Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Малик, Ю. Ю.$<.>)

Загальна кiлькiсть документiв : 21
Показанi документи с 1 за 10

1-10 11-21 21-21

Федонюк, Л. Я.
Структурна організація аномально розташованих сухожилкових струн лівого шлуночка серця людини [Текст] / Л. Я. Федонюк, Ю. Ю. Малик // Науковий вісник Ужгородського університету = Scientific bulletin of Uzhhorod university medical series. Серія , Медицина. - 2015. - вып. 1. - С. 32-39. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ФУНКЦИЯ
СУХОЖИЛЬНЫЕ ХОРДЫ (аномалии)
Анотація: Визначення топографії аномально розташованих сухожилкових струн лівого шлуночка стосовно до внутрішніх структур серця та вивчення їх морфологічних особливостей необхідно для прогнозування та попередження ускладнень, які виникають в осіб з аномально розташованими сухожилковими струнами. В роботі представлені результати макроскопічного, мікроскопічномічного, гістохімічного, імуногістохімічного та електронно-мікроскопічного методів дослідження аномально розташованих сухожилкових струн, які не кріплені до стулок мітрального клапана, а ектопічно фіксувалися до «вільних» ділянок стінки лівого шлуночка, міжшлуночкової перегородки, соскоподібних м’язів, перетинаючи порожнину шлуночка.

Дод.точки доступу:
Малик, Ю.Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Малик, Ю. Ю.
Застосування методу тривимірної реконструкції при морфологічному дослідженні сухожилкових струн лівого шлуночка серця людини [Текст] / Ю. Ю. Малик // Буковинський медичний вісник : український науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 36-41. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
СУХОЖИЛЬНЫЕ ХОРДЫ
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ (использование)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ДИСФУНКЦИЯ (диагностика)
Анотація: Мета роботи — визначити властивості сухожилкових струн лівого шлуночка серця людини комплексом морфологічних методів дослідження з використанням методу тривимірної реконструкції. Матеріал і методи. Для дослідження використані макроскопічний метод, методи світлової мікроскопії та тривимірної реконструкції. Матеріалом для дослідження послужили сухожилкові струни лівих шлуночків 45 сердець людей зрілого віку. Результати. За допомогою макроскопічного методу та методу світлової мікроскопії проведено дослідження типових сухожилкових струн мітрального клапана, які у вигляді тяжів простягаються від верхівок соскоподібних м’язів і сполучаються зі стулками клапана, та несправжніх сухожилкових струн, які на відміну від типових, не прикріплюються до стулок мітрального клапана, а ектопічно фіксуються до вільних стінок шлуночка, міжшлуночкової перегородки або соскоподібних м’язів. За допомогою світлооптичного методу визначено, що типові сухожилкові струни утворені одним центрально розташованим колагеновим стрижнем, оточені периферійно розташованим колагеново-еластичним шаром та вистелені зовні ендотелієм. На основі проведених досліджень несправжні сухожилкові струни, за гістологічною будовою їх стрижнів, поділені на струни фіброзного, фіброзно-м’язового та м’язового типів. Моделі просторової організації типових та несправжніх сухожилкових струн лівого шлуночка серця людини відтворили обриси і характер поверхні струн, а також показали просторову взаємодію структур- них компонентів їх внутрішнього вмісту з розрахунком параметрів їх відносної площі. Висновок. У роботі представлені результати макроскопічного, мі- кроскопічного дослідження та моделі просторової організації типових та несправжніх сухожилкових струн лівого шлуночка серця людини, які вказують на відмінність їх структурної організації.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Малик, Ю. Ю.
Макроскопічна характеристика сухожилкових струн у складі мітрального клапанного комплексу серця людини [Текст] / Ю. Ю. Малик // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2017. - Т. XVI, № 2 (ч.2). - С. 41-45. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
МИТРАЛЬНЫЙ КЛАПАН (анатомия и гистология)
СЕРДЦЕ (анатомия и гистология)
Анотація: У роботі представлені результати макроскопічного дослідження типових сухожилкових струн мітрального клапана серця людини. Мітральний комплекс містив такі взаємопов'язані елементи: волокнисте кільце, стулки мітрального клапана, сухожилкові струни та соскоподібні м'язи. Типові сухожилкові струни представляли собою переважно сполучнотканинні утвори у вигляді тяжів, що простягалися від верхівок соскоподібних м'язів або їх верхньої третини та з'єднувалися зі стулками мітрального клапана. Залежно від типу прикріплення до стулок мітрального клапана виділено типові сухожилкові струни передньої стулки (потовщеної зони та опорні), типові сухожилкові струни задньої стулки (потовщеної зони, струни розщеплень задньої стулки та базальні) та комісуральні типові сухожилкові струни.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Сарафинюк, Л. А.
Особливості ультраструктурної організації нормально розташованих сухожилкових струн мітрального клапана серця людини [Текст] / Л. А. Сарафинюк, Ю. Ю. Малик // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2014. - Т. XIIІ, № 4. - С. 102-107. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
МИТРАЛЬНЫЙ КЛАПАН (ультраструктура)
СУХОЖИЛЬНЫЕ ХОРДЫ (ультраструктура)
Анотація: Нормальне функціонування клапанного апарату залежить, в першу чергу, від взаємозв'язку його структурних компонентів. Топографія та зміни в будові сухожилкових струн призводить до неузгодженої роботи всього клапанного комплексу. Тому мета наших досліджень - вивчення особливостей ультрамікроскопічної будови сухожилкових струн мітрального клапана серця людини в нормі. Результати досліджень показали, що сухожилкові струни вкриті ендокардом. Підендокардіальний шар ми розглядали як периферійний колагеново-еластичний шар сухожилкової струни. Стрижень сухожилкової струни формують масивні пучки щільно упакованих колагенових волокон. Дослідження дозволили отримати нову об'єктивну інформацію про ультраструктурні особливості сухожилкових струн, які в подальшому можуть стати підгрунтям для аналізу змін, виявлених при патології, зокрема патології сполучної тканини клапанного апарату серця.

Дод.точки доступу:
Малик, Ю.Ю.
Знайти схожі

Малик, Ю. Ю.
Мікроскопічна та ультрамікроскопічна будова типових сухожилкових струн двостулкового клапана лівого шлуночка серця людини [Текст] / Ю. Ю. Малик, Т. О. Семенюк, Н. П. Пентелейчук // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 68-74. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
СУХОЖИЛЬНЫЕ ХОРДЫ (анатомия и гистология)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ДИСФУНКЦИЯ
Анотація: Мета роботи – встановити особливості мікро- та субмікроскопічної будови типових сухожилкових струн мітрального клапана серця людини. Матеріал і методи. Дане дослідження проведено на препаратах 35 сердець людини, зокрема сухожилкових струнах двостулкових клапанів лівих шлуночків дітей та осіб зрілого віку із використанням методів світлової та електронної мікроскопії. Результати. За допомогою мікроскопічного методу та методу електронної мікроскопії проведено дослідження типових сухожилкових струн стулок мітрального клапана. Вивчили ділянки відходження сухожилкових струн від соскоподібних м’язів, середню третину сухожилкових струн та місце прикріплення сухожилкових струн до стулок мітрального клапана. Сухожилкові струни з усіх боків вкриті ендотелієм. Під ендотелієм, по всьому периметру сухожилкових струн, локалізується периферійний колагеново-еластичний шар пухкої волокнистої сполучної тканини, який у різних ділянках струн на субмікроскопічному рівні відрізняється за будовою. Стрижень сухожилкових струн утворений пучками щільно упакованих колагенових волокон, що прямолінійно орієнтовані вздовж струни. У місцях відходження сухожилкових струн від соскоподібних м’язів локалізуються пучки поперечно-посмугованих серцевих типових м’язових клітин. При порівнянні типових сухожилкових струн людей різного віку виявлено, що в складі сухожилкових струн дітей у волокнистій сполучній тканині переважає клітинний компонент. Висновки. Проведене морфологічне дослідження дало можливість отримати нову інформацію та уточнити дані, що вже відомі морфологам, щодо мікро- та субмікроскопічної будови типових сухожилкових струн мітрального клапана серця людини. Нами встановлено, що відмінності гістологічної будови найбільше характерні для ділянок відходження типових сухожилкових струн від соскоподібних м’язів і ділянок прикріплення типових сухожилкових струн до стулок мітрального клапана. З віком діаметр стрижня сухожилкових струн збільшується, а товщина пухкого периферійного колагеново-еластичного шару зменшується. Отримані дані можуть слугувати теоретичним підґрунтям для подальших порівняльно-морфологічних і клінічних досліджень мітрального клапана серця людини, що, у свою чергу, сприятиме підвищенню рівня діагностики, удосконаленню методів профілактики та лікування малих аномалій серця, природжених і набутих вад клапанного апарату серця.

Дод.точки доступу:
Семенюк, Т.О.; Пентелейчук, Н.П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Мікро- та субмікроскопічна будова лівого передсердно-шлуночкового клапанного апарату людини зрілого віку в нормі [Текст] / Т. О. Семенюк [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 27, № 1. - С. 23-27. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
МИТРАЛЬНЫЙ КЛАПАН (анатомия и гистология)
МИКРОСКОПИЯ (использование)
Анотація: У роботі представлена морфологічна характеристика мітрального клапана (МК) серця людини зрілого віку в нормі. Мета дослідження. З’ясувати особливості будови структурних складових мітрального клапанного апарату (КА) серця людини зрілого віку в нормі. Матеріал і методи. Дослідження виконано на 32 препаратах МК сердець людини зрілого віку. Використано комплекс методів морфологічного дослідження: методи світлової та електронної мікроскопії, гістохімічний метод. Результати. Із використанням комплексу методів морфологічних досліджень здійснено дослідження структурних складових мітрального КА людини зрілого віку в нормі та встановлена їх гістоархітектоніка на мікро- та субмікроскопічному рівнях. Висновки. Стулки мітрального клапана являють собою сполучно-тканинні пластинки, що вкриті одношаровим плоским епітелієм – ендотелієм. Товща стулок утворена волокнистою сполучною тканиною різної щільності, внаслідок чого виявлені три шари: губчастий, волокнистий та шлуночковий. Типові сухожилкові струни у вигляді сполучнотканинних ниток простягаються від соскоподібних м’язів до стулок мітрального клапана та прикріплюються до їх шлуночкової поверхні. Остов сухожилкових струн утворений щільною оформленою волокнистою сполучною тканиною. У ділянках з боку соскоподібних м’язів у деяких сухожилкових струн наявна поперечно-посмугована серцева м’язова тканина. Соскоподібні м’язи утворені робочими волокнами кардіоміоцитів, що формують своєрідну сітку за рахунок розгалужень та анастомозів. Робочі волокна кардіоміоцитів супроводжуються прошарками пухкої волокнистої сполучної тканини, у складі якої велика кількість кровоносних судин.

Дод.точки доступу:
Семенюк, Т.О.; Малик, Ю.Ю.; Пентелейчук, Н.П.; Ходоровська, А.А.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Малик, Ю. Ю.
Досвід та проблеми викладання гістології, цитології та ембріології [Текст] / Ю. Ю. Малик, Т. О. Семенюк, Н. П. Пентелейчук // Буковинський медичний вісник : український науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 23, № 1. - С. 145-150. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ГИСТОЛОГИЯ (обучение)
ЦИТОЛОГИЯ (обучение)
ЭМБРИОЛОГИЯ (обучение)
Анотація: Мета роботи — проаналізувати досвід викладання гістології, цитології та ембріології, визначити шляхи підвищення ефективності самостійної підготовки студентів до складання ліцензійних інтегрованих іспитів «Крок 1». Результати. Після закінчення вивчення всіх фундаментальних дисциплін, а саме після завершення третього курсу, студенти складають ліцензійний інтегрований іспит «Крок 1». У статті проаналізовані шляхи вдосконалення підготовки студентів до ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок 1» та особливості викладання гістології, цитології та ембріології з використанням сучасних технічних засобів та інтерактивних методів на всіх етапах навчального процесу, а також роль міжпредметної інтеграції в успішному засвоєнні навчальної дисципліни «гістологія, цитологія та ембріологія» як однієї з базових дисциплін. Висновок. Комплексний, багатоплановий і ступеневий підхід до викладання гістології, цитології та ембріології з широким використанням інноваційних методів навчання та комп’ютерних інформаційних технологій, застосування принципів міжпредметної інтеграції, а також покроковий підхід до вивчення типових ситуаційних завдань сприятиме підвищенню рівня підготовки студентів, росту їх мотивації та, як результат, успішному складанню ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок 1».

Дод.точки доступу:
Семенюк, Т.О.; Пентелейчук, Н.П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Становлення топографії кровоносних судин верхніх сечових шляхів у плодовому періоді онтогенезу людини [Текст] / О. В. Цигикало [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 174-180. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ТОПОГРАФИЯ МЕДИЦИНСКАЯ
УРЕТРА (кровоснабжение, эмбриология)
Анотація: Мета роботи — з’ясувати особливості кровопостачання верхніх сечових шляхів у плодовому періоді онтогенезу людини. Матеріал і методи. Дослідження виконано на 58 препаратах плодів людини 4–10 місяців 81,0–375,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) з використання комплексу методів морфологічного дослідження, який включав антропометрію, морфометрію, ін’єкцію судин з подальшою рентгенографією та препаруванням, мікроскопію, графічне реконструювання та статистичний аналіз. Результати. На початку плодового періоду внутрішньоутробного розвитку (ВУР) встановлюється дефінітивна топографія кровоносних судин верхніх сечових шляхів. Черевна частина сечовода кровопостачається сечовідними гілками яєчкової (яєчникової) артерії, сечовідними гілками від ниркових та капсульних артерій. У проксимальному відділі сечовода визначається їх анастомозування. Варіантами кровопостачання черевної частини сечовода є сечовідні гілки черевної частини аорти та внутрішніх клубових артерій. Наприкінці плодового періоду онтогенезу людини форма сечовідних артерій стає звивистою, що збігається з прискореними темпами зростання їх довжини та уповільненням збільшення довжини сечовода. У плодовому періоді ВУР чітко визначається присечовідна клітковина в оточенні пластинок заочеревинної фасції, причому вона більш виражена позаду черевної частини сечовода. Венозний відтік від черевної частини сечовода відбувається проксимально у ниркові, дистально — у сечовідні, капсульні, яєчкові (яєчникові) вени. На бічній поверхні мисково-сечовідного сегмента чітко визначається дугоподібна вена, яка ймовірно відіграє роль венозного циркулярного кола між різними шляхами відтоку крові від черевної частини сечовода. Висновки. 1. Кровопостачання черевної частини сечовода у плодів людини забезпечується сечовідними гілками яєчкових (яєчникових) артерій та капсульних артерій нирки. 2. Для примискового сегмента сечовода характерна наявність трьох внутрішньостінкових венозних сплетень, розміщених у підслизовому прошарку, м’язовій та зовнішній оболонках, які анастомозують між собою завдяки проникним венам. 3. Венозним колектором черевної частини сечовода є дугоподібна вена, яка знаходиться на його бічній стінці. Венозний відтік здійснюється у двох напрямках: краніально — в капсульні та ниркові вени, каудально — у капсульні, сечовідні та яєчкові (яєчникові) вени. 4. Критичними періодами розвитку черевної частини сечовода є 4–5-й місяці внутрішньоутробного періоду розвитку — час можливого виникнення варіантів їх синтопії з судинами та природжених вад.

Дод.точки доступу:
Цигикало, О.В.; Андрущак, Л.А.; Пентелейчук, Н.П.; Семенюк, Т.О.; Малик, Ю.Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Малик, Ю. Ю.
Характеристика аномально розташованих струн лівого шлуночка серця людини при вивченні методом спектральної поляриметрії [Текст] / Ю.Ю. Малик, Н.П. Пентелейчук // Хист. - 2014. - Вып.16(продовження 1). - С. 181
MeSH-головна:
(аномалии)

Дод.точки доступу:
Пентелейчук, Н.П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Малик, Ю. Ю.
Будова аномально розташованих струн лівого шлуночка серця людини при дослідженні методом світлової мікроскопії [Текст] / Ю.Ю. Малик // Хист. - 2014. - Вып.16(продовження 1). - С. 181
MeSH-головна:
(аномалии)

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

1-10 11-21 21-21

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)