Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

К Н И Г И (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Каліновська, І. В.$<.>)

Загальна кiлькiсть документiв : 45
Показанi документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-45

Головачук, О. К.
Клінічна оцінка плацентарної дисфункції у вагітних із генітальними інфекціями [Текст] / О. К. Головачук, І. В. Каліновська // Перинатологія та педіатрія = Перинатология и педиатрия = Perinatology and pediatrics : науково-практичний журнал. - 2014. - № 4. - С. 31-33. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1992-5891
MeSH-головна:
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ ЖЕНСКОЙ БОЛЕЗНИ И ОСЛОЖНЕНИЯ БЕРЕМЕННОСТИ
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (этиология)
Анотація: Мета - вивчити вплив фетоплацентарної недостатності на перебіг вагітності, ускладненої генітальними інфекціями. Пацієнти та методи. Вивчено перебіг вагітності та проведено оцінку стану фетоплацентарного комплексу в 40 вагітних із генітальними інфекціями в II половині вагітності. У всіх вагітних вивчено анамнез життя і гінекологічгний анамнез, перебіг даної вагітності, проведено загальноклінічні обстеження. Функціональний стан системи "мати-плацента-плід" оцінено за допомогою кардіотокограіфї плода, ультразвукового досліждення. Стан плода оцінено за показниками біофізичного профілю плода, стан новонародженого - за шкалою Алгар, клінічним неврологічним дослідженням. Результати. Встановлено, що у вагітних з урогенітальними інфекціями фетоплацентарна недостатність спостерігалася у 86% вагітних, починаючи з 18 тижнів, що пов'язано з порушенням інвазії трофобласту. У ранньому неонатальному періоді в дітей, народжених від матерів із гестозом і фетоплацентарною недостатністю, відмічалися ознаки гіпоксії та порушення функції центральної нервової системи. Висновки. Таким чином, у подальшому слід провести дослідження фетоплацентарної недостатності у вагітних, що дасть змогу розробити профілактичні заходи з попередження шкідливих впливів урогенітальних інфекцій на плід.

Дод.точки доступу:
Каліновська, І.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Герман, Л. В.
Диференційний підхід до лікування плацентарної дисфункції у вагітних із невиношуванням [Текст] / Л. В. Герман, І. В. Каліновська // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2014. - Т. XIIІ, № 4. - С. 32-36. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (терапия)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ
Анотація: В статті наведені результати запропонованого дифереційованого лікування плацентарної дисфункції у вагітних з невиношуванням. В основу диференційованого підходу до комплексної терапії були покладені клінічні прояви, ультразвукові та доплерометричні результати, наявність ретрохоріальної гематоми, рівень базальної температури.

Дод.точки доступу:
Каліновська, І.В.
Знайти схожі

Каліновська, І. В.
Особливості розвитку ембріона у вагітних з невиношуванням [Текст] / І. В. Каліновська, К. М. Лісова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2017. - Т. VII, № 4. - С. 91-94. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ
БЕРЕМЕННОСТЬ
Анотація: Вступ. Продовжує залишатися актуальним питання щодо впровадження у клінічну практику маркерів прогнозування передчасних пологів для розуміння їх причин та більш раннього лікування тих порушень, що провокують передчасні пологи та їх наслідки. Для клінічної практики велике значення має визначення біохімічних маркерів, за допомогою яких можна диференціювати пацієнток з високим ризиком передчасних пологів. З цією метою було розроблено скринінговий тест для визначення фетального фібронектину. Мета. Оцінити ефективность тесту на фетальний фібронектин в прогнозуванні передчасних пологів у жінок із хибними переймами. Матеріал і методи. Проведено у 40 вагітних з хибними переймами у терміні до 37 тижнів, які перебували на стаціонарному лікуванні комплексне оцінювання факторів ризику розвитку передчасних пологів та обстеження на фетальний фібронектин. Яким було визначено рівень фетального фібронектину в сироватці крові та у цервікальному слизі та 20 вагітних без хибних перейм. Результати дослідження. У структурі ризику виникнення передчасних пологів за акушерським анамнезом є перинатальні втрати в раніх термінах в залежності від терміну гестації у всіх групах, відповідно, 25, 7,5 та 2,5%. Оцінюючи дані об’єктивного дослідження шийки матки в дзеркала виявлено структурні зміни шийки матки в термінах гестації 22-27 тижнів та 28-33 тижні, відповідно, 47,5 та 17,5 %. При цьому, аналізуючи ефективність діагностики передчасних пологів при використанні трансвагінальної цервікометрії - абсолютне вкорочення шийки матки (менше 25 мм) найвищий показник характерний для жінок в групі — 28?33 тижнів (10 %). У відповідності до об’єктивних змін з боку шийки матки та трансвагінальної цервікометрії паралельно є зміни з боку показників фетального фібронектину, відповідно, в терміні 22?27 тижнів та в терміні 28?33 тижні рівень його значно більший порогового, як в сироватці та і в цервікальному слизі і становить, відповідно, 331,5±40,4 та 1510±17,9; 349,3±45,2 та 128,6±22,7. Висновки. Отже, проведений нами аналіз встановиввірогідне підвищення фетального фібронектину у сироватці крові та в цервікальному слизі при наявності структурних змін шийки матки. У випадку розвитку передчасних пологів фетальний фібронектин вірогідно підвищений у 87,5 %. Визначення фетального фібронектину у сироватці крові та в цервікальному слизі є маркером передчасних пологів у терміні 22-27 тижнів та в терміні 28-33 тижні вагітності.

Дод.точки доступу:
Лісова, К.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Каліновська, І. В.
Генетичні аспекти невиношування вагітності [Текст] / І. В. Каліновська // Буковинський медичний вісник : український науково-практичний журнал. - 2016. - Т. 20, № 2. - С. 35-38. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) (генетика)
Анотація: У статті наведено результати дослідження вагітних із невиношуванням в анамнезі. У процесі дослідження виявлено генетичну детермінованість невиношування, а також взаємозв'язок даного ускладнення вагітності з ультразвуковими, гормональними, клінічними змінами у вагітних. Поліморфізм А1166С гена AGTR1 розглядався як прогностичний маркер переривання вагітності в ранні терміни гестації та прееклампсії у другій половині вагітності. Достовірним маркером загрози переривання у вагітних був материнський генотип 1166AC за геном AGTR1. Ризик виникнення клінічних проявів загрози переривання під час вагітності зростав у п'ять разів. При одночасному впливі вищеперерахованих прогностичних факторів ризик виникнення загрози зростав у 6.25 раза.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Каліновська, І. В.
Зміни імунологічного статусу вагітних при плацентарній дисфункції / І. В. Каліновська // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2015. - Том 14, N 4. - С. 54-55

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Біволаріу, А. О.
Морфологічні зміни плацент у вагітних із терміном гестації більше 40 тижнів [Текст] / А. О. Біволаріу, І. В. Каліновська // Буковинський медичний вісник : український науково-практичний журнал. - 2016. - Т. 20, № 4. - С. 22-24. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТА (кровоснабжение)
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ТРЕТИЙ (кровь)
Анотація: У статті наведені дані морфологічного дослідження плацент у вагітних із терміном гестації більше 40 тижнів. Обстежено 30 плацент від даної групи вагітних , в яких виявлено послідовні зміни мікроциркуляції та порушення. Внаслідок порушень мікроциркуляції в плаценті виникають спочатку морфологічні і функційні компенсаторні зміни, що проявляються додатковим ростом термінальних ворсин та дрібних капілярів. Подальші зміни характеризуються розвитком субкомпенсованих та декомпенсованих змін , для яких характерно розширення капілярів термінальних ворсин та збільшення периваскулярного набряку. Прогресування порушень призводить до формування безсудинних зон, наявності інфарктів.

Дод.точки доступу:
Каліновська, І.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Токар, П. Ю.
Фактори ризику виникнення передчасних пологів [Текст] / П. Ю. Токар, І. В. Каліновська // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Clinical anatomy and operative surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2023. - Т. 22, № 2. - С. 86-90. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847
MeSH-головна:
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) (этиология)
Анотація: В статті наведені дані ретроспективного аналізу частоти і структури акушерських та перинатальних ускладнень за даними 100 історій передчасних пологів в КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» м. Чернівці за 2021 рік. Це ускладнення значно частіше виникає у старших за віком вагітних, що підтверджується даними інших авторів. Значна кількість вагітних з передчасними пологами в дитинстві перенесли інфекційні захворювання. Наведені дані свідчать про певний вплив гінекологічних захворювань у розвитку передчасних пологів. У вагітних з передчасними пологами часто маю місце різноманітні ускладнення перебігу теперішньої вагітності, спостерігається висока частота ускладнень вагітності і пологів. Це зумовлює високу частоту хірургічних втручань в пологах. Проведений ретроспективний аналіз свідчить, про надто несприятливий вплив проявів невиношування в ранні гестаційні періоди на перебіг вагітності та внутрішньоутробний стан плода та новонародженого.

Дод.точки доступу:
Каліновська, І.В.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Каліновська, І. В.
Рівень гормонів трофобласта при невиношуванні ранніх термінів гестації [Текст] / І. В. Каліновська, К. М. Лісова, О. М. Козар // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Clinical anatomy and operative surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2023. - Т. 22, № 2. - С. 13-19. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847
MeSH-головна:
ТРОФОБЛАСТЫ
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ (кровь)
Анотація: Гормони трофобласта хоріальних ворсин (ХВ) плаценти відіграють значну роль у процесах формування структур та функцій плоду. Розлади мікроциркуляції зумовлюють також порушення метаболізму і оксигенації, що викликає дистрес плода. Також розлади мікроциркуляції впливають і на гормон продукуючу функцію плацентарного комплексу. Розлади фетоплацентарного кровотоку на початку другого триместру призводять до падіння синтезу гормонів вдвічі порівняно з нормою і появи клінічних проявів дисфункції плаценти. Відзначається виражене падіння гормон-продукуючої функції плаценти у вагітних з невиношуванням і розладами в системі мати-плацента-плід в 30-32 тижнів, що підтверджує зрив компенсації плацентарної системи. Метою дослідження було кількісне встановлення концентрації хоріонічного гонадотропіну та плацентарного лактогену у трофобласті хоріальних ворсин плаценти в ранні терміни гестації у вагітних з невиношуванні в розумінні патогенезу плацентарної недостатності першого триместру вагітності. Матеріал і методи. Проведені імуногістохімічні кількісні дослідження гормонів трофобласта ХВ у ранні терміни гестації (5-12 тижнів). Досліджували матеріал довільних викиднів 5-12 тижнів гестації, (28 спостережень – основна група). Контролем слугував аналогічний за терміном вагітності матеріал абортів від практично здорових жінок за соціальними показаннями (16 випадків). Наукові дослідження пройшли комісію з біоетики, порушень не виявлено (протокол № 4 від 16.12.2021 р.). Для статистичної обробки отриманих даних використовували стандартні методи математичного аналізу з використанням критеріїв Стьюдента, Фішера, стандартних і спеціалізованих комп’ютерних програм. Для вивчення характеру й ступеня взаємозв’язку між різними параметрами використовувалися показники парної кореляції. Результати та їх обговорення. Встановлено, що значні коливання показника «оптична щільність» щодо вмісту хоріонічного гонадотропіна ХГТ у трофобласті ХВ в основній групі насправді зумовлені двома різновидами патології, одна з яких супроводжується зменшенням концентрації ХГТ (13 спостережень – основна група А), а інша – навпаки, її зростанням (15 спостережень – основна група Б). Встановлено, що в принципі може розвиватися два типи плацентарної (вільозної) недостатності, спільними рисами яких є зниження васкуляризації хоріальних ворсин. Перший тип характеризується зниженням концентрації ХГТ та плацентарного лактогену у трофобласті, морфологічними проявами гальмування розвитку ХВ з підсиленим утворенням цитотрофобласта ХВ. Другий тип проявляється зростанням концентрації вказаних гормонів у трофобласті та зниженням процесів утворення цитотрофобласта ХВ. Висновок. Обидва варіанти описаної патології щодо хоріонічного гонадотропіна та плацентарного лактогена (менша та більша їх концентрація у трофобласті хоріальних ворсин) поєднано з певною морфологічною картиною, на нашу думку, є молекулярно-структурною основою відповідно двох типів плацентарної (вільозної) недостатності у ранні терміни гестації.

Дод.точки доступу:
Лісова, К.М.; Козар, О.М.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Каліновська, І. В.
Ультразвукові особливості розвитку фетоплацентарного комплексу при невиношуванні вагітності [Текст] / І. В. Каліновська, К. М. Лісова, О. М. Козар // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2022. - Т. XII, № 3. - С. 29-35. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (диагностика)
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ
Анотація: Стаття присвячена дослідженню ультразвукових змін у фетоплацентарному комплексі в ранні терміни гестації у вагітних з невиношуванням. Плацентарна недостатність (ПН) - синдром, обумовлений морфофункційними змінами і уявляє собою результат складної реакції плоду і плаценти на різні патологічні стани материнського організму. У його основі полягають порушення компенсаторно-пристосувальних механізмів фетоплацентарного комплексу (ФПК) на молекулярному, клітинному і тканинному рівнях. Дуже важливим методом діагностики стану фетоплацентарного комплексу є ультразвукова фетометрія і плацентометрія, яка може застосовуватись з ранніх термінів. Багато дослідників виділяють ряд прогностично несприятливих ультразвукових маркерів: низьке прикріплення хоріону, особливо з появою ділянок відшарування, невідповідність розміру плідного яйця гестаційному терміну, відсутність чіткої візуалізації ембріону, особливо його серцебиття. У вагітних із невиношуванням надзвичайно важливим є виявлення ранніх проявів дисфункції плаценти, починаючи з І триместру, і проведення адекватної корекції даного стану. Для даної ситуації важливим є створення відповідних умов для розвитку і росту плаценти та її адекватного функціонування. Значні аномалії розвитку плода виникають уже в першому триместрі і чинять значний вплив на подальший процес онтогенезу. Мета і завдання дослідження. Оцінити нормативні параметри формування ембріону і екстраембріональних структур, оцінити особливості становлення і розвитку фетоплацентарної системи протягом вагітності у жінок із невиношуванням в анамнезі. Матеріали і методи дослідження. Нами було проведене комплексне ультразвукове обстеження 25 соматично здорових жінок із фізіологічним перебігом гестаційного процесу (група контролю) в терміни з 5 до 40 тижнів вагітності та 25 вагітних із невиношуванням в анамнезі (основна група). Для проведення досліджень використовувався апарат SONOACE 8800 "GAІ МТ" з використанням конвексного датчика потужністю від 3,5 до 7,5 Мгц. Для статистичної обробки отриманих даних використовували стандартні методи математичного аналізу з використанням критеріїв Ст’юдента, Фішера, стандартних і спеціалізованих комп’ютерних програм. Для вивчення характеру й ступеня взаємозв’язку між різними параметрами використовувалися показники парної кореляції. Наукові дослідження отримали позитивну оцінку комісії з біоетики Буковинського державного медичного університету (протокол №4 від 16.12.2021 р.). Результати дослідження та їх обговорення. При трансвагінальному дослідженні для неускладненої вагітності характерна обов'язкова візуалізація ембріону в порожнині плодового яйця діаметром 14 мм і більше, що відповідає 6 тижням вагітності. З моменту визначення ембріоннашому дослідженні проводився вимір куприко-тім’яного розміру (КТР) і зіса в тавлення його значень з терміном гестації. При цьому виявлено, що у 22 (88,0%) спостереженнях розмір ембріону відповідав розрахованому термінові вагітності і середньому внутрішньому діаметру плодового яйця. При виражених клінічних проявах загрозливого викидня найбільш чуттєвою ехографічною ознакою було зменшення об’єму плідного яйця, що є маркером подальшого несприятливого перебігу і результату вагітності. Однак при ізольованому підвищенні тонусу міометрія при відсутності клінічних проявів загрозливого переривання вагітності спостерігалося переважно ізольоване зниження об’єму амніотичної порожнини, яке легко коригується призначенням традиційної спазмолітичної терапії. Розроблені ультразвукові критерії несприятливого перебігу вагітності, серед яких: відставання КТР ембріона на 2 тижні і більше при ультразвуковому дослідженні в терміни до 9 тижнів гестації; брадикардія до 90 уд./хв. і менше у терміни до 8-12 тижнів гестації; корпоральне або прикореневе (поблизу стебла тіла ембріона) розташування відшарування хоріону з утворенням ретрохоріальної гематоми об’ємом більше 25 мл; тахікардія більше 200 уд./хв. на тлі клінічних проявів самовільного викидня, що почався; виражене прогресуюче зниження об’єму плідного яйця й амніотичної порожнини; виражене багатоводдя з наявністю грубої ехопозитивної суспензії в амніотичній порожнині. Ймовірність самовільного викидня і формування плацентарної недостатності вище при одночасному виявленні 2 і більше ехографічних маркерів. Висновки. Зроблено висновок про необхідність проведення ультразвукового дослідження з оцінкою ехографічних параметрів становлення і розвитку ембріона та екстраембріональних структур в першому триместрі у вагітних з невиношуванням в анамнезі і ризиком розвитку плацентарної недостатності в анамнезі з метою виявлення маркерів ускладненого перебігу гестації і наступного вибору раціональної тактики ведення вагітності.

Дод.точки доступу:
Лісова, К.М.; Козар, О.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Лісова, К. М.
Зміни гормонального статусу у вагітних з невиношуванням у ранні терміни гестації [Текст] / К. М. Лісова, І. В. Каліновська, П. Ю. Токар // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2020. - Т. X, № 4. - С. 35-40. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ГОРМОНЫ (метаболизм)
БЕРЕМЕННОСТЬ
ПРЕЖДЕВРЕМЕННАЯ ОТСЛОЙКА ПЛАЦЕНТЫ
Анотація: У статті наведені результати дослідження рівня гормонів плацентарного комплексу в ранні терміни гестації (4-15 тижнів). Мета дослідження. Провести аналіз показників рівня гормонів фетоплацентарного комплексу у вагітних з невиношуванням, а також динаміку змін цих показників. Оцінити особливості гормонального статусу жінок протягом неускладненої вагітності та з невиношуванням в анамнезі та вплив цих особливостей на функціональний стан фетоплацентарного комплексу і подальший перебіг вагітності. Матеріал і методи дослідження. Нами обстежено 30 соматично здорових жінок із фізіологічним перебігом вагітності (контрольна група) та 30 вагітних з невиношуванням в анамнезі (основна група). Результати досліджень. Було виявлено, що вміст естрадіолу, хоріонічного гонадотропіну та плацентарного лактогену у плазмі крові вагітних основної групи протягом всього гестаційного періоду був вірогідно нижчим порівняно з контролем. Рівень естрадіолу у вагітних з невиношуванням був в 4,2 рази нижчим, ніж у здорових вагітних. Показники рівня плацентарного лактогену у вагітних основної групи були в 6,1 рази нижчими, а хоріонічного гонадотропіну – в 3,7 рази нижчими в порівнянні з групою контролю. Також відзначене значне відставання у прирості рівня гормонів по мірі прогресування вагітності. Це, в свою чергу, свідчить про розвиток у жінок з невиношуванням в анамнезі плацентарної дисфункції уже на ранніх термінах гестації. Висновки. Внаслідок описаних змін виникає порушення першої хвилі інвазії цитотрофобласта і, як наслідок, незавершеність гестаційної перебудови сегментів спіральних артерій. Стінки судин не заміщуються повністю фібриноїдом і сформовані плацентарні судини не забезпечують постійний приплив артеріальної крові в міжворсинковий простір. Як наслідок цього, матково-плацентарна ділянка і сформована плацента не готові забезпечити потреби плоду, який розвивається. В подальшому це може призвести до перинатальних втрат.

Дод.точки доступу:
Каліновська, І.В.; Токар, П.Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Роль проблемних питань до змісту лекції та методу прес в поліпшенні викладання та засвоєння фундаментальних теоретичних та клінічних дисциплін [Текст] / Ю. Є. Роговий [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Clinical anatomy and operative surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2023. - Т. 22, № 2. - С. 91-95. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847
MeSH-головна:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ (организация и управление)
ОБУЧЕНИЕ (методы)
Анотація: У статті зосереджено увагу на ролі проблемних питань до змісту лекції та методу ПРЕС в покращанні викладання фундаментальних теоретичних і клінічних дисциплін. Специфікою теми є аналітичний підхід до застосування методу дослідження – описового співставлення – для аналізу, синтезу і узагальнення ролі проблемних питань до змісту лекції та методу ПРЕС у можливості суттєвого покращання засвоєння провідних теоретичних і клінічних дисциплін. Наукова новизна. Вперше забезпечено впровадження в практику оригінального, новаторського, альтернативного підходу, який показує, що проблемні питання до змісту лекції та метод ПРЕС сприяють ефективному формуванню високопрофесійних компетенцій. Висновок. Впровадження в навчальний процес проблемних питань до змісту лекції та методу ПРЕС дає можливість досягти провідних інтересів фундаментальних теоретичних і клінічних дисциплін глибокого пізнання загальних законів розвитку хвороби, передхвороби, забезпечити їх провідну роль в формуванні в студентів основ клінічного мислення та підвищення якості навчального процесу.

Дод.точки доступу:
Роговий, Ю.Є.; Білоокий, В.В.; Каліновська, І.В.; Слободян, О.М.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Лісова, К. М.
Генетичні аспекти невиношування вагітності [Текст] / К. М. Лісова, І. В. Каліновська, О. М. Юзько // Лікарська справа = Врачебное дело : науково-практичний журнал. - 2019. - № 5/6. - С. 71-76. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0049-6804
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ (генетика)
Анотація: Невиношування вагітності є наслідком впливу багатьох факторів. Ми проаналізували у вагітних з невиношуванням в анамнезі вплив гена невиношування на ембріометричні, ультразвукові, гормональні, імунологічні показники і оцінили його прогностичне значення. Основну групу (ОГ) становила 31 вагітна, у якоїбули клінічні ознаки невиношування даної або попередньої вагітності; контрольну групу (КГ) – 32 здорових вагітних, клініко-параклінічні показники яких були контролем для порівняння результатів обстеження вагітних ОГ. Проведено загальноклінічне та спеціальне акушерське обстеження (з’ясування скарг, збір анамнезу, загальносоматичний лікарський огляд, акушерське обстеження), біохімічне (визначення гормонів фетоплацентарного комплексу у сироватці крові вагітних), ультразвукове, імунологічне, гістологічне дослідження плаценти, а також молекулярно-генетичне дослідження А1166С поліморфізму гена AGTR1. Виявлено генетичну детермінованість невиношування. Поліморфізм A1166C гена AGTR1 розглядали як прогностичний маркер переривання вагітності в ранні терміни гестації та прееклампсії у другій половині вагітності. Достовірним маркером загрози переривання у вагітних був материнський генотип 1166AC за геном AGTR1. Ризик виникнення клінічних проявів загрози переривання під час вагітності підвищувався у 5 разів, а при одночасному впливі всіх прогностичних факторів ризик – у 6,25 раза. Виявлення генетичних маркерів невиношування вагітності дозволить проводити ранню корекцію даної патології і запобігати перинатальним втратам.

Дод.точки доступу:
Каліновська, І.В.; Юзько, О.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Біволаріу, А. О.
Особливості патогенезу розвитку плацентарної недостатності та порушень стану плода при переношеній вагітності (огляд літератури) [Текст] / А. О. Біволаріу, І. В. Каліновська // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2015. - Т. V, № 3. - С. 106-109. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (этиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ
ПЛОД (патология)
Анотація: У статті представлені дані щодо механізмів патогенезу розвитку плацентарної недостатності та порушення стану плода при переношеної вагітності. Дана характеристика порушень, які виникають у плода та новонароджених в ранньому неонатальному періоді.

Дод.точки доступу:
Каліновська, І.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Козар, О. М.
Переношена вагітність в сучасному акушерстві [Текст] / О. М. Козар, І. В. Каліновська // Клінічна анатомія та оперативна хірургія : науково-практичний медичний журнал. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 120-128. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ (диагностика)
Анотація: Переношена вагітність є однією з ключових проблем сучасного акушерства, що вимагає уваги та вивчення. У статті розглянуто сучасний стан досліджень та підходів до діагностики та лікування цього явища, наведено аналіз літературних даних про фактори ризику виникнення переношеної вагітності, особливості перебігу вагітності та пологів, ускладнення під час перебігу пологів, оцінка стану новонароджених. Зокрема, багато авторів звертають увагу на зростання випадків переношеної вагітності в сучасному суспільстві та його можливі причини. Особливу увагу приділяється факторам ризику, які можуть сприяти цьому стану, таким як вік матері, наявність хронічних захворювань, генетичні аспекти та інші чинники, які можуть визначити виникнення цього стану. Також проведено аналіз методів діагностики переношеної вагітності, включаючи сучасні технології, які дозволяють вчасно виявляти цей стан та визначати його причини. У літературі автори відмічають роль ультразвукового дослідження та його ефективність у виявленні та вивченні переношеної вагітності. Висвітлюються сучасні підходи до менеджменту переношеної вагітності, такі як медикаментозна терапія, хірургічні втручання та підтримуючі методи. Більшість авторів наголошують на важливості індивідуалізованого підходу до кожного випадку переношеної вагітності та визначення оптимального лікування, що враховує як медичні, так й психосоціальні аспекти. Показано, що переношена вагітність суттєво впливає на внутрішньоутробний стан плода та розвиток захворювань в ранньому неонатальному періоді, тому автори обговорюють можливі шляхи запобігання таким наслідкам, а також важливість післяпологового догляду та моніторингу. У статті висвітлюється перспектива подальших досліджень даної патології та важливість розвитку нових технологій та підходів для покращення діагностики і лікування переношеної вагітності в майбутньому. Висвітлюється роль біомаркерів та генетичних тестів для ранньої діагностики та прогнозуванні переношеної вагітності. Загалом, стаття вносить важливий внесок у розуміння та управління переношеною вагітністю в сучасному акушерстві.

Дод.точки доступу:
Каліновська, І.В.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Герман, Л. В.
Особливості плацентарного кровотоку у вагітних із невиношуванням [Текст] / Л. В. Герман, І. В. Каліновська // Буковинський медичний вісник : український науково-практичний журнал. - 2015. - Т. 19, № 1. - С. 40-44. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ
БЕРЕМЕННОСТЬ
Анотація: У статті наведено результати дослідження кровотоку в судинах фетоплацентарного комплексу у вагітних із невиношуванням. Проведено дослідження в артерії пуповини, маткових артеріях, аорті плода та міжворсинчастому просторі. Наведені дані свідчать про те, що в 70% вагітних з проявами плацентарної дисфункції на тлі невиношування виявлено гемодинамічні порушення: у 12 (40%) пацієнток відмічено порушення матково-плацентарного кровообігу при збереженому плодово-плацентарному; у 7 (23,3%) вагітних мало місце зберенні матково-плацентарного; у 2 (6,6%) вагітних виявлено одночасне порушення матково-плацентарного і плодово-плацентарного кровотоку.

Дод.точки доступу:
Каліновська, І.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.

Головачук, О. К.
Імунологічні зміни у навколоплідних водах у вагітних із генітальними інфекціями [Текст] / О. К. Головачук, І. В. Каліновська // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2014. - Том 13, N 4. - С. 71-74
MeSH-головна:
(диагноз, микробиология)
(микробиология, осложнения)
(микробиология)

Дод.точки доступу:
Каліновська, І.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.

Герман, Л. В.
Диференційний підхід до лікування плацентарної дисфункції у вагітних із невиношуванням [Текст] / Л. В. Герман, І. В. Каліновська // Клініч. та експерим. патологія. - 2014. - Том 13, N 4. - С. 32-36
MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (диагноз, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ (профилактика и контроль)
ФАКТОРЫ РИСКА
БЕРЕМЕННОСТЬ
ЖЕНЩИНЫ

Дод.точки доступу:
Каліновська, І.В.
Знайти схожі

18.

Кондря, Д. О.
Ехографічні параметри розвитку ембріона при неускладненій вагітності та плацентарній недостатності на тлі невиношування [Текст] / Д.О. Кондря, І.В. Каліновська // Буков. мед. вісник. - 2014. - Том18, N2. - С. 221-223
MeSH-головна:
(патофизиология)

Дод.точки доступу:
Каліновська, І.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.

Псарюк, Ю. Ю.
Особливості перебігу вагітності на тлі генітальних інфекцій [Текст] / Ю. Ю. Псарюк, І. В. Каліновська // Клінічна анатомія та оперативна хірургія : науково-практичний медичний журнал. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 160-166. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847

Дод.точки доступу:
Каліновська, І.В.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

20.

Пастернак, Б. О.
Проблемні питання розвитку післяпологових септичних ускладнень у вагітних групи ризику [Текст] / Б. О. Пастернак, І. В. Каліновська // Клінічна анатомія та оперативна хірургія : науково-практичний медичний журнал. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 129-133. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847
MeSH-головна:
ПОСЛЕРОДОВАЯ ИНФЕКЦИЯ (диагностика)
СЕПСИС
Анотація: У статті наведено аналіз літературних даних щодо виникнення післяпологових септичних ускладнень. Післяпологовий період є найбільш небезпечним з точки зору розвитку інфекційних ускладнень, що зумовлено такими особливостями як зміна анатомічного і функціонального стану статевих органів та інших систем організму в період вагітності та пологів; зміна характеру та вірулентності мікроорганізмів на тлі зниженого імунологічного статусу, що супроводжує стан вагітності; маніфестація акушерсько-гінекологічної патології під час вагітності. Актуальність проблеми післяпологових гнійно-септичних захворювань визначається насамперед їх частотою, тяжкістю перебігу та несприятливим результатом для хворих. Післяпологовий метроендометрит є однією з основних причин генералізації інфекції та формування неповноцінного рубця на матці після кесарського розтину. Формування всіх наступних гнійних ускладнень у акушерських хворих (клітковина, придатки матки, суміжні органи) залежить від реактивності організму та наявності патологічних змін в фетоплацентарному комплексі. Післяпологові гнійно-септичні захворювання несприятливо позначаються на здоров’ї жінок, часто є причиною оперативних втручань з видаленням органу, тяжких уражень багатьох органів та систем, інвалідизації та порушень специфічних функцій у молодих жінок. Так, частота післяпологових гнійно-септичних захворювань, після самовільних фізіологічних пологів становить 1-5 %, після патологічних пологів вона збільшується до 15-20 %, а після операції кесаревого розтину перевищує 20 %. Найбільш частим ускладненням післяпологового періоду є ендометрит, частота якого становить від 0,5 до 8 %. Аналіз літературних джерел показав неоднозначність інформації щодо проблеми післяпологового септичного процесу, що вказує на необхідність подальших досліджень даної патології.

Дод.точки доступу:
Каліновська, І.В.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

1-20 21-40 41-45

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)