Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=БУ5/2018/22/3<.>
Загальна кiлькiсть документiв : 27
Показанi документи с 1 за 20
 1-20    21-27 
1.


   
    Особливості клінічного перебігу гострого біліарного панкреатиту [Текст] / Б. М. Вервега [та ін.] // Буковинський медичний вісник : український науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 3-7. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ (диагностика)
Анотація: Мета роботи — вивчити особливості клінічного перебігу гострого біліарного панкреатиту. Матеріал і методи. Проаналізовано клінічний перебіг 207 хворих на запалення підшлункової залози біліарного генезу. Визначено чутливість, специфічність та діагностичну ефективність основних клініко-лабораторних симптомів гострого біліарного панкреатиту. Результати. На основі чутливості, специфічності та діагностичної ефективності клініко-лабораторних симптомів виділено панкреато-біліарну (при якій переважають симптоми холециститу над симптомами панкреатиту), біліарно-панкреатичну (переважає клініка панкреатиту) та інтермітуючу (клініко-лабораторні ознаки біліарної гіпертензії і гострого процесу в підшлунковій залозі нормалізуються на фоні терапії) форми захворювання. Висновок. Основними клінічними варіантами перебігу гострого біліарного панкреатиту є панкреато-біліарна, біліарно-панкреатична та інтермітуюча форми захворювання.


Дод.точки доступу:
Вервега, Б.М.; Скалецька, Н.М.; Ільчишин, О.С.; Дац, І.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

2.


    Гарвасюк, О. В.
    Імуногістохімічне дослідження процесів регуляції клітинної маси вільозного трофобласта при залізодефіцитній анемії вагітних та передчасному дозріванні хоріального дерева плаценти [Текст] / О. В. Гарвасюк // Буковинський медичний вісник : український науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 8-13. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ (иммунология)
ТРОФОБЛАСТЫ (иммунология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ
ПЛАЦЕНТА
Анотація: Вступ. Дослідження процесів регуляції чисельності клітин необхідне для уточнення механізмів передчасного дозрівання хоріального дерева плаценти та передчасних пологів і проведено вперше при залізодефіцитній анемії вагітних. Мета. На основі імуногістохімічного дослідження встановити кількісні параметри процесів клітинної проліферації та апоптозу у вільозному трофобласті при залізодефіцитній анемії вагітних та передчасному дозріванні хоріального дерева плаценти. Матеріал і методи. Досліджено 182 плаценти. Дизайн дослідження передбачав виділення двох основних груп дослідження та по три групи порівняння. Методом комп’ютерної мікроденситометрії вимірювали оптичну густину імуногістохімічного забарвлення на антигени Всl-2 та Вах. Кількісну оцінку кількості Ki-67-позитивних ядер здійснювали у проміле. Результати. Імуногістохімічне забарвлення на антигени Всl-2 та Вах визначалося в цитоплазмі трофобласта хоріальних ворсинок плаценти, а на антиген Ki-67 — в ядрах трофобласта хоріальних ворсинок плаценти. Між групами дослідження виявлені розбіжності в середніх тенденціях по кожному дослідженому антигену, що відзеркалено у висновках статті. Висновки. Залізодефіцитна анемія вагітних та передчасне дозрівання хоріального дерева як окремо, так і в поєднанні призводять до інтенсифікації проліферативних процесів у трофобласті хоріальних ворсинок плаценти. Поєднання залізодефіцитної анемії вагітних та передчасного дозрівання хоріального дерева призводить до зниження концентрації протиапототичного протеїну Всl-2 у цитоплазмі трофобласта хоріальних ворсинок. Вах-залежний апоптоз у трофобласті хоріальних ворсинок плаценті зростає як при залізодефіцитній анемії вагітних, так і при передчасному дозріванні хоріальних ворсинок плаценти, причому при їхньому поєднанні цей процес є максимально вираженим.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

3.


    Ємельянова, Н. Ю.
    Зміни стоматологічного статусу пацієнтів з хронічними обструктивними захворюваннями легень у динаміці клінічного спостереження [Текст] / Н. Ю. Ємельянова // Буковинський медичний вісник : український науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 14-19. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ (осложнения)
СТОМАТОГНАТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ
Анотація: Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) та ішемічна хвороба серця (ІХС), а також лікарські засоби, що призначаються як базисна терапія цих захворювань, безпосередньо впливають на стоматологічний стан пацієнтів. Мета дослідження — вивчення ефективності дії профілактичних заходів на клінічні стоматологічні прояви у пацієнтів із ХОЗЛ у поєднанні з ІХС. Матеріал і методи. Проведений стоматологічний огляд 49 пацієнтів із верифікованим діагнозом ХОЗЛ у поєднанні з ІХС, що приймають призначену базисну терміном від одного до трьох років. Усі пацієнти методом випадкової вибірки були розподілені на дві групи: 1 А — ті особи, яким призначена схема профілактики, та 2 А — ті, яким не призначали спеціальної профілактичної програми. Стоматологічне обстежування проводили за загальноприйнятими параметрами. Схема профілактики складалася: з аплікації розчином Енкад з метою усунення сухості в роті; — Лізобакт — по 2 таблетки 3 рази на добу; підбору засобів місцевої гігієни порожнини рота. Повторний огляд через 6 місяців. Статистична обробка виконувалася за допомогою програми "SPSS 13". Результати. Сухість у роті, неприємний запах з рота, печія язика, спотворення смаку та болісна чутливість зубів зафіксовані як основні стоматологічні скарги даної категорії хворих. Характерними клінічними проявами є зміни слизової оболонки порожнини рота (набряк, підвищена кератинізація, десквамативний глосит). Суттєвих деструктивних змін зазнають тканини пародонта (висока глибина пародонтальних кишень, наявність рецесій), проте активність запальних процесів у них дуже низька, що ймовірно пов’язане із застосуванням інгаляційних кортикостероїдів. Висновок. Аналіз показників стоматологічного статусу та основних індексів у динаміці через 6 місяців продемонстрував статистично значуще покращення у пацієнтів, що виконували призначені профілактичні заходи.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

4.


   
    Нові можливості лабораторної діагностики лептоспірозу [Текст] / О. О. Зубач [та ін.] // Буковинський медичний вісник : український науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 20-24. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ЛЕПТОСПИРОЗ (диагностика)
Анотація: Мета роботи - вивчити інформативність методів специфічної лабораторної діагностики лептоспірозу у людей, а також розглянути питання можливості постановки клінічного діагнозу лептоспірозу без підтвердження діагнозу методами специфічної лабораторної діагностики. Матеріал і методи. Ретроспективний аналіз медичних карт стаціонарного хворого пацієнтів, які проходили лікування у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні (ЛОІКЛ) із діагнозом “лептоспіроз”, а також даних реєстрації досліджень хворих із підозрою на лептоспіроз лабораторії особливо небезпечних інфекцій Державної установи “Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України” за 2016–2017 роки. Специфічне підтвердження діагнозу здійснювалося за допомогою реакції мікроаглютинації та лізису (РМА) лептоспір та полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Результати. Протягом періоду дослідження діагноз “лептоспіроз” лабораторно підтверджено у 26 з 31 пацієнтів, що становило 83,9% від загальної кількості пацієнтів, у тому числі трьох летальних випадків. При цьому за допомогою тільки РМА діагноз підтверджено 15 хворим (48,3%), а за позитивними результатами тільки ПЛР - 5 хворим (16,1%). У 6 осіб (19,3%) діагноз підтверджено двома методами (РМА та ПЛР). Попри негативні результати РМА та ПЛР, 5 хворих (16,1%) були виписані зі стаціонару з діагнозом “лептоспіроз клінічно”, з огляду на незаперечні клінічні та епідеміологічні дані. Наведено власне клінічне спостереження пацієнта із летальним завершенням лептоспірозу, коли діагноз лептоспірозу був підтверджений лише за допомогою ПЛР. Висновок. Встановлено, що застосування полімеразної ланцюгової реакції на ранніх етапах хвороби у пацієнтів з підозрою на лептоспіроз покращило специфічну діагностику цієї хвороби, збільшивши кількість підтверджених випадків на 16,1%.


Дод.точки доступу:
Зубач, О.О.; Зінчук, О.М.; Задорожний, А.М.; Семенишин, О.Б.; Васюнець, Л.С.; Величко, О.Б.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

5.


    Каськова, Л. Ф.
    В'язкість ротової рідини у дітей із різним ступенем активності карієсу [Текст] / Л. Ф. Каськова, Т. Б. Мандзюк, Л. П. Уласевич // Буковинський медичний вісник : український науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 25-30. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
СЛЮНА (химия)
КАРИЕС ЗУБОВ (этиология)
ДЕТИ
Анотація: Незважаючи на високий рівень профілактики стоматологічної патології, карієс залишається найбільш поширеною стоматологічною хворобою, яка виникає під впливом різноманітних чинників як місцевих, так і загальних. Високі показники карієсу у дітей визначають необхідність дослідження факторів, які можуть призвести до цього. Мета роботи — дослідити в'язкість ротової рідини у дітей із різним ступенем активності карієсу. Матеріал і методи. Обстежено 134 дитини віком 7–9 років, які навчаються в школах м. Полтави з метою визначення рівня інтенсивності та ступеня активності каріозного процесу, використовуючи загальноприйняті методики. Результати. Середній показник в’язкості ротової рідини у дітей 7–9 років становить1,82±0,03 відн.од. У дітей, які мають карієс постійних зубів, у всіх досліджуваних вікових періодах в’язкість ротової рідини вірогідно вища, ніж у дітей з інтактними постійними зубами. Діти з карієсом тимчасових зубів мають вищі показники в'язкості ротової рідини, ніж діти з інтактними зубами в усіх вікових групах. Привертає увагу той факт, що у дітей, які мають уражені карієсом постійні зуби, показник в’язкості ротової рідини вищий, ніж у дітей із карієсом тимчасових зубів. Висновки. Проведені нами дослідження свідчать про взаємозв’язок карієсу з в’язкістю ротової рідини дитини. У дітей з інтактними зубами в’язкість вірогідно нижча, ніж у дітей із карієсом. При ураженні постійних зубів спостерігаємо гірше значення показника, що вивчався порівняно з дітьми, що мали карієс тимчасових зубів.


Дод.точки доступу:
Мандзюк, Т.Б.; Уласевич, Л.П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

6.


    Костюченко, Н. В.
    Музичний слух та особливості негативної симптоматики при шизофренії [Текст] / Н. В. Костюченко, О. О. Фільц // Буковинський медичний вісник : український науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 31-35. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ШИЗОФРЕНИЯ ПАРАНОИДНАЯ (диагностика)
Анотація: Мета роботи - дослідження психопатологічних проявів у хворих на параноїдну шизофренію залежно від наявності музичного слуху. Матеріал і методи. У роботі проводилась оцінка негативної симптоматики за шкалою Оцінки негативних симптомів-16 (ОНС-16), 16-item Negative Symptom Assessment (NSA-16) 40 пацієнтів чоловічої статі віком від 18 до 35 років, які мали параноїдну шизофренію (F20) і проходили лікування у третьому клінічному відділенні КЗ «Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні» протягом 2015 року (20 осіб з розвинутим музичним слухом та 20 - без музичного слуху). Результати. Встановлено, що в групі пацієнтів із музичним слухом показники негативної симптоматики є значно нижчими, що клінічно відповідає легкому ступеню вираженості дефіцитарних проявів. Відповідні показники субшкал у групі пацієнтів без музичного слуху є значно вищими, що клінічно відповідає вираженим дефіцитарним проявам. На основі отриманих даних нам вдалося встановити залежність між фактором наявності/відсутності музичного слуху та дефіцитарною симптоматикою, її формами та ступенем вираженості при шизофренії. Висновки. Перші результати дозволяють підтвердити доцільність визначення музичних здібностей у пацієнтів при шизофренії з метою розширення прогностично-діагностичних можливостей у психіатричній практиці, клінічна значимість яких може виявитись одним із надійних критеріїв прогнозу дефіцитарних проявів у цих хворих.


Дод.точки доступу:
Фільц, О.О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

7.


    Малик, Ю. Ю.
    Застосування методу тривимірної реконструкції при морфологічному дослідженні сухожилкових струн лівого шлуночка серця людини [Текст] / Ю. Ю. Малик // Буковинський медичний вісник : український науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 36-41. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
СУХОЖИЛЬНЫЕ ХОРДЫ
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ (использование)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ДИСФУНКЦИЯ (диагностика)
Анотація: Мета роботи — визначити властивості сухожилкових струн лівого шлуночка серця людини комплексом морфологічних методів дослідження з використанням методу тривимірної реконструкції. Матеріал і методи. Для дослідження використані макроскопічний метод, методи світлової мікроскопії та тривимірної реконструкції. Матеріалом для дослідження послужили сухожилкові струни лівих шлуночків 45 сердець людей зрілого віку. Результати. За допомогою макроскопічного методу та методу світлової мікроскопії проведено дослідження типових сухожилкових струн мітрального клапана, які у вигляді тяжів простягаються від верхівок соскоподібних м’язів і сполучаються зі стулками клапана, та несправжніх сухожилкових струн, які на відміну від типових, не прикріплюються до стулок мітрального клапана, а ектопічно фіксуються до вільних стінок шлуночка, міжшлуночкової перегородки або соскоподібних м’язів. За допомогою світлооптичного методу визначено, що типові сухожилкові струни утворені одним центрально розташованим колагеновим стрижнем, оточені периферійно розташованим колагеново-еластичним шаром та вистелені зовні ендотелієм. На основі проведених досліджень несправжні сухожилкові струни, за гістологічною будовою їх стрижнів, поділені на струни фіброзного, фіброзно-м’язового та м’язового типів. Моделі просторової організації типових та несправжніх сухожилкових струн лівого шлуночка серця людини відтворили обриси і характер поверхні струн, а також показали просторову взаємодію структур- них компонентів їх внутрішнього вмісту з розрахунком параметрів їх відносної площі. Висновок. У роботі представлені результати макроскопічного, мі- кроскопічного дослідження та моделі просторової організації типових та несправжніх сухожилкових струн лівого шлуночка серця людини, які вказують на відмінність їх структурної організації.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

8.


    Мухамедова, М. Г.
    Сравнительная характеристика фуросемида и торасемида в отношении показателей качества жизни и клинико-функционального статуса больных хронической сердечной недостаточностью [Текст] / М. Г. Мухамедова // Буковинський медичний вісник : український науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 42-49. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (лекарственная терапия)
ФУРОСЕМИД (терапевтическое применение)
Анотація: Мета дослідження — оцінити якість життя і клініко-функціональний статус хворих на хронічну серцеву недостатність (ХСН) залежно від включення в терапію петльових діуретиків та дати порівняльну характеристику впливу фуросеміду і торасеміду в складі комбінованої терапії. Матеріал і методи. У дослідження включені 303 хворих на ХСН ішемічного генезу. Для оцінки якості життя хворих на ХСН ішемічного генезу в цьому дослідженні використовувався опитувальник, розроблений в університеті міста Міннесоти (США) — «Життя з серцевою недостатністю (MQLHF — Minnesota Living with Heart Failure Questionnaire). Крім суб'єктивної оцінки якості життя хворих на ХСН, що оцінюється за MQLHF, у нашому дослідженні вивчалася динаміка об'єктивної клінічної оцінки за шкалою ШОКС, запропонованою в 2000 р. академіком Мареєвою В.Ю. Результати. Первинна оцінка якості життя у пацієнтів з ХСН виявила високий бал MQLHF порівняно зі здоровими особами (57,81±0,42 проти 24,75±1,75 бала, p0,001) та більш високий бал у пацієнтів зі зниженою систолічною функцією ЛШ порівняно з хворими з діастолічною дисфункцією ЛШ (67,42±0,18 проти 52,49±0,12 балів, p0,001). На кінець періоду спостереження середній бал MQLHF вірогідно знизився, причому починаючи вже з 10-го дня терапії (p0,001 достовірність різниці з вихідними даними, відносна динаміка становила 25,04%). Ступінь зниження середнього балу MQLHF у пацієнтів з нормальною фракцією викиду ЛШ значно вищий динаміки показника у пацієнтів зі зниженою фракцією викиду впродовж усіх етапів спостереження. Вивчення ефектів кожного з діуретиків окремо виявило ідентично спрямовані зміни бальної оцінки якості життя в обох терапевтичних групах з достовірно більш значущим ефектом торасеміду порівняно з фуросемідом (достовірність досягнутих значень на 10-й день та 3-й місяць терапії порівняно з вихідними даними в обох терапевтичних групах — p0,001). Симптоми ХСН, що оцінювалися за шкалою ШОКС, у пацієнтів зі зниженою ФВ більш виражені порівняно з хворими з нормальною систолічною функцією лівого шлуночка. Включення у схему терапії петльових діуретиків уже з 10-го дня спостереження виявило достовірне зменшення вираженості таких симптомів ретенції рідини, як задишка, набряки та ортопное, з деякою перевагою торасеміду над фуросемідом у відношенні ортопное у пацієнтів зі збереженою систолічною функцією ЛШ. До 3-го місяця покращилися практично всі показники ШОКС, що вивчалися. При цьому встановлена достовірна перевага торасеміду над фуросемідом стосовно задишки, ортопное, набряків та вологих хрипів серед пацієнтів зі зниженою ФВ ЛШ, а також стосовно задишки та ортопное серед хворих із нормальною ФВ ЛШ. Висновки. У хворих на хронічну серцеву недостатність спостерігається зниження суб'єктивної оцінки якості життя і об'єктивної оцінки клінічного стану, що засвідчує про значне зниження резервних можливостей серцево-судинної системи. Ступінь порушень вищий у хворих зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночка. Введення у схему терапії петльових діуретиків асоціюється зі значним поліпшенням сумарної оцінки якості життя, зменшенням вираженості клінічної симптоматики хронічної серцевої недостатності. При цьому якість життя більш значуще поліпшувалася у хворих з нормальною систолічною функцією лівого шлуночка. Встановлено достовірну перевагу торасеміду над фуросемидом щодо суб'єктивної оцінки показників якості життя і об'єктивних симптомів хронічної серцевої недостатності у хворих як із нормальною, так і зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночка.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

9.


    Мухамедова, М. Г.
    Патогенетическая роль системы оксида азота и его метаболитов в развитии и прогрессировании хронической сердечной недостаточности [Текст] / М. Г. Мухамедова, А. М. Юсупов, Н. Ю. Халимбетова // Буковинський медичний вісник : український науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 50-59. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (этиология)
АЗОТА ОКСИДЫ (метаболизм)
Анотація: Мета дослідження — вивчення активності eNOS, концентрації L-аргініну і стабільних метаболітів оксиду азоту, а також ступеня ендотелійзалежної вазодилатації в пробі з 5-хвилинною компресією плечової артерії в осіб з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) ішемічного генезу залежно від приєднання до схеми терапії L-аргініну. Матеріал і методи. У дане дослідження були зараховані 303 пацієнти (204 чоловіки та 99 жінок) із ХСН ішемічного генезу. Пацієнти основної групи А+ (101 пацієнт) додатково до основного лікування приймали L-аргінін у дозі 1 г 3 рази на добу в сиропі (тивортин), інші 202 обстежених увійшли до групи порівняння А -. Контрольна група була представлена 20 здоровими добровольцями. Метаболізм NO і ендотелійзалежну вазодилатацію вивчали шляхом визначення активності eNOS та концентрації NO2/NO3, рівня L-аргініну в крові, оцінки ендотеліальної функції з використанням компресійної проби. За даними допплегрографії плечової артерії, за методикою Solomon та співавт. вивчали ендотеліальну функцію судин. Результати. У хворих, які приймали аргінін, відзначено додатковий позитивний ефект на його концентрацію в периферичній крові (51,63% проти 43,53% у групі А-, р0,01). Розподіл пацієнтів за станом систолічної функції ЛШ виявив, що ефект додаткового застосування аргініну спостерігається тільки в осіб за низькою ФВ ЛШ (69,63% проти 58,32% у групі А-, р0,01). Також виявлено, що застосування аргініну сприяє достовірному підвищенню активності eNOS (11,53% проти 4,76, р0,01). При порівнянні хворих груп А+ і А-, усередині за групами, згрупованих за станом систолічної функції ЛЖ, виявлено значну вираженість ефекту аргініну в осіб із нормальною систолічною функцією ЛШ. Висновки. У хворих на хронічну серцеву недостатність ішемічного ґенезу зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночка визначено суттєве порушення метаболізму NO, що виявляється у зменшенні активності конституційної ендотеліальної NO — синтази на фоні зниження концентрації L-аргініну і зростанні активності індуцибельної макрофальної NO-синтази, що веде до зростання концентрації NO і його стабільних метаболітів у периферичній крові. При цьому спостерігається значне порушення вазоактивної функції ендотелію, що призводить до зниження ступеня ендотелійзалежної вазодилатації, а в частини випадків- розвитку патологічної вазоконструкції (у нашому дослідження у 10 пацієнтів (3,3%)). Додаткове застосування аргініну посилює позитивний вплив патогенетичної терапії на аспекти метаболізму NO і вазоактивну функцію ендотелію.


Дод.точки доступу:
Юсупов, А.М.; Халимбетова, Н.Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.


    Нестерак, Р. В.
    Психоемоційний стан хворих на ішемічну хворобу серця яким проведено аортокоронарне шунтування, та потреба у психологічному супроводі [Текст] / Р. В. Нестерак // Буковинський медичний вісник : український науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 60-66. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА (психология)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ (психология)
Анотація: Мета роботи — оцінити корекційний вплив сугестивних методів та навчально-корекційних програм на психоемоційний стан хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), яким проведено аортокоронарне шунтування (АКШ), визначити взаємозв'язок емоційного стану і соматичних проявів. Матеріал і методи. Об’єкт дослідження — 60 хворих на ІХС, яким проведено АКШ. Для оцінки психоемоційного стану хворих використали психометричний метод — госпітальну шкалу тривоги й депресії (HADS). Із корекційних заходів застосовано сугестивну терапію та корекційне навчання. Результати. На основі вивчення психоемоційного стану пацієнтів, яким проведено АКШ, виявлено наявність проявів тривоги і депресії. Спостерігались субклінічні та клінічні рівні тривоги і депресії до оперативного втручання, у процесі психологічного супроводу із застосуванням корекційних методів відзначено зменшення цих проявів. Встановлено важливість застосування сугестивних методів та навчання хворих, яким проведено АКШ. Висновки. З метою психопрофілактики на всіх етапах реабілітації хворих, яким проведено аортокоронарне шунтування, доцільно на основі оцінки психологічного статусу проводити корекційні заходи із застосуванням психологічних методів - сугестивної терапії та навчання пацієнтів перед оперативним втручанням, у післяопераційний період, а також протягом 6 місяців після втручання.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.


    Пентелейчук, Н. П.
    Морфологічні особливості тривимірної будови сухожилкових струн передсердно-шлуночкових клапанів серця новонароджених людини [Текст] / Н. П. Пентелейчук // Буковинський медичний вісник : український науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 67-71. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
СУХОЖИЛЬНЫЕ ХОРДЫ (анатомия и гистология)
МИТРАЛЬНЫЙ КЛАПАН (анатомия и гистология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ
Анотація: Мета роботи - з’ясувати особливості будови сухожилкових струн передсердно-шлуночкових клапанів серця новонароджених з використанням світлооптичного та реконструкційного методів дослідження. Матеріал і методи. Дослідження сухожилкових струн мітрального та тристулкового клапанів виконані на 52 препаратах передсердно-шлуночкових клапанів серця 26 новонароджених, які померли від причин, не пов’язаних із патологією серцево-судинної системи. При дослідженні використовували світлооптичний метод, 3D-реконструкції та статистичний аналіз. Результати. У результаті проведеного мікроскопічного дослідження встановлено, що основу сухожилкових струн складає щільна оформлена волокниста сполучна тканина, в якій між пучками колагенових волокон розміщуються клітини фібробластичного ряду. Однак у товщі 28% сухожилкових струн новонароджених, окрім пучків колагенових волокон, траплялися пучки серцевих м’язових клітин. За допомогою тривимірних реконструкцій сухожилкових струн новонароджених встановлено, що підендотеліальний шар є пухкою колагеново-еластичною периферією, в якій розташовані кровоносні судини, а центральна частина утворена колагеновим стрижнем. Висновок. Результати морфологічних досліджень показали, що 72% сухожилкових струн передсердно-шлуночкових клапанів серця новонароджених належать до фіброзного типу та 28% — до фіброзно-м’язового типу.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.


    Попович, А. І.
    Імуногістохімічне дослідження деяких регуляторів апоптозу в трофобласті хоріальних ворсинок при кальцинозі плаценти в жінок із залізодефіцитною анемією вагітних [Текст] / А. І. Попович, І. С. Давиденко // Буковинський медичний вісник : український науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 72-77. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ (кровь)
КАЛЬЦИНОЗ (иммунология)
ТРОФОБЛАСТЫ
ИММУНОГИСТОХИМИЯ
АПОПТОЗ (иммунология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ (кровь)
Анотація: Мета дослідження — встановити кількісні параметри імуногістохімічного забарвлення на проапоптотичний білок Вах та протиапоптотичний білок Bcl?2 у трофобласті плацент з кальцинозом у жінок із залізодефіцитною анемією вагітних. Матеріал і методи. Досліджено 164 плаценти з кальцинозом, при цьому діагноз ЗДАВ (І-ІІ ступінь тяжкості) виставлено у 84 вагітних, решта спостережень кальцинозу плаценти 80 була без анемії. Окрім того, досліджено 30 плацент фізіологічної вагітності. Для постановки імуногістохімічної методики застосовували первинні антитіла проти проапоптотичного білка Вах та протиапоптотичного білка Bcl-2 (DAKO). Результати дослідження. При врахуванні можливості вертикального гетероморфізму щодо розподілу інтенсивності імуногістохімічного забарвлення на протеїн Вах виявлено, що оптична густина забарвлення в середньому є найменшою в зоні А, а найбільшою — у зоні С, причому слід вказати на те, що такий гетероморфізм відзначався в усіх групах дослідження. Вивчення вертикального гетероморфізму щодо розподілу інтенсивності протиапоптотичного білка Bcl-2 з’ясовано, що оптична густина забарвлення в середньому є найбільшою в зоні А, а найменшою — у зоні С, це відзначалося в усіх групах дослідження з кальцинозом, а для фізіологічної вагітності виявлені відмінності зони С від зон А та В. Висновок. Кальциноз плаценти при залізодефіцитній анемії вагітних порівнянно зі спостереженнями без анемії характеризується більшими середніми значеннями оптичної густини забарвлення на протеїн Вах та меншими середніми значеннями оптичної густини забарвлення на протиапоптотичний білок Bcl-2 у трофобласті у всіх зонах плаценти (А, В, С).


Дод.точки доступу:
Давиденко, І.С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.


   
    Електролітний склад ротової рідини пацієнтів із захворюваннями пародонта залежно від психофізіологічного стану [Текст] / Л. В. Пясецька [та ін.] // Буковинський медичний вісник : український науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 78-83. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ (психология)
ЭЛЕКТРОЛИТЫ
СЛЮНА (химия)
Анотація: Мета роботи — вивчити електролітний склад ротової рідини пацієнтів із захворюваннями пародонта при різних реакціях психофізіологічної дезадаптації. Матеріал і методи. Об’єктом дослідження стали 130 осіб молодого віку (18–44 рр.) із різними клінічними варіантами реакцій психофізіологічної дезадаптації. Біохімічні дослідження проводили для визначення електролітного складу ротової рідини. Результати. При аналізі середніх значень встановлено, що в осіб із запально-дистрофічними захворюваннями тканин пародонта спостерігається достовірне зменшення вмісту іонів Ca2+, Na+, K+, Mg2+, заліза та фосфору у ротовій рідині. Висновки. Встановлено, що в пацієнтів із запально-дистрофічними захворюваннями тканин пародонта спостерігалися дисбаланс електролітного складу ротової рідини та зниження рівня заліза в ротовій рідині та дані процеси були більш виражені, ніж в осіб із запальними ураженнями тканин пародонта.


Дод.точки доступу:
Пясецька, Л.В.; Лучинський, М.А.; Басіста, А.С.; Рожко, В.І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.


    Роговий, Ю. Є.
    Роль порожнинної мікрофлори товстої кишки в порушенні функції нирок за умов розвитку синдрому подразненого кишечнику [Текст] / Ю. Є. Роговий, Ю. В. Білоока, В. В. Білоокий // Буковинський медичний вісник : український науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 84-89. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ (осложнения)
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ (этиология)
ТОЛСТАЯ КИШКА (микробиология)
Анотація: Мета дослідження — проведення патофізіологічного аналізу популяційного рівня аеробної, анаеробної порожнинної мікрофлори товстої кишки за синдрому подразненого кишечнику із закрепом та діареєю з аналізом функціонального стану нирок. Матеріал і методи. Обстежено 60 пацієнтів із синдромом подразненого кишечнику. Чоловіків — 18, жінок — 42, віком від 28 до 62 років. Із яких: із синдромом подразненого кишечнику із закрепом склали — 28 пацієнтів, синдромом подразненого кишечнику з діареєю — 32. Контрольну групу склали 25 практично здорових пацієнтів. Визначали популяційні рівні аеробної (S.aureus, E.fecalis, E.coli, P.vulgaris, K.pneumoniae), анаеробної (B. Bifidum, B.lactis), оцінювали функціональний стан нирок, загальний стан хворих за шкалою Лайкерта. Статистичну обробку даних проводили за допомогою комп`ютерних програм “Statgrafics” та “Excel 7.0”. Результати. У хворих на синдром подразненого кишечнику наростання вмісту порожнинної мікрофлори товстої кишки E. Coli, S.aureus, P.vulgaris, K.pneumoniae, E.faecalis за зниження B. Bifidum, B. Lactis супроводжується порушенням функції нирок із розвитком канальцевої протеїнурії та гальмуванням проксимальної реабсорбції іонів натрію. Висновок. Виявлені більш істотні прояви дисбактеріозу, погіршення загального стану хворих за шкалою Лайкерта та функціонального стану нирок у хворих на синдром подразненого кишечнику з діареєю порівняно до вищезазначеного синдрому із закрепом пояснюється розвитком зневоднення за умов діареї.


Дод.точки доступу:
Білоока, Ю.В.; Білоокий, В.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.


    Семенюк, Т. О.
    Морфологічна характеристика клапанів аорти і легеневого стовбура у дітей першого року життя [Текст] / Т. О. Семенюк // Буковинський медичний вісник : український науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 90-94. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
АОРТАЛЬНЫЙ КЛАПАН (анатомия и гистология)
ЛЕГОЧНАЯ АРТЕРИЯ (анатомия и гистология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ (кровь)
Анотація: Мета роботи — з’ясувати особливості будови та кровопостачання заслінок клапанів аорти і легеневого стовбура у дітей першого року життя. Матеріал і методи. Дослідження виконано на 9 препаратах клапанів сердець дітей віком першого року життя (5 — клапанів аорти та 4 — клапани легеневого стовбура). Використано комплекс методів морфологічного дослідження: макроскопія, світлова мікроскопія. Застосування гістохімічного методу дало можливість об’єктивно оцінити морфологію заслінок клапанів аорти та легеневого стовбура. Результати. Із використанням сукупності морфологічних методів виконане дослідження заслінок клапанів аорти та легеневого стовбура та встановлена гістоархітектоніка та особливості кровопостачання заслінок клапанів у дітей першого року життя. Висновок. У роботі за допомогою морфологічних методів дослідження встановлено, заслінки клапанів аорти та легеневого стовбура серця людини в постнатальному онтогенезі набувають чіткої тришарової будови. В їх складі ідентифікуються три шари: волокнистий, губчастий та шлуночковий, до складу яких входять волокнисті сполучні тканини, зокрема пухка та щільна. Також у складі клапанів серця виявлені кровоносні судини мікроциркуляторного русла. У поодиноких випадках виявлені невеликі острівці поперечно-посмугованої м’язової тканини.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.


    Цисар, Ю. В.
    Підходи до негормонального лікування маткових кровотеч у дівчат-підлітків [Текст] / Ю. В. Цисар // Буковинський медичний вісник : український науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 95-99. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ (лекарственная терапия)
ПОДРОСТКИ
Анотація: Пубертатні маткові кровотечі залишаються однією із важливих проблем сучасної підліткової гінекології, адже в подальшому можуть призвести до стійких та незворотних змін репродуктивної системи. Мета роботи — дослідити особливості маткових кровотеч у дівчат-підлітків на тлі негормонального лікування. Матеріал і методи. Обстежено 40 дівчат-підлітків хворих на ювенільні маткові кровотечі, які лікувались у гінекологічному відділенні міського клінічного пологового будинку № 1 м. Чернівці. Всім обстеженим також було проведено комплексне обстеження з визначенням концентрації цитокінів у сироватці крові. Результати. Встановлено, що комплексний підхід у лікуванні маткових кровотеч у дівчат пубертатного віку із застосуванням препаратів рослинного походження в складі комплексної терапії сприяє зменшенню тривалості та інтенсивності кровотечі. Висновок. Отримані дані обrрунтовують необхідність включення в комплексне лікування хворих на пубертатні менорагії негормональних препаратів рослинного походження.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.


   
    Зміни екскреторної функції нирок у білих щурів під впливом тривалого вживання малих доз хлористих сполук кадмію та талію [Текст] / К. М. Чала [та ін.] // Буковинський медичний вісник : український науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 100-104. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ТАЛЛИЙ (вредные воздействия)
КАДМИЯ СОЕДИНЕНИЯ (вредные воздействия)
ПОЧКИ (химия)
Анотація: У статті аналізується стан екскреторної функції нирок у білих щурів під впливом тривалої комбінованої дії малих доз хлористого кадмію та талію. Мета роботи — визначити функціональний стан нирок білих щурів за умов хронічного комбінованого впливу хлористих сполук кадмію та талію. Матеріал і методи. Під час проведення експерименту проаналізовано стан транспорту електролітів у нирках білих щурів за умов водного навантаження. Перша група складалася з 10 контрольних щурів, друга — з 9 тварин, яким проводилось хронічне введення нетоксичних доз хлористого кадмію та хлористого талію. Результати. За даними біохімічних досліджень сечі білих щурів, які тривалий час вживали у малих дозах хлористий кадмій та хлористий талій, на сьому добу спостережень виявлено зміни у транспорті білків. На чотирнадцяту добу проведення експерименту вижило 66,66% тварин, у яких спостерігалось підсилення ступеня пошкодження нирок. На двадцять першу добу затравки щурів 55,55% тварин загинуло. У тих, що вижили, відзначено зниження швидкості клубочкової фільтрації. На двадцять восьму добу хронічного експерименту вижила третина щурів. У 1/3 цієї групи спостерігалася анурія, у 2/3 значно порушився функціональний стан нирок. Висновки. Доведено, що у щурів, за умов хронічного комбінованого впливу хлористих сполук кадмію та талію, спостерігається негативний вплив на екскреторну діяльність нирок переважно за рахунок зниження швидкості клубочкової фільтрації та пригнічення процесів реабсорбції у проксимальних канальцях нефронів.


Дод.точки доступу:
Чала, К.М.; Ходоровська, А.А.; Чернікова, Г.М.; Попова, І.С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.


    Шаргородська, Є. Б.
    Поширеність уродженої патології системи кровообігу в новонароджених дітей за даними обласної клінічної лікарні м. Львова (2011-2015 рр.) [Текст] / Є. Б. Шаргородська // Буковинський медичний вісник : український науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 105-109. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ
ПОРОКИ СЕРДЦА ВРОЖДЕННЫЕ
Анотація: Мета роботи - вивчити частоту уродженої патології системи кровообігу в новонароджених дітей за 2011–2015 рр. у пологовому відділенні Львівської обласної клінічної лікарні. Матеріал і методи. Проведений аналіз 342 історій пологів жінок, що народили дітей із уродженими вадами серця та карт новонароджених дітей за 5 років. Результати. Частота народження дітей із уродженими вадами серця за період з 2011 до 2015 років становила 1,0–1,3%. Встановлено, що достовірно частіше дана патологія спостерігалась у жінок віком старше 35 років та траплялась майже з однаковою частотою у хлопчиків та дівчаток. Діти з уродженими вадами розвитку серця достовірно частіше народжувались недоношеними. Висновки. Перинатальна патологія за рахунок уроджених вад розвитку серцево-судинної системи становила 1,0%-1,3% серед загальної кількості новонароджених дітей. Відсутня позитивна тенденція до зниження уродженої патології населення за рахунок питомої ваги уроджених хвороб системи кровообігу.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.


    Шелест, Б. О.
    Роль кардіогемодинамічних змін у прогнозуванні перебігу артеріальної гіпертензії на фоні цукрового діабету 2-го типу з ожирінням [Текст] / Б. О. Шелест // Буковинський медичний вісник : український науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 110-116. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ (осложнения)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 (осложнения)
ГИПЕРТЕНЗИЯ (этиология)
Анотація: Мета дослідження ? провести аналіз впливу систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка на прогресування артеріальної гіпертензії (АГ) у хворих на цукровий діабет (ЦД) з ожирінням. Матеріал і методи. Під спостереженням знаходилось 48 хворих на АГ, ЦД 2-го типу та ожирінням (22 чоловіки і 26 жінок). Пацієнти були розподілені на групи залежно від наявності прогресування хвороби: 1-ша група — 23 пацієнти без прогресування хвороби, 2-га група — 25 пацієнтів з наявністю прогресу. З інструментальних методів застосовували електрокардіографію за стандартною методикою Х. Фейгенбаума на ультразвуковому апараті «Philips HD11XE» (USА) ЕХО-імпульсним методом з частотою ультразвуку 7,5 МГц. Результати. Проведеним дослідженням встановлено, що кінцевий діастолічний об’єм і кінцевий діастолічний розмір не виявили достовірних взаємозв’язків (р ? 0,05) з прогресуванням АГ. Не встановлено зв’язку з прогресуванням хвороби (р ? 0,05) і у відношенні діаметра правого шлуночка, а також діаметра аорти (р ? 0,05). Відносно низькі (? 25,0 мл/м2) величини ударного індексу виявились специфічними для осіб із прогресуванням АГ, оскільки визначались тільки серед них (12,2%) і не визначались серед пацієнтів без прогресування (0%, р ? 0,05). Більш високі значення ударного об’єму (? 101 мл) виявились характерними для групи без прогресування хвороби і діагностувались у 24,4% хворих цієї групи і в 6 разів рідше (р? 0,001) серед осіб із прогресуванням АГ. Достовірний зв'язок з характером перебігу АГ виявили індекс маси міокарду лівого шлуночка, товщина міокарда задньої стінки лівого шлуночка, товщина міжшлуночкової перегородки. Висновки. Негативну кореляцію з прогресуванням артеріальної гіпертензії виявили значення фракції викиду лівого шлуночка, ударного індексу, ударного об’єму лівого шлуночка, ступінь укорочення лівого шлуночка, співвідношення максимальних швидкостей раннього і пізнього наповнень лівого шлуночка і час уповільнення швидкості раннього діастолічного потоку, а прямий зв'язок установлено у відношенні кінцевого систолічного об’єму, кінцевого систолічного діаметра, діаметра лівого передсердя, індексу маси міокарда лівого шлуночка, товщини міокарда задньої стінки лівого шлуночка, товщини міжшлуночкової перегородки, та максимальних швидкостей раннього і пізнього наповнення лівого шлуночка, часу ізоволюметричного розслаблення лівого шлуночка.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

20.


    Шеремет, М. Ю.
    Особливості циркадного ритму артеріального тиску пацієнтів з резистентною артеріальною гіпертензією та псевдорезистентною артеріальною гіпертензією [Текст] / М. Ю. Шеремет // Буковинський медичний вісник : український науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 117-123. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ
ГИПЕРТЕНЗИЯ
Анотація: Мета роботи — визначити особливості циркадного ритму артеріального тиску в пацієнтів з істинною резистентною артеріальною гіпертензією (РАГ) та псевдорезистентною артеріальною гіпертензією (ПРАГ). Матеріал і методи. Обстежено 52 пацієнти з підозрою на (РАГ) згідно з критеріями Європейського товариства гіпертензії (ESH, 2013). 44 пацієнтам з підозрою на РАГ було призначено антигіпертензивну терапію (інгібітор АПФ/сартани, антагоніст кальцію та діуретик) у максимальних терапевтичних дозах. Через два місяці лікування у 20 пацієнтів на тлі комбінованої терапії досягти нормалізації артеріального тиску (АТ) не вдалось, що підтвердило наявність РАГ. Ці пацієнти склали І групу. Натомість у 24 обстежених АТ нормалізувався, що свідчило про псевдорезистентний перебіг АГ. Ці пацієнти склали групу контролю (ІІ група). Всім пацієнтам виконували вимірювання офісного та амбулаторного АТ для оцінки характеристик циркадного ритму АТ. Результати. За даними добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) у пацієнтів з РАГ реєструвався значно більший рівень систолічного АТ (САТ) протягом доби, дня та ночі, а також показник середнього діастолічного АТ (ДАТ) вночі. Добові індекси за САТ і ДАТ були значно нижчими в групі пацієнтів із РАГ. Недостатнє зниження нічного АТ (тип «non-dipper») спостерігали у 8 (35%) хворих; «nighpiker» — у 5 пацієнтів (25%). Решта пацієнтів мали нормальний профіль циркадного ритму АТ. У ІІ групі 11 (45,8%) пацієнтів мали нормальний добовий профіль АТ, у 8 (33,4%) пацієнтів виявлено його порушення за типом «non-dipper», лише у двох пацієнтів спостерігали тип «nighpiker» (8,3%), та в трьох пацієнтів (12,5%) — зафіксували надмірне зниження АТ у нічний період — тип “over-dipper”. Порушення варіабельності АТ значно частіше виявляли в І групі (72,7%), ніж у ІІ групі — 43,0% (р=0,04). Ранкові прирости САТ і ДАТ теж були достовірно вищими у хворих І групи (р=0,026 і р=0,001 відповідно). Висновки. Пацієнти з резистентною артеріальною гіпертензією характеризуються більш високими показниками систолічного артеріального тиску за даними добового моніторування артеріального тиску в денний та нічний період; мають частіше порушення циркадного ритму за типом «non-dipper», «night-piker» та значно вищими показниками ранкового приросту артеріального тиску порівняно з псевдорезистентним перебігом артеріальної гіпертензії.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

 1-20    21-27 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)