Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Сіренко, Ю. М.$<.>)

Загальна кiлькiсть документiв : 75
Показанi документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-60 61-75

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рековець О.Л., Сіренко Ю.М., Торбас О.О., Кушнір С.М., Примак Г.Ф.
Назва : Довготривала ефективність радіочастотної денервації ниркових артерій у пацієнтів з резистентною артеріальною гіпертензією (результати 10-річного спостереження)
Місце публікування : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія: український науково-практичний журнал. - Киiв: ТОВ "Четверта хвиля", 2023. - № 1/2. - С. 41-55. - ISSN 2305-3127 (Шифр КУ47/2023/1/2). - ISSN 2305-3127
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ
ДЕНЕРВАЦИЯ
ПОЧЕЧНАЯ АРТЕРИЯ
Анотація: Мета роботи – визначення довготривалої ефективності та безпечності денервації ниркових артерій (ДНА) за результатами 10-річного спостереження. Матеріали і методи. Відібрано 1146 пацієнтів з резистентною артеріальною гіпертензією, які отримували 3 та більш як 3 антигіпертензивні препарати. Для проведення ДНА відібрано 16 пацієнтів. ДНА проведено у 8 (0,70 %) пацієнтів. 8 пацієнтів відмовилися від проведення процедури. Вік хворих становив 40-66 років, у середньому (52,13 ± 3,88) року, тривалість АГ – 12-25 років, у середньому (16,75 ± 2,17) року. При надходженні до стаціонару рівень артеріального тиску (АТ) становив (181,25/106,88 ± 4,3/4,0) мм рт. ст. (160-200/85-120 мм рт. ст.), частота скорочень серця (ЧСС) – (70,63 ± 3,03) за 1 хв. Оптимізація терапії в умовах стаціонару в цих хворих статистично значущо знизила рівень АТ до (156,88/95,00 ± 2,98) мм рт. ст. (150-165/85-100 мм рт. ст.) та ЧСС – (68,88 ± 3,28) за 1 хв. Кількість антигіпертензивних препаратів становило в середньому 5,5 ± 0,18 на пацієнта. На етапі оптимізації терапії при добовому моніторуванні АТ (ДМАТ) середньодобовий систолічний АТ (САТ24) становив (149,16 ± 5,40) мм рт. ст., діастолічний (ДАТ24) – (86,98 ± 5,08) мм рт. ст. Середньодобова частота серцевих скорочень (ЧСС24) становила (70,12 ± 2,94) за 1 хв. Усі пацієнти добре перенесли процедуру. Результати. Зниження офісного САТ/ДАТ у динаміці через 1 місяць, 12 місяців, 2 роки, 5 років та 10 років відповідно: –12,59/–10,0; –11,17/–2,57; –20,31/–11,71; –27,71/–13,33 та –30,21/–16,67 мм рт. ст., р 0,05 для всіх значень порівняно з початковим. Офісна ЧСС на етапах 1 місяць, 6, 12 місяців, 2 роки, 5 та 10 років знизилася на: 3,74; 4,68; 1,45; 2,13; 4,21; 3,88 за 1 хв відповідно. Зниження САТ/ДАТ24 у динаміці на зазначених етапах становило відповідно –14,45/–6,95; –8,70/–10,01; –19,45/–12,37; –19,91/–11,24; –29,93/–13,61 та –26,13/–23,35 мм рт. ст. (р 0,05 для усіх значень порівняно з початковим). Динаміка ЧСС24: –3,16; –4,19; 1,43; –1,51; – 4,46 та – 5,49 за 1 хв відповідно. Усі пацієнти на етапах 2, 5 та 10 років досягли цільового рівня АТ як при офісному вимірюванні, так і при ДМАТ. Пацієнти зменшили кількість вживання антигіпертензивних препаратів з 5,50 ± 0,18 до 3,50 ± 0,30 – через 5 років та до 3,67 ± 0,18 – через 10 років після ДНА. Розрахункова швидкість клубочкової фільтрації за 10 років зменшилася незначуще з (76,10 ± 5,62) до (64,60 ± 1,93) мл/(хв · 1,73 м2), р 0,05. Одна пацієнтка через 2 роки померла від раку щитоподібної залози. Усі інші пацієнти живі, і в них не було розвитку жодної серцево-судинної події чи смерті. Висновки. Довгострокові результати денервації ниркових артерій показали відсутність виникнення серцево-судинних подій та розвитку цукрового діабету або серцево-судинної смерті протягом 10 років. ДНА сприяла зменшенню кількості антигіпертензивних препаратів з 5,5 до 3,67 через 10 років терапії на тлі 100 % досягнення цільового рівня АТ.
Знайти схожі

Назва журналу :Клінічна та експериментальна патологія -2023р. т.XXІI,N 1
Цікаві статті :
Воронюк К.О. Кореляція ехокардіографічних показників та клінічно-лабораторних параметрів з урахуванням поліморфізму гена AGT (rs4762) у хворих на артеріальну гіпертензію/ К. О. Воронюк, Л. П. Сидорчук (стр.3-8)
Клініко-епідеміологічна характеристика дорожньо-транспортної травми в умовах обласного міста (стр.9-14)
Вплив вимушеної соціальної ізоляції внаслідок пандемії COVID-19 на психоемоційний стан та харчову поведінку студентської молоді (стр.15-19)
Неспрядько В.П. Безпосередні та віддалені результати застосування лазерної корекції ясенного краю в ортопедичній стоматології/ В. П. Неспрядько, С. С. Терехов (стр.20-23)
Рековець О.Л. Різні методи визначення прихильності до терапії у хворих із резистентною гіпертензією (пілотне дослідження)/ О. Л. Рековець, Ю. М. Сіренко (стр.24-32)
Самчук О.О. Клініко-патанатомічні паралелі ураження серця при COVID-19/ О. О. Самчук, О. С. Капустинська, Є. Я. Скляров (стр.33-41)
Сорокман Т.В. Монотонізація харчового раціону дітей як фактор порушення мікронутрієнтного балансу/ Т. В. Сорокман, Н. О. Попелюк (стр.42-48)
Морфологічні зміни жовчного міхура у хворих на хронічний холецистит і холестероз жовчного міхура на тлі ішемічної хвороби серця та ожиріння (стр.49-56)
Шурма А.І. Експериментальне дослідження застосування когерентного випромінювання для визначення життєздатності кишок/ А. І. Шурма, Гринчук Ф.В. (стр.57-62)
Godovanets O.I. Application efficiency of the treatment improved method of acute odontogenic periostitis in children/ O. I. Godovanets, O. O. Vitkovskyi (стр.63-67)
Kvit Kh.B. Gut microbiota and nonalcoholic fatty liver disease: the imminent threat or eminent care?/ K. B. Kvit, N. V. Kharchenko, V. V. Kharchenko (стр.68-75)
Токар П.Ю. Поліморфізм гена рецептора прогестерону як чинник виникнення передчасних пологів (огляд літератури)/ П. Ю. Токар (стр.76-81)
Biduchak A.S. Distribution of offensive information concerning medical workers on internet/ A. S. Biduchak (стр.82-87)
Застосування сучасних педагогічних технологій при викладанні навчальної дисципліни "Анатомія людини" (стр.88-93)
Internet-новини клінічної та експериментальної патології. Частина LXXVIII (стр.94-96)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рековець О.Л., Сіренко Ю.М.
Назва : Різні методи визначення прихильності до терапії у хворих із резистентною гіпертензією (пілотне дослідження)
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія: щоквартальний український науково-медичний журнал. - Чернівці: Буковинський державний медичний університет, 2023. - Т. XXІI, № 1. - С. 24-32. - ISSN 1727-4338 (Шифр КУ27/2023/XXІI/1). - ISSN 1727-4338
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ
Анотація: Погана прихильність до лікування є однією з причин недосягнення цільового рівня артеріального тиску та наслідків у вигляді розвитку серцево-судинних ускладнень. Мета роботи – здійснити аналіз прихильності до лікування різними методами пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією та визначити шляхи подолання неприхильності до лікування. Матеріали та методи. У дослідження включено 12 пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією (АГ) (чоловіки та жінки віком старших за 18 років за умови, що середній рівень офісного артеріального тиску (АТ) був більшим за 140/90 мм рт.ст. при прийомі 3-х і більше антигіпертензивних препаратів, із фіксованою комбінацією валсартану, амлодипіну та гідрохлортіазиду. Для визначення прихильності до лікування проводили анкетування та визначення препаратів у сечі в центральній лабораторії за методом хроматографії. Усім пацієнтам на початку проводили наступні дослідження: вимірювання офісного САТ, ДАТ та ЧСС. Тривалість спостереження становила 12 місяців. Результати. Середній вік хворих становив 58,67+-13,68 роки. Чоловіків і жінок було порівну – 50 %/50 % (6/6). Ступінь зниження офісного АТ через 12 місяців лікування становив для САТ/ДАТ 35,5/16,7 мм рт.ст. (р0,001 для обох значень) на фоні фіксованої потрійної комбінації валсартан/амлодипін/гідрохлортіазид. За визначенням препаратів у сечі 25 % пацієнтів (n
Знайти схожі

Назва журналу :Клінічна та експериментальна патологія -2022р. т.XXІ,N 2
Цікаві статті :
Кметь О.Г. Стан системи оксиду азоту та деяких показників антиоксидантного захисту кори головного мозку при введенні карбацетаму щурам з експериментальною нейродегенерацією/ О. Г. Кметь (стр.3-8)
Косілова С.Є. Прогнозування розвитку прееклампсії/ С. Є. Косілова (стр.9-13)
Сіренко Ю.М. Оцінка ураження периферичних судин у хворих із різним ступенем підвищення артеріального тиску/ Ю. М. Сіренко, О. Л. Рековець, С. А. Поліщук (стр.14-21)
Імуногістохімічна оцінка експресії віментину в ендотелії судин матково-плацентарної ділянки при залізодефіцитній анемії вагітних в аспекті хронічної недостатності посліду (стр.22-27)
Вплив введення кверцетину на чоловічу репродуктивну функцію за умов експериментальної хронічної хвороби нирок (стр.28-33)
Юзько В.О. Результати запліднення in vitro в пацієнток із безпліддям при використанні мелатоніну/ В. О. Юзько, О. М. Юзько (стр.34-38)
Davydova N.V. Melatonin prevents oxidative stress in rats exposed to ethanol intoxication, its combination with caffeine and light exposure/ N. V. Davydova, N. P. Hryhorieva (стр.39-44)
Godovanets O.I. The periodontal tissue state in children of the juvenile age taking into consideration the general somatic factor/ O. I. Godovanets, T. S. Kitsak (стр.45-49)
Бабій Н.В. Патогенетичні особливості контролю за перебігом прееклампсії у вагітних та її вплив на серцево-судинну систему (огляд літератури)/ Н. В. Бабій, О. М. Юзько (стр.50-57)
Роль сигнальних шляхів інсуліну в забезпеченні фізіологічного стану головного мозку та нейропротекції при гострих порушеннях мозкового кровообігу (стр.58-64)
Юзько О.М. Прогнозування настання вагітності при лікуванні ендометріоз-асоційованого безпліддя/ О. М. Юзько, Б. Ю. Тофан (стр.65-69)
COVID-19 and cardiovascular system damages (стр.70-76)
Internet-новини клінічної та експериментальної патології. Частина LXXV (стр.77-79)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко Ю.М., Рековець О.Л., Поліщук С.А.
Назва : Оцінка ураження периферичних судин у хворих із різним ступенем підвищення артеріального тиску
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія: щоквартальний український науково-медичний журнал. - Чернівці: Буковинський державний медичний університет, 2022. - Т. XXІ, № 2. - С. 14-21. - ISSN 1727-4338 (Шифр КУ27/2022/XXІ/2). - ISSN 1727-4338
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ БОЛЕЗНИ
Анотація: Мета роботи – дослідити частоту ураження периферичних артерій за допомогою визначення гомілково-плечового індексу у хворих на артеріальну гіпертензію 1-3 ступеня старшої вікової групи (55 років) із використанням автоматичних приладів для вимірювання артеріального тиску. Матеріал та методи. Об’єктом дослідження були хворі на артеріальну гіпертензію (АГ), старші за 55 років, усього 150 осіб (по 50 пацієнтів із рівнем підвищення артеріального тиску (АТ) 1, 2 та 3 ступенів), а також 20 здорових осіб того ж віку. До дослідження залучали тільки пацієнтів, які не мали явних клінічних симптомів ураження периферичних судин та не зараховували хворих зі стійкими порушеннями ритму серця (фібриляцією передсердь, частою шлуночковою екстрасистолією та ін. Одночасно вимірювали АТ на руці з більшим рівнем АТ та на нозі в положенні лежачи. Після цього обчислювали гомілково-плечовий індекс як співвідношення середнього рівня систолічного АТ (САТ) окремо на правій та лівій гомілці і середнього рівня САТ на плечі руки з більшим АТ. При його величині, меншій за 0,9, діагностували ураження периферійних артерій на відповідному боці. Результати. Для детального аналізу ми розподілили усіх хворих на АГ залежно від величини гомілково-плечового індексу на дві підгрупи: до підгрупи А залучено хворих (n=141) на АГ з величиною індексу 0,9, а до підгрупи Б (n=9), відповідно, з величиною індексу 0,9. Середній вік пацієнтів підгрупи А становив 64,5 ± 1,1 роки, підгрупи В – 66,5 ± 2,1 роки (р 0,05 між підгрупами). САТ у підгрупі А становив 159,4 ± 2,9 мм рт ст., у підгрупі В – 162,1 ± 4,2 мм рт ст. (р 0,05 між підгрупами). Хворі обох підгруп не відрізнялися за віком, статтю, величиною індексу маси тіла. Пацієнти в обох підгрупах мали значно підвищений рівень загального холестерину в сироватці крові 6,5 ± 0,2 ммоль/л та 6,7 ± 0,5 ммоль/л відповідно. Ступінь підвищення діастолічного АТ (ДАТ) у підгрупі А був достовірно вищий (103,2 ± 1,2 мм рт ст.) порівняно з підгрупою В – 78 ± 4,6 мм рт.ст. (р 0,01). Рівень креатиніну сироватки крові у хворих з ознаками ураження периферичних артерій був вищим, ніж у пацієнтів без ознак ураження: 99,4 ± 3,6 мкмоль/л проти 88,2 ± 3,1 мкмоль/л (р 0,05). Цукровий діабет 2 типу траплявся у 44 % у підгрупі В та у 7 % у підгрупі А. Висновки. Найчастіше ознаки ураження периферичних судин відзначали у пацієнтів, старших за 55 років, з ізольованою систолічною артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом 2-го типу та підвищеним рівнем креатиніну сироватки крові.
Знайти схожі

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2020р. т.27,N 1
Цікаві статті :
Василь Михайлович Корнацький (до 70-річчя від дня народження) (стр.7-8)
Юрій Миколайович Сіренко (до 60-річчя від дня народження) (стр.9-10)
Лутай Я. М. Прижиттєва діагностика інтраміокардіальної геморагії в пацієнтів з інфарктом міокарда зі стійким підйомом сегмента ST: поширеність, зв'язок із функцією ендотелію та значення для розвитку післяінфарктної дилатації лівого шлуночка/ Я. М. Лутай [та ін.] (стр.13-26)
Коваль О. А. Коагуляційні властивості системи зсідання крові при гострій тромбоемболії легеневої артерії та їх зміни на тлі проведеної системної тромболітичної терапії в пацієнтів з різним ризиком госпітальної летальності/ О. А. Коваль, О. М. Клигуненко, О. Ю. Муризіна (стр.27-38)
Іванов Д. Д. Едаравон у профілактиці контраст-індукованого гострого ураження нирок/ Д. Д. Іванов, М. Д. Іванова, І. І. Бурлаченко (стр.39-44)
Радченко Г. Д. Клінічний випадок легеневої гіпертензії, асоційованої з рідкісною хворобою легень/ Г. Д. Радченко, С. М. Кушнір, Ю. М. Сіренко (стр.45-57)
Knuuti J. Рекомендації Європейського товариства кардіологів з діагностики та ведення пацієнтів з хронічними коронарними синдромами 2019 року: Робоча група Європейського товариства кардіологів з питань діагностики та ведення пацієнтів з хронічними коронарними синдромами/ J. Knuuti [et al.] (стр.58-100)
Пам'яті Миколи Кузьмича Фуркала (стр.101-102)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Радченко Г. Д., Кушнір С. М., Сіренко Ю. М.
Назва : Клінічний випадок легеневої гіпертензії, асоційованої з рідкісною хворобою легень
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - Київ, 2020. - Том 27, N 1. - С. 45-57 (Шифр УУ11/2020/27/1)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ЛИМФАНГИОЛЕЙОМИОМАТОЗ
ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ
ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко Ю. М.
Назва : Актуалізація проблеми і поняття "симпатичний овердрайв". Препарати для регуляції частоти серцевих скорочень
Місце публікування : Ліки України. - 2020. - № 2. - С. 7-12 (Шифр ЛУ4/2020/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ
АДРЕНЕРГИЧЕСКИЕ БЕТА-АНТАГОНИСТЫ
ФАКТОРЫ РИСКА
СМЕРТНОСТЬ
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рековець О.Л., Сіренко Ю.М., Торбас О.О., Кушнір С.М., Примак Г.Ф.
Назва : Використання фіксованих і потрійних комбінацій у досягненні цільового рівня артеріального тиску при добовому моніторуванні у пацієнтів з артеріальною гіпертензією
Місце публікування : Буковинський медичний вісник: український науково-практичний журнал. - Чернівці: БДМУ, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 102-112. - ISSN 1684-7903 (Шифр БУ5/2020/24/2). - ISSN 1684-7903
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ
Анотація: Мета роботи - оцінити терапевтичну ефективність фіксованої потрійної комбінації валсартан/амлодипін/гідрохлортіазид порівняно з подвійною фіксованою комбінацією валсартан/амлодипін у лікуванні пацієнтів із артеріальною гіпертензією ІІ-ІІІ ступеня. Матеріал і методи. У дослідження увійшли 50 пацієнтів із АГ 2-3-го ступеня. Проводили офісне вимірювання АТ, ДМАТ, біохімічне дослідження крові. Оцінку проводили на початку та через три місяці терапії. У дослідження включались пацієнти з помірною та тяжкою артеріальною гіпертензією без цукрового діабету. Пацієнтів розподілили на дві групи. Пацієнтам першої групи (n=25) призначена фіксована потрійна комбінація 160 мг валсартану/5 мг амлодипіну/12,5 мг гідрохлортіазиду один раз на добу, вранці, протягом одного місяця. Пацієнти другої групи (n=25) отримували за аналогічною схемою подвійну фіксовану комбінацію 160 мг валсартану/ 5 мг амлодипіну один раз на добу, вранці, протягом одного місяця. За необхідності, якщо не досягнено цільового рівня офісного АТ менше 140/90 мм рт. ст., доза титрувалась до добової дози 320/10/12,5 мг (валсартан/ амлодипін/гідрохлортіазид) на фіксованій потрійній комбінації та до 320/10 мг (валсартан/амлодипін) на фіксованій подвійній комбінації. Через три місяці лікування відбувався контроль терапії. Результати. Середній вік хворих склав [54,9 ± 1,8 (25-75)] років. Середній ІМТ – 31,2 ± 0,7 кг/м2. Середні цифри офісного САТ та ДАТ на початку дослідження становили 161,7 ± 1,8 мм рт.ст. та 98,5 ± 1,4 мм рт.ст. відповідно. Середня офісна ЧСС — 70,7 ± 1,4 уд/хв. Середні рівні АТ при амбулаторному моніторуванні становили для САТ 143,8±1,1 мм рт.ст., для ДАТ — 92,4±1,2 мм рт.ст. Середня добова ЧСС — 71,5±1,5 уд/хв. Зниження середньодобового АТ склало 18,0/16,1 мм рт. ст. (р0,05) на подвійній (вал/амл) та 23,8/20,7 мм рт.ст. (р0,05) на потрійній (вал/амл/ГХТ) комбінації. Зниження середньоденного АТ склало 19,4/17,8 мм рт. ст. (р0,05) на подвійній (вал/амл) та 17,8/22,6 мм рт.ст. (р0,05) на потрійній (вал/амл/ГХТ) комбінації. Зниження середньонічного АТ склало 17,0/12,1 мм рт. ст. (р0,05) на подвійній (вал/амл) та 20,5/18,2 мм рт.ст. (р0,05) на потрійній (вал/амл/ГХТ) комбінації. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні становило 77,3% - у подвійній комбінації та 95,2%- у потрійній комбінації. Висновки. Потрійна комбінація валсартан/амлодипін/гідрохлортіазид була більш ефективною в зниженні артеріального тиску при добовому моніторуванні порівняно з подвійною комбінацією валсартан/ амлодипін, що не супроводжувалось збільшенням побічних ефектів.
Знайти схожі

10.

Назва журналу :Ліки України -2020р.,N 2
Цікаві статті :
Сіренко Ю. М. Актуалізація проблеми і поняття "симпатичний овердрайв". Препарати для регуляції частоти серцевих скорочень/ Ю. М. Сіренко (стр.7-12)
Айдаргалієва Н. Е. Симпатичний овердрайв у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Ремоделювання міокарда/ Н. Е. Айдаргалієва (стр.13-19)
Щепіна Н. В. Симпатичний овердрайв у пацієнтів з ішемічною хворобою серця/ Н. В. Щепіна (стр.20-25)
Лазарєва І. В. Симпатичний овердрайв у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю. Переваги блокади ?1-адренорецепторів/ І. В. Лазарєва (стр.26-35)
Яковлева Л. М. Симпатичний овердрайв і раптова кардіальна смерть. Можливості бета-блокаторів з акцентом на бісопролол/ Л. М. Яковлева (стр.36-40)
Ордян М. М. Симпатичний овердрайв у пацієнтів з порушеннями вуглеводного обміну/ М. М. Ордян (стр.41-48)
Симпатична гіперактивація і синдром нічного апное (стр.49-56)
Цікаві статті :
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко Ю. М.
Назва : Лікування пацієнтів із високим серцево-судинним ризиком
Місце публікування : Український медичний часопис. - 2020. - Т. 1, № 2. - С. 34-39 (Шифр УУ13/2020/1/2)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ
ПРОФИЛАКТИКА ВТОРИЧНАЯ
ГИДРОКСИМЕТИЛГЛУТАРИЛ-КОA-РЕДУКТАЗЫ ИНГИБИТОРЫ
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ
АСПИРИН
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кулик Л.В., Сіренко Ю.М., Радченко Г.Д., Васильєва Л.І.
Назва : Роль heart team у діагностиці та лікуванні хронічної тромбоемболічної легеневої гіпертензії
Місце публікування : Український кардіологічний журнал: науково-практичний журнал. - Киiв: ТОВ "Четверта хвиля", 2020. - Том 27, № 5. - С. 9-21. - ISSN 1608-635х (Шифр УУ11/2020/27/5). - ISSN 1608-635х
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ
Анотація: Мета роботи – ознайомити лікарів з алгоритмом функціонування концепції heart team у діагностиці й хірургічному лікуванні хронічної тромбоемболічної легеневої гіпертензії (ХТЕЛГ) в Україні. Концепція «ХТЕЛГ team» означає мультидисциплінарний підхід до діагностики, а відтак до хірургічного лікування ХТЕЛГ за участю радіолога, пульмонолога, кардіолога, функціонального діагноста, гематолога, невропатолога і серцевого хірурга. З огляду на рідкість захворювання, необхідність застосування високотехнологічних діагностичних засобів, зокрема КТ-ангіографії й ангіопульмонографії, труднощі в оцінці операбельності хворих і технічну вимогливість операцій хворі з ХТЕЛГ підлягають концентрації в так званих референтних центрах. У рамках концепції «ХТЕЛГ team» розроблені конкретні протоколи й «дорожні мапи» як для діагностики, так і для лікування захворювання. Для подолання суб’єктивного фактора при визначенні операбельності хворого з ХТЕЛГ розроблений спеціальний алгоритм, який автори ілюструють клінічним випадком. Новим завданням референтних центрів стало спостереження за хворими з перенесеною тромбоемболією легеневих артерій, які підпадають під щойно утворену дефініцію – постемболічний легеневий синдром. Складовими новоствореного синдрому пропонують вважати ХТЕЛГ і ще одну близьку, але не тотожну ХТЕЛГ патологію, яку назвали хронічне тромбоемболічне захворювання легень. Лікуванням вибору при ХТЕЛГ є операція легеневої тромбендартеректомії. Обов’язковими елементами хірургічного протоколу є створення «сухого» операційного поля за рахунок тимчасових повних зупинок кровообігу в умовах глибокої – до 18 °С – гіпотермії. Досягненням останніх років стали операції при дистальному ураженні легеневих артерій. Успіх операції залежить від анатомічного типу ураження, ступеня дистальної артеріопатії, радикальності втручання, коморбідних факторів. Безпосередні й віддалені результати операції оцінюють як добрі й дуже добрі. Віддалене виживання після операції відчутно краще, ніж при медикаментозному лікуванні. Висновки. Хворих із підозрою на ХТЕЛГ слід скерувати в референтний експертний центр для підтвердження діагнозу і визначення операбельності. Стандартом діагностики ХТЕЛГ є ангіопульмонографія з одночасним вимірюванням тиску в правих відділах серця, а лікування – ендартеректомія з легеневих артерій.
Знайти схожі

13.

Назва журналу :Український медичний часопис -2020р. т.1,N 2
Цікаві статті :
Протокол "Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)" (стр.4-7)
Організація надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19) (стр.8-30)
Широбоков В. П. Коронавірус та інші емерджентні інфекції/ В. П. Широбоков (стр.31-33)
Сіренко Ю. М. Лікування пацієнтів із високим серцево-судинним ризиком/ Ю. М. Сіренко (стр.34-39)
Солєйко О. В. Моніторинг ризику кардіотоксичності у пацієнтів із серцево-судинною коморбідністю в умовах сезону ГРВІ: можливості мельдонію/ О. В. Солєйко (стр.40-42)
СOVID-19. Перспективи застосування альфа-ліпоєвої (тіоктової) кислоти (стр.43-45)
Осадчий О. І. Кларитроміцин - надійний антибактеріальний захист, випробуваний часом/ О. І. Осадчий (стр.46-47)
Попович В. І. Гострий та хронічний риносинусит: порівняння рекомендацій EPOS 2012 р. та 2020 р. Фокус на фітотерапію/ В. І. Попович (стр.48-52)
Горанський Ю. И. Клинические особенности применения ламотриджина при эпилепсии у беременности/ Ю. И. Горанський, В. Н. Герцев (стр.53-57)
Порівняння смертності та великих серцево-судинних подій у дорослих пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу при застосуванні людського чи аналогового інсуліну (стр.58-61)
Демченко А. В. Клінічна ефективність агоніста дофамінових рецепторів праміпексолу при різних стадіях хвороби Паркінсона/ А. В. Демченко, Дж. Н. Аравіцька (стр.62-66)
Біль Б. Н. Стрепсілс Інтенсив спрей у місцевому лікуванні пацієнтів із гострим тонзилофарингітом/ Б. Н. Біль, А. С. Кушнір (стр.67-70)
Шостак М. В. Інфекції сечовивідної системи, що часто рецидивують: порівняльна ефективність різних підходів до терапії та метафілактики/ М. В. Шостак, Ф. І. Костєв, Є. І. Лукінюк (стр.71-74)
Зупанець І. А. Перспективи вивчення застосування препаратів кверцетину в лікуванні COVID-19/ І. А. Зупанець [та ін.] (стр.75-78)
Телемедицина в період СOVID-19: за, проти, утримався. Правові та юридичні аспекти (стр.79-80)
Цікаві статті :
Знайти схожі

14.

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2020р. т.27,N 3
Цікаві статті :
Лутай М. І. ТРІУМФ-3: антигіпертензивна терапія в Україні - оптимізація артеріального тиску у фокусі. Використання потрійної фіксованої комбінації антигіпертензивних засобів у практиці сімейного лікаря/ М. І. Лутай [та ін.] (стр.9-24)
Поливенок И. В. Факторы неблагоприятного клинического исхода инфаркта миокарда, осложненного кардиогенным шоком: результаты одноцентрового ретроспективного исследования/ И. В. Поливенок [и др.] (стр.25-35)
Шумаков В. О. Клініко-функціональні особливості післяінфарктного перебігу ішемічної хвороби серця на тлі кардіореабілітаційних заходів (із проведенням велотренувань у другій фазі реабілітації) при 3-річному спостереженні/ В. О. Шумаков [та ін.] (стр.36-48)
Петюніна О. В. Однонуклеотидний поліморфізм Va166Met (rs6265) гена мозкового нейротрофічного фактора в передбаченні кінцевих точок після інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST/ О. В. Петюніна, М. П. Копиця, О. Є. Березін (стр.49-59)
Шумаков А. В. Влияние наличия критериев метаболического синдрома на течение раннего и отдаленного постинфарктного периода у больных с инфарктом миокарда с элевацией сегмента ST/ А. В. Шумаков [и др.] (стр.60-72)
Кожухов С. М. Профілактика та лікування венозних тромбоемболій у хворих з онкопатологією: проєкт клінічних рекомендацій/ С. М. Кожухов [та ін.] (стр.75-88)
Радченко Г. Д. Легенева гіпертензія, асоційована із захворюванням лівих відділів серця (клінічний випадок)/ Г. Д. Радченко, С. М. Кушнір, Ю. М. Сіренко (стр.89-106)
Цікаві статті :
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Радченко Г. Д., Кушнір С. М., Сіренко Ю. М.
Назва : Легенева гіпертензія, асоційована із захворюванням лівих відділів серця (клінічний випадок)
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - Київ, 2020. - Том 27, N 3. - С. 89-106 (Шифр УУ11/2020/27/3)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рековець О. Л., Сіренко Ю. М., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф.
Назва : Вплив блокаторів рецепторів ангіотензину II на зміни артеріального тиску при добовому моніторуванні залежно від ранкового або вечірнього прийому
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2019. - № 2. - С. 32-47 (Шифр УУ11/2019/2)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ
ХРОНОТЕРАПИЯ
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ
Анотація: Мета роботи – оцінити вплив блокаторів рецепторів ангіотензину II олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх у ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні у хворих з артеріальною гіпертензією (АГ). Матеріали і методи. У дослідження залучили 126 пацієнтів із м’якою та помірною АГ. Хворих розділили на шість груп: 20 пацієнтів, що приймали олмесартан у дозі 20-40 мг у ранкові години; 20 пацієнтів, що приймали олмесартан у дозі 20-40 мг у вечірні години; 21 пацієнт, що приймав азилсартан у дозі 40-80 мг у ранкові години; 20 пацієнтів, що приймали азилсартан у дозі 40-80 мг у вечірні години; 22 пацієнти, що приймали телмісартан у дозі 40–80 мг у ранкові години; 23 пацієнти, що приймали телмісартан у дозі 40-80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне обстеження та повторне – через 3 міс терапії. Результати та обговорення. Вечірній прийом олмесартану порівняно з ранковим приводив до більш вираженого зниження добового систолічного АТ – відповідно (11,09±2,30) та (4,06±2,25) мм рт. ст. (р0,01). Зміни добового діастолічного АТ були статистично незначущими, хоча зниження при прийомі у вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом ((8,38±2,58) проти (3,38±2,31) мм рт. ст.). Зміни добового АТ на тлі прийому азилсартану у вечірні або ранкові години були статистично значущими, але не відрізнялися між собою ((13,06±2,65)/(9,76±1,73) проти (12,71±1,62)/(7,00±1,50) мм рт. ст.). Зниження добового АТ на тлі прийому телмісартану було статистично значуще більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом ((16,48±2,86)/(12,56±2,80) проти (4,93±1,53)/(5,40±1,89) мм рт. ст.; р0,01). Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на тлі прийому телмісартану, а вечірній прийом – на тлі прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ як при прийомі у вечірні години, так і в ранкові. Частота досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на тлі прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становила відповідно 71,80; 71,0 та 75,61 %. Висновки. Прийом телмісартану більш виражено знижував середньодобовий АТ при прийомі в ранкові години порівняно з вечірнім прийомом, олмесартан краще знижував середньодобовий АТ при прийомі у вечірні години, а прийом азилсартану однаково впливав на зниження АТ незалежно від часу прийому препарату.
Знайти схожі

17.

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2019р.,N 4
Цікаві статті :
Коваленко В. М. Імуносупресивна терапія у хворих на міокардит: обґрунтування для використання в клінічній практиці/ В. М. Коваленко [та ін.] (стр.7-18)
Мітченко О. І. Сімейна гіперхолестеринемія: етіопатогенез, діагностика, лікування та стан проблеми в Україні/ О. І. Мітченко [та ін.] (стр.23-31)
Пархоменко О. М. Гострий інфаркт міокарда в осіб молодого віку: особливості патогенезу, перебігу хвороби і обґрунтування стратегії запобігання ускладненням/ О. М. Пархоменко [та ін.] (стр.32-43)
Шумаков В. О. Реабілітація пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями: історичні віхи, сучасні підходи, місце в клінічній практиці та виклики/ В. О. Шумаков [та ін.] (стр.44-55)
Радченко Г. Д. Легенева гіпертензія: стан проблеми та аналіз роботи референтного центру (дані першого українського реєстру)/ Г. Д. Радченко, І. О. Живило, Ю. М. Сіренко (стр.56-72)
Міщенко Л. А. Резистентна артеріальна гіпертензія: клініко-патогенетичні особливості та предиктори ефективності терапії/ Л. А. Міщенко [та ін.] (стр.77-89)
Воронков Л. Г. Хронічна серцева недостатність як мультиморбідний стан/ Л. Г. Воронков [та ін.] (стр.90-101)
Сичов О. С. Атлас інвазивного лікування аритмій серця в Україні у 2018 році/ О. С. Сичов, А. О. Бородай (стр.102-119)
Кожухов С. М. Розвиток кардіоонкології в УКраїні: доцільність, організація та впровадження в клінічну практику/ С. М. Кожухов [та ін.] (стр.120-128)
Цікаві статті :
Знайти схожі

18.

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2019р.,N 2
Цікаві статті :
Воронков Л. Г. Біологічні маркери та їх застосування при серцевій недостатності. Консенсус Всеукраїнської асоціації кардіологів України, Всеукраїнської асоціації фахівців із серцевої недостатності та Української асоціації фахівців з невідкладної кардіології/ Л. Г. Воронков [та ін.] (стр.11-22)
Целуйко В. Й. Показники коронарографії у хворих із гострим коронарним синдромом та фібриляцією передсердь/ В. Й. Целуйко, Салем Ф. Бен, Н. А. Лопіна (стр.23-31)
Рековець О. Л. Вплив блокаторів рецепторів ангіотензину II на зміни артеріального тиску при добовому моніторуванні залежно від ранкового або вечірнього прийому/ О. Л. Рековець [та ін.] (стр.32-47)
Воронков Л. Г. Клініко–інструментальна характеристика пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від втрати маси тіла за останні 6 місяців/ Л. Г. Воронков, К. В. Войцеховська, Л. П. Паращенюк (стр.48-56)
Жадан А. В. Сердечная недостаточность, требующая госпитализации, у пациентов, перенесших кардиохирургическое вмешательство по поводу клапанной патологии сердца/ А. В. Жадан (стр.57-62)
Березуцкий В. И. Сонификация сердечных аритмий в музыке Бетховена, или "The heartfelt music of Ludwig van Beethoven"–2/ В. И. Березуцкий, М. С. Березуцкая (стр.63-75)
Соловьян А. Н. Антиаритмические препараты: механизмы действия, клинические эффекты, показания к применению/ А. Н. Соловьян, Т. В. Михалева (стр.76-90)
Цікаві статті :
Знайти схожі

19.

Назва журналу :Ліки України -2019р.,N 1
Цікаві статті :
Единственный метформин, рекомендованный для профилактики сахарного диабета 2-го типа. Дифференцируйся или умри. (стр.5-7)
Профилактика развития сахарного диабета 2-го типа: роль и место метформина. Резолюция Экспертного совета (стр.8-11)
Караченцев Ю. И. Сахарный диабет - глобальная мировая проблема/ Ю. И. Караченцев (стр.12-13)
Маньковский Б. Н. Стратегия скрининга и профилактики развития сахарного диабета в практике семейного врача/ Б. Н. Маньковский, Л. К. Соколова (стр.14-17)
Сіренко Ю. М. Профілактика розвитку цукрового діабету 2-типу: погляд кардіолога/ Ю. М. Сіренко (стр.18-21)
Барна О. М. Можливість профілактики цукрового діабету: роль сімейного лікаря/ О. М. Барна (стр.22-25)
Скрипник Н. В. Огляд рекомендацій з профілактики цукрового діабету 2-типу/ Н. В. Скрипник (стр.26-28)
Власенко М. В. Предиабет: доказательная база метформина для профилактики СД 2-типа/ М. В. Власенко (стр.29-32)
Процюк О. В. Діагностика патології вуглеводного обміну в практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря, скринінг у групах ризику/ О. В. Процюк (стр.33-34)
Кравчун Н. А. Алгоритм терапии пациентов с предиабетом, немедикаментозные и медикаментозные методы/ Н. А. Кравчун (стр.35-37)
Стандарти медичної допомоги при діабеті Амеріканської асоціації діабетологів, 2019 (Вибрані положення) (стр.38-42 )
Синдром поликистозних яичников и метформин: быть или не быть, вот в чем вопрос. (стр.43-53)
Власенко М. В. Профилактика нарушений углеводного обмена: роль и место растительных препараттов/ М. В. Власенко (стр.54-56)
Цікаві статті :
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко Ю. М.
Назва : Профілактика розвитку цукрового діабету 2-типу: погляд кардіолога
Місце публікування : Ліки України. - 2019. - № 1. - С. 18-21 (Шифр ЛУ4/2019/1)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ
ПРОФИЛАКТИКА ПЕРВИЧНАЯ
КОМОРБИДНОСТЬ
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-75

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)