Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

К Н И Г И (3)

Електронна Навчальна література (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Добрянський, Д. О.$<.>)

Загальна кiлькiсть документiв : 46
Показанi документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-46

Борисюк, О. П.
Особливості комплексного лікування недоношених немовлят з бронхолегеневою дисплазією залежно від її важкості [Текст] / О. П. Борисюк, Д. О. Добрянський // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2017. - Т. VII, № 1. - С. 19-27. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ
БРОНХОЛЕГОЧНАЯ ДИСПЛАЗИЯ (терапия)
Анотація: Важка бронхолегенева дисплазія (БЛД) залишається однією з основних причин захворюваності і смертності значно недоношених дітей. Метою роботи було визначити основні клінічні проблеми значно недоношених немовлят з помірно важкою або важкою БЛД й оцінити особливості їх комплексного лікування. Матеріали та методи. У когорті зі 166 недоношених дітей, які народились з масою тіла ? 1500 г, гестаційним віком ? 32 тиж і потребували штучної вентиляції легень (ШВЛ) з першої доби життя, у 59 немовлят (36 %) було діагностовано БЛД. Діагноз встановлювали за клінічним визначенням Jobe & Bancalari. Для уточнення важкості БЛД у скоригованому віці (СВ) 36 тиж виконували фізіологічний тест в модифікації Walsh та співавт. Помірно важку або важку БЛД було виявлено у 21 дитини (основна група). Групу порівняння утворили 38 немовлят з легкою формою захворювання. Результати. Діти, в яких сформувалась помірно важка або важка БЛД, частіше народжувались від матерів з уроґенітальними інфекціями в анамнезі і фебрильною температурою тіла під час пологів, мали вищу частоту раннього неонатального сепсису і перивентрикулярної лейкомаляції. Перебіг захворювання характеризувався погіршенням респіраторного статусу в ранньому постнеонатальному періоді з потребою призначати стероїди і діуретики, ускладнювався появою нападів бронхообструкції у третини пацієнтів, а також легеневої гіпертензії (майже у 25 % випадків), яка часто була резистентною до лікувальних заходів і супроводжувалась прогресуванням ознак лівошлуночкової серцевої недостатності. Ці діти вимагали тривалої дихальної підтримки і лікування в спеціалізованих неонатологічних відділеннях. Висновки. Формування важкої або помірно важкої форми БЛД у значно недоношених немовлят, які потребують ШВЛ з першої доби життя, в більшості випадків стає очевидним до досягнення СВ 36 тиж і формального встановлення важкості захворювання. Про це насамперед свідчить резистентність до стандартного комплексу лікувальних заходів в ранньому і пізньому неонатальному періодах. Оскільки лікування дітей з БЛД є тривалим, складним, затратним, часто симптоматичним і малоефективним, основні зусилля слід спрямовувати на профілактику цього захворювання.

Дод.точки доступу:
Добрянський, Д.О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Добрянський, Д. О.
Використання білкової добавки для забезпечення харчових потреб значно недоношених дітей [Текст] / Д. О. Добрянський // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2017. - Т. VII, № 1. - С. 89-98. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
МЛАДЕНЕЦ КРАЙНЕ НЕДОНОШЕННЫЙ
БЕЛКИ (прием и дозировка)
МОЛОЧНЫЕ СМЕСИ ДЛЯ ВСКАРМЛИВАНИЯ МЛАДЕНЦА
Анотація: Враховуючи унікальні імунобіологічні властивості грудного молока (ГМ) воно рекомендується як пріоритетний продукт харчування передчасно народжених дітей. Проте, вміст поживних речовин в ньому є недостатнім для забезпечення харчових потреб найменших немовлят, а склад – індивідуальним і непостійним, залежачи від терміну гестації і тривалості лактації. Ці особливості зменшують ефективність стандартного збагачення ГМ, яке передбачає додавання визначеної кількості спеціального збагачувача до певного об’єму молока. Дві нові стратегії збагачення (регульоване та цільове) оптимізують споживання макронутрієнтів і позитивно впливають на фізичний розвиток значно недоношених дітей. Реалізація регульованого збагачення, що є реальним в умовах України, неможлива без використання білкової добавки. З її допомогою можливо оптимізувати споживання білка, що має критичне значення для забезпечення належних темпів постнатального фізичного розвитку. Не всі спеціальні суміші для недоношених немовлят також задовольняють харчові потреби найменших новонароджених, зокрема, в білках. Використання білкової добавки дозволяє коригувати вміст білка у спеціальних сумішах, так само сприяючи покращенню довгострокових результатів їх виходжування. Збагачення збільшує осмоляльність кінцевих продуктів, проте, немає доказів впливу цього на ризик виникнення некротизуючого ентероколіту. У цьому огляді представлено сучасні дані про використання збагачених продуктів у харчуванні значно недоношених дітей, а також обговорюються практичні аспекти застосування білкової добавки.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Добрянський, Д. О.
Екзогенні сурфактанти природного походження у лікуванні респіраторного дистрес-синдрому - порівняльні склад, біофізичні властивості та клінічна ефективність [Текст] / Д. О. Добрянський // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2020. - Т. X, № 3. - С. 59-71. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ НОВОРОЖДЕННЫХ (терапия)
ЛЕГОЧНЫЕ СУРФАКТАНТЫ (терапевтическое применение)
Анотація: Респіраторний дистрес-синдром (РДС) залишається важливою причиною захворюваності та смертності передчасно народжених дітей в Україні та світі. Від моменту визначення нестачі сурфактанту як основної причини цього захворювання було досягнуто значного прогресу у вивченні структури і функції легеневої сурфактантної системи, а також можливостей створення й ефективного застосування препаратів екзогенного сурфактанту. Безпрецедентні багаторічні фундаментальні, експериментальні та клінічні дослідження забезпечили клінічну доступність численних препаратів екзогенного сурфактанту, використання яких на сьогодні вважається одним із стандартів неонатологічної допомоги незалежно від рівня розвитку країни. Однак, всі ці препарати є різними. Незважаючи на те, що всі сурфактанти, ліцензовані для клінічної практики, вірогідно зменшують летальність у недоношених новонароджених від РДС, вони відрізняються за фосфоліпідним та білковим складом, концентрацією фосфоліпідів, біофізичними властивостями, дозуванням, можливостями неінвазивного введення, практичністю застосування та клінічною ефективністю. Порівняльні клінічні дослідження засвідчили переваги порактанту-?, який може призначатись у дозі, що забезпечує отримання більшої кількості фосфоліпідів у меншому об’ємі препарату, містить більшу кількість сурфактант-специфічних білків (насамперед, SP-B) і ліцензований для введення менш інвазивним методом. Саме на імітацію цих властивостей покладають основні надії розробники синтетичних сурфактантів третьої генерації, які вже продемонстрували свою клінічну ефективність. Цей огляд представляє сучасні дані про структуру, склад і біофізичні властивості легеневого сурфактанту, подає порівняльну характеристику найбільш уживаних препаратів екзогенного сурфактанту тваринного походження і характеризує додаткові передумови ефективного застосування сурфактантної терапії.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Добрянський, Д. О.
Сучасні рекомендації з парентерального харчування новонароджених [Текст] / Д. О. Добрянський, Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2020. - Т. X, № 3. - С. 81-98. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ПИТАНИЕ ПАРЕНТЕРАЛЬНОЕ (использование)
НОВОРОЖДЕННЫЙ (рост и развитие)
Анотація: Проблема нутрітивної недостатності та формування постнатального дефіциту маси тіла в перші дні після народження характерна переважно для передчасно народжених дітей. Діти з дуже малою масою при народжені мають запаси енергії, які забезпечують їх потреби лише протягом перших 2-3 днів життя. Навіть у доношених дітей спостерігається пролонгований характер катаболічного типу обміну речовин, якщо вони не будуть отримувати достатню кількість білків і калорій. У всіх передчасно народжених дітей існує ризик ранньої постнатальної затримки фізичного розвитку, пов’язаний з формуванням кумулятивного дефіциту поживних речовин і негативними віддаленими неврологічними наслідками. Тому, важливим результатом якісної медичної допомоги новонародженим є досягнення адекватного (або якомога адекватнішого) харчування, що запобігає харчовому дефіциту або коригує його, а також забезпечує належні темпи росту і розвитку дитини. При відсутності повноцінного ентерального вигодовування за медичними показами використовується парентеральне харчування. Мета представлених клінічних рекомендацій - покращити якість медичної допомоги значно недоношеним новонародженим (термін гестації менше 32 тиж.), новонародженим з некротизуючим ентероколітом, хірургічною патологією травного каналу та ін., шляхом впровадження сучасних підходів до ефективного і безпечного парентерального харчування. Представлені дані базуються на Настановах ESPGHAN / ESPEN / ESPR щодо Педіатричного парентерального харчування (2018) та NICE Неонатального парентерального харчування (2020) та призначені для лікарів-неонатологів, лікарів-дитячих анестезіологів, лікарів-педіатрів, середнього медичного персоналу, інших медичних працівників, які беруть участь у наданні медичної допомоги новонародженим для щоденної практики.

Дод.точки доступу:
Знаменська, Т.К.; Воробйова, О.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Вибір типу дихальної підтримки недоношених новонароджених після екстубації: неінвазивна вентиляція чи створення постійного позитивного тиску у дихальних шляхах [Текст] / А. О. Меньшикова [та ін.] // Современная педиатрия. - 2016. - N 4. - С. 91-96. - Бібліогр.: с. 95-96

Дод.точки доступу:
Меньшикова, А.О.; Добрянський, Д.О.; Салабай, З.В.; Новікова, О. В. ; Дубровна, Ю. Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Меньшикова, А. О.
Особливості перебігу респіраторного дистрес-синдрому у недоношених новонароджених залежно від виду дихальної підтримки [Текст] / А. О. Меньшикова, Д. О. Добрянський // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 3. - С. 13-18. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ НОВОРОЖДЕННЫХ (диагностика)
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ
Анотація: Респіраторний дистрес-синдром (РДС) є провідною причиною дихальних розладів у недоношених новонароджених, що може призвести до розвитку ускладнень та смерті. У ретроспективному клінічному дослідженні оцінювали залежність між видом дихальної підтримки в поєднанні з терапією сурфактантом і особливостями перебігу та наслідками РДС у недоношених дітей з дуже малою масою тіла при народжені. Матеріал і методи. Під спостереженням перебували 92 глибоконедоношених дитини з РДС. Критеріями включення у дослідження були маса тіла при народженні ? 1500 г, термін гестації ? 32 тиж, наявність РДС і потреба ШВЛ. Діти, які не були заінтубовані відразу після народження (знаходились на СРАР або отримували вільний потік кисню), але потребували штучної вентиляції легень (ШВЛ) в динаміці, склали основну групу дослідження (41 дитина). Новонароджені, які потребували інтубації трахеї у комплексі заходів первинної реанімаційної допомоги і наступної апаратної ШВЛ, увійшли до групи порівняння (51 дитина). Важкість РДС визначали за рентгенологічною стадією. У сформованих групах порівнювали смертність, частоту бронхолегеневої дисплазії (БЛД) й інших ускладнень. Результати. Між групами не було виявлено відмінностей за важкістю РДС. РДС 3-4 стадії було встановлено у 17 випадках (41,46 %) в основній групі проти 17 випадків (33,33 %) у групі порівняння (р0,05). Тривалість початкової ШВЛ та загальна тривалість ШВЛ були більшими у дітей, які потребували інтубації відразу після народження (відповідно 19 [5-64] год проти 9 [1-50] год; р0,01 і 25 [5-271] год проти 11 [1-152] год; р0,05). В основній групі пізніше вводили сурфактант (відповідно 5,5 [2-17] год проти 4,5 [0,2-16] год; р0,05). Частота БЛД за клінічним визначенням була вищою в основній групі, але відмінність не була статистично вірогідною (відповідно 14 випадків (34,15 %) проти 9 випадків (17,65 %); р0,05). За частотою інших ускладнень РДС групи не відрізнялись. Висновки. Важкість РДС у дітей з дуже малою масою при народженні не залежить від потреби інтубації трахеї і ШВЛ в перші хвилини життя. Застосування неінвазивної дихальної підтримки (НДП) у цієї категорії пацієнтів після народження запобігає розвитку важких стадій РДС та скорочує тривалість використання ШВЛ, не впливаючи на загальну тривалість НДП і не зменшуючи частоти БЛД та смертності.

Дод.точки доступу:
Добрянський, Д.О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Добрянський, Д. О.
Мікробіомна революція і неонатологія [Текст] / Д. О. Добрянський // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 3. - С. 76-86. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
НЕОНАТОЛОГИЯ
МИКРОБИОТА (физиология)
Анотація: Спільноту бактерій, вірусів і грибків, які колонізують людський організм, відому під загальною назвою «мікробіом», нещодавно почали розглядати як важливий комплексний чинник фізіології і патології людини. Найбільшою групою мікроорганізмів мікробіому людини є їх популяція у травному каналі, яка виконує важливі функції – бар’єрну, метаболічну, трофічну й імунну. Формування і розвиток мікробіоценозу кишечника у дітей раннього віку характеризується швидкими і значними змінами чисельності, різноманітності та складу бактерій. На ці процеси впливають медичні, екологічні та культурні фактори, починаючи від дії пренатальних чинників, гестаційного віку, типу пологів і харчування до особливостей сімейного середовища, хвороб і методів лікування, які використовуються. Таким чином, колонізація кишечника кожної дитини є індивідуальною, що утруднює практичне визначення універсального стандарту цього процесу та його наслідків. Порушення нормальних процесів формування кишкової мікробіоти у генетично схильних індивідуумів можуть порушувати фізіологічні процеси раннього бактеріального «програмування» і спричинювати імунні розлади дитячого віку, включаючи некротизуючий ентероколіт, атопічні захворювання, запальні хвороби кишечника, синдром подразненої кишки тощо. Пре- і пробіотики можуть бути корисними в профілактиці і лікуванні таких захворювань, завдяки модулюванню процесів формування кишкового біоценозу і регуляції імунних функцій слизових оболонок організму хазяїна. У цьому огляді обговорюються останні дані про особливості ранньої бактеріальної колонізації кишечника, чинники, які впливають на цей процес, і його значення для здоров’я людини.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Пацюрко, С. О.
Тактика допомоги значно недоношеним новонародженим з відкритою артеріальною протокою: сучасні контроверсії і рекомендації [Текст] / С. О. Пацюрко, Д. О. Добрянський, Л. Б. Секретар // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2020. - Т. X, № 1. - С. 68-78. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
МЛАДЕНЕЦ КРАЙНЕ НЕДОНОШЕННЫЙ
АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ (терапия)
Анотація: Згідно з даними численних досліджень персистенція відкритої артеріальної протоки (ВАП) асоціюється з підвищеними захворюваністю та смертністю значно недоношених немовлят. Профілактичне призначення ліків, які запобігають виникненню або зменшують гемодинамічну значущість ВАП у недоношених новонароджених, має декілька короткотривалих переваг, серед яких зменшення частоти симптоматичної ВАП, важких внутрішньошлуночкових крововиливів (ВШК) та потреби у додатковому медикаментозному або хірургічному лікуванні. Водночас, цей підхід до надання допомоги не покращує довгострокових результатів виходжування таких пацієнтів. Раннє лікування інгібіторами циклооксигенази до моменту появи клінічних симптомів ВАП не впливає на смертність, проте суттєво знижує частоту симптоматичної ВАП і потребу у фармакологічній терапії та хірургічних утручаннях. Раннє лікування ВАП може бути доцільним у надзвичайно недоношених немовлят з терміном гестації 23-25 тиж., враховуючи високу ймовірність формування у них гемодинамічно значущої ВАП (гзВАП), яка в подальшому буде потребувати лікування. Найчастіше лікують клінічно явну ВАП, що мінімізує кількість «необґрунтовано» застосованих ліків з небажаною побічною дією. Водночас, недоліками пізнішого втручання є менша ефективність та підвищений ризик ускладнень, асоційованих з гзВАП. Тим не менше, очікувальна тактика допомоги недоношеним немовлятам з ВАП набуває все більшого поширення, оскільки у значної частини таких пацієнтів ВАП закривається спонтанно, а доказів на користь нехірургічного лікування недостатньо. Крім того, такий підхід не асоціюється з вищим ризиком смерті, некротизуючого ентероколіту (НЕК) або ВШК порівняно з будь-якою іншою тактикою лікування. Консервативні неспецифічні лікувальні заходи, спрямовані на закриття ВАП (обмеження рідини, призначення сечогінних ліків тощо), дозволяють уникнути медикаментозних та хірургічних утручань та їх потенційних побічних ефектів лише у частини значно недоношених новонароджених з терміном гестації 26 тиж., не впливаючи на смертність та якість виживання. Проте, така терапія асоціюється з високим ризиком зневоднення, розвитком гіпонатріємії і підвищенням рівня креатиніну у сироватці крові, а тому рутинно не рекомендується.

Дод.точки доступу:
Добрянський, Д.О.; Секретар, Л.Б.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Добрянський, Д. О.
Віддалені наслідки бронхолегеневої дисплазії у недоношених немовлят [Текст] / Д. О. Добрянський, А. О. Меньшикова, О. П. Борисюк // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - N 4. - С. 43-52. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ
БРОНХОЛЕГОЧНАЯ ДИСПЛАЗИЯ (диагностика, классификация, осложнения, терапия)
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
Анотація: Бронхолегенева дисплазія (БЛД) залишається важливою причиною захворюваності і смертності глибоко недоношених немовлят, істотно впливаючи на кінцеві результати їх виходжування. Це захворювання асоціюється з підвищеною захворюваністю і порушеннями розвитку не лише у ранньому дитинстві, але й у шкільному віці, що позначається на якості життя хворих дітей, їхніх сімей і суспільства. Незважаючи на сучасні досягнення перинатології, частота БЛД у розвинених країнах протягом останніх десятирічь зростає. Упродовж останніх 40 років істотно змінились визначення, патогенез, патофізіологія, клінічний перебіг, діагностичні критерії, а також підходи до профілактики і лікування цього захворювання. Водночас відомі лише декілька безпечних та ефективних утручань, які можуть запобігти розвитку або ефективно лікувати БЛД. На сьогодні існують свідчення того, що у дорослих з БЛД в анамнезі функція легенів не лише не досягає свого вікового максимуму, але й швидше погіршується, визначаючи вищий ризик розвитку хронічної обструктивної хвороби легень або навіть смерті. Саме тому профілактика БЛД є одним із безперечних пріоритетів у сфері охорони здоров'я, що стає все більш актуальним у зв'язку з важливою потенційною роллю цього захворювання у патогенезі хронічної обструктивної хвороби легень.

Дод.точки доступу:
Меньшикова, А. О.; Борисюк, О. П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Відкрита артеріальна протока у значно недоношених новонароджених немовлят: чи ми використовуємо оптимальний варіант допомоги? [Текст] / С. О. Поцюрко [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2019. - Т. IX, № 4. - С. 51-59. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ (терапия)
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ (терапия)
Анотація: Відкрита артеріальна протока (ВАП)– поширена проблема у недоношених дітей, яка може спричинити ускладнення та погіршити результати лікування. Однак вибір тактики надання допомоги немовлятам з ВАП залишається суперечливим. Мета дослідження. Порівняти ефективність фармакологічного закриття ВАП ібупрофеном або парацетамолом, а також оцінити ефективність та доцільність очікувальної тактики допомоги значно недоношеним новонародженим з ВАП. Матеріали та методи. У ретроспективне когортне дослідження були включені 80 недоношених дітей (гестаційний вік 32 тижні) з ехокардіографічно підтвердженим діагнозом ВАП. Тридцять із них отримували ібупрофен (група ібупрофену), 21 дитину лікували парацетамолом (група парацетамолу), а у 29 новонароджених застосовували очікувальну тактику (група порівняння). Першу дозу обох препаратів було введено у середньому (медіана [мінімальне-максимальне значення]) віці 6 днів (відповідно 6 [1-21] днів для ібупрофену і 6 [3-14] днів для парацетамолу; р0,05). Результати. Сформовані групи не відрізнялись за масою тіла на момент народження і гестаційним віком. Середній діаметр артеріальної протоки становив 3 [1,0-4,5] мм у групі ібупрофену, 2,5 [1,5-4,0] мм – у групі парацетамолу і 2,5 [ 1,0-4,0] мм у групі порівняння (р 0,05), але статистично значущої відмінності за цим показником між групами, в яких застосовували фармакологічне лікування, не було (р0,05). Лікування ібупрофеном виявилось ефективним у 27 (90 %), а парацетамолом – у 15 (71 %) дітей (p0,05). Самовільне закриття протоки спостерігали у 21 (72 %) немовляти. Середній вік дітей на момент закриття протоки становив 21 [6-78] день за умови лікування ібупрофеном, 23 [8-71] дні, якщо застосовували парацетамол, і 17 [7-48] днів без медикаментозного лікування (p0,05). Хірургічного втручання потребували 2 дітей (7 %), які отримували ібупрофен, і троє немовлят (14 %), яких лікували парацетамолом (р0,05). Між групами не було встановлено статистично достовірних відмінностей за частотою бронхолегеневої дисплазії (БЛД), БЛД/ смерті, внутрішньо-шлуночкових крововиливів, некротизуючого ентероколіту, а також тривалістю госпіталізації та смертності (p0,05). Ускладнень, пов’язаних з фармакологічним лікуванням, не було виявлено. Висновки. Парацетамол може бути ефективною і безпечною альтернативою ібупрофену у спробі фармакологічного закриття гемодинамічно значущої артеріальної протоки.У 72 % значно недоношених немовлят закриття гемодинамічно незначущої протоки відбувається без фармакологічних і/або хірургічних утручань.

Дод.точки доступу:
Поцюрко, С.О.; Добрянський, Д.О.; Секретар, Л.Б.; Меньшикова, А.О.; Салабай, З.В.; Децик, О.Я.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Значення довголанцюгових поліненасичених жирних кислот для здоров'я та розвитку немовлят / Д. О. Добрянський [та ін.] // Репродуктивна ендокринологія. - 2019. - N 3. - С. 54-62
MeSH-головна:
МЛАДЕНЕЦ
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ НЕНАСЫЩЕННЫЕ (кровь, стандарты, физиология)
Анотація: Рівень споживання незамінних поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) вагітними, новонародженими і дітьми раннього віку впливає на якість росту, стан серцево-судинної системи, а також неврологічні й імунні функції в дитинстві та подальшому житті. Дитина отримує ПНЖК через плаценту і з молоком матері, а отже, особливості харчового раціону матері впливають на забезпечення цими кислотами плода, а також їх вміст у грудному молоці. У переважній більшості країн з обмеженими ресурсами споживання докозагексаєнової й арахідонової кислот вагітними, немовлятами та дітьми раннього віку може бути значно нижчим за рекомендоване. Численні рандомізовані контрольовані дослідження вивчали вплив додаткового споживання ПНЖК під час вагітності, лактації та в постнатальний період на фізичний, психомоторний, і розумовий розвиток дітей, їхню поведінку, гостроту зору, функцію серцево-судинної системи й імунні реакції. Наявні дані свідчать, що додаткове споживання довголанцюгових ПНЖК дітьми на грудному або штучному вигодовуванні не покращує гостроти зору, фізичного розвитку або розвитку мовлення. Проте додатковий прийом n-3 ПНЖК може по-різному впливати на деякі аспекти моторного розвитку, серцево-судинного здоров'я, поведінки й імунітету з більш позитивним ефектом у дітей на грудному вигодовуванні порівняно з дітьми, яких годували сумішами. Зростає також кількість доказів того, що додаткове призначення n-3 дволанцюгових ПНЖК, зокрема докозагексаєнової й ейкозапентаєнової кислоти, може зменшувати частоту або важкість перебігу найпоширеніших захворювань, специфічних для передчасно народжених немовлят. У 2013 р. Європейська агенція з безпеки харчових продуктів вважала адекватними такі добові рівні споживання дволанцюгових ПНЖК для більшості немовлят і дітей раннього віку: 100 мг докозагексаєнової кислоти і 140 мг арахідонової кислоти від народження до 6 міс, 100 мг докозагексаєнової кислоти від 6 до 24 міс і 250 мг ейкозапентаєнової + докозагексаєнової кислоти пізніше 24-місячного віку.

Дод.точки доступу:
Добрянський, Д. О.; Знаменська, Т. К.; Воробйова, О. В.; Воробйова, І. І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Добрянський, Д. О.
Олігосахариди у грудному молоці і молочних сумішах - значення для передчасно народжених немовлят [Текст] / Д. О. Добрянський // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2019. - Т. IX, № 1. - С. 67-77. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
МОЛОКО ЧЕЛОВЕЧЕСКОЕ
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ
ОЛИГОСАХАРИДЫ (прием и дозировка)
МОЛОЧНЫЕ СМЕСИ ДЛЯ ВСКАРМЛИВАНИЯ МЛАДЕНЦА
Анотація: Краще довгострокове виживання значно недоношених немовлят залежить від оптимізації методів їх нутритивного забезпечення. На сьогодні загальновизнано, що грудне молоко (ГМ) матері є оптимальним продуктом ентерального харчування для цієї надзвичайно вразливої популяції немовлят, оскільки годування ГМ зменшує їх захворюваність і смертність. Переваги годування ГМ пов’язані з біологічно активними компонентами останнього, насамперед, з олігосахаридами (ОС), які за кількісним вмістом у ГМ поступаються лише лактозі і жирам. Наявні експериментальні та клінічні дані свідчать про те, що позитивний клінічний ефект ОС значною мірою може бути структуроспецифіч-ним, оскільки спектр ОС грудного молока (ОГМ) є достатньо широким і включає більше 200 різних відомих сполук, а їх вміст у ГМ є індивідуальним і залежить від багатьох чинників. Незважаючи на появу можливостей промислового синтезу кількох ОГМ, на сьогодні відсутні результати інтервенційних клінічних досліджень з використанням продуктів харчування для недоношених дітей, збагачених такими ОС. Натомість, наявні дані доводять позитивні клінічні ефекти збагачення сумішей і ГМ синтетичними ОС, які за своїми біологічними властивостями імітують ОГМ. Найбільше таких наукових даних існує щодо спеціального комплексу ОС, який складається з коротколанцюгових галактоолігосахаридів (клГОС) і довголанцюгових фруктоолігосахаридів (длФОС) у співвідношенні 9:1 з можливим додаванням галактуронової кислоти. У статті розглядаються сучасні дані про функціональну біологію ОГМ, клінічну ефективність застосування синтетичних ОС у недоношених немовлят, а також майбутні виклики та можливості, пов’язані з клінічним застосуванням ОС.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Знаменська, Т. К.
Лікування респіраторного дистрес-синдрому у недоношених новонароджених екзогенним сурфактантом (порактантом альфа): клінічні рекомендації [Текст] / Т. К. Знаменська, Д. О. Добрянський, О. В. Воробйова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2019. - Т. IX, № 1. - С. 93-104. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ НОВОРОЖДЕННЫХ (терапия)
ЛЕГОЧНЫЕ СУРФАКТАНТЫ (терапевтическое применение)
Анотація: Респіраторний дистрес-синдром (РДС) – це гостре захворювання легень, яке виникає переважно в недоношених новонароджених внаслідок дефіциту легеневого сурфактанту і незрілості дихальної системи. Його симптоми з’являються невдовзі після народження, а клінічний перебіг за відсутності лікування супроводжується погіршенням стану протягом перших 2 днів життя. Незважаючи на удосконалення і підвищення ефективності профілактики і лікування РДС, це захворювання залишається важливою причиною смерті новонароджених. Відповідно до європейських даних летальність, пов’язана з РДС, може досягати 10 %, а за останніми даними офіційної статистики США це захворювання посідає 8 рангове місце серед найважливіших причин смерті дітей першого року життя. За даними офіційної статистики з акушерських стаціонарів частота РДС в Україні у 2016 р. становила 194 випадки на 1000 передчасно народжених дітей. Від ускладнень, пов’язаних з цим захворюванням, насамперед ВШК, помирає основна частка пацієнтів у сучасних вітчизняних відділеннях інтенсивної терапії новонароджених. Клінічні рекомендації містять розділи, присвячені етіології, патогенезу, клініці, антенатальній профілактиці РДС з рекомендаціями щодо стабілізації стану передчасно народженої дитини в пологовому приміщенні далі, у відділенні інтенсивної терапії. Окремо розглядаються питання метаболізму сурфактанту, значення вибору препаратів і правильної дози сурфактанту, практичні рекомендації з його використання, показань, підготовки до застосування і технік введення з урахуванням міжнародної доказової бази даних ефективності і переваг препарату екзогенного сурфактанту (порактанта альфа). Клінічні рекомендації розроблені для лікарів-неонатологів, дитячих анестезіологів та лікарів-інтернів з метою покращення якості надання медичної допомоги недоношеним новонародженим з ризиком виникнення або наявним РДС; оптимізації методик медичного супроводу таких дітей; зниження захворюваності, зменшення частоти ускладнень і смертності передчасно народжених дітей з РДС.

Дод.точки доступу:
Добрянський, Д.О.; Воробйова, О.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Меньшикова, А. О.
Раннє застосування постійного позитивного тиску у дихальних шляхах для профілактики та лікування респіраторного дистрес-синдрому у недоношених новонароджених [Текст] / А. О. Меньшикова, Д. О. Добрянський // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2020. - Т. X, № 2. - С. 52-57. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ НОВОРОЖДЕННЫХ (профилактика и контроль, терапия)
ДЫХАТЕЛЬНЫЕ ПУТИ, ПОЛОЖИТЕЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ ПОСТОЯННОЕ (использование)
Анотація: Дихальна підтримка (ДП) займає провідне місце у забезпеченні постнатальної респіраторної адаптації і лікуванні недоношених новонароджених. На сьогодні немає сумнівів щодо клінічних переваг раннього застосування неінвазивних методів ДП порівняно із традиційними інтубацією трахеї і штучною вентиляцією легень (ШВЛ) в контексті зменшення ризиків смерті, ураження легень і віддаленої хронічної захворюваності. Зокрема, для початкової неінвазивної ДП (НДП) недоношених новонароджених, які дихають самостійно, найчастіше використовують постійний позитивний тиск у дихальних шляхах (СРАР). З огляду на відносні простоту, доступність та ефективність, цьому методу НДП надають перевагу на практиці. Використання СРАР збільшує функціональну залишкову ємність легень та дихальний об’єм, що є важливим для профілактики та лікування респіраторного дистрес-синдрому. Однак, значна частка передчасно народжених дітей, яких починають лікувати за допомогою СРАР, таки потребують переведення на ШВЛ, оскільки з часом НДП стає неефективною. Потреба інтубувати трахею і розпочинати механічну ШВЛ підвищує ризик виникнення ускладнень і погіршує кінцеві результати лікування таких немовлят. Зокрема, встановлено, що неефективність СРАР призводить до зростання частоти внутрішньошлуночкових крововиливів, бронхолегеневої дисплазії та підвищує ризик смерті. Саме тому пріоритетом має бути максимально ефективне застосування СРАР. Цього можна досягнути шляхом визначення групи ризику, тобто тих дітей, у яких цей вид ДП може виявитись неефективним; а також завдяки своєчасному використанню додаткових заходів, які можуть підвищити ефективність СРАР. У цьому огляді обґрунтовується доцільність раннього застосування СРАР у лікуванні передчасно народжених немовлят, описуються чинники ризику неуспішного застосування та заходи щодо підвищення ефективності цього методу НДП.

Дод.точки доступу:
Добрянський, Д.О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Беш, Л. В.
Сучасні підходи до трактування, діагностики і лікування бронхолегеневої дисплазії у дітей [Текст] / Л. В. Беш, Д. О. Добрянський ; підгот. О. Мацюра // Алергія у дитини. - 2019. - № 23/24. - С. 27-35
MeSH-головна:
ДЕТИ
БРОНХОЛЕГОЧНАЯ ДИСПЛАЗИЯ (диагностика, патофизиология, терапия)
БРОНХОСПИРОМЕТРИЯ (использование)
ЛЕГОЧНОЕ СЕРДЦЕ (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ПРЕЖДЕВРЕМЕННОЕ ДЕТОРОЖДЕНИЕ (ОКОЛО 37 НЕДЕЛЬ) (патофизиология)

Дод.точки доступу:
Добрянський, Д. О.; Мацюра, Оксана \підгот.\
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.

Сучасні тенденції в харчуванні дітей раннього віку (12-36 міс.): європейський та світовий досвід [Текст] / О. Г. Шадрін [та ін.] // Здоровье ребенка : научно-практический журнал. - 2013. - N 2. - С. 95-107
MeSH-головна:
ДЕТСКОГО ПИТАНИЯ ПРОДУКТЫ
ПИТАНИЯ ДЕТЕЙ НАУЧНЫЕ ОСНОВЫ

Дод.точки доступу:
Шадрін, О.Г.; Добрянський, Д.О.; Няньковський, С.Л.; Клименко, В. А.; Бєлоусова, О. Ю.; Івахненко, О. С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.

Харчові дефіцити у дітей перших 3 років життя за даними мультицентрового дослідження в Україні [Текст] / С. Л. Няньковський [та ін.] // Здоровье ребенка : научно-практический журнал. - 2013. - N 5. - С. 89-97
MeSH-головна:
ПИТАНИЯ ДЕТЕЙ НАУЧНЫЕ ОСНОВЫ
ДЕТЕЙ ПИТАНИЯ РАССТРОЙСТВА
ПИЩЕВОЙ СТАТУС
ПИТАНИЯ ОЦЕНКА

Дод.точки доступу:
Няньковський, С.Л.; Шадрін, О.Г.; Клименко, В.А.; Добрянський, Д. О.; Івахненко, О. С.; Яворська, М. О.; Платонова, О. М.; Солодовнік, Г. Л.; Заєць, В. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.

Добрянський, Д. О.
Стратегії харчування, що забезпечують оптимальний постнатальний фізичний розвиток передчасно народжених немовлят [Текст] / Д. О. Добрянський // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2015. - Т. V, № 1. - С. 10-18. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
МЛАДЕНЦЕВ ПИТАНИЯ ФИЗИОЛОГИЯ
Анотація: Здоровий ріст і розвиток дитини в перші 1000 днів життя має критичне значення не лише для виживання і покращення показників здоров'я в ранньому дитинстві, але й для профілактики важливих неінфекційних захворювань старшого віку. Оптимальний постнатальний фізичний розвиток недоношених дітей можна визначити як такий, що не пов'язаний з несприятливими наслідками в короткостроковій і довгостроковій перспективі. Водночас, затримка розвитку вірогідно пов'язана з неадекватним харчуванням і віддаленими негативними неврологічними наслідками. Отже, належне харчування має забезпечувати досягнення оптимальних показників фізичного розвитку завдяки підтримці постійного необхідного рівня споживання основних нутрієнтів й енергії. Повноцінне парентеральне харчування слід розпочинати відразу після народження глибоконедоношеної дитини і продовжувати до моменту повного встановлення ентерального харчування. На тлі парентерального введення нутрієнтів так само від народження потрібно призначати мінімальне ентеральне харчування, яке стимулює дозрівання незрілого шлунково-кишкового тракту передчасно народженої дитини. Грудне молоко є найкращим продуктом мінімального харчування, оскільки воно є ефективнішим і безпечнішим, ніж альтернативні засоби. Як джерело поживних речовин, грудне молоко, однак, не забезпечує підвищених потреб глибоконедоношеної дитини, що визначає необхідність його збагачення, а також використання інших спеціальних продуктів харчування протягом першого року життя дитини. Щоби забезпечити оптимальні показники постнатального фізичного розвитку глибоконедоношених немовлят і відповідно покращити їх віддалений неврологічний прогноз, потрібна комплексна стратегія харчування і моніторингу розвитку протягом перших років їх життя за участі неонатологів, педіатрів і лікарів сімейної практики.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.

Добрянський, Д. О.
Сурфактантна терапія і формування бронхолегеневої дисплазії у глибоконедоношених немовлят [Текст] / Д. О. Добрянський, О. П. Борисюк // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2014. - Т. ІV, № 2. - С. 39-49. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ (терапия)
БРОНХОЛЕГОЧНАЯ ДИСПЛАЗИЯ (этиология)
ЛЕГОЧНЫЕ СУРФАКТАНТЫ (терапевтическое применение)
Анотація: У проспективному когортному дослідженні вивчали асоціацію між сурфактантною терапією і формуванням (важкістю) бронхолегеневої дисплазії (БЛД) у глибоконедоношених немовлят, які після народження потребували лікування з використанням штучної вентиляції легень (ШВЛ), з урахуванням їх віку на момент уведення, дози і застосування певного препарату сурфактанту. 88 дітей отримали екзогенний сурфактант й утворили основну групу. 29 немовлят із групи контролю лікували за стандартними протоколами, але без сурфактанту. 21 дитина (24%) отримали раннє лікування екзогенним сурфактантом (в перші 2 год. життя), а решті 67 (76%) немовлят сурфактант уводили, у середньому, через 10 год. після народження. 24 пацієнтам з лікувальною метою призначили кілька доз сурфактанту, а 64 - одну дозу. 31 дитина отримала Неосурф, а 57 немовлят - Куросурф. Поширеність більшості перинатальних чинників ризику була приблизно однаковою в обох групах. Результати дослідження засвідчили, що у дітей які потребують ШВЛ після народження, введення екзогенного сурфактанту не запобігає формуванню БЛД, проте, зменшує частоту виникнення синдромів витоку повітря, дозволяє скоротити загальну тривалість ШВЛ і може зменшувати важкість легеневого ураження.

Дод.точки доступу:
Борисюк, О.П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

20.

Добрянський, Д. О.
Сучасні підходи до діагностики і лікування сепсису в новонароджених [Текст] / Д. О. Добрянський // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2013. - Том 3, N 4. - С. 106-117 . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
СЕПСИС (диагностика, терапия)
НОВОРОЖДЕННЫЙ
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА (терапевтическое применение)
ИММУНОТЕРАПИЯ

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

1-20 21-40 41-46

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)