Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=БУ5/2023/27/2<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 12
Показанi документи с 1 за 12

Значення морфологічної верифікації кальцинатів при диференційній діагностиці патології молочної/грудної залози [Текст] / О. О. Адамович [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 3-9. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ (диагностика)
Анотація: Актуальність дослідження. Важливою перевагою променевих методів обстеження є їх здатність виявляти в тканинах вогнища кальцифікації, навіть у вигляді мікрокальцинатів, розміром до 1 мм, які утворюються під впливом різних чинників і є важливими діагностичними критеріями низки нозологій. Мікрокальцинати, виявлені при мамографічному обстеженні, вважають надійними маркерами раку молочної залози. Класифікація мікрокальцинатів молочної залози побудована на їх рентгенологічних і гістологічних характеристиках, оцінка яких здійснюється в процесі діагностики для ідентифікації патології молочної залози. Мета дослідження - з’ясування частоти виявлення кальцинатів у молочних залозах шляхом мамографічного обстеження та верифікація їх значення як діагностичних критеріїв раку молочної залози. Матеріал і методи. У процесі дослідження опрацьовано рандомізовану вибірку архівних анонімізованих мамограм 100 жінок зрілого і літнього віку, що проходили скринінговий або профілактичний огляд у кабінеті мамографії КНП "6-та міська поліклініка м. Львова". Обстеження виконані на апараті Fujifilm Amulet Innоvality (Японія) у прямій (СС) та медіально-латеральній косій (MLO) проєкціях. Гістологічне дослідження проведене на архівних препаратах кафедри гістології, цитології та ембріології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та анонімізовних архівних препаратах ТОВ «ДОБРА ДІАГНОСТИКА». Препарати вивчали під мікроскопом UlabXSP-137TLED при різних збільшеннях та фотографували камерою XCAM 1080P. Результати дослідження. Встановлено, що частота виявлення кальцинатів при проведенні скринінгових/профілактичних оглядів жінок зрілого і літнього віку становила 69% від загальної кількості обстежених, більше половини з них – білатерально. Виявлені кальцинати мали різну локалізацію, форму, розміри та кількість. Проведений аналіз джерел наукової літератури засвідчує існування різних точок зору на наявність кальцинатів у тканинах молочної залози – різні автори розглядають їх як характерну рентгенологічну ознаку раку молочної залози, інші стверджують, що частота злоякісних новоутворень зростає, у тому числі, і при кальцифікації тканин залози. Результати вивчення гістологічних препаратів молочної залози жінок зрілого і літнього віку засвідчили, що кальцинати можуть візуалізуватись на тлі вікових змін у стромі або паренхімі органа, який не має морфологічних ознак розвитку новоутворів і можуть бути проявом вікової інволюції, сформованими, імовірно, внаслідок кальцифікації заблокованого секрету. Висновок. Наявність кальцинатів не може бути однозначним діагностичним критерієм раку молочної залози. Остаточна верифікація діагнозу можлива лише після проведення гістологічного дослідження.

Дод.точки доступу:
Адамович, О.О.; Челпанова, І.В.; Пальтов, Є.В.; Василів, М.-А.Л.; Войценко, К.І.; Поліянц, А.В.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Василів, М. -А.Л.
Топографічні особливості якості кісткової тканини стінок лобової пазухи осіб зрілого віку [Текст] / М. -А.Л. Василів, З. З. Масна // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 10-14. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ЛОБНАЯ ПАЗУХА (анатомия и гистология)
Анотація: Актуальність дослідження. Необхідною умовою адекватної діагностики змін, що відбуваються в кістковій тканині під впливом різних чинників, є глибоке і досконале знання її якісних показників у здорових осіб, з обов’язковим урахуванням вікових та статевих особливостей. Мета дослідження – з’ясування закономірностей співвідношення показників щільності кісткової тканини стінок лобових пазух осіб різної статі зрілого віку та вивчення особливостей їх вікової динаміки. Матеріал і методи. Дослідження проведене шляхом опрацювання 40 серій архівних анонімізованих комп’ютерних томограм 20 чоловіків та 20 жінок зрілого віку. Матеріал для дослідження отримано в ПП «Центр літотрипсії» (м. Львів) на апараті Siemens SOMATOM GO.UP 32 (64) (Німеччина). Щільність кісткової тканини визначали по внутрішній і зовнішній стінках лобової пазухи на рівні надбрівних дуг медіально, латерально і в проміжній/серединній ділянці в одиницях Хаунсфілда (HU). Всі статистичні обрахунки проводились із використанням програмного забезпечення BioStat LE 7.6.5 та IBM SPSS Statistics 21. Результати дослідження. Проведений аналіз щільності кісткової тканини різних ділянок стінок лобових пазух чоловіків та жінок зрілого віку засвідчив, що у всіх обстежуваних ділянках досліджуваний показник є вищим у жінок, ніж у чоловіків. Переважно зовнішня стінка лобової пазухи має щільність більшу, ніж внутрішня (виняток – медіальна ділянка лівої лобової пазухи), а щільність медіальних ділянок є вищою, ніж латеральних і проміжних (винятки – зовнішня стінка лівої лобової пазухи у чоловіків після 35 років, зовнішня стінка правої та лівої пазух у жінок до 35 років). Висновки. Щільність кісткової тканини внутрішньої та зовнішньої стінок лобових пазух у медіальній, проміжній та латеральній ділянках у жінок є вищою, ніж у чоловіків. У всіх досліджуваних ділянках показники щільності кісткової тканини є асиметричними.

Дод.точки доступу:
Масна, З.З.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Донець, А. О.
Ремоделювання міокарда лівого шлуночка у гіпертензивних чоловіків із серцевою недостатністю: фокус на фенотипи SNP rs7069102 гена SIRT1 [Текст] / А. О. Донець, В. М. Жебель // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 15-21. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ (генетика)
ГИПЕРТЕНЗИЯ (генетика)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (генетика)
ФЕНОТИП
Анотація: Ремоделювання міокарда при есенційній гіпертензії (ЕГ) є невід'ємним етапом формування серцевої недостатності (СН) на її тлі та може знаходитися під генетичним контролем. Вивчення ймовірних фенотипічних проявів SNP rs7069102 гена сиртуїна -1 (SIRT1), продукт експресії якого залучений у формування вікових змін у серці, регуляцію процесів енергозабезпечення, гіпертрофії та фіброзування міокарда, є перспективним напрямком дослідження генетики ЕГ. Мета дослідження - оцінити роль SNP rs7069102 гена SIRT1 у процесах ремоделювання міокарда у чоловіків із хронічною СН (ХСН), яка ускладнила перебіг ЕГ, мешканців Подільського регіону України. Матеріал і методи. Обстежено 190 чоловіків віком 40-65 років, мешканців Подільського регіону України: 70 осіб без серцево-судинних захворювань сформували групу контролю, до основної групи увійшли 60 пацієнтів з асимптомною ЕГ та 60 пацієнтів із ХСН ІІ А стадії. Молекулярно-генетичне дослідження SNP rs7069102 гена SIRT1 проводили методом алель-специфічної полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Усім учасникам дослідження проведено ехокардіографію з доплерографією за стандартним протоколом. Статистичний аналіз проводили з використанням аналізу таблиць спряженості, дисперсійного аналізу, розрахунку відношення шансів. Результати. Встановлено, що загалом серед чоловіків, мешканців Подільського регіону України, домінують носії алеля G (70,26%), при цьому, серед хворих на ЕГ гомозиготи GG трапляються достовірно частіше (53,34%), ніж серед чоловіків групи контролю (35,31%, р0,001). Визначено, що для гомозигот GG ризик розвитку ЕГ достовірно вищий, ніж для носіїв інших варіантів SNP (модель достовірна при χ2

Дод.точки доступу:
Жебель, В.М.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Вадзюк, С. Н.
До характеристики нервових процесів у осіб з різною теплочутливістю [Текст] / С. Н. Вадзюк, Т. В. Дживак // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 22-27. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
СОМАТОСЕНСОРНЫЕ РАССТРОЙСТВА (диагностика)
ТЕПЛО (диагностическое применение)
Анотація: Мета дослідження - діагностувати функціональну рухливість та силу нервових процесів у осіб з різною теплочутливістю. Матеріал і методи. Для проведення даного дослідження було залучено 150 студентів віком 17-20 років. Обстежуваних розподілено на дві групи, за даними опитувальника «Рівні теплочутливості» та теплової проби. Діагностика функціональної рухливості нервових процесів у режимі зворотного зв’язку проведена за допомогою комп’ютерної програми «Діагност 1М». Також проведено дослідження сили нервових процесів, за показниками якості виконання розумового навантаження, з використанням режиму нав’язаного ритму та в режимі зворотного зв’язку. За результатами проведеного обстеження виявлено, що учасники з нижчою теплочутливістю (група Б) мають вищий показник сили нервових процесів, за критерієм загальної кількості пред’явлених та оброблених сигналів, протягом п’яти хвилин. У них також виявлений середній рівень функціональної рухливості нервових процесів. В учасників з вищою теплочутливістю (група А) показник функціональної рухливості був нижчим від середнього. Крім того, встановлено залежність між мінімальним часом реакції на подразник та рівнем теплочутливості у людей. Щодо показників якості виконання розумового навантаження з використанням режиму нав’язаного ритму, у групі А виявлено вищий від середнього рівень помилок на тесті, тоді як у групі Б даний показник знаходився в межах середнього рівня. Висновки. Особи з нижчою теплочутливістю мають вищий рівень сили нервових процесів та їх функціональної рухливості, внаслідок чого більш успішно справляються з розумовим навантаженням у режимі нав’язаного ритму, порівняно з учасниками з вищою теплочутливістю. Тому, в обстежуваних із вищим рівнем теплочутливості, порівняно з нижчим порушення концентрування уваги і зниження розумової працездатності виникає раніше.

Дод.точки доступу:
Дживак, Т.В.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Корекція антиоксидантної системи в осіб з артеріальною гіпертензією на фоні дозованого фізичного навантаження [Текст] / І. С. Дроник [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 28-35. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ (кровь)
АНТИОКСИДАНТЫ
ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА
Анотація: Актуальність. Артеріальна гіпертензія є патогенетичним фактором великої кількості серцево-судинних захворювань та причин передчасної смерті та інвалідизації населення. Мета дослідження - визначити та порівняти вміст дієнових кон’югатів, малонового альдегіду плазми та його активної форми, вітаміну Е плазми та селену крові у пацієнтів з артеріальною гіпертензією ІІ стадії до та після дозованого фізичного навантаження до та після прийому вітаміну Е та селену. Матеріал і методи. Шістдесят пацієнтів з артеріальною гіпертензією ІІ стадії та 30 практично здорових осіб. Обстежувані особи виконували на велоергометрі двоступеневе фізичне навантаження з інтенсивністю, яка відповідала 50 і 75 % належного максимального споживання кисню організмом. Тривалість навантаження дорівнювала 5 хв на кожному ступені з трихвилинним відпочинком між ними. Забір крові з ліктьової вени проводився перед велоергометрією та через 5хв після неї. У пацієнтів до та після фізичного навантаження визначали вміст дієнових кон’югатів, малонового альдегіду плазми та його активної форми вітаміну Е плазми та селену крові. Обстеження проводилось двічі - до та після прийому вітаміну Е та селену. Результати. Оскільки негайною відповіддю на велоергометрію є зміни рівня дієнових кон’югатів плазми та еритроцитів, малонового альдегіду плазми (підвищення), можна припустити, що саме вони беруть участь у формуванні первинної компенсаторної реакції у відповідь на фізичне напруження в осіб з артеріальною гіпертензією. Таким чином, нижчий рівень дієнових кон’югатів плазми та еритроцитів, малонового альдегіду плазми свідчить про покращення антиоксидантного захисту в пацієнтів з артеріальною гіпертензією після прийому вітаміну Е та селену як до, так і після фізичного навантаження.

Дод.точки доступу:
Дроник, І.С.; Дутка, Р.Я.; Пшик, Р.С.; Чмир, Н.В.; Рогуля, С.С.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Щукін, Д. В.
Здійснимість і безпека деяких хірургічних маневрів при проведенні венокавотромбектомії у пацієнтів із внутрішньовенозним поширенням нирково-клітинного раку [Текст] / Д. В. Щукін, О. О. Маковозов // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 36-42. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
КАРЦИНОМА ПОЧЕЧНО-КЛЕТОЧНАЯ (хирургия)
ТРОМБЭКТОМИЯ (методы)
Анотація: Мета дослідження – аналіз здійснимості та безпеки деяких складних хірургічних маневрів при виконанні венокавотромбектомії. Матеріал і методи. У дослідження включено 78 (62,9%) чоловіків і 46 (37,1%) жінок. Вік хворих у середньому дорівнював (58,4±10,5) років. Правобічні пухлини були у 82 (66,1%) випадках, лівобічні - у 42 (33,9%). Кавальні тромби мали I, II, II і IV рівні відповідно в 35 (28,2%), 36 (29%), 27 (21,8%) і 26 (21%) спостереженнях. Усі операції проводили без використання штучного кровообігу. Результати дослідження. Мобілізація печінки була технічно складною у 17,8% спостережень і супроводжувалася 17 (37,8%) інтраопераційними ускладненнями у 13 (28,9%) пацієнтів. Найважчими ускладненнями були травма печінкової паренхіми (11,1%) і головних печінкових вен (11,1%). Доступ до супрадіафрагмального відділу НПВ і правого передсердя здійснений у всіх спостереженнях з рівнем інтраопераційних ускладнень 8,8%. Пошкоджень правого діафрагмального нерва не відзначено в жодному зі спостережень. У 2 (5,9%) пацієнтів з атріальними тромбами відзначено розтин правої плевральної порожнини. Ще в одного (2,9%) хворого мало місце пошкодження задньої стінки нижньої порожнистої вени на рівні її інтраперикардіального сегмента. Пальпація верхівки тромбу і milking maneuvre були успішними відповідно у 83,1% і 90% пацієнтів. Висновок. Видалення пухлинних тромбів НПВ нирок, за новоутворень, являє собою складне хірургічне втручання. Воно вимагає використання великої кількості спеціальних хірургічних маневрів і технік, які складно здійснити у 10% пацієнтів і можуть супроводжуватися важкими інтраопераційними ускладненнями.

Дод.точки доступу:
Маковозов, О.О.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Shurma, A. I.
Analysis of prognostic factors in patients with acute peritonitis [Text] / A. I. Shurma, F. V. Grynchuk // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 27, № 2. - P43-47. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ (осложнения)
Анотація: Прогнозування післяопераційних ускладнень (ПОУ) є важливим елементом у виборі тактики лікування гострого перитоніту (ГП). Для цього запропоновано багато методів. Однак жоден із цих методів не має достатнього визнання. Більшість прогностичних шкал визначають ризик ускладнень тільки після операції. Тому актуальним залишається питання розробки інформативної прогностичної шкали. Мета дослідження – оцінити прогностичні фактори у хворих на гострий перитоніт. Матеріал і методи. Ретроспективний аналіз результатів лікування 212 хворих на ГП. 65 пацієнтів мали ПОУ. Померло 22 хворих. Проведено аналіз клінічних, антропометричних даних, результатів лабораторних досліджень, критеріїв Мангаймського перитонітного індексу (MПI), PIPAS, WSES Sepsis Severity Score (WSSS), індекс коморбідності Чарлсона (ІКЧ). Для оцінки впливу факторів використовували дисперсійний аналіз (ДА) і Neural Network Bayesian Classifier. Результати. Жоден із досліджуваних критеріїв не є достатнім для прогнозування. Найбільший вплив на ймовірність виникнення ПОУ при ГП мають MПI, PIPAS, WSSS. Але ці показники можна визначити тільки після операції. Тому ми окремо використали сукупну оцінку показників, які можна визначити до і після операції. Багатофакторний ДА з передопераційними параметрами: діагноз, клінічні ознаки ГП, температура тіла, ІКЧ, систолічний артеріальний тиск (САТ) показав, що оскільки P-критерій цих 5 факторів менше 0,05, їх комбінація має статистично значущий вплив на ПОУ на 95,0% довірчому рівні. Висновки. 1. Критерії MPI, PIPAS, WSSS мають найбільший вплив на ймовірність виникнення ПОУ при ГП, але жоден із цих критеріїв сам по собі не є достатнім. 2. Сукупність показників діагнозу, клінічних ознак перитоніту до операції, температури тіла, ІКЧ, САТ мають статистично значущий вплив на ПОУ на 95,0% довірчому рівні до операції. 3. Комбінація показників діагностики, температури тіла, CCI, SBP, WSSS або PIPAS має статистично значущий вплив на ПОУ на 95,0% довірчому рівні після операції. 4. Створення надійної прогностичної шкали можливе за допомогою комплексу описаних факторів.

Дод.точки доступу:
Grynchuk, F.V.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Ремоделювання та регрес гіпертрофії лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію (огляд літератури) [Текст] / С. В. Білецький [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 48-52. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ
ГИПЕРТЕНЗИЯ (осложнения)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ГИПЕРТРОФИЯ
Анотація: Наводяться дані літератури про патогенез гіпертрофії та ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) серця у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ), регрес гіпертрофії ЛШ (ГЛШ) під впливом антигіпертензивного лікування. Ремоделювання серця – це його структурно-геометричні зміни, що виникають під дією патологічного чинника: збільшення числа саркомерів, довжини і товщини кардіоміоцитів, збільшення або зменшення товщини стінок, збільшення розміру порожнини шлуночка. У патогенезі гіпертрофії та ремоделювання міокарда при АГ та серцевій недостатності центральну роль займає ренін-ангіотензин-альдостеронова система (РААС). ГЛШ є одним із найважливіших предикторів серцево-судинних подій, включаючи інфаркт міокарда, інсульт, небезпечні для життя шлуночкові аритмії, смертність від серцево-судинних захворювань та загальну смертність. Доведено, що лікування інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту (іАПФ), дигідропіридиновими блокаторами кальцієвих каналів (БКК) блокаторами рецепторів АТ ІІ (БРА), сприяє зворотному розвитку ГЛШ, а також регресу процесів ремоделювання серцевого м’яза. Виявлено, що іАПФ більш ефективні у досягненні регресії ГЛШ у хворих на АГ порівняно з БКК та β-блокаторами. Ранній початок антигіпертензивної терапії і увага до метаболічних аспектів є критично важливими для уникнення необоротної ГЛШ. У рекомендаціях ESH/ESC 2018 р. зазначено, що іАПФ та БРА ефективні у запобіганні або регресії ГЛШ у хворих на АГ, а β-блокатори дещо менш ефективні, ніж блокатори РААС та БКК. Мета роботи – систематизувати сучасні дані літератури про патогенез ремоделювання лівого шлуночка серця у хворих на артеріальну гіпертензію, роль антигіпертензивної терапії у регресі гіпертрофії лівого шлуночка. Висновок. На сьогодні сформульована концепція про роль ренін-ангіотензин-альдостеронової системи в патогенезі гіпертрофії та ремоделюванні лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію. Найбільш ефективні у запобіганні або регресії гіпертрофії лівого шлуночка хворих на артеріальну гіпертензію є інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту та блокатори рецепторів ангіотензину ІІ.

Дод.точки доступу:
Білецький, С.В.; Сидорчук, Л.П.; Казанцева, Т.В.; Петринич, О.А.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Остеопороз у хворих на хронічні захворювання печінки: патогенез, діагностика та лікування [Текст] / Т. В. Ткаченко [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 53-59. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ОСТЕОПОРОЗ (этиология)
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ (осложнения)
Анотація: Остеопороз (ОП) є частим ускладненням у пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки (ХЗП), яке залишається поза увагою клініцистів. Близько 30% пацієнтів із ХЗП страждають на ОП. Підвищений ризик переломів у хворих на ХЗП має серйозне соціально-економічне навантаження на систему охорони здоров’я та вимагає більш ефективних заходів профілактики, діагностики та лікування. Мета дослідження – описати патофізіологічні механізми розвитку ОП при ХЗП та існуючі діагностичні та терапевтичні підходи при веденні таких пацієнтів. Пошук у базі даних PubMed за ключовими словами «osteoporosis, bone disease, chronic liver diseases, liver cirrhosis» дозволив відібрати 42 джерела, опублікованих у 2001 – 2023 роках. У даному огляді узагальнено потенційні механізми, що лежать в основі та можуть сприяти розвитку ОП при ХЗП. До них відносять зміни метаболізму вітаміну D і кальцію, дефіцит вітаміну К, гормональна дизрегуляція, вивільнення цитокінів, склеростину, зміни мікробіоти кишківнику, дефіцит інсуліноподібного фактора росту-1(ІФР-1) та ефекти, спричинені прийомом ліків. Розглянуто поширеність, фактори ризику, діагностика, стратегії скринінгу та лікування ОП у пацієнтів з ХЗП.

Дод.точки доступу:
Ткаченко, Т.В.; Пентюк, Н.О.; Пентюк, Л.О.; Томашкевич, Г.І.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Роговий, Ю. Є.
Роль таксономії Бенджаміна Блума в поліпшенні засвоєння базових теоретичних і клінічних дисциплін [Текст] / Ю. Є. Роговий, В. В. Білоокий, О. В. Геруш // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 60-65. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ (методы)
Анотація: Відомо, що рівні засвоєння навчального матеріалу в таксономії мають відмінності залежно від типу цілей навчання: когнітивних (знання), афективних (ціннісні орієнтації) та психомоторних (рухові навички). Вищезазначене є вагомим чинником для формування усвідомлення діяльності лікаря і фармацевта на практиці з використанням інтегративного принципу патофізіології. Мета роботи – захистити положення, що впровадження технологій таксономії Бенджаміна Блума в навчальний процес сприятиме поліпшенню підготовки фахівців медиків та фармацевтів із суттєвим покращанням якості засвоєння базових теоретичних та клінічних дисциплін. Матеріал і методи. Провести аналіз поліпшення якості засвоєння базових теоретичних та клінічних дисциплін за допомогою впровадження таксономії Бенджаміна Блума з послідовною реалізацією на різних рівнях викладання когнітивних (знання), афективних (ціннісних орієнтацій) і психомоторних (рухових навичок) цілей навчання. Результати. Реалізація кожної навчальної цілі відбувається на різних рівнях їх засвоєння. Так, для когнітивних цілей рівнями засвоєння є: 1 – знання, 2 – розуміння, 3 – застосування, 4 – аналіз, 5 – синтез, 6 – оцінка, 7 – творчість. Для афективних цілей: 1 – сприйняття, 2 – реагування, 3 – засвоєння ціннісних орієнтацій, 4 – організація ціннісних орієнтацій, 5 – поширення ціннісних орієнтацій на діяльність. Для психомоторних: 1 -імітація, 2 – відтворення маніпуляцій, 3 – досягнення точності, 4 – поєднання, 5 - натуралізація. Висновки. Використання технологій таксономії Бенджаміна Блума когнітивних, емоційних та психомоторних цілей, об’єднаних в єдине ціле, дає можливість істотно покращити якість навчального процесу із застосуванням інтегративного принципу патофізіології, що сприятиме ефективній реалізації компетентісного підходу та всебічно сприятиме формуванню усвідомлення діяльності лікаря та фармацевта на практиці із поліпшенням засвоєння базових теоретичних і клінічних дисциплін.

Дод.точки доступу:
Білоокий, В.В.; Геруш, О.В.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Комунікація, як складова компетенція симуляційного навчання [Текст] / Л. Д. Тодоріко [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 64-70. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ (методы)
Анотація: Медична освіта в Україні є невід’ємною частиною національної системи освіти та охорони здоров’я. Медична освіта особливо важлива та актуальна на сьогоднішній день, в умовах війни, коли підвищуються вимоги до майбутнього професіонала. Симуляційне навчання – обов'язковий компонент професійної підготовки, що використовується як модель професійної діяльності з метою надання можливостей кожному навчитися виконувати професійну навичку чи її елемент відповідно до професійних стандартів надання медичної допомоги. У змісті поняття педагогічної компетентності інтегруються теоретичні психолого-педагогічні знання, практичні вміння, досвід і важливі для педагогічної роботи якості особистості, серед яких варто відзначити потребу самовдосконалення, наявність критичного мислення, прагнення до творчості, любов до професії. Мета роботи - визначити роль комунікацій як складової компетенції у навчанні в умовах сучасних реалій. Матеріал і методи. Проаналізовано роль комунікації, як складової компетенції симуляційного навчання та дані доступних вітчизняних і зарубіжних публікацій, що містять інформацію про ймовірні шляхи вдосконалення вищої медичної освіти. Результати та обговорення. Вектор медичної освіти спрямований насамперед на формування компетенцій, які, відповідно, направлені на освітню діяльність: лекції, семінари, дистанційні модулі тощо. Проте саме теоретична база є першим етапом на шляху до засвоєння всієї матриці компетенцій спеціаліста, а отримані знання вимагають подальшого підкріплення практичними вміннями. Перший практичний досвід «без страху» за неправильне виконання і без ризику для пацієнта студент отримує саме за допомогою симуляційної методики. Симуляційні методи навчання вже досить широко увійшли до сучасного освітнього процесу і, незалежно від ступеня складності манекена, використовуються на практичних заняттях для формування загальнопрофесійних та професійних компетенцій майбутнього спеціаліста. Основою, на якій будується тренінг, є знання, тому їх слід проводити після засвоєння теоретичного матеріалу на лекціях, семінарах, круглих столах, відео-конференціях та подальшої оцінки рівня набутих знань (опитування, тестування). Таким чином, тренінг – це процес активного навчання, метою якого є закріплення знань та засвоєння умінь та навичок. У традиційному розумінні симуляційний тренінг являє собою практичне заняття з використанням симуляційних технологій, що включає поглиблене вивчення теоретичного матеріалу на попередньому етапі і виконання прикладних практичних завдань із наступним зворотним зв'язком, наприклад, розбором результатів заняття самими студентами спільно з викладачем на дебрифінгу. Висновки. Розвиток медичної освіти та підготовка конкурентноспроможного фахівця є актуальним питанням сучасної освіти, тим паче в умовах воєнного стану в країні. Виникає необхідність впровадження нових методів та підходів до формування професійних якостей майбутнього медичного фахівця. В умовах реформування медичної освіти, на основі отриманих теоретичних знань важливим є підвищення рівня професіоналізму через покращення практичної взаємодії студента з пацієнтом. Симуляційне відпрацювання практичних компетенцій, підвищення рівня комунікативних навичок дозволить сформувати стійкі кваліфікаційні навики випускників вищих медичних закладів, що, відповідно, дозволить забезпечити практичну охорону здоров’я висококваліфікованими фахівцями.

Дод.точки доступу:
Тодоріко, Л.Д.; Шевченко, О.С.; Єременчук, І.В.; Тодеріка, Я.І.; Денежко, А.В.; Мойсей, Л.В.; Миронюк, А.Р.; Побігун, Д.В.; Качур, М.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Антоніо Скарпа. Внесок ученого в історію медичного мистецтва [Текст] / В. В. Кривецький [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 71-75. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ
Анотація: Внесок італійців у медичну галузь неможливо заперечити, проте багато з італійських учених і досі залишаються забутими чи маловідомими для звичайного медика чи студента, не кажучи вже про людей, не пов’язаних із медициною, незважаючи на їхнє відкриття та видатну працю з її результатами та впливом. Італійський учений Антоніо Скарпа здійснив значний внесок у розвиток медицини, проте його внесок залишається забутим багатьма лікарями та вченими, а про існування такого науковця і його працю знають лиш одиниці. Першим відкриттям Скарпи, що зробило його відомим, був далеко не стегновий трикутник. Антоніо Скарпа - перший, хто у своїх дослідженнях описав мембранний лабіринт вуха та вестибулярний ганглій. Він опублікував свою першу роботу «Анатомічні спостереження за будовою круглого вікна вуха, або вторинної барабанної перетинки». Скарпа розпочав дослідження нервової системи та опублікував свої спостереження за анатомією гангліїв і сплетень у 1779 році, що стало передвісником його найважливішої роботи – неврологічного атласу, опублікованого в 1794 році. Окрім всіх умінь, Антоніо Скарпа був і талановитим художником. Усі малюнки в його роботах виконані ним особисто. Пізніше він передав це вміння, а з ним і частину роботи, своєму учню Фаустіно Андерлоні. Відкриття Скарпи проілюстровані ним особисто та його учнем, а в анатомії існує безліч епонімів, пов’язаних з ім’ям Антоніо Скарпи: трикутник Скарпи, фасція Скарпи, рідина Скарпи, нерв Скарпи та оболонка Скарпи. Переоцінити вклад Антоніо Скарпи в медицину просто неможливо, як неможливо й оцінити масштабність сліду постаті науковця на сторінках історії. Скарпові відкриття стали відправною точкою для сотень інших досліджень та праць, а його роботи стали навчальними посібниками для майбутніх медиків та науковців ще на десятки років після їх публікації і навіть після смерті Скарпи.

Дод.точки доступу:
Кривецький, В.В.; Кузьмак, О.О.; Проняєв, Д.В.; Кавун, М.П.; Скарпа, Антоніо \о нем\
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)