режимі «теппінг-тесту» до та після вестибулярного навантаження. Обертальну пробу проводили на кріслі Барані. Оцінку сили нервових процесів проводили за класифікацією, запропонованою Е. П. Ільїним. Результати. Нами встановлено, що особи, як з належною, так і з підвищеною вестибулярною чутливістю, мали середньо-сильну, середню та середньо-слабку нервові системи, однак, серед осіб із підвищеною чутливістю у 44 % випадків спостерігали середньо-слабку нервову систему. У них після вестибулярного навантаження максимальний темп руху кисті прямолінійно направлений на зниження. Оскільки методика теппінг-тесту має важливе значення в діагностиці функціонального стану центральної нервової системи, а наші результати виявляють ознаки фізичної втоми в осіб із підвищеною вестибулярною чутливістю під впливом вестибулярного навантаження, то це є важливою основою для подальшої профілактики та корекції відповідних станів, а саме, для вибору оптимальних навантажень для таких осіб. Висновки. У стані спокою відмінності психомоторних показників відображають відмінності в силі нервової системи. Аналіз сили нервових процесів в осіб із підвищеною чутливістю вестибулярного аналізатора показав, що значне зниження працездатності спостерігається в другій половині тесту.

Дод.точки доступу:
Шмата, Р. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Волков, Р. К.
Ефективність використання компресійного одягу та силіконових пластин для профілактики та лікування патологічних рубців шкіри у пацієнтів після травм та операцій [Текст] = The effectiveness of the usage of compression clothing and silicone plates for prevention and treatment of pathological scars of patients after injuries and operations / Р. К. Волков // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 4. - С. 48-57
MeSH-головна:
РАНЫ И ТРАВМЫ
РУБЕЦ
КОМПРЕССИОННЫЕ ПОВЯЗКИ
Анотація: Реабілітація потерпілих з опіками, травмами та після операцій завжди була й залишається актуальною, адже навіть обмежені ураження шкіри, які не становлять проблеми для хірурга в плані їхнього загоєння або оперативного лікування, можуть викликати розвиток рубцевих масивів з деформаціями, контрактурами, алопеціями й трофічними виразками. Незважаючи на те, що існує багато методів профілактики та лікування рубців, їх результативність залишається не завжди задовільною. Мета − вивчити ефективність профілактики та лікування післяопікових гіпертрофічних та келоїдних рубців на основі вивчення клініко-морфологічних особливостей їх формування при використанні аплікацій силіконових пластин і компресійного одягу. Матеріал і методи. Проведено порівняння ефективності профілактичних та лікувальних заходів у 65 хворих з післяопіковими рубцями, які виникли після поверхневих та глибоких опіків площею від 5 до 20 % поверхні тіла. Серед обстежених хворих з опіками було 30 осіб (46,2 %) чоловічої та 35 (53,8 %) жіночої статі віком від 9 до 64 років. Пацієнти були поділені на 3 групи. У першу групу ввійшли 30 хворих, в яких через 3–5 днів після повної епітелізації опікових ран використовували силіконові пластини та компресійний одяг на ділянки, в яких розпочалося утворення рубців; у другу – 19 хворих, яким силіконові пластини та компресійний одяг використовували через 20–30 днів після повної епітелізації опікових ран. Третю групу склали 16 пацієнтів із застарілими (1–3 роки після опіків) рубцями, яким була проведена кріодеструкція, ксенопластика, з аплікаціями силіконових пластин після повної епітелізації післяопераційних ран. Результати. При клінічному обстеженні пацієнтів першої групи, які протягом 4 місяців використовували аплікації силіконових пластин та компресійний одяг, лише в двох пацієнтів (6,6 %) виявлено гіпертрофічні рубці, які призвели до незначних косметичних дефектів шкірних покривів, у 9 (30 %) пацієнтів відзначався яскраво-рожевий колір шкірних покривів протягом перших двох місяців, у інших 19 пацієнтів утворення патологічних рубців не виявлено. Аналіз результатів лікування пацієнтів другої групи, яким силіконові пластини накладали на гіпертрофічні та келоїдні рубці через 20–30 днів після епітелізації опікових ран протягом 4 місяців, проводився за допомогою універсальної шкали. Загальна сума балів після проведеного лікування зменшилася в 2,6 раза, що свідчить про значну ефективність вказаного методу лікування. Електронно-мікроскопічне дослідження рубців після застосування силіконових пластин показало, що в сполучній тканині помітно знижувався вміст фібробластів, спроможних до інтенсивного колагеноутворення. Застосування силіконових пластин під час загоєння тяжких опікових ран приводило до покращення епітелізації, зникнення запального процесу, значного зменшенням кількості дерматогенних ускладнень. Висновки. Клінічно та морфологічно встановлено високу ефективність застосування силіконових пластин та компресійної терапії, а також кріодеструкції з ксенопластикою, для профілактики утворення та лікування патологічних рубців.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Характеристика складу мікрофлори кишечника у хворих з діареєю та підозрою на clostridium difficile-інфекцію [Текст] = Characteristics of the intestinal microflora composition in patients with diarrhea and possible clostridium difficile infection / І. А. Воронкіна [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 4. - С. 58-63
MeSH-головна:
ДИАРЕЯ
ДИСБАКТЕРИОЗ
CLOSTRIDIUM DIFFICILE
Анотація: Якісний та кількісний склад мікрофлори у шлунково-кишковому тракті може змінюватись у залежності від різних чинників. При цьому в слизовій оболонці можуть виникати запальні процеси, які сприятимуть розвитку такої ендогенної інфекції, як Clostridium difficile-інфекція (CDI). Мета – вивчити характер змін якісного та кількісного складу мікрофлори кишечника у хворих з підозрою на CDI. Матеріал і методи. Бактеріологічним методом досліджено зразки біотичного матеріалу (фекалії), відібрані від 73 хворих з клінічними проявами CDI. Отримані проби підлягали дослідженню на дисбактеріоз та наявність збудника CDI. Результати. При обстеженні хворих з діареєю та підозрою на СDІ збудник C. difficile було виділено у 9,7 %. Дисбіотичні порушення складу мікрофлори кишечника виявлені у всіх без винятку пацієнтів. Характер порушень мікрофлори в обох групах відповідав 2 та 3 ступеням тяжкості. У пацієнтів з наявністю C. difficile виявлено знижену кількість представників нормобіоценозу в 10 і більше разів, переважання кокових форм у загальній кількості мікробів та підвищення кількості грибів роду Candida. У схеми корекції стану мікрофлори кишечника хворих з діареями, у фекаліях яких виявлено C. difficile, доцільно включати препарати, направлені на елімінацію збудника (метронідазол, фідаксоміцин тощо) або проводити трансплантацію фекальної мікробіоти.

Дод.точки доступу:
Воронкіна, І. А.; Кхедер, С. С.; Марющенко, А. М.; Дяченко, В. Ф.; Тараненко, Г. П.; Оветчин, П. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Гнатюк, М. С..
Морфометрична оцінка особливостей ремоделювання гемомікроциркуляторного русла сім’яників при дії на організм рубоміцину гідрохлориду [Текст] = Morphometric evaluation of peculiarities remodeling of hemomicrocirculatory bed of the testes at the action on the body of rubomycin hydrochloride / М. С. Гнатюк, С. О. Коноваленко, Л. В. Татарчук // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 4. - С. 64-68
MeSH-головна:
ЯИЧКИ
ДАУНОМИЦИН
Анотація: Відомо, що рубоміцин – протипухлинний антибіотик з вираженою цитостатичною дією – широко використовується у клініці [1, 2]. Застосування цього медикаментозного препарату в чоловіків може ускладнитися азооспермією, у морфогенезі якої важлива роль належить гемомікроциркуляторному руслу сім’яників. Мета – провести морфометричний аналіз особливостей ремоделювання судин гемомікроциркуляторного русла сім’яників при дії на організм рубоміцину гідрохлориду. Матеріал і методи. Морфометрично досліджено гемомікроциркуляторне русло сім’яників 60 білих щурів-самців, які були поділені на дві групи. 1 група включала 30 інтактних тварин, 2 – 30 щурів, яким одноразово внутрішньоочеревинно вводили рубоміцину гідрохлорид у дозі 30 мг/кг. Евтаназію дослідних тварин здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через місяць від початку експерименту. Морфометрично визначали діаметри артеріол, передкапілярних артеріол, гемокапілярів, закапілярних венул, венул, а токож щільність мікросудин на 1 мм2 сім’яників. Кількісні показники обробляли статистично. Встановлено, що морфометричні параметри мікросудин гемомікроциркуляторного русла сім’яників при дії на організм рубоміцину гідрохлориду суттєво змінювалися. Діаметр артеріол сім’яників при цьому зменшився на 17,0 %, передкапілярних артеріол – на 22,4 %, гемокапілярів – на 15,8 % (р0,001), а просвіт закапілярних венул розширився на 31,1 %, венул – на 26,8 %, щільність мікросудин зменшилася на 27,2 %. Виявлене свідчить про погіршання кровопостачання досліджуваного органа. Світлооптично переважна більшість венозних судин гемомікроциркуляторного русла нерівномірно розширені, варикозно змінені, з частими саккуляціями, переповнені форменими елементами крові, з явищами стазу, тромбозу, що свідчить про виражене порушення їх дренажної функції. Венозний застій у досліджуваних судинах призводив до посилення гіпоксії, дистрофії та некрозів ендотеліоцитів, міоцитів, сперматогенних епітеліоцитів, стромальних структур, інфільтративних та склеротичних процесів. Висновки. Введення в організм дослідних тварин рубоміцину гідрохлориду призводить до вираженого ремоделювання судин гемомікроциркуляторного русла сім’яників, яке характеризується вираженим звуженням просвітів артеріол, передкапілярних артеріол, гемокапілярів і розширенням закапілярних венул та венул, змінами ангіоархітектоніки мікросудин, венозним повнокров’ям, дисторофією, некробіозом клітин і тканин, інфільтративними та склеротичними процесами.

Дод.точки доступу:
Коноваленко, С. О.; Татарчук, Л. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Жарінова, В. Ю.
Особливості використання та ефективність основних класів препаратів в лікуванні ішемічної хвороби серця в осіб старших вікових груп [Текст] = Features of use and effectiveness of the main classes of drugs for the treatment of chd in elderly peopl / В. Ю. Жарінова, Г. П. Войнаровська // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 4. - С. 69-77
MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА
ПОЖИЛЫЕ
Анотація: Значна смертність та низька якість життя хворих зумовили необхідність активного пошуку комбінацій препаратів, які б сприяли зменшенню ймовірності розвитку ускладнень і покращували прогноз перебігу кардіоваскулярних захворювань. Мета – особливості використання та ефективність основних класів препаратів для лікування ішемічної хвороби серця (ІХС) в осіб старших вікових груп. Матеріал і методи. Було проаналізовано 220 історій хвороб пацієнтів віком 60–90 років з ІХС, які перебували на стаціонарному та амбулаторному лікуванні у відділенні кардіології ДУ «Інститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМНУ» в період 1997–2003 та 2015–2017 рр. Визначали частоту застосування окремих класів препаратів на цих етапах спостереження, частоту призначення різних схем лікування та їх вплив на тривалість життя осіб літнього віку, хворих на ІХС. На другому етапі роботи було також проведено аналіз історій хвороб 488 пацієнтів, яких спостерігали в 1997–2017 рр. залежно від наявності інфаркту міокарда (ІМ) в анамнезі. За початкову точку спостереження було обрано дату першої госпіталізації в кардіологічне відділення. Всіх обстежених було вперше госпіталізовано в стаціонар і в подальшому їх спостерігали з основним діагнозом ІХС: стабільна стенокардія напруги І–III ФК, СН 0–ІІ б. Кінцевими точками спостереження вважали останню госпіталізацію на момент 2017 р. або настання смерті пацієнта. Як кінцеву точку було обрано смерть пацієнта, на основі якої вивчали показник тривалості життя (який визначали роком/віком смерті) або вік на момент 2017 року. Результати. За даними спостереження відзначено, що в 1997–2003 рр. найчастіше призначуваними групами були: β-блокатори (57,2 %), іАПФ (75,2 %), АСК (73,7 %), статини 60,1 % і препарати нітрогліцеринового ряду (31,0 %). Сартани призначали 10,67 %, БКК – 26,2 %. У 2015–2017 рр. препарати з групи інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, за даними аналізу, стали призначатися в 81,1 % випадків. Значно менше застосовували препарати нітрогліцеринового ряду – 17,9 %. Зросла поширеність призначення антигіпертензивних препаратів: β-блокаторів (80,3 %), блокаторів кальцієвих каналів (58,9 %), інгібіторів рецепторів ангіотензину ІІ (35,0 %). Ацетилсаліцилову кислоту призначали у 83,7 % випадків. Аналіз терапії хворих, які перенесли інфаркт міокарда (ІМ), свідчить про недостатнє призначення препаратів основних класів: АСК отримували 76,2 %, статини 66,4 %, бета-блокатори 73,7 %, ІАПФ 69,0 %. У результаті застосування логістичної регресії було побудовано рівняння, згідно з яким може бути спрогнозована ймовірність розвитку інфаркту залежно від того, якими препаратами лікують хворого, крім того, за даними нашої моделі можна модифікувати терапію хворих, зменшувати ймовірність розвитку ІМ. Висновки. Отримані результати свідчать, що найбільш ефективні комбінації лікування осіб з ІХС, що впливають на тривалість життя, були у хворих, які приймали АСК, статини і бета-блокатори – (81,4±3,16) року, АСК, статини і ІАПФ – (80,1±1,71) року.

Дод.точки доступу:
Войнаровська, Г. П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Кадырова, Ф. Ш.
Клиническое течение хронической сердечной недостаточности с сохраненной и промежуточной фракцией выброса левого желудочка [Текст] = The clinical course of chronic heart failure with preserved and intermediate left ventricular ejection fraction / Ф. Ш. Кадырова, М. Э. Рахимова // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 4. - С. 78-81
MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ
Анотація: Метою дослідження стало вивчення клінічних ознак хронічної серцевої недостатності у пацієнтів із збереженою (СНзФВ) і проміжною (СНпФВ) фракцією викиду лівого шлуночка. Матеріал і методи. У дослідження були включені 129 пацієнтів з ХСН. Середній вік хворих склав (69,2±11) років, чоловіків було 63,2 %. ХСН розвивалася на тлі гіпертонічної хвороби у 88 % випадків, ІХС – у 76 % випадків, кардіоміопатії – в 9% випадків. Хворі були поділені на три групи залежно від рівня ФВ ЛШ: 1 групу склали 36 хворих з низькою ФВ ЛШ (СНнФВ), 2 групу – 33 пацієнта з проміжною ФВ ЛШ (СНпФВ), 3 групу – 60 хворих зі збереженою ФВ ЛШ (СНзФВ). Результати. Результати дослідження показали, що кількість пацієнтів старше 60 років склала 91,4 %, 74,3 %, 62,1 % відповідно по групах. Гіпертонічна хвороба відзначалася у 78 %, 85,6 %, 92,6 % відповідно. Метаболічний синдром був виявлений в 1 групі у 18 %, у 2 групі – у 31 %, в 3 групі – у 38 % хворих. Наявність цукрового діабету II типу спостерігалася у 22,8 %, 32,7 %, 41,4 %; постінфарктний кардіосклероз відзначався у 82,3 %, 70,6 %, 21,4 % відповідно по групах. Частота серцевих скорочень більше 90 ударів за 1 хв при госпіталізації спостерігалася у 41,4 %, 33,6 %, 17,5 %. Фібриляція передсердь реєструвалася у 39,3 %, 40,9 %, 24,8 % відповідно по групах, гіпертрофія лівого шлуночка за ЕКГ в 93,7 %, 96,2 %, 80,2 % випадках відповідно. Дилатація ЛШ на ехокардіографії відзначалася в 88,4 %, 60,9 %, 8,2 % випадків відповідно до розподілених груп. Висновки. Результати дослідження показали, що в групі хворих з ХСНпФВ переважали особи більш молодого віку і чоловічої статі. Ця група відрізнялася від інших тим, що у цих хворих показники були ближчими до групи пацієнтів СНпФВ і відрізнялася від групи з СНзФВ: у них рідше зустрічалася гіпертонічна хвороба, частіше – постінфарктний кардіосклероз, тахікардія при надходженні, дилатація лівого шлуночка і фібриляція передсердь.

Дод.точки доступу:
Рахимова, М. Э.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Актуальність симуляційних методів навчання на етапі післядипломної освіти випускників вищих медичних навчальних закладів [Текст] = Relevancy of simulation teaching methods during postgraduate education of high medical institutions graduates / Н. В. Малютіна [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 4. - С. 82-88
MeSH-головна:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ
МОДЕЛИ АНАТОМИЧЕСКИЕ
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ, ПОВЫШЕНИЕ КВАЛИФИКАЦИИ
Анотація: Згідно із сучасними світовими тенденціями та запитом вітчизняної медицини, найдоцільнішим способом оволодіння практичними навичками як студентами, починаючи з першого курсу, так і лікарями-практиками, є тренінги у симуляційних центрах. Мета – визначення рівня компетентності випускників вищих медичних навчальних закладів щодо володіння переліком практичних навичок та умінь. Матеріал і методи. Проведено анкетування за шкалою оцінки знань Королівського коледжу лікарів загальної практики у двох групах лікарів-інтернів першого року навчання зі спеціальності «Загальна практика – сімейна медицина» до та після практичного заняття у симуляційному центрі. До 1 групи увійшли лікарі-інтерни, які під час отримання освіти не мали практичного медичного досвіду за межами вищого навчального закладу (n=86); до 2 групи (n=16) – лікарі-інтерни, які під час навчання працювали у закладах охорони здоров’я на посадах середніх медичних працівників. Результати. У результаті аналізу отриманих даних було встановлено, що лікарі-інтерни 1 групи оцінили свій рівень володіння практичними навичками, як такий, що потребує підвищення. Лікарі-інтерни, які під час отримання освіти у медичних вищих навчальних закладах працювали у закладах охорони здоров’я, мали достовірно вищий рівень показників володіння практичними навичками, що належать до компетенції середнього медичного персоналу. Висновки. Тренінги щодо рівня оволодіння практичними навичками та уміннями при застосуванні симуляційних методів навчання є високоефективними, що доводять результати наших досліджень.

Дод.точки доступу:
Малютіна, Н. В.; Бабак, С. І.; Клименко, Л. В.; Погоріла, О. І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Випадок унілатерального шилопід’язикового синдрому, поєднаного з гіпоплазією вертебральної артерії [Текст] = The case of unilateral styloid syndrome in combination with vertebral artery hypoplasia / В. М. Мацькевич [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 4. - С. 89-93
MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНАЯ АРТЕРИЯ
КРОВОТОКА СКОРОСТЬ
ШЕЙНЫЙ ОТДЕЛ СПИННОГО МОЗГА
Анотація: Випадок асоціації одностороннього лівобічного шилопід’язикового синдрому (ШПС) з гіпоплазією хребтової артерії з рідкісною патологією, тому його представлення та обговорення є актуальними. Мета – описання випадку виявлення поєднаної рідкісної патології шилоподібного відростка та вертебральної артерії за допомогою променевих методів. Матеріал і методи. Обстежено 1 пацієнта, 2000 р.н., що звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на підвищення артеріального тиску до 180/100 мм рт. ст., яке триває останні 2 роки та яке він не пов’язує з певними причинами. Додатково турбує біль у лівій половині шиї. Травм, втрати свідомості та оперативних втручань не було. У плановому порядку призначене ультразвукове дослідження гілок аорти, рентгенографію шийного відділу хребта, МДКТ-ангіографію судин голови та шиї. Результати. При функціональних пробах встановлено помірні гемодинамічно значущі порушення кровотоку по вертебральній артерії зліва за рахунок компресії в поперечному каналі, видовжену кісткову структуру з чітко диференційованими кірковою та губчастою речовинами. Висновки. Клінічно підозрювані випадки ШПС можуть бути виявлені за допомогою звичайних рентгенограм, але для уточнення діагнозу необхідна КТ. Компʼютерна томографія повинна бути виконана згідно із стандартним протоколом з постпроцесинговою обробкою отриманих зрізів. Обов’язковим у таких випадках є дослідження гілок аорти для виключення супутньої судинної патології.

Дод.точки доступу:
Мацькевич, В. М.; Ленчук, Т. Л.; Жулкевич, І. В.; Мицик, Ю. О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Мисула, Ю. І.
Сучасні особливості клінічної феноменології первинного епізоду біполярного афективного розладу [Текст] = Modern features of clinical phenomenology of the primary episode of bipolar affective disorder / Ю. І. Мисула // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 4. - С. 94-99
MeSH-головна:
НАСТРОЕНИЯ РАССТРОЙСТВА
ПСИХИАТРИЯ
Анотація: Проблема біполярного афективного розладу (БАР) є однією з найактуальних проблем сучасної психіатрії. Мета – вивчити клінічну феноменологію первинного епізоду біполярного афективного розладу з урахуванням гендерного фактора і клінічного варіанту дебюту БАР. Матеріал і методи. Проаналізовано особливості перебігу первинного епізоду БАР на підставі даних клінічного обстеження 153 хворих. Результати. Встановлено, що депресивному і змішаному варіантам дебюту ПЕ БАР притаманний раптовий початок (відповідно у 84,1 % чоловіків та у 72,0 % жінок, і у 83,3 % чоловіків та у 80,0 % жінок); а маніакальному – поступовий (66,7 % чоловіків і 62,5 % жінок). У структурі депресивного варіанта ПЕ БАР домінував знижений настрій (40,9 % і 54,7 %), рідше виявлялися прояви дратівливості (25,0 % і 25,3 %), притуплення емоцій (13,6 % і 18,7 %) та емоційна лабільність (15,9 % і 12,0 %). При маніакальному варіанті найпоширенішими симптомами були гіпертимність (у всіх хворих), ейфорія (86,7 % і 25,0 %, р0,01) та дратівливість (66,7 % і 62,5 %); рідше – емоційна лабільність (40,0 % і 25,0 %), сенситивність (0,0 % і 12,5 %). Змішаний варіант дебюту характеризувався поєднанням депресивної і маніакальної симптоматики: зниженого настрою (83,3 % і 80,0 %), емоційної лабільності (100,0 %), дратівливості (66,7 % і 40,0 %), притуплення емоцій (16,7 % і 0,0 %), сенситивності (66,7 % і 80,0 %), гіпертимності (66,7 % і 60,0 %), ейфорії (50,0 % і 20,0 %). Висновки. Хворим з первинним епізодом БАР притаманні відмінності у клінічній феноменології, зумовлені переважно клінічним варіантом дебюту захворювання при другорядній ролі гендерного фактора. У чоловіків поширеніші ейфорійна симптоматика і емоційна лабільність, а у жінок – сенситивність. Виявлені закономірності можуть бути використані при розробці лікувально-реабілітаційних і профілактичних заходів при БАР.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Морфологічне вивчення суглобових тканин щурів із експериментальним остеоартритом під впливом фітокомпозиції на основі препарату «Артритан» [Текст] = Morphological study of joint tissues in rats with experimental arthritis under the influence of phytocomposition based on arthritan drug / Ю. М. Набока [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 4. - С. 100-105
MeSH-головна:
СУСТАВЫ
ОСТЕОАРТРИТ
КРЫСЫ
ФИТОТЕРАПИЯ
Анотація: Актуальною проблемою медичної та фармацевтичної галузі сьогодення є виробництво якісних фітопрепаратів для задоволення потреб населення нашої країни. Мета – вивчення хондропротекторних властивостей фітокомпозиції на основі препарату Артритан для оцінки морфоструктури суглобової тканини щурів із експериментальним остеоартритом. Матеріал і методи. Дослідження хондропротекторних властивостей дослідної фітокомпозиції на основі препарату Артритан було проведено за умов моделювання системного стероїдного остеоартриту у щурів. Тварини отримували фітокомпозицію в умовно-терапевтичній дозі 0,1 мл/кг. Ефективність фітокомпозиції оцінювали за результатами дослідження морфоструктури суглобового хряща щурів. Результати. При гістологічному вивченні суглобів щурів з експериментальним остеоартритом під впливом дослідної фітокомпозиції в дозі 0,1 мл/кг спостерігалася цитологічна картина зі слабо вираженими патологічними проявами. Застосування дослідної фітокомпозиції у лікуванні тварин з експериментальним остеоартритом приводить до нормалізації морфоструктури суглобових тканин, з наявністю слабо виражених порушень у структурах хряща й капсулі суглоба. Як наслідок цього, поверхня хряща стає рівнішою, без ознак розволокнення, стан цитоархітектоніки нормалізується, забарвлення матриксу стає більш рівномірним, з мінімальними проявами деструкції та дистрофічних змін у хондроцитах. За рівнем вказаної активності фітокомпозиція не поступається референс-препарату Артрон Флекс, відомому засобу хондропротекторної дії, що широко застосовується в клінічній практиці для лікування хворих на остеоартрит. Висновки. На моделі системного стероїдного остеоартриту у щурів встановлений позитивний лікувальний вплив дослідної фітокомпозиції на рівні з відомим хондропротектором Артрон Флекс, що підтверджено покращенням морфоструктури суглобових тканин.

Дод.точки доступу:
Набока, Ю. М.; Зубицька, Н. П.; Зупанець, І. А.; Шебеко, С. К.; Отрішко, І. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.

Регеда-Фурдичко, М. М.
Динаміка змін процесів ліпопероксидації та антиоксидантної системи в легенях у патогенезі розвитку експериментального контактного дерматиту [Текст] = Dynamics of changes in the processes of lipoperoxidation and antioxidant system in lungs in the pathogenesis of experimental contact dermatitis / М. М. Регеда-Фурдичко // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 4. - С. 106-110
MeSH-головна:
ДЕРМАТИТ КОНТАКТНЫЙ
MeSH-не головна:
ЛИПИДОВ ПЕРЕКИСИ
АНТИОКСИДАНТНОЙ РЕАКЦИИ ЭЛЕМЕНТЫ
Анотація: Метою нашого дослідження стало зʼясування особливостей стану прооксидантної і антиоксидантної систем у легенях морських свинок у динаміці розвитку контактного дерматиту. Матеріал і методи. Експериментальні дослідження проводили на морських свинках, поділених на 5 груп по 9 тварин у кожній. До І групи (контроль) відносили інтактних морських свинок, до ІІ — тварин з експериментальним контактним дерматитом (4 доба), до ІІІ – морські свинки на 8 добу модельного процесу, до ІV – тварини на 10 добу, до V – тварини на 18 добу контактного дерматиту. Для детального аналізу та інтерпретації показників прооксидантної та антиоксидантної систем у різні доби експерименту умовно виділяли два періоди розвитку експериментального контактного дерматиту: ранній і пізній. Ранній період включав групу тварин на 4 та 8 доби експерименту, пізній – на 10 та 18 доби контактного дерматиту. Експериментальну модель контактного дерматиту відтворювали на морських свинках за методом В. А. Волковой (2010). Стан вільнорадикального окиснення ліпідів у легенях визначали за вмістом дієнових кон’югатів за методом В. Г. Гаврилова, М. І. Мишкорудної (1989), малонового діальдегіду – за методом Е. Н. Коробейникова (1989). Ступінь активності антиоксидантної системи оцінювали за вмістом ферментів – супероксиддисмутази за методом R. Fried (1975), каталази за методом R. Holmes, C. Masters (1970), глутатіонпероксидази – за методом О. Г. Архиповой (1988) та глутатіонредуктази – за методом В. М. Моїна (1986). Результати. У роботі встановлено поступове інтенсивне зростання продуктів перекисного окиснення ліпідів – дієнових кон’югатів та малонового діальдегіду, особливо виражене на 18 добу експерименту. Виявлено зниження активності супероксиддисмутази, каталази, глутатіонредуктази та глутатіонпероксидази в легенях морських свинок у пізньому періоді експериментального контактного дерматиту. Отримані результати свідчать про порушення балансу прооксидантної та антиоксидантної систем, яке проявляється посиленням синтезу вільних радикалів на тлі пригнічення компенсаторних реакцій.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.

Сміян, С. І.
Особливості клінічного перебігу ревматоїдного артриту, асоційованого з borrelia burgdorferi [Текст] = Features of clinical course of rheumatoid arthritis associated with borrelia burgdorferi / С. І. Сміян, В. В. Юськевич // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 4. - С. 111-116
MeSH-головна:
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ
BORRELIA BURGDORFERI
ПОДКОЛЕННАЯ КИСТА
ЛАЙМА БОЛЕЗНЬ
Анотація: Із кожним роком усе актуальнішим стає вивчення інфекційних артритів в ревматологічній практиці, оскільки на сьогодні артрити, асоційовані з Borrelia burgdorferi (B. burgdorferi), є серйозною медико-біологічною та медико-соціальною проблемою з огляду на схильність до хронізації та розвитку уражень опорно-рухового апарату, що призводить до несприятливих наслідків – тривалої непрацездатності й інвалідизації людей різного віку та статі. Мета – встановити особливості клінічного перебігу РА, асоційованого з B. burgdorferi. Матеріал і методи. Під нашим спостереженням перебували 63 пацієнти віком від 19 до 73 років, що зверталися в ревматологічне відділення Тернопільської університетської лікарні. Серед них було 19 (30,15 %) чоловіків і 44 (69,85 %) жінки. Пацієнти були поділені на 2 групи: 34 (1 група) – хворі з РА, асоційованим з B. burgdorferi, 29 (2 група) – з ізольованим РА. Діагноз РА верифікований згідно з класифікаційними критеріями (ACR/EULAR 2010). Для аналізу інтенсивності болю було використано візуальну аналогову шкалу болю (ВАШ), для характеристики активності РА застосовували шкалу активності хвороби DAS 28. Специфічні IgМ та IgG до комплексу B. burgdorferi визначали за допомогою реакції імунного блотингу. Результати. При проведенні дослідження встановлено, що наявність B. burgdorferi у хворих на РА асоціювалась із швидшим розвитком захворювання та високим ступенем активності запального процесу. Серед обстежених з лабораторно підтвердженою B. burgdorferi була більша кількість пацієнтів позитивних за АТ до ЦЦП та РФ. Серед когорти обстежених на РА з B. burgdorferi продемонстровано високий процент хворих з наявністю кіст Бейкера та структурними змінами на рентгенограмі (Ro-грамі). Показники больового синдрому за ВАШ були достовірно вищими у пацієнтів із РА, асоційованим з B. burgdorferi (р0,05). Висновки. Продемонстровано, що наявність B. burgdorferi серед когорти обстежуваних сприяє прогресуванню артриту, викликає тяжчу клінічну картину захворювання та є предиктором розвитку більш вираженого ступеня суглобової деструкції.

Дод.точки доступу:
Юськевич, В. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.

Вплив політравми на гістофункціональні зміни у тканинах міокарда в динаміці посттравматичного періоду при поєднаній травмі на фоні гіпокінетичного остеопорозу в експерименті [Текст] = Influence of polytrauma on histofunctional changes in myocardial tissues in dynamics of a posttrumatic period in a combined trauma in the experiment in the field of hypokinetic osteoporosis / Г. В. Стойкевич [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 4. - С. 117-122
MeSH-головна:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ
ОСТЕОПОРОЗ
МИОКАРД
Анотація: В XXI столітті набула особливої актуальності проблема надання допомоги постраждалим із поєднаною травмою, оскільки саме наслідки тяжкої механічної травми є головною причиною смертності осіб молодого працездатного віку. Численні патоморфологічні дослідження довели, що тяжка поєднана травма здійснює значний вплив на роботу всіх внутрішніх органів та систем. Мета роботи – вивчити вплив політравми на структурні зміни в тканинах міокарда в динаміці посттравматичного періоду у тварин з гіпокінетичним остеопорозом. Матеріал і методи. Експерименти виконано на 42 нелінійних білих щурах-самцях масою 200–220 г. У першій серії експериментів у тварин викликали гіпокінетичний остеопороз за методом Z. Kundurovich, через 2 місяці моделювали політравму. У другій серії аналогічно травмували тварин без остеопорозу. Тварин виводили з експерименту на 10, 20 та 30-ту доби. Для гістологічного дослідження забирали тканини міокарда, їх структуру вивчали у нормі, а також характер і глибину морфологічних змін після модельованої політравми. Результати. На 10-ту добу експерименту у тварин без остеопорозу зміни в міокарді проявлялись розладами кровообігу та вогнищевими дистрофічними змінами. На 20-ту добу експерименту у тварин без остеопорозу спостерігали такі ж зміни, як і на 10-ту добу. На 10-ту добу після політравми у тварин з гіпокінетичним остеопорозом у міокарді також мали місце незначні розлади кровообігу та вогнищеві дистрофічні зміни. Як і в групі тварин без остеопорозу, на 20-ту добу експерименту у тварин з остеопорозом суттєвих змін у міокарді, порівняно з 10-ю, не було помічено. На 30-ту добу у тварин без остеопорозу запально-дистрофічні зміни мали тенденцію до зниження. Проте у тварин з остеопорозом на 30-ту добу в міокарді виникають поодинокі дистрофічно-некротичні зміни кардіоміоцитів, набряк строми із вираженими клітинними інфільтратами. Висновки. Політравма супроводжується гістологічними відхиленнями в міокарді, які більш виражені у тварин із гіпокінетичним остеопорозом у всі терміни спостереження. На 30-ту добу в міокарді виникають поодинокі зміни, які вказують на формування під впливом остеопорозу патогенних механізмів синдрому вторинного загострення політравми.

Дод.точки доступу:
Стойкевич, Г. В.; Погорецька, Х. В.; Дуда, К. М.; Лебідь, О. І.; Мачоган, В. Р.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.

Ультраструктурні зміни судин гемомікроциркуляторного русла задніх кінцівок щурів при гострій ішемії, викликаній накладанням артеріального турнікета [Текст] = Ultrastructural changes of the vessels of the haemomicrocirculatory bed of hind limbs of the rats with acute ischemia caused by arterial tourniquet application / А. Т. Телев'як [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 4. - С. 123-128
MeSH-головна:
ИШЕМИЯ
КРЫСЫ
КОНЕЧНОСТЬ ЗАДНЯЯ ЖИВОТНОГО
ТУРНИКЕТЫ
Анотація: Артеріальні турнікети широко використовуються як у військовій, так і в цивільній медицині (при пораненні кінцівок, артро- та ангіопластиках). Відновлення кровопостачання кінцівки після зняття турнікета може викликати ішемічно-реперфузійні ураження як первинно ішемізованих тканин, так і у віддалених тканинах та органах. Проте на сьогоднішній день ультраструктурні зміни тканин на місцевому рівні при ішемії-реперфузії потребують більш глибокого вивчення. Мета роботи – дослідити стан гемомікроциркуляторного русла задніх кінцівок щурів при гострій ішемії та наступній реперфузії, викликаній накладанням артеріального турнікета. Матеріал і методи. Проведено електронномікроскопічне дослідження судин гемомікроциркуляторного русла скелетних м’язів задніх кінцівок 12 щурів за умов експериментальної гострої ішемії. Контрольну групу склали 3 інтактних тварини. Гостру ішемію викликали шляхом накладання гумових джгутів SWAT шириною 5–6 мм на задні кінцівки тварин, на рівні пахвинної складки, протягом 2 год під тіопентал-натрієвим знеболюванням, а реперфузію моделювали шляхом зняття турнікета. Дослідження зразків м’язової тканини проводили на кафедрі гістології та ембріології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського за допомогою електронного мікроскопа ПЕМ–125К. Результати. При електронній мікроскопії скелетних м’язів задніх кінцівок щурів у судинах гемомікроциркуляторного русла виявлено деструктивно змінені гемокапіляри з неоднаковою товщиною стінки, виражений набряк ендотеліоцитів із пролабуванням їх у просвіт гемокапілярів, десквамацію окремих ендотеліоцитів, потовщення базальної мембрани, розширені набряком периваскулярні простори, скупчення лімфоцитів у паравазальному просторі, появу білкових та еритроцитарних екстравазатів довкола гемокапілярів. Нерідко в просвіті судин поблизу ендотеліоцитів візуалізувалися тромбоцити, що свідчить про розвиток у гемокапілярах пристінкового мікротромбозу. Ультраструктурні зміни спостерігались вже через 2 години після зняття турнікета і були найбільше вираженими через 1 добу. У пізньому реперфузійному періоді відбувався зворотний розвиток патологічних змін, проте навіть через 14 діб реперфузії повного відновлення ультраструктури гемомікроциркуляторного русла все ще не відбувалося. Висновки. Ультраструктурні порушення в судинах гемомікроциркуляторного русла ішемізованої м’язової тканини задніх кінцівок щурів досягали максимальної вираженості через 1 добу після зняття турнікета, що підтверджує розвиток у експериментальних тварин ішемічно-реперфузійного синдрому. У пізньому реперфузійному періоді відбувався зворотний розвиток патологічних змін.

Дод.точки доступу:
Телев'як, А. Т.; Сельський, П. Р.; Кліщ, І. М.; Вастьянов, Р. С.; Кузів, О. Є.; Вольська, А. С.; Курило, Х. І.; Боймиструк, І. І.; Сельський, Б. П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

20.

Встановлення ефективної дози рідкого екстракту ліщини звичайної листя та дослідження його антиоксидантної активності [Текст] = Establishing an effective dose of liquid extract of common hazel leaves and study of its antioxidant activity / Ю. А. Федченкова [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 4. - С. 129-135
MeSH-головна:
ПЕЧЕНИ ЛЕКАРСТВЕННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ
ФИТОТЕРАПИЯ
ЛЕЩИНА
Анотація: На сучасному етапі використовується значна кількість лікарських препаратів, які спроможні впливати на окиснювальні процеси в організмі за різних патологічних станів. Проте пошук нових високоефективних та малотоксичних препаратів триває. Ліщина звичайна – поширена рослина вітчизняної флори, листя якої широко використовують як протизапальний та судинозміцнювальний засіб. Актуальним є дослідження антиоксидантної дії оригінального вітчизняного фітозасобу – рідкого екстракту ліщини звичайної листя. Мета – визначити мінімальну діючу дозу рідкого екстракту ліщини звичайної листя та вивчити його антиоксидантні властивості на моделі токсичного ураження печінки щурів. Матеріал і методи. Експерименти проведені на білих щурах-самцях з дотриманням усіх правил роботи з хребетними тваринами. Токсичне ураження печінки моделювали шляхом введення в організм щурів 50 % розчину тетрахлорметану в дозі 1,0 мл/кг маси тіла. Рідкий екстракт з ліщини листя тварини отримували в дозі 0,05, 0,1 та 0,2 мл/кг маси тіла. Розвиток оксидативного стресу вивчали за вмістом ТБК-активних продуктів, церулоплазміну та каталазною активністю. Активність цитолітичних процесів досліджували за еритроцитарним індексом інтоксикації та активністю амінотрансфераз в ураженому організмі. Результати. Встановлено, що ураження печінки щурів тетрахлорметаном призводить до активації процесів ліпопероксидації, на що вказують підвищення у сироватці крові та печінці тварин вмісту ТБК-активних продуктів та зміни показників антиоксидантної системи (підвищення вмісту церулоплазміну в сироватці крові та зниження каталазної активності). За умов ураження підвищувалась активність амінотрансфераз у сироватці крові і, відповідно, знижувалась у печінці токсикованих тварин, що вказує на цитоліз гепатоцитів після ураження печінки щурів тетрахлорметаном. Застосування рідкого екстракту ліщини звичайної листя в дозі 0,2 мл/кг проявило ефективний вплив на досліджувані показники, наближаючи їх до рівня щурів інтактного контролю. Дози 0,05 та 0,1 мл/кг виявились неефективними щодо досліджуваних показників. Висновки. Встановлена мінімально діюча доза рідкого екстракту ліщини листя – 0,2 мл/кг маси тварин, яка проявила виражені антиоксидантні властивості за умов токсичного гепатиту в щурів.

Дод.точки доступу:
Федченкова, Ю. А.; Фіра, Л. С.; Хворост, О. П.; Скребцова, К. С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

1-20 21-26

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)