Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=БУ5/2020/24/1<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 34
Показанi документи с 1 за 20

1-20 21-34

Авраменко, Н. В.
Можливості сучасних методів діагностики у жінок із безпліддям при хронічному ендометриті [Текст] / Н. В. Авраменко, В. Ю. Постоленко // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 3-9. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИТ (диагностика, осложнения)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ (диагностика)
Анотація: Мета роботи — розглянути можливості сучасних методів діагностики у жінок із безпліддям на фоні хронічного ендометриту - ультрасонографії, доплерографії та гістероскопії. Матеріал і методи. Ультразвукове дослідження органів малого таза з доплерографією судин матки здійснювалось на апараті «Philips» з використанням абдомінального датчика частотою 5,0 МГц та вагінального датчика частотою 6,0 МГц на 5–9?й день менструального циклу. Гістероскопічне дослідження проводилося з метою уточнення стану порожнини матки та діагностики характеру хронічного ендометриту за стандартною методикою з використанням гістероскопа фірми «Storz» (Німеччина) та наступним гістологічним дослідженням. Також проводились бактеріологічне дослідження на флору з порожнини матки. Для статистичного аналізу використовували програмні пакети Statistica for Windows версії 8.0 (StatSoftinc., США) та Excel for Windows 2010. Нормальність розподілу перевіряли за допомогою тесту Колмогорова?Смирнова. Результати. При безплідді на фоні хронічного ендометриту ультразвукове дослідження дає можливість виявити внутрішньоматкові причини інфертильності (нерівномірність ехоструктури ендометрія — 68,0%, атрофію ендометрія — 54,0%, кістозні зміни субендометріальної зони — 64,0%) та супутні стани (розширення вен міометрія та параметрія, неоднорідність структури яєчників, збільшення розмірів яєчників, наявність спайок у малому тазу). При доплерографії у хворих на безпліддя та хронічний ендометрит встановлено вірогідне підвищення судинного опору, пульсового індексу, індексу резистентності та зниження швидкості кровотоку, (р0,05). У мазках з порожнини матки ріст мікроорганізмів відзначено у 50,0% жінок із хронічним ендометритом за рахунок збудників інфекцій, що передаються статевим шляхом (Chlamydiatra chomatis — 12,0%, Mycoplasma hominis — 14,0%, Ureaplasma urealyticum — 10,0%) та умовно?патогенної флори (Esherichia coli — 4,0%, Staphilococcus aureus — 6,0%, Streptococcus B — 2,0%, Lactobacyllus spp. — 2,0%). Висновки. За результатами гістероскопічного дослідження у пацієнток із безпліддям на фоні хронічного ендометриту найбільш характерними ознаками були гіперемія слизової (42,0%) та нерівномірне потовщення ендометрія (38,0%).

Дод.точки доступу:
Постоленко, В.Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Андрейчин, C. М.
Оцінка ентеросорбції у хворих на подагру [Текст] / C. М. Андрейчин, У. О. Мудра // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 10-17. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ЭНТЕРОСОРБЦИЯ (использование)
ПОДАГРА (лекарственная терапия)
Анотація: Мета дослідження — оцінити показники ендогенної інтоксикації (ЕІ), системної запальної реакції, цитокінової системи у хворих на подагру і супутній неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) при включенні в комплексну терапію захворювання вуглецевого ентеросорбенту Карболайн. Матеріал і методи. Обстежено 123 хворих на подагру в період загострення, яких розподілено на дві групи. До групи І увійшло 65 хворих на подагру без ураження печінки, до групи ІІ — 58 осіб із супутнім НАСГ. Для визначення ефективності лікування обидві групи розподілено на підгрупи: ІА (27 осіб) і ІІА (23 хворих), що отримували загальноприйняте лікування, яке включало дієту, протизапальні та знеболювальні засоби, гіпоурикемічну терапію. Підгрупи ІБ (38 пацієнтів) і ІІБ (35 обстежених) додатково приймали ентеросорбент Карболайн у вигляді дрібних гранул по 1 чайній ложці 3 рази на день протягом 10 днів за 2 год до або після прийому їжі чи медикаментозних засобів. До контрольної групи зараховані 30 практично здорових осіб. Результати. У хворих на подагру виявлено підвищення СК, СРБ, ШОЕ, лейкоцитів, рівня ендотоксикозу (МСМ 254, МСМ 280, ЛІІ), порушення балансу цитокінової регуляції (ІЛ?1?, ФНП??, ІЛ?10). Ці зміни наростали при наявності супутнього НАСГ. У всіх підгрупах встановлено достовірну різницю між застосуванням базового лікування і додатковому прийому ентеросорбенту. Висновки. Перебіг подагри у хворих із супутнім неалкогольним стеатогепатитом тяжчий, ніж за його відсутності. Застосування вуглецевого гранульованого ентеросорбенту Карболайн у комплексному лікуванні хворих на подагру із супутнім неалкогольним стеатогепатитом чи без нього у фазі загострення дозволило підвищити ефективність проведеного лікування, про що свідчило значне зниження показників СК, СРБ, ШОЕ, лейкоцитів, МСМ 254 і МСМ 280, ЛІІ, а також зменшення вмісту про? (ІЛ?1?, ФНП??), і протизапальних цитокінів (ІЛ?10).

Дод.точки доступу:
Мудра, У.О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Морфометричний аналіз ефективності заміщення кісткових дефектів тканинними еквівалентами на основі мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин у стоматології [Текст] / А. В. Бамбуляк [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 18-27. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
СТВОЛОВЫХ КЛЕТОК МЕЗЕНХИМНЫХ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ (использование)
КОСТЬ И КОСТНЫЕ ТКАНИ
ОРТОПЕДИЧЕСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ
Анотація: Кісткова тканина є доволі динамічною тканиною, яка вирізняється здатністю до відновлення після травми без рубцювання. Диференціація мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин (MМСК) в остеобласти при цьому відіграє вирішальну роль у регенерації і ремоделюванні кістки. Отримані з жирової тканини МMСК вважаються адекватним джерелом для тканинної інженерії кісток через їх здатність до остеогенної диференціації. Ефективність остеогенного диференціювання різних МMСК людини продемонстрована при заселенні ними біосумісних полімерних матриксів. При цьому виявлено, що МMСК, отримані з жирової тканини, продемонстрували велику ефективність диференціювання в остеобласти. Ці клітини зазвичай трансплантують у тривимірні пористі скаффолди, котрі забезпечують необхідне позаклітинне середовище, яке містить фізичні та хімічні сигнали для розвитку і регенерації тканини. Мета дослідження — проаналізувати результати морфометричного дослідження задля визначення ефективності застосування тканинних еквівалентів кісткової тканини на основі мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин жирової тканини в стоматологічній практиці. Матеріал і методи. Експеримент проведений на щурах лінії Вістар, масою 200–250 грамів, які були розподілені на VI груп. Модель кісткового дефекту формували в тім’яній ділянці черепа щурів. В утворений дефект імплантували заготовлений матеріал. Морфометричні дослідження були проведені відповідно до принципів системного кількісного аналізу (Автандилов Г. Г., 2002). Для цього використовували автоматичну систему обробки зображень „Видеотест-Морфо 3.0” (Росія), яка містить бінокулярний дослідницький мікроскоп „Биолам”, аналого-цифровий перетворювач, комп’ютер із принтером високороздільної кольорової здатності і програмне забезпечення. У регенераті морфометрично з’ясовували об’ємні частки (Оч, мкм3/мкм3) сполучної тканини, судин і кісткових балок, а також чисельну щільність клітинних елементів (1/мкм3). Отримані результати опрацьовано методами статистичного аналізу. Результати. Через три місяці експерименту спостерігали виразні кількісні позитивні зміни в будові регенератів у ділянці дефекту черепа експериментальних тварин. Так, у тварин IV іVI груп об’ємна частка кісткових балок у регенератах зросла до 43,90±1,68%, р1 — р20,01 та до 45,10±1,74%, р1, р2, р40,01, відповідно, та дорівнювала даним у щурів контрольної групи. Визначалося зменшення ОЧ сполучної тканини в регенератах кісткової тканини піддослідних щурів, при мінімальних значеннях цього параметра в IV та VI експериментальних групах: 12,45±2,20% та 10,00±2,15%, р10,05, р40,01, відповідно, р0,05. На 90-ту добу спостережень спостерігалося суттєве зниження об’ємної частки судин, яка у IVта VI групах зі значеннями 7,44±0,82% та 6,15±0,90%, р20,01, відповідно, дорівнювала даним у щурів контрольної групи, р0,05. У тварин VI групи, де для відновлення кісткового дефекту використовувалась комбінація ММСК-ЖТ + ЗТП + „Колапан” визначали максимальне збільшення: кількості остеобластів та остеоцитів, кількості остеокластів на тлі зменшення фібробластів і фіброцитів. Досить суттєвою була нормалізація чисельної щільності клітинних елементів у щурів IV групи, де заміщення кісткового дефекту відбувалось за впливу комбінації ММСК-ЖТ + ЗТП. При цьому у тварин даної групи кількість остеокластів (р10,05), фібробластів і фіброцитів дорівнювала таким в інтактних тварин І групи (р0,05), при меншій чисельній кількості у 1,2 раза остеобластів та остеоцитів, р0,05, р1 — р20,01. Висновки. На модельних дефектах кісткової тканини черепа щурів за результатами морфометричних досліджень доведена доцільність досліджуваних імплантів для використання, особливо при поєднанні ММСК-ЖТ + ЗТП та ММСК-ЖТ + ЗТП + „Колапан”, які забезпечували повне закриття дефекту за 90 діб.

Дод.точки доступу:
Бамбуляк, А.В.; Ткачик, С.В.; Гаген, О.Ю.; Горицький, Я.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Богомолов, А. Є.
Сенсибілізація до алергену жита у пацієнтів з алергічним ринітом та атопічною бронхіальною астмою: порівняння діагностичних параметрів [Текст] / А. Є. Богомолов // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 28-34. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
РИНИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ СЕЗОННЫЙ (диагностика)
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (диагностика)
АЛЛЕРГЕНЫ
Анотація: Мета дослідження — оцінити діагностичні параметри різних методів визначення сенсибілізації до алергену жита у пацієнтів з респіраторними алергічними захворюваннями — алергічним ринітом та бронхіальною астмою. Матеріал і методи. У ході дослідження 88 пацієнтів з алергічним ринітом та/або атопічною астмою обстежені трьома різними методами специфічної алергічної діагностики (in vivo та in vitro). Критеріями включення були діагноз алергічного риніту (як інтермітуючого, так і персистувального) та/або атопічної астми. Прик-тест проводився за класичною методикою тестування відповідно до нормативних документів з комерційними екстрактами алергенів. Вестерн-блот для визначення рівнів IgE проводили з використанням тест-систем RIDA AllergyScreen (R-Biopharm AG, Дармштадт, Німеччина) і Euroline (Euroimmun). Результати. Результати оцінки двох систем визначення специфічного IgE до алергену жита методами Rida AllergyScreen та Euroline не дуже добре узгоджуються між собою внаслідок значного систематичного розходження показників. Cистематична похибка результатів вимірювань дорівнює 2,6 ku/l, що свідчить про наявність систематичного розходження. При цьому графік розподілу відповідає типу графіків абсолютної систематичної похибки. Стандартне відхилення різниць склало 8,1, що суттєво порівняно із самими значеннями, немає залежності різниці вимірювань від кількості специфічних IgE у крові. Висновки. Результати порівняння діагностичних параметрів двох систем визначення специфічного IgE до алергену жита методами Rida AllergyScreen та Euroline не дуже добре узгоджуються між собою внаслідок значного систематичного розходження показників. Між даними шкірного тестування з алергенами жита та виявленням специфічного IgE методом Rida AllergyScreen є помірна погодженість між результатами досліджень, між даними шкірного тестування з алергеном жита та виявленням специфічного IgE методом Euroline наявна помірна погодженість між результатами досліджень.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Бойманов, Ф. Х.
Морфология и метрические свойства кожных ран, причиненных национальными узбекскими ножами [Текст] / Ф. Х. Бойманов, С. И. Индиаминов // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 35-39. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
РАНЫ КОЛОТЫЕ
Анотація: У ході проведених експериментальних спостережень авторами зафіксовано вплив індивідуальних особливостей національних узбецьких ножів на морфологічну картину колото-різаної рани. З метою вивчення морфологічних і метричних особливостей досліджені колото-різані рани шкіри, заподіяні національними узбецькими ножами, взяті від 24 трупів осіб, які загинули від гострої і масивної крововтрати. Виявлено, що морфологічні та морфометричні особливості колото-різаних ран, завданих узбецькими національними ножами, є відображенням їх конструктивних властивостей, які проявляються утворенням звивистої форми рани, а також наявністю широкого обідка крововиливів навколо неї. Морфологія цих ран відображає більш виражений травматичний вплив національного ножа на шкіру, ніж при пораненні звичайним кухонним ножем. Внаслідок того, що в конструкції національного ножа відмінною рисою є товстий обух, клинок відрізняється своєю масивністю, що зумовлює його високу травмуючу дію. Морфологічно рана характеризується відносно великою площею обушкової частини ножа, порівняно з лезом, а також збільшенням відносної площі рани на одиницю довжини її країв. Припідняте вістря леза зумовлює утворення в рані точки вколу.

Дод.точки доступу:
Индиаминов, С.И.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Використання лазерної спектрофотометрії як біофізичного методу визначення вмісту ендотеліну-1 у пацієнтів з артеріальною гіпертензією [Текст] / К. О. Волошинська [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 40-45. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
СПЕКТРОФОТОМЕТРИЯ ИНФРАКРАСНАЯ (использование)
ЭНДОТЕЛИН-1 (кровь)
ГИПЕРТЕНЗИЯ (диагностика)
Анотація: Актуальність дослідження. Розвиток сучасних технологій вимагає нових підходів до методів діагностики біологічних об’єктів та стимулює їх розвиток в усіх галузях людської діяльності, у тому числі і в медицині. Мета роботи – провести інфрачервону спектрофотометрію плазми крові для визначення кореляції інтегральних показників інфрачервоного спектроскопічного аналізу в пацієнтів з артеріальною гіпертензією в перименопаузі з наявністю чи відсутністю цукрового діабету до та після проведеного лікування. Матеріал і методи. Нами застосовано біофізичний метод інфрачервоної спектрофотометрії у 124 пацієнтів з артеріальною гіпертензією в перименопаузі, з чи без супутнього цукрового діабету, з метою визначення кореляції інтегральних показників інфрачервоного спектроскопічного аналізу. Результати. Вирішено задачу детального визначення спектрометричних коефіцієнтів у діагностично-значимій частотній ділянці досліджуваних зразків. Проаналізовано вміст ендотеліну-1 у спектрах пропускання плазми крові в обраного контингенту хворих. Висновок. Доведено, що метод інфрачервоної спектрофотометрії плазми крові дозволяє з високою точністю (98,6%) проводити інфрачервоний експрес-аналіз стану пацієнтів до лікування, під час та після призначеного лікування, не застосовуючи дороговартісні та громіздкі методи імуноферментного аналізу.

Дод.точки доступу:
Волошинська, К.О.; Гарвасюк, О.В.; Ковальчук, С.М.; Ковальчук, М.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Особливості клітинного імунітету у хворих на системні захворювання сполучної тканини з хронічною активованою простою герпетичною інфекцією [Текст] / І. Г. Гайдучок [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 46-53. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ИММУНИТЕТ КЛЕТОЧНЫЙ
СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ (иммунология)
ГЕРПЕС ПРОСТОЙ (иммунология)
Анотація: Формування імунної відповіді у хворих на системні захворювання сполучної тканини з хронічною активованою HSV ? інфекцією є складним та багатокомпонентним процесом, що визначає стан природженого та набутого клітинного імунітету, який значною мірою зумовлений характером перебігу цієї інфекції та інтенсивністю її активації. Мета - виявити зміни показників клітинної ланки імунної системи у хворих на системні захворювання сполучної тканини з хронічною активованою HSV ? інфекцію та оцінити вплив цих порушень на розвиток аутоімунної патології. Матеріал і методи. Обстежено 380 хворих на системні захворювання сполучної тканини (системний червоний вовчак, системні васкуліти, ревматоїдний артрит, псоріаз) із хронічною активованою HSV ? інфекцією. У 45 із них на основі результатів полімеразної ланцюгової реакції верифікована активна фаза хронічної HSV ? інфекції, а в інших 335 – латентна. Для оцінки стану природженого клітинного імунітету визначали показники фагоцитарної ланки, застосовуючи стимулюючу активність клітин E.coli. Стан набутого клітинного імунного нагляду вивчали на основі аналізу результатів кількісного складу популяцій і субпопуляцій лімфоцитів, їх функціональної здатності щодо експресії ранніх та пізніх активізаційних маркерів. Статистичну обробку результатів дослідження здійснювали із застосуванням загальноприйнятих методів варіаційної статистики. Результати. У хворих на системні захворювання сполучної тканини з хронічною активованою HSV ? інфекцією виявлено активацію клітинної ланки імунітету за умов реактивації HSV ?, що підтверджує існування імунозалежних процесів із посиленням аутоагресії та послабленням протиінфекційного імунного захисту при реактивації інфекції. Висновки. Наявність хронічної активованої HSV ? інфекції у хворих на системні захворювання сполучної тканини спричиняє активацію клітинної ланки імунітету, що створює умови для розвитку аутоімунних процесів.

Дод.точки доступу:
Гайдучок, І.Г.; Федоров, Ю.В.; Ліщук-Якимович, Х.О.; Пукаляк, Р.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Garmash, O. V.
Dependence of the periodontal state of individuals who were born macrosomic on their height-weight index at birth [Text] / O. V. Garmash // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2020. - Т. 24, № 1. - P54-66. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ (этиология)
ПЛОДА МАКРОСОМИЯ (осложнения)
Анотація: Проблема віддалених наслідків макросомії плода (маса тіла при народженні більша або дорівнює 4 кг), серед яких є стоматологічні порушення,?актуальна. Мета роботи. Виявлення особливостей стану тканин продонта в осіб популяції м.Харкова та прилеглих областей (Україна), народжених із макросоміею, враховуючи їх індекс маси тіла при народженні, а саме: внутрішньоутробну надлишкову масу тіла або внутрішньоутробний збалансований розвиток, або внутрішньоутробну відносну недостатність маси тіла. Окремою задачею цього дослідження є визначення якісних та радіоморфометричних показників, як маркери мінеральної щільності кісток щелеп, в учасників дослідження. Матеріал і методи. Протягом 2014–2019 років за допомогою клінічних та рентгенологічних методів обстежено 219 осіб із різним станом стоматологічного здоров’я. Сто сорок осіб віком від 11 до 55 років, які народилися з макросомією, становили основну групу, а 79 осіб того ж віку з нормосомією при народженні склали групу порівняння. Враховуючи масо-ростові параметри при народженні, учасники, що були включені до дослідження, розподілені на підгрупи. З огляду на вік учасників, вони також були розподілені на вікові періоди. Для опосередкованого визначення оптичної щільності кісткової тканини використовувались два рентгенологічні морфометричні показники: ментальний індекс (МІ) (А. Тагучі, 1995) та Панорамний нижньощелепний індекс (ПНЩI) (B. W. Benson, 1991). Безпосередньо вимірювали щільність кортикальної та трабекулярної тканини щелепної кістки за допомогою КТ сканера Easy Dent 3D Viewer. Томографічні дослідження проводилися за допомогою конусно-променевих комп’ютерних томографів. Результати. В осіб, що народились із макросоміею з ожирінням у порожнині рота, в онтогенезі виникають дистрофічно-запальні порушення, з превалюванням дистрофічного компонента (пародонтоз), і супроводжуються деструкцією тканин пародонта різного ступеня вираженості та атрофією альвеолярних відростків, рецесією ясен, супроводжуються появою клиноподібних дефектів. Результати прямого та непрямого обчислення оптичної щільності кісткової тканини у таких осіб порівняно з особами, які народились із нормосоміею, свідчать про значно знижену щільність кортикального шару кісткової тканини щелеп. В осіб, які народились із макросоміею зі збалансованим розвитком, а також осіб, народжених із відносною внутрішньоутробною недостатністю маси тіла, у подальшому житті в тканинах пародонта виникають дистрофічно-запальні порушення з превалюванням запального компонента (пародонтит). У таких осіб, порівняно з іншими учасниками дослідження, виявлено значно знижену щільність трабекулярної тканини щелеп. Висновки. У ході внутрішньоутробного періоду формується специфічний тип метаболізму, що має вирішальний вплив на формування стоматологічних порушень у осіб, народжених із макросомією.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Джуряк, В. С.
Адаптаційно-компенсаторні реакції організму хворих на есенційну артеріальну гіпертензію за хронічної хвороби нирок [Текст] / В. С. Джуряк // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 67-73. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ (диагностика)
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ (диагностика)
Анотація: Мета роботи – встановити адаптаційно-компенсаторні механізми за рівнем клітинної реактивності організму та адаптаційного індексу у хворих на есенційну артеріальну гіпертензію (ЕАГ) за хронічної хвороби нирок (ХХН). Матеріал і методи. Скринінг пройшли 100 хворих на ЕАГ, яким виконали комплекс клініко-лабораторного обстеження із вираховуванням імуногематологічних індексів клітинної реактивності, інтоксикації та визначенням імунологічних зон адаптації. ХХН визначали за швидкістю клубочкової фільтрації за Cockroft-Gault і CKD-EPI (за креатиніном і цистатином-С з урахуванням статі), відповідно до рекомендацій KDIGO (2012). Контрольну групу склали 30 практично здорових людей, які не відрізнялись, вірогідно, за статевим розподілом і віком. Результати. У хворих на ЕАГ за розвитку ХХН клітинна реактивність організму зменшується у 6,9 раза, що підтверджується зниженням показників лейкоцитарних індексів інтоксикації за Я.Я. Кальф-Каліфом на 43,18%, за Б.А. Рейсом – на 39,23%, гематологічного показника інтоксикації за В.С. Васильєвим – на 8,39%. Зниження лімфоцитарно-гранулоцитарного індексу на 42,86% у хворих на ЕАГ за коморбідної ХХН засвідчує наявність інтоксикації організму, зумовленої автоімунними механізмами (дегенеративними процесами власних клітин) і підтверджується підвищенням індексу співвідношення абсолютної кількості лейкоцитів і швидкості осідання еритроцитів на 16,25%. Висновок. Адаптаційні процеси у хворих на есенційну артеріальну гіпертензію та хронічну хворобу нирок знаходяться у більшості (54,06%) пацієнтів у зоні спокійної та підвищеної активації, що є прогностичною сприятливою ознакою перебігу даної коморбідної патології і свідчить про коректне лікування.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Резистентність до ацетилсаліцилової кислоти у пацієнтів із перенесеним гострим ішемічним інсультом [Текст] / О. Я. Михалойко [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 74-78. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ (реабилитация)
АСПИРИН (терапевтическое применение)
Анотація: У роботі досліджена чутливість до аспірину у пацієнтів із перенесеним ішемічним інсультом у ранньому відновному періоді за допомогою оптичної агрегатометрії. Отримані результати свідчать про те, що на фоні прийому аспірину з метою вторинної профілактики інсульту, виявлені особи з відсутністю чутливості до нього. Мета роботи — виявити частоту біохімічної аспіринорезистентності серед пацієнтів із перенесеним ішемічним інсультом на фоні прийому аспірину. Матеріал і методи. Проведено клініко-лабораторний аналіз 80 осіб із перенесеним гострим ішемічним інсультом, які з профілактичною метою приймали 75 мг ацетилсаліцилової кислоти (АСК) на ніч. Чутливість до аспірину визначали методом оптичної агрегатометрії з індуктором адреналіном. При збільшенні оптичної проникності вище 60% констатували аспіринорезистентність. Результати. Встановлено, що серед обстежених пацієнтів 20 (25%) були аспіринорезистентними, тобто вживання АСК з метою вторинної профілактики у них запобігти виникненню повторної судинної катастрофи. Висновки. Моніторування стану тромбоцитарної ланки за допомогою оптичної агрегатометрії дозволяє вчасно виявити відсутність відповіді до АСК та зумовлює потребу корекції застосованої антиагрегантної терапії.

Дод.точки доступу:
Михалойко, О.Я.; Гриб, B.А.; Купновицька-Сабадош, М.Ю.; Михалойко, І.Я.; Михалойко, І.С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Міщенко, О. М.
Остеоінтеграція дентальних імплантатів з різними типами поверхні [Текст] / О. М. Міщенко, О. В. Солодовник, О. М. Олешко // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 79-89. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ОССЕОИНТЕГРАЦИЯ
ДЕНТАЛЬНОЙ ПЛАСТИНКИ ИМПЛАНТАЦИЯ (методы)
Анотація: Незважаючи на чисельні модифікації поверхні імплантатів, використання кальцій-фосфатних складових є найбільш вживаною методикою через подібність за складом до екстрацелюлярного матриксу кістки. Саме наявність іонів кальцію та фосфору, а також оптимальні розміри структур поверхностей, здатні збільшити абсорбцію білків та адгезію клітин остеобластичного диферону на поверхні імплантату. Проте залишається багато питань щодо впливу модифікацій поверхні, можливості використання мікро- та нанорозмірних модифікацій та ефективності різних типів покриття у віддалені терміни постімплантаційного остеогенезу. Крім того, недостатньо вивчений вплив механічних параметрів самого імплантата в поєднані з різними типами модифікації поверхні. Мета роботи — вивчення за допомогою електронної мікроскопії механізмів остеоінтеграції в експерименті на лабораторних тваринах. Матеріал і методи. З метою дослідження процесів, що відбуваються після імплантації, ми застосовували п'ять видів дентальних імплантатів. В експерименті використовували кролів породи Шиншила віком 4–5 місяців з початковою масою 3–3,5 кг у кількості 60 тварин. Для дослідження процесів остеоінтеграції в ранні терміни (5-та доба) імплантат відділяли від кістки та проводили його підготовку для растрової електронної мікроскопії. Результати. Аналізуючи дані електронної мікроскопії, через місяць відбувається формування кісткової тканини, яка представлена пластинчастою та грубоволокнистою кісткою, а також сполучною тканиною, яка має меншу електронну щільність і добре візуалізується в комплексі з кальцифікованими тканинами. При цьому варто відзначити наявність достовірної різниці (p?0.05) між сплавами без гідроксіапатитного покриття та КТЦ-125-НА і ? (Ti-Zr)-НА. Наявність достовірно більшої кількості сполучної тканини навколо імплантатів з немодифікованою поверхнею свідчить про значний вплив гідроксіапатиту на розвиток кісткової тканини. Висновки. На ранніх термінах після імплантації металевих конструкцій з біоінертних сплавів на їх поверхні відбувається адгезія органічного матриксу. Процеси утворення кісткової тканини відбуваються на поверхні імплантата. Біомеханічні параметри сплавів відіграють ключову роль у процесі перебудови кісткової тканини навколо імплантатів.

Дод.точки доступу:
Солодовник, О.В.; Олешко, О.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Молодцов, В. Є.
Морфологічні особливості печінки при алкогольному гепатиті у поєднанні з гіпертонічною хворобою [Текст] / В. Є. Молодцов, І. С. Давиденко, О. І. Федів // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 90-98. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ПЕЧЕНЬ (повреждения)
ГЕПАТИТ АЛКОГОЛЬНЫЙ (осложнения)
ГИПЕРТЕНЗИЯ (этиология)
Анотація: Мета роботи — дослідити морфологічні особливості печінки при алкогольному гепатиті в поєднанні з гіпертонічною хворобою. Матеріал і методи. Досліджено аутопсійний матеріал (34 випадки) печінки померлих з клінічним діагнозом «Алкогольна хвороба печінки». Остаточний діагноз форми алкогольного ураження печінки з’ясовувався при мікроскопічному дослідженні гістологічних зрізів печінки з використанням методики оглядового забарвлення (гематоксилін і еозин) та трьох гістохімічних методик: забарвлення хромотропом -водним блакитним за Н, З. Слінченком (для оцінки стану колагенових білків), забарвлення бромфеноловим синім за Mikel Calvo (для оцінки процесів окиснювальної модифікації білків та для оцінки загальної концентрації білків), забарвлення вільних аміногруп білків у нінгідриново-шифововській реакції за Yasuma та Ichikawa для оцінки процесів обмеженого протеолізу. Результати. Гістологічне дослідження препаратів печінки хворих на алкогольний гепатит показало типову картину запального процесу в поєднанні із стеатозом. Запалення локалізувалося переважно в сполучній тканині портальних трактів у вигляді лімфоцитарних інфільтратів із домішками поліморфноядерних лейкоцитів. Питомий об’єм інфільтратів у хворих на гіпертонічну хворобу в середньому не відрізнявся від хворих без гіпертонічної хвороби. Густина інфільтрації лімфоцитами та поліморфноядерними лейкоцитами була дуже нерівномірною навіть у межах однієї печінки. Але можна відзначити, що інфільтрація портальних трактів у цілому була більш густою, ніж перипортальних зон печінкових часточок. Строма портальних трактів у окремих пацієнтів була трохи набряклою. Синусоїди печінкових часточок дещо розширені, з повнокров’ям. Спостерігаються крововиливи в строму портальних трактів та навколо них. При гіпертонічній хворобі питомий об’єм крововиливів більше, ніж у два рази перевищує показники хворих на алкогольний гепатит без гіпертонічної хвороби. При гіпертонічній хворобі значно вищим є як відсоток гепатоцитів у стані жирової дистрофії, так і в стані некрозу. Жирова дистрофія носила переважно великокраплинний характер в обох групах дослідження, частина гепатоцитів була з ознаками середньокраплинної жирової дистрофії. Характер жирових крапель не залежав від наявності гіпертонічної хвороби. Некроз носив або колікваційний характер (траплялося частіше), або в інших випадках некроз був жировим. При гіпертонічній хворобі був вищим питомий об’єм сполучної тканини портальних трактів та колагенових волокон (p0,05). Для гепатоцитів з ознаками жирової дистрофії коефіцієнт R/B при гіпертонічній хворобі перевищував цей показник у спостереженнях алкогольного гепатиту без гіпертонічної хвороби. При алкогольному гепатиті на фоні гіпертонічної хвороби у всіх гепатоцитах спостерігається також зростання процесів обмеженого протеолізу. Важливим фактом стало встановлення більшого рівня протеолізу в сполучнотканинних волокнах. Висновки. При алкогольному гепатиті у пацієнтів з гіпертонічною хворобою порівняно з пацієнтами без гіпертонічної хвороби спостерігається збільшення відсотка гепатоцитів у стані жирової дистрофії та відсотка гепатоцитів у стані некрозу, зростання питомого об’єму крововиливів, підвищення питомого об’єму сполучної тканини з паралельним збільшенням питомого об’єму колагенових волокон та оптичної густини забарвлення колагенових волокон. Також має місце інтенсифікація процесів вільнорадикального окиснення білків та обмеженого протеолізу в гепатоцитах та сполучнотканинних волокнах.

Дод.точки доступу:
Давиденко, І.С.; Федів, О.І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Нечитайло, Д. Ю.
Особливості термографії у школярів із артеріальною гіпертензією [Текст] / Д. Ю. Нечитайло, Ю. М. Нечитайло, Т. М. Міхєєва // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 99-106. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ТЕРМОГРАФИЯ (использование)
ШКОЛЬНИКИ
ГИПЕРТЕНЗИЯ (диагностика)
Анотація: Артеріальна гіпертензія виникає в результаті порушень механізмів нейрогуморальної регуляції діяльності серцево?судинної системи. Найбільш схильні до розвитку артеріальної гіпертензії діти препубертатного і пубертатного віку, що визначається властивими цим періодам дитинства вегетативними дисфункціями і мікроциркуляторними розладами у них. Доведено, що мікроциркуляторні розлади лежать і в основі порушень роботи серцево?судинної системи, зокрема в регуляції артеріального тиску. Стан мікроциркуляції можна оцінити за допомогою інфрачервоної термографії. Мета роботи — вивчити особливості та діагностичну цінність термографії дистальних відділів верхніх кінцівок у дітей шкільного віку з артеріальною гіпертензією. Матеріал і методи. Обстежено 61 дитину шкільного віку. Дітей розподілено на три групи: до 1?ї, основної групи (21 особа), увійшли діти з артеріальною гіпертензією, до 2?ї, основної групи (20 осіб), — діти з передгіпертензією, контрольну групу (20 осіб) складали діти з нормальним рівнем артеріального тиску. У дітей проводилися анамнестичне опитування та загальне клінічне обстеження. Вимірювання АТ виконувалося сертифікованими автоматичними тонометрами (OMRON 705ІТ, фірми OMRON, Японія) у ранковий час, на обох руках, тричі, з інтервалом у 2 хвилини. Середні значення тиску оцінювалися за перцентильними таблицями відносно віку, статі і зросту. Інфрачервону термографію у дітей проводили дистанційно за допомогою сертифікованого тепловізора Flir One Pro. Термографію дітям проводили на руках, на тильній поверхні, особливу увагу приділяли дистальній частині пальців (проекції нігтьових пластинок). Допустима похибка при вимірюванні температури була ±0,15?С. Результати. За результатами тонометрії отримано такі дані: у 20 дітей (32,8%) рівень артеріального тиску був у межах коридору 90–95%, що оцінено як артеріальну передгіпертензію (2?га основна група); у 21 дитини (34,4%) — перевищував 95%, що розцінено як артеріальну гіпертензію (1?ша основна група); у 20 дітей (32,8%) — знаходився в межах 25–75 перцентильного коридору, що відповідає нормальному рівню (контрольна група). За даними термографії, середня найвища температура тильної поверхні дистальних фаланг у цих дітей становила 29,7±0,8?С та коливалась від 25,7?С до 32,1?С. У дітей з контрольної групи середня найвища температура дорівнювала 30,7±0,7?С і коливалась від 28,9?С до 32,1?С. Найвища температура реєструвалась на фаланзі 3?го пальця у 17 (85,0%) дітей, на фаланзі 2?го пальця — у двох дітей (10,0%) та в однієї дитини (5,0%) — на фаланзі 4?го пальця, найнижча — на фаланзі 5?го пальця. У дітей з артеріальною гіпертензією спостерігалося зниження максимальної температури термоемісії на тильній поверхні кисті, та зміщення зони найвищої термоемісії на вказівний палець порівняно з дітьми з контрольної групи, у яких ця зона знаходилася переважно на середньому пальці. Також у них виявлялася зміна термографічної картини кистей рук із зниженням тепловипромінювання в 4?му та 5?му пальцях, на відміну від дітей із контрольної групи. Висновки. 1. Діти з артеріальною гіпертензією мають особливості термографічної картини, які проявляються зниженням максимальної температури термоемісії, що, очевидно, пов’язано зі збільшенням периферійного опору току крові та уповільненням капілярного кровотоку. Розширенням максимальної зони та домінування термовипромінювання на вказівному пальці, на відміну від дітей із нормальним рівнем артеріального тиску, можна розцінювати як діагностичну ознаку артеріальної гіпертензії. 2. Діти з передгіпертензією за результатами термографії мають бути віднесені до групи ризику з розвитку артеріальної гіпертензії. 3. До факторів ризику, які погіршують тепловипромінювання, можна віднести розлади мікроциркуляції (зменшення лінійної щільності капілярів), а також зайву вагу та гіподинамію у школярів. 4. Інфрачервону термографію можна рекомендувати як один із методів ранньої діагностики артеріальної гіпертензії у дітей.

Дод.точки доступу:
Нечитайло, Ю.М.; Міхєєва, Т.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Особливості функціональної активності вагінального епітелію при місцевому лікуванні атрофічних вагінітів [Текст] / І. М. Нікітіна [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 107-114. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ВАГИНИТ АТРОФИЧЕСКИЙ (лекарственная терапия)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ИНТРАВАГИНАЛЬНОЕ
Анотація: Атрофічний вагініт є найпоширенішим захворюванням піхви в пери- та постменопаузальному періоді. Своєчасне призначення патогенетичної терапії та спостереження пацієнток у гінеколога, є необхідним компонентом для досягнення позитивної динаміки таких хворих, що істотно дозволить поліпшити якість життя жінок, котрі вступили в менопаузу. Мета роботи — оцінити клінічну та мікробіологічну ефективність і безпечність застосування вагінального гелю Клімона в лікуванні атрофічних вікових вагінітів. Матеріал і методи. Для вирішення поставленого завдання проведено обстеження і лікування 60 жінок менопаузального віку з діагнозом атрофічного вагініту. Проведено оцінку клінічної та мікробіологічної ефективності терапії. Вивчено терміни зникнення об'єктивних і суб'єктивних симптомів запального процесу, особливості функціональної активності епітелію піхви, вплив препарату на стан нормальної мікрофлори піхви. Дослідження проведено у відповідності з міжнародними нормативами і правилами. Результати. У результаті проведеного дослідження встановлено, що комбінований вагінальний гель Клімона завдяки дії складових компонентів є ефективним по відношенню до умовно-патогенних мікроорганізмів — збудників аеробного вагініту, сприяє регенерації епітелію, має протизапальну, антибактеріальну та фунгіцидну дію і є препаратом вибору для лікування атрофічного вагініту. Гель Клімона не здійснює імуносупресивного впливу на епітелій піхви, завдяки цьому відновлення функціональної активності епітелію після лікування цим препаратом відбувається швидше, ніж після лікування іншими середниками. Відзначено швидке заживлення мікротріщин, зволоження слизової, зникнення клінічної симптоматики вагініту та покращення якості життя пацієнток після лікування. Висновки. Відзначена висока ефективність комбінованого вагінального гелю Клімона по відношенню до широкого спектра мікрофлори, доведена висока терапевтична активність та безпечність у використанні в пацієнток з атрофічними віковими вагінітами. Гель Клімона добре переноситься та не викликає резистентності мікрофлори.

Дод.точки доступу:
Нікітіна, І.М.; Бойко, В.І.; Калашник, Н.В.; Сміян, С.А.; Бабар, Т.В.; Іконописцева, Н.А.; Бойко, А.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Прокопів, О. В.
Кір у дітей першого року життя [Текст] / О. В. Прокопів, С. А. Лишенюк, Н. М. Прикуда // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 115-120. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
КОРЬ (эпидемиология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ
Анотація: Мета роботи – вивчити епідеміологічні дані, клінічну симптоматику та перебіг кору серед госпіталізованих у Львівську обласну інфекційну клінічну лікарню (ЛОІКЛ) дітей першого року життя. Матеріал і методи. Упродовж 2018 р. на стаціонарному лікуванні у ЛОІКЛ перебували 235 хворих на кір дітей віком від 1 місяця до 1 року. Діагноз кору базувався на типових клінічних проявах хвороби, даних епідеміологічного анамнезу, загальноприйнятих лабораторних (гемограма, загальний аналіз сечі), імунологічних досліджень (визначення вмісту специфічних антитіл класів IgM у сироватці крові). Результати. Серед госпіталізованих у ЛОІКЛ дітей першого року життя з діагнозом кір переважали мешканці міст (74,9%). Найчастіше випадки хвороби реєстрували в дітей 7–9 міс. (33,6%) та 10–12 міс. (29,4%). У 87,7% хворих джерелом інфекції були старші діти шкільного віку та хворі батьки. Помилкові діагнози на догоспітальному етапі встановлені у 22,1% випадків. У 71,1% випадків діти надходили до ЛОІКЛ до появи висипу, у 28,9% – у періоді висипань. Клінічна картина кору характеризувалась типовим перебігом із мінімальними катаральними проявами в початковому періоді хвороби. З початком періоду висипань у 34,9% дітей посилювались прояви кон'юнктивіту, блефароспазму. Плями Копліка, як правило, нетипові і спостерігали лише у 79,6% хворих. Переважали середньотяжкі форми хвороби (70,2%). Ускладнення розвинулися лише у пацієнтів з тяжкою формою хвороби, з обтяженим преморбідним фоном. З-поміж ускладнень домінували пневмонія (5,5%) та обструктивний бронхіт (2,1%). Висновки. Кір у дітей першого року життя зберігає усі типові риси та характеризується переважанням середньотяжких форм. При легких формах хвороби слабко виражена клінічна симптоматика, що дозволяє прирівняти її до мітигованого кору. Тяжкі форми з розвитком ускладнень з боку респіраторного тракту спостерігали у 7,7% дітей, як правило, з обтяженим преморбідним фоном. Різке збільшення уражених хворобою дітей першого року життя є закономірним віддзеркаленням ситуації, що склалася в результаті неповного проведення профілактичних заходів щодо запобігання кору, насамперед, недотримання термінів схем вакцинації дітей та обов'язковим виконанням протиепідемічних заходів у вогнищі інфекції.

Дод.точки доступу:
Лишенюк, С.А.; Прикуда, Н.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.

Решетник, Л. Л.
Особливості клінічного прояву генералізованих захворювань пародонта у хворих на нервову анорексію [Текст] / Л. Л. Решетник // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 121-127. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
АНОРЕКСИЯ НЕРВНО-ПСИХИЧЕСКАЯ (осложнения)
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ (диагностика)
Анотація: Генералізовані захворювання пародонта (ГЗП) — одні з поширених стоматологічних захворювань, які посідають значне місце в структурі хвороб людини, що досягає 60–90%. Це певною мірою зумовлено як складністю розуміння етіопатогенетичних механізмів розвитку ГЗП, так і високою асоціацією їх із низкою захворювань внутрішніх органів і систем із спільними точками дотику взаємозумовленості та взаємовпливу, зокрема з нервовою анорексією (НА). Останнім часом частота НА суттєво збільшилась і становить серйозну державну, соціальну, психологічну і медичну проблему. При НА відбуваються наявні серйозні зміни з боку осі гіпоталамус — гіпофіз — амигдали, статевих та щитоподібної залоз, які спонукають зниження метаболізму тиреоїдного гормону, викликають гіпоестрогенію, гіпогонадизм, вторинний гіперпаратиреоз, гіперкортицизм, що потенціюють розвиток та особливості прояву ГЗП у хворих на НА. Мета роботи — встановити особливості конфігурації генералізованих захворювань пародонта і їх клінічних проявів у форматі базисних характеристик нервової анорексії. Матеріал і методи. Використані клініко-рентгенологічні, імунологічні, аналітичні та статистичні методи. Об'єктом були 75 пацієнтів із ГЗП, при НА, віком 18–36 років (середній вік 26±3,8), які склали основну групу (О), та 60 хворих на ГЗП без ознак анорексії аналогічного віку — група порівняння (П). Для детального аналізу особливостей клінічного прояву ГЗП у хворих на НА всі пацієнти основної (О) і порівняльної (П) груп були розподілені на декілька підгруп. О1 підгрупа — пацієнти з різними формами гінгівіту. О2 підгрупа представлена пацієнтами з генералізованим пародонтитом (ГП) при НА як базовій патології. Порівняльна (П) група включала в себе дві підгрупи (П1), (П2) з різними формами гінгівіту та ГП відповідно. Результати. Діагностована висока частота ГЗП, досягаючи 100%, включаючи як самостійні захворювання м’яких тканин пародонта, так і всіх складових пародонтального комплексу, що притаманна всім віковим групам і змінювалася з віком пацієнтів, тривалістю НА та її стадій. Серед самостійних форм гінгівіту найбільш поширеним був хронічний катаральний маргінальний гінгівіт (86,7±8,8%), з окремими випадками загострення на тлі переважної відсутності скарг з поодинокими проявами агравації, складністю психологічного союзу. ГП переважно І-ІІ ступеня, хронічного перебігу превалював над іншими формами ГЗП (80±4,6%). Рентгенологічно у всіх хворих незалежно від ступеня тяжкості ГП притаманно розширення періодонтальної щілини і остеопороз кісткової складової пародонтального комплексу, горизонтальний тип резорбції. Не простежувались переваги і пріоритети різних сегментів ураження пародонтального комплексу у хворих на НА. Для всіх пацієнтів із ГП фіналізований високий ступінь тканинної сенсибілізації до кісткового антигену, що характеризує суттєві зміни в кістковій складовій пародонтального комплексу при НА. Висновок. Встановлені прямий взаємозв’язок та взаємозумовленість генералізованих захворювань пародонта у форматі базисних характеристик нервової анорексії.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.

Sarkisova, Y. V.
Diagnosis of the time since death by using of the azimuth-invariant Muller-matrix microscopy method of the human vitreous body [Text] / Y. V. Sarkisova // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2020. - Т. 24, № 1. - P128-133. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
МИКРОСКОПИЯ (использование)
СТЕКЛОВИДНОЕ ТЕЛО
СМЕРТЬ
Анотація: У даній роботі розглянуто можливості азимутально-інваріантного Мюллер-матричного картографування координатних розподілів величини фазового інваріанта структури препаратів склоподібного тіла людини для застосування в судово-медичній практиці, зокрема для вирішення однієї з найактуальніших проблем — встановлення давності настання смерті. Мета роботи — розробити комплекс нових судово-медичних об’єктивних критеріїв для розширення функціональних можливостей точного встановлення давності настання смерті за даними азимутально-інваріантного Мюллер-матричного картографування координатних розподілів величини фазового Мюллер-матричного інваріанта структури препаратів склоподібного тіла людини. Матеріал і методи. Об’єкт дослідження: шари склоподібного тіла ока людини, відібрані від 76 біоманекенів. Для дослідження використовували метод азимутально-інваріантного Мюллер-матричного картографування координатних розподілів величини фазового інваріанта структури препаратів склоподібного тіла. Результати. Ми отримали числові значення зміни величини статистичних моментів 1–4-го порядків, які характеризують координатні розподіли величини фазового Мюллер-матричного інваріанта шарів склоподібного тіла за величиною ДНС. Одержані результати ілюструють наявність відмінностей між оптичною анізотропією фібрилярних колагенових мереж шарів склоподібного тіла з різною ДНС. Встановлено, що величина SM1 змінюється в межах діапазону визначених для всіх груп зразків середніх значень від 0,49 до 0,19, SM2 — від 0,27 до 0,09, SM3 — від 0,51 до 0,97, SM4 — від 0,61 до 1,19. Висновок. Отримані результати підтверджують діагностичну ефективність методики для точного встановлення часу настання смерті, що забезпечить наукову обґрунтованість, конкретність і об'єктивність експертного висновку.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.

Солов'юк, О. А.
Клініко-діагностичне та прогностичне значення порушення біомаркера жирової тканини у хворих на цукровий діабет 2-го типу із ожирінням та порушенням вуглеводного обміну [Текст] / О. А. Солов'юк // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 134-141. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 (диагностика)
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН
ЖИРОВАЯ ТКАНЬ
Анотація: Цукровий діабет 2?го типу (ЦД) — гетерогенне захворювання, яке характеризується комплексом метаболічних порушень, характерними ознаками якого є інсулінорезистентність та недостатність функції клітин підшлункової залози різного ступеня вираженості. Мета роботи — дослідження клініко?діагностичного та прогностичного значення рівня оментину при цукровому діабеті 2?го типу в поєднанні із надлишковою масою тіла (НМТ) та ожирінням. Матеріал і методи. Обстежено 98 осіб із ЦД 2?го типу. До першої групи увійшли 64 особи з НМТ та ожирінням (індекс маси тіла 25). Другу групу склали 34 особи з ЦД типу 2 та нормальною масою тіла (індекс маси тіла ? 25). Як контроль була обстежена група з 28 практично здорових осіб, яка була зіставленою з першою та другою групою за статтю та віком. Результати. Наявність у пацієнтів із ЦД 2?го типу надлишкової маси тіла та ожиріння призводить до зниження рівня маркера компенсації порушеного метаболізму вуглеводнів та ліпідів, зменшення інсулінорезистентності — оментину на 127,48% відносно пацієнтів із ЦД типу 2 без НМТ та ожиріння. Пацієнти зі значеннями глікованого гемоглобіну HbA1c більше 8% демонстрували зменшення значень оментину порівняно з пацієнтами з компенсованим перебігом ЦД, різниця була більш виражена у пацієнтів із НМТ та ожирінням (28,29%, р0,05), за відсутності НМТ та ожиріння різниця становила 13,66%. Збільшення тривалості перебігу ЦД 2?го типу призводило до депресії досліджуваного маркера оментину в пацієнтів із ожирінням на 39,24% (р0,05), за відсутності ожиріння — на 25,95%. Розвиток ускладненого перебігу ЦД 2?го типу в пацієнтів з ожирінням призводив до зниження значень оментину на 51,09% (р0,05), за відсутності ожиріння — на 13,39%. Високий та дуже високий кардіоваскулярний ризик у хворих на ЦД 2?го типу з ожирінням призводив до різниці в значеннях оментину на 39,48% (р0,05) на користь високого ризику, а в пацієнтів без ожиріння — на 25,66%. Висновок. Рівні оментину при цукровому діабеті 2?го типу залежать від наявності в пацієнтів надлишкової маси тіла та ожиріння, а також від особливостей клінічного перебігу коморбідності, знижуючись при розвитку декомпенсації та ускладнень.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.

Оцінка ефективності кардіоцитопротекції в лікуванні хворих на гострий інфаркт міокарда та стабільну стенокардію шляхом цифрової обробки ЕКГ (дигіталізації) з подальшою її експертною оцінкою [Текст] / В. К. Тащук [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 142-151. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА (лекарственная терапия)
СТЕНОКАРДИЯ СТАБИЛЬНАЯ (лекарственная терапия)
ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ (использование)
Анотація: Мета роботи — дослідити вплив кардіоцитопротекції на варіабельність серцевого ритму (ВСР) у лікуванні хворих на гострий Q-інфаркт міокарда (Q-IM) та стабільну стенокардію (СтСт) шляхом цифрової обробки ЕКГ і її дигіталізації з подальшою експертною оцінкою. Матеріал і методи. Обстежено 124 пацієнти хворі на гострий Q-IM і СтСт, які надійшли в Обласний клінічний кардіологічний центр м. Чернівці в період 2017–18 рр. Проведено лікування згідно з уніфікованими протоколами МОЗ України з оцінкою ефективності впровадження метаболічної терапії з використанням препаратів Тівортін, Тіворель, Корвітин та Тіотриазолін у зіставленні з Аміодароном і Бісопрололом в умовах гострого тесту з реєстрацією другого відведення стандартної ЕКГ упродовж 30 с за допомогою електрокардіографа «Easy ECG MonitorPrince 180B» («HealForce», КНР) перед використанням досліджуваного препарату та на висоті його дії у хворих на Q-IM порівняно з групою СтСт. Результати. У ході дослідження при комплексному аналізі впливів кардіоцитопротективної терапії у групі пацієнтів з Q-IM, на відміну від СтСт, встановлено, що аргініну гідрохлорид зменшує показник SDNN і активує симпатичний контур, однак позитивним є зменшення тривалості і дисперсії інтервалу QT у цих пацієнтів після його використання, також аргініну гідрохлорид і кверцетин зменшують депресію сегмента ST при ІМ, а отже, знижують ризик ішемії і не засвідчують про зростання ризику аритмічної смерті, визначене антиішемічне спрямування показника відношення максимальних швидкостей диференційованого зубця Т на фоні вживання препаратів Корвітину і Тівортіну, що більш виражено у випадку Тівортіну. Доведена можливість ефективної кількісної оцінки електрокардіограми шляхом її цифрової обробки (дигіталізації) з використанням власного програмного забезпечення «Смарт-ЕКГ» (свідоцтво про реєстрацію авторського права N73687 від 05.09.2017 р.) у виділених групах хворих. Висновки. Рання діагностика та своєчасне призначення адекватної комбінованої терапії із включенням Бісопрололу, Аміодарону та препаратів із метаболічною спрямованістю дозволяють досягти швидкого клінічного ефекту і запобігти прогресуванню основного патологічного процесу та розвитку ускладнень.

Дод.точки доступу:
Тащук, В.К.; Полянська, О.С.; Іванчук, П.Р.; Нестеровська, Р.А.; Тащук, М.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

20.

Фік, В. Б.
Субмікроскопічні зміни пародонта при моделюванні хронічного опіоїдного впливу впродовж десяти тижнів та медикаментозній корекції [Текст] / В. Б. Фік, Г. М. Дмитрів, Є. В. Пальтов // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 152-157. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
НАРКОТИКИ (вредные воздействия)
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ (этиология)
Анотація: Тривале зловживання опіоїдів провокує ураження зубощелепової системи, що утруднює проведення диференціальної діагностики та лікування патології органів і тканин ротової порожнини. Мета дослідження — з’ясувати особливості ультраструктурної організації тканин пародонта при медикаментозній коригувальній дії пентоксифіліну і цефтріаксону на фоні десятитижневого опіоїдного впливу. Матеріал і методи. Дослідження здійснили на білих статевозрілих щурах-самцях (22), яким протягом 70 діб уводили внутрішньом’язово опіоїдний анальгетик налбуфін, поступово збільшучи дозу кожних два тижні (від 0,212 до 0,283 мг/кг). З метою корекції патологічних змін у пародонті застосували лікарські засоби: пентоксифілін (2,857 мг/кг) упродовж чотирьох тижнів та цефтріаксон (2,86 мг/кг) упродовж 11 діб. Для електронно-мікроскопічного дослідження використали фрагменти тканин пародонта в ділянці ясен, ультратонкі зрізи виготовляли згідно із загальноприйнятою методикою. Результати. Субмікроскопічно в епітеліоцитах слизової оболонки ясен щурів виявлені неглибокі інвагінації каріолеми, набряк мітохондрій, нечітко структуровані міжклітинні контакти, наявні ядерця та еухроматин у каріоплазмі. У періодонті наявне вогнищеве порушення упорядкованості колагенових фібрил, виявляється також лейкоцитарна інфільтрація, дегранульовані тканинні базофіли і макрофаги. Спостерігається певне покращення структурної організації компонентів мікроциркуляторного русла, у просвітах кровоносних капілярів наявні переважно еритроцити, сладж-ефекту не виявлено. Висновки. Застосування комбінованої дії препаратів пентоксифіліну і цефтріаксону зумовлює протекторну дію, сприятливо впливає на мікроциркуляцію, що свідчить про незначну позитивну динаміку ультраструктурної організації складових компонентів пародонта на фоні тривалої дії опіоїда.

Дод.точки доступу:
Дмитрів, Г.М.; Пальтов, Є.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

1-20 21-34

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)