Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Годованець, Ю. Д.$<.>)

Загальна кiлькiсть документiв : 50
Показанi документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-50

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мельничук Л.В., Годованець Ю.Д., Сем'янів М.М., Вострікова І.С.
Назва : Актуальні питання імунізації дітей у реаліях антивакцинального руху
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2018. - Т. VIII, № 2. - С. 5-9. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2018/VIII/2). - ISSN 2226-1230
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ИММУНИЗАЦИЯ
ДЕТСКИЕ ИНФЕКЦИИ
Анотація: Вступ. Імунізація є одним з найуспішніших та ефективніших медико-санітарних заходів. Вона дозволяє щорічно запобігати від 2 до 3 мільйонів випадків смерті та захищає людей від таких хвороб, як дифтерія, кір, кашлюк, пневмонія, поліомієліт, краснуха, правець, гепатити, грип, менінгіт, рак шийки матки і печінки. Мета дослідження. Провести аналіз охоплення щепленнями дитячого населення м. Чернівці, частоту несприятливих подій після щеплень та проблемні питання вакцинації дітей. Матеріал і методи. Вивчено статистичні дані виконання обсягів щеплення дітей у м. Чернівці, кількості зареєстрованих несприятливих подій після щеплення. Проведено аналіз вакцинального статусу дітей, що захворіли на кір, анкетування 30 батьків щодо відношення їх до щеплень дітей та причин відмов від щеплень. Результати. Зниження охоплення щепленнями дітей призвело до спалаху кору в регіоні й загрожує виникненню небезпечних інфекцій - дифтерії, правця, поліомієліту. Кількість несприятливих подій після вакцинації АКДП становить у місті 14,8%, ускладнень не зареєстровано. Серед дітей, які захворіли на кір, 62,2 % не мали жодного щеплення, а 19,8% - лише 1 щеплення. Висновки. Зниження рівня вакцинації та ревакцинації, відсутність прихильності та довіри батьків до проведення імунізації призвело до зменшення популяційного імунітету і загрожує новими спалахами інфекційних хвороб. Більшість батьків отримують інформацію про вакцинацію від медичних працівників, і вона має бути сучасною та професійною.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мельничук Л.В., Годованець Ю.Д., Вострікова І.С.
Назва : Проблемні питання гнійно-запальних захворювань породіль та новонароджених міста Чернівців
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2017. - Т. VII, № 4. - С. 13-18. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2017/VII/4). - ISSN 2226-1230
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ИНФЕКЦИЯ ВНУТРИБОЛЬНИЧНАЯ
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ
Анотація: В статті представлені результати аналізу гнійно-запальних захворювань породіль та новонароджених за 2012-2016 роки в м. Чернівцях. Гнійно-запальні захворювання серед новонароджених в пологових будинках міста коливаються в межах 1,5-4,6 на 1000 народжених живими дітей, та не перевищують допустимі епідеміологічні порогові значення. Аналіз видового спектру колонізуючих агентів засвідчує, що домінуючою мікрофлорою є S.epidermidis (18,1%), E.faecalis (14,9%), E.coli (9%), St.haemolyticus (6,4%).
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Годованець Ю.Д., Ткачук С.С., Гулій М.А., Гірін С.В.
Назва : Гіпоксичне ураження у новонароджених дітей: патофізіологічні механізми розвитку та можливості біорегуляційної корекції
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія: щоквартальний український науково-медичний журнал. - Чернівці: Буковинський державний медичний університет, 2021. - Т. XX, № 4. - С. 20-32. - ISSN 1727-4338 (Шифр КУ27/2021/XX/4). - ISSN 1727-4338
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ
АНОКСИЯ
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ
Анотація: Прогноз формування стану здоров’я та якості життя у дитячому віці визначається благополуччям внутрішньоутробного розвитку плода, особливостями пологів у матері, а також характером адаптації після народження. Універсальним фактором ушкодження організму плода і новонародженого за наявності перинатальних факторів ризику є гіпоксія. Внаслідок негативного впливу гіпоксії на організм розвивається гіпоксично ішемічна енцефалопатія/неонатальна енцефалопатія, частота якої становить, залежно від рівня доходів населення, у різних країнах світу від 1,5 до 10-20 випадків на 1000 живонароджених. Обговорення аспектів терапевтичної корекції патологічних станів періоду новонародженості з урахуванням клініко-молекулярних аспектів їх формування є важливим, оскільки спрямоване на запобігання віддалених наслідків гіпоксичних уражень у подальші роки життя. Мета роботи – визначити ефективність засобів біорегуляційної корекції при лікуванні новонароджених із різними формами перинатальної патології, у патогенезі яких наявне гіпоксичне ураження, на підставі динаміки клініко-лабораторного спостереження з оцінкою, окрім загальноприйнятих критеріїв, показників стану енергетичного обміну, системи вільнорадикального окиснення та антиоксидантного захисту організму. Матеріали і методи. Проведено одноцентрове когортне проспективне дослідження 60 доношених новонароджених дітей, з яких 30 пацієнтам призначено традиційний курс лікування (I група), відповідно у 30 новонароджених, окрім загальноприйнятого терапевтичного комплексу, застосовували препарати біорегуляційної корекції, зокрема Траумель С, Коензим Композитум та Церебрум Композитум Н (II група). Контрольну групу для порівняльної оцінки показників додаткових методів обстеження сформували з 30 здорових новонароджених дітей (III група). Додаткові методи обстеження новонароджених містили: комплекс показників енергетичного обміну, системи вільнорадикального окиснення та антиоксидантної системи захисту організму. Обстеження дітей здійснено за інформаційної згоди батьків пацієнтів. Статистичний аналіз отриманих результатів дослідження проведено з використанням програми Statistica (StatSoftInc., USA, 2010). Результати. Динамічне спостереження за новонародженими груп порівняння, з урахуванням відмінностей призначеного лікування, показало більшу ефективність терапевтичної корекції у дітей, які отримували, поряд із традиційними, засоби біорегуляційної корекції. Використання зазначеної групи препаратів зменшувало терміни лікування новонароджених, що засвідчує про кращі можливості адаптації організму після народження за умов перенесеної гіпоксії за рахунок стабілізації енергетичного обміну та зменшення оксидативного стресу і сприяє стабілізації стану у гострому періоді захворювання та знижує ризик віддалених наслідків патології. Висновки. 1. Дослідження клініко-молекулярних механізмів гіпоксичного ураження організму у новонароджених за умов перинатальної патології потребує комплексного підходу для підвищення ефективності методів діагностики та лікування. 2. Актуальним діагностичним напрямком для своєчасного виявлення метаболічних порушень є визначення показників енергетичного обміну, вільнорадикального окиснення та антиоксидантного захисту організму, що надає змогу своєчасного призначення терапевтичної корекції, спрямованої на покращення мітохондріального окиснення, збереження структури і функції клітинних мембран. 3. Перспективним напрямком є вивчення доцільності включення до комплексу лікування новонароджених при гіпоксичному ураженні організму засобів біорегуляційної корекції, об’єктом дії якої вважаємо активацію власних регулюючих захисних механізмів, спрямованих на формування короткочасної та довготривалої адаптації організму після народження.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Годованець Ю. Д., Бабінцева А. Г.
Назва : Інтенсивна терапія новонароджених: удосконалення підходів корекції ренальних порушень за умови перинатальної патології
Місце публікування : Здоровье ребенка. - 2018. - Т. 13, № 3. - С. 119-127 (Шифр ЗУ27/2018/13/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Предметні рубрики: Цитофлавин
MeSH-головна: ПОЧЕК ОСТРОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ
НОВОРОЖДЕННЫЙ
1-МЕТИЛ-3-ИЗОБУТИЛКСАНТИН
ТЕОФИЛЛИН
АНТИОКСИДАНТЫ
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ
Анотація: Актуальність. З урахуванням важливої ролі сечовидільної системи в забезпеченні стабільності гомеостазу цілого організму та високої частоти ренальної дисфункції в доношених новонароджених дітей із патологічним перебігом постнатальної адаптації лікувальна тактика пацієнтів неонатальних відділень інтенсивної терапії вимагає системного підходу та спрямована на протекцію життєво важливих функцій, у тому числі на запобігання тяжким нирковим пошкодженням та їх віддаленим наслідкам. Мета дослідження: удосконалити комплекс інтенсивної терапії новонароджених із тяжкими формами перинатальної патології за наявності порушень функціонального стану сечовидільної системи. Матеріали та методи. Проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження 100 доношених новонароджених дітей із перинатальною патологією тяжкого ступеня, з яких 60 дітям було призначено удосконалений терапевтичний комплекс (основна група), 40 дітей отримували загальноприйняту терапію (група порівняння). Новонародженим основної групи разом із традиційними заходами стабілізації гомеостазу було призначено препарат групи метилксантинів, діючою речовиною якого є теофілін, для запобігання аденозиніндукованій ренальній вазоконстрикції та препарат комплексної антигіпоксичної й антиоксидантної дії Цитофлавін. Результати. Застосування удосконаленого комплексу лікування порівняно з традиційною терапією надало змогу суттєво покращити якість функціонування сечовидільної системи при тяжких формах перинатальної патології, зокрема зменшити частоту випадків формування гострого пошкодження нирок. При лікуванні новонароджених відмічалися зростання погодинного діурезу, зменшення рівня креатиніну в сироватці крові, збільшення швидкості клубочкової фільтрації, покращання основних допплерометричних показників ренального кровотоку та стабілізація балансу маси тіла. Стимуляція антиоксидантного ефекту захисту організму підтверджувалася суттєвим зменшенням рівня малонового альдегіду в еритроцитах та окисної модифікації білків у плазмі крові, збільшенням активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази в еритроцитах, глутатіонредуктази та глутатіон-S-трансферази в плазмі крові. Висновки. Результати проведеного дослідження засвідчили доцільність використання призначеного комплексу лікування разом із традиційними терапевтичними заходами, що підтверджується нормалізацією становлення ренальних функцій за умови перинатальної гіпоксії та зменшенням тяжкості перебігу нозологічної патології в новонароджених дітей у ранньому неонатальному періоді.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Курик О.В., Годованець Ю.Д.
Назва : Аналіз чинників ризику та клініко-параклінічних проявів гастроінтестинальної дисфункції у новонароджених при перинатальній патології
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2022. - Т. XII, № 1. - С. 21-25. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2022/XII/1). - ISSN 2226-1230
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ
Анотація: За останні десятиріччя відзначається загальносвітова тенденція до збільшення показників функціональної та органічної патології шлунково-кишкового тракту (ШКТ) у дітей. На даний час хвороби органів травлення вийшли на друге місце за частотою серед патологій дитячого населення після гострих респіраторних захворювань. Розвиток функціональних порушень ШКТ у дітей першого року життя в основному обумовлений анатомо-фізіологічними особливостями травної системи, а також, високою чутливістю та легкістю пошкодження всіх її ланок. Сучасні літературні дані свідчать, що групу підвищеного ризику щодо ймовірності розвитку даної патології складають діти, які народилися при ускладненій вагітності або пологах у матері. Мета дослідження: Визначити перинатальні фактори ризику та клініко-параклінічні особливості порушень функціонального стану шлунково-кишкового тракту в новонароджених при перинатальній патології. Матеріали та методи. У дослідження було включено 82 доношених новонароджених дітей, які мали важкі форми перинатальної патології, клінічними ознаками якої, поряд з іншими, були прояви гастроінтестинальної дисфункції (I група), а також, у якості групи порівняння - 50 здорових новонароджених дітей (II група). Критеріями виключення з дослідження були: вроджені вади розвитку, мала вага до терміну гестації при народженні, клінічні прояви інфекції. Для оцінки метаболічних порушень проведено комплексну оцінку біохімічного спектру крові з визначенням рівня загального білка та альбумінів, загального білірубіну та його фракцій, глюкози, сечовини та сечової кислоти, холестерину та тригліцеридів; активності AлAT, AсAT, ЛДГ, ЛФ, ГГТ. Біохімічні дослідження виконувалися з використанням біохімічного аналізатора «ACCENT» фірми «Cormay» (Польща, реактиви фірми). Результати та їх обговорення. Порушення постнатальної адаптації новонароджених відмічаються за умов соматичного неблагополуччя у матері, реалізації несприятливих факторів під час вагітності та полоів. Аналіз соматичного анамнезу, проблем антенатального та інтранатального періоду дозволив визначити основні причини порушень адаптації у новонароджених в ранньому неонатальному періоді. Найбільше значення, враховуючи дані анамнезу матерів у дітей основної групи мали: патологія серцево-судинної системи – 30 (36,59%), сечової системи – 22 (26,83%), ендокринної системи – 17 (20,73%), травної системи – 11 (13,41%) та дихальної системи – 8 (9,76%); гінекологічна патологія була діагностовано у 16 (19,51%) випадках. Антенатальний період був ускладнений: плацентарною дисфункцією - 10 (12,20%) випадків, багатоводдям - 8 (9,76%) випадків, дистресом плода 10 (12,20%) випадків, обвиттям пуповиною навколо шиї – 5 (6,10%) випадків. Загалом обтяжений акушерський анамнез було відмічено у 14 (17,07%) випадках. Кесарський розтин було проведено у 24 (29,27%) випадках, вакуум екстракція плоду – у 4 (4,88%) випадках. Перелік захворювань, що обумовили важкість стану новонародженого, був представлений за основним діагнозом: у 66 (80,5 %) випадках - ураженням центральної нервової системи у вигляді гіпоксично-ішемічного ураження/неонатальної енцефалопатії, у 27 (32,9 %) випадках - важкими дихальними розладами, у 13 (15,9 %) випадках - асфіксією помірного ступеню та у 11 (13,4%) випадках - важкою асфіксією, у 10 (12,2 %) випадках – помірними дихальними розладами, у 2 (2,4 %) випадках - гемолітичною хворобою новонароджених. Всі діти основної групи також мали супутні діагнози. Стан новонароджених основної групи характеризувався більш тяжким порушенням соматичного та неврологічного статусу, формуванням синдрому ПОН з розвитком ознак харчової інтолерантності внаслідок комплексних порушень функції гастроінтестинальної системи. Комплексні порушення толерантності до їжі були відмічені у 71 (86,59 %) дітей, зригування/стаз – у 66 (80,49 %) дітей, парез/в’яла перистальтика кишечника – у 47 (57,32 %) дітей, метеоризм – у 3 (3,66 %) випадках, затримка меконію – у 3 (3,66 %) випадках, ізольовано відсутність смоктального рефлексу/в’яле смоктання було виявлено у 3 (3,66 %) випадках, збільшення печінки та селезінки – у 1 (1,22 %) дитини. Комплексі біохімічні дослідження сироватки крові показали суттєві дисметаболічні зміни, які певною мірою пояснюють патофізіологічні механізми дисфункції гастроінтестинальної системи. Зокрема, виявлено порушення білковосинтетичної функції печінки та затримку процесів продукції та виведення жовчи, ферментативну недостатність та цитолітичний синдром. Висновки. 1. Порушення системи травлення у новонароджених є одним з проявів загальної дисфункції організму за умов гіпоксії при реалізації несприятливих факторів перебігу вагітності та пологів у матері. 2. Клінічними ознаками харчової інтолерантності у дітей періоду новонародженості є: зригування/стаз, парез/в’яла перистальтика кишечника, метеоризм, затримка меконію, відсутність смоктального рефлексу/ в’яле смоктання, збільшення печінки та селезінки. 3. Комплексі біохімічні дослідження сироватки крові у новонароджених за наявності гастроінтестинальних порушень засвідчили порушення білковосинтетичної функції печінки, затримку продукції та виведення жовчи, ферментативну недостатність та цитолітичний синдром.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Годованець Ю.Д., Годованець О.С., Курик О.В., Дроник Т.А.
Назва : Результати патоморфологічних та імуногістохімічних досліджень гепатобіліарної системи у новонароджених, які загинули внаслідок перинатальних причин
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2016. - Т. VI, № 3. - С. 30-36. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2016/VI/3). - ISSN 2226-1230
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА
НОВОРОЖДЕННЫЙ
ПЛОДА СМЕРТЬ
Анотація: Клітинна смерть є необхідним і важливим елементом формування і функціонування багатоклітинних організмів, оскільки разом з процесами проліферації і диференціювання є найбільш важливим станом життєдіяльності клітин. Реалізація факторів перинатального ризику за умов гіпоксії є основою формування тяжких форм перинатальної патології у новонароджених дітей. Представлені результати патоморфологічних досліджень імуногістохімічних досліджень печінки новонароджених, які померли внаслідок перинатальних причин, у тому числі, дані імуногістохімічних досліджень. Обговорюються патогенетичні основи формування апоптозу гепатоцитів. Вивчення основ формування апоптозу печінки в новонароджених дітей є суттєвим доповненням до розуміння тяжкості перебігу нозологічної патології в ранньому неонатальному періоді.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Годованець Ю.Д., Ластівка І.В., Бабінцева А.Г., Агафонова Л.В.
Назва : Клінічний випадок голопрозенцефалії у доношеної новонародженої дівчинки з множинними уродженими вадами розвитку
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2017. - Т. VII, № 3. - С. 95-100. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2017/VII/3). - ISSN 2226-1230
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ
МОЗГ ГОЛОВНОЙ
НОВОРОЖДЕННЫЙ
Анотація: Уроджені вади розвитку центральної нервової системи (УВР ЦНС) становлять одну з найбільш гострих медико-соціальних проблем сучасної медицини, визначають і займають провідне місце у структурі перинатальної й малюкової смертності та дитячої інвалідності. Слід відзначити значні морально-психологічні та економічні збитки для родини та суспільства, оскільки в більшості випадків такі діти є інвалідами з дитинства та потребують витрат для проведення лікувально-реабілітаційних заходів. Одним зі шляхів зниження частоти УВР ЦНС є визначення чинників їх виникнення, преконцепційна профілактика та своєчасна пренатальна діагностика. У статті представлено клінічний випадок голопрозенцефалії (ГПЕ) у доношеної новонародженої дівчинки з множинними уродженими вадами розвитку (МУВР). Дитина народилася від першої бажаної вагітності, яка перебігала на тлі дифузного нетоксичного зобу, гестаційної гіпертензії, багатоводдя. Матері 24 роки, освіта середня, працювала швачкою до та у ранніх термінах вагітності; батькові 28 років, освіта середньо-спеціальна, працює будівельником. Шлюб зареєстрований. Шкідливих звичок у батьків не встановлено. Спадковість по лінії матері та батька не обтяжена. На облік з приводу даної вагітності жінка встала своєчасно. При пренатальному ультразвуковому дослідженні плода на 20-му тижні вагітності виявило неімунний набряк плода, синдром затримки розвитку плода, МУВР ЦНС (голопрозенцефалія, шизенцефалія) та серця (дефект міжшлуночкової перетинки). Від переривання вагітності подружжя відмовилося. Жінка народжувала в умовах акушерського стаціонару ІІІ рівня у терміні гестації 38 тижнів природнім шляхом. При народженні маса дитини склала 1700 г, довжина тіла – 41 см, обвід голови – 26 см, обвід погруддя – 26 см. Оцінка за шкалою Апгар наприкінці першої та впродовж наступних двадцяти хвилини життя склала 5 балів. При оцінці фізичного розвитку новонародженої дівчинки з використанням перцентильних таблиць встановлено, що дитина має «малий розмір до терміну гестації» при значеннях маси та довжини тіла менше 10 перцентиля. При зовнішньому огляді дитини відмічено видимі МУВР лицьового скелету та чисельні стигми дизембріогенезу, у тому числі мікроцефалія, пробосцис та криптофтальм. Загальний стан дитини при народженні та впродовж усього періоду лікування розцінено як тяжкий за рахунок антенатального ураження плода та проявів синдрому поліорганної невідповідності (СПОН). При ультразвуковому дослідженні встановлено ознаки МУВР дитини з боку ЦНС (ГПЕ, шизенцефалія, зовнішня та внутрішня гідроцефалія) та серця (дефект міжшлуночкової перетинки (ДМШП)). Клінічний діагноз. Основний: МУВР (УВР ЦНС: ГПЕ, зовнішня та внутрішня гідроцефалія, шизенцефалія; УВР органів чуття: пробосцис, криптофтальм; УВР серця: ДМШП). Ускладнення: СПОН. Супутній: малий розмір плода до терміну гестації. Незважаючи на адекватне лікування, стан дитини прогресивно погіршувався, на 4-ту добу наступила смерть дівчинки. Патологоанатомічний діагноз. Основний: МУВР (УВР ЦНС та органів чуття: ГПЕ, зовнішня та внутрішня гідроцефалія, шизенцефалія; УВР серця: ДМШП, загальний артеріальний стовбур; УВР ендокринної системи: гіпоплазія наднирників). Ускладнення: Виражений набряк головного мозку та м’яких оболонок. Атрофія кори та вогнищева лейкомаляція головного мозку. Двобічні дифузні ателектази, спадання альвеол та альвеолярних ходів, дислектази легень. Вогнищева емфізема легенів. Загальне венозне повнокрів`я та дистрофічні зміни внутрішніх паренхіматозних органів. Набряки тулуба та кінцівок. Супутній: Малий за розміром та вагою до гестаційного віку. Таким чином, ГПЕ є тяжкою формою УВР ЦНС, яка зустрічається як в ізольованому виді, так і у складі генних синдромів та хромосомних хвороб з МУВР, характеризується високою смертністю дітей у ранніх термінах постнатального періоду. Оптимізація і своєчасна пренатальна діагностика даної патології є необхідною для її попередження та становить одне з головних завдань сучасної перинатальної медицини. Однією з актуальних та невирішених проблем ведення дітей з ГПЕ, яка поєднана з МУВР, є проведення допологового консультування батьків та вирішення етичних питань щодо надання повної реанімаційної допомоги у пологовій залі та паліативної допомоги у постнатальному періоді.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мельничук Л.В., Годованець Ю.Д., Кошурба І.В.
Назва : Актуальні питання надання допомоги новонародженим у місті Чернівцях
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2017. - Т. VII, № 1. - С. 8-13. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2017/VII/1). - ISSN 2226-1230
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: НОВОРОЖДЕННЫЙ
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТЬ
Анотація: В статті представлені результати аналізу неонатальної смертності за період 2014-2016 рр. у м. Чернівцях. В структурі неонатальної смертності за останні роки переважають втрати недоношених дітей, а саме з екстремально низькою вагою (до 1000 г) та дуже низькою вагою тіла (до 1500 г) при народженні. У нозологічній структурі перше місце займає синдром дихальних розладів недоношених дітей. Збільшилася кількість дітей з уродженими вадами розвитку. Відкриття перинатального центру в Чернівецькій області надасть змогу прискорити впровадження сучасних методів діагностики та лікування новонароджених, здійснити організаційні заходи щодо створення єдиної програми катамнестичного спостереження та реабілітації дітей з перинатальною патологією.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Годованець Ю.Д., Фрунза А.В.
Назва : Перспективні уринарні біомаркери з огляду на патогенетичні механізми гострого пошкодження нирок у передчасно народжених дітей
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2021. - Т. XІ, № 3. - С. 27-33. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2021/XI/3). - ISSN 2226-1230
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПОЧЕК ОСТРОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ)
Анотація: Технології виходжування передчасно народжених дітей значно удосконалюються за останні роки. Однак залишається ряд невирішених проблем, серед яких однією з найбільш актуальних є гостре пошкодження нирок (ГПН). Дана патологія асоціюється з високими показниками захворюваності та летальності, особливо у передчасно народжених дітей з тяжкою перинатальною патологією. Діагностика ГПН базується на класифікації, яка запропонована у 2012 р. міжнародною групою експертів Kidney Disease: Improving Global Outcomes. Основними критеріями верифікації діагнозу є зростання рівня сироваткового креатиніну та зменшення рівня діурезу. Проблема діагностики та диференційної діагностики ГПН у передчасно народжених дітей займає провідне місце, оскільки досі не існує єдиного консенсусу щодо можливостей використання специфічних біомаркерів уражень нирок та майже відсутні номограми з урахуванням гестаційного віку при народженні, маси тіла та ступеня тяжкості перинатальної патології. Креатинін плазми все ще залишається найбільш часто використовуваним маркером порушення фільтраційної функції, однак впродовж останніх років ведуться численні наукові дискусії та вивчаються нові, високо чутливі та високо специфічні маркери ренального пошкодження. Зокрема, запропоновано розглядати функціональні біомаркери та маркери тубулярного пошкодження як окремі категорії, оскільки порушення функції нирок та безпосередньо пошкодження можуть співіснувати незалежно, одночасно або спостерігається перехід категорій. Перспективними біомаркерами, які активно досліджуються та застосовуються на практиці, є плазмовий цистатін С, уринарні та сироваткові фракції альфа-1-мікроглобуліну та бета-2-мікроглобуліну, ліпокалін, асоційований з желатиназою нейтрофілів та ін. Акцентується увага на важливості епігенетичної концепції у формуванні уражень нирок, блокуванні системи ренін-ангіотензин-альдостерон-антидіуретичний гормон та ролі каналів транзієнтного рецепторного потенціалу у модуляції основних ниркових функцій. Широко вивчаються метаболічні профілі сечі з урахуванням гестаційного віку та маси тіла дитини.
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ластівка І.В., Бабінцева А.Г., Годованець Ю.Д., Соболєва М.І., Колюбакін Д.В.
Назва : Летальний випадок синдрому Едварса у новонародженої дівчинки
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2020. - Т. X, № 4. - С. 92-97. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2020/X/4). - ISSN 2226-1230
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ
ТРИСОМИЯ
Анотація: Синдром Едвардса (СЕ) – це спадкове захворювання, яке характеризується трисомією 18-ої хромосоми. Частота СЕ становить 1 випадок на 6000 живонароджених, співвідношення дівчата: хлопчики – 3:1. У 95 % усіх випадків розвитку СЕ в клітинах знаходиться зайва 18-а хромосома (повна трисомія), у 2 % спостерігається транслокація з іншої хромосоми на 18-у (часткова трисомія); у 3 % випадків має місце «мозаїчна трисомія», коли додаткова 47-а хромосома виявляється в організмі не у всіх клітинах, а лише у певної його частини. Найважливішим, але не єдиним, чинником ризику виникнення трисомії 18-ої хромосоми є вік матері старше 40 років. Пренатальна діагностика СЕ включає УЗД та біохімічний скринінг вагітної на 11-13 тижні гестації з вивченням рівнів ?-хоріонічного гонадотропину людини та плазмового протеїну А, асоційованого з вагітністю, а також визначення каріотипу плода у вагітних групи ризику. У статті представлено клінічний випадок синдрому Едварса у новонародженої дівчинки, яка народилася від І вагітності (анемія вагітних, ранній токсикоз, хронічний пієлонефрит у матерів, контакт батьків з професійними шкідливостями), І пологів на 40-41 тижні природнім шляхом у сідничному передлежанні з масою тіла 1480 г та довжиною тіла 40 см, оцінкою за шкалою Апгар 4/4 бали. Встановлено, що на обліку з приводу вагітності жінка знаходилася з 15 тижня гестації, від скринінгового обстеження категорично відмовлялася. Перше УЗД проведене у 30 тижнів гестації, під час якого виявлено складні уроджені вади розвитку серця та синдром затримки розвитку плода. Ризик народження дитини з вродженою патологією розцінено як високий. Стан дитини при народженні та впродовж усього лікування та виходжування в умовах відділення інтенсивної терапії новонароджених розцінено як важкий з прогресивною негативною динамікою за рахунок поглиблення проявів поліорганної недостатності. При огляді пацієнта встановлено множинні дизморфні ознаки, включаючи маленькі очні щілини, низько розташовані вуха, мікростомію, мікрогнатію, деформації кінцівок. За допомогою інструментальних методів обстеження встановлено семілобарну форму голопрозенцефалії; подвійне відходження магістральних судин від правого шлуночка, дефект міжшлуночкової перетинки підаортальний, гіпертрофію правого шлуночку, дефект міжпередсердної перетинки, ознаки легеневої гіпертензії; цитогенетичного дослідження - 47, ХХ, +18, синдром Едвардса. Враховуючи важкість множинних уроджених вад розвитку, незважаючи на проведене лікування, дівчинка померла у віці 29 діб 3 годин 30 хвилин. Основним захворюванням та причиною смерті доношеної, морфологічно незрілої та маловагової дівчинки послужила хромосомна аномалія – трисомія 18-ої хромосоми (синдром Едвардса), яка ускладнилася розвитком поліорганної недостатності. Наведений клінічний випадок ілюструє невчасну діагностику СЕ (трисомії 18-ої хромосоми) у зв`язку з пізньою постановкою вагітної на облік, її відмовою від проходження скринінгових обстежень, включаючи УЗД та визначення рівнів ?-хоріонічного гонадотропину людини й плазмового протеїну А, асоційованого з вагітністю. Пізня пренатальна діагностика множинних уроджених вад розвитку плода, відсутність пренатального інвазивного дослідження з цитогенетичним аналізом та, відповідно, діагностика хромосомної патології у дитини після народження асоціюються з вирішенням етичних питань щодо вибору «агресивної» терапевтичної тактики або надання паліативної допомоги дитині з синдромом Едвардса.
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Годованець Ю.Д., Навчук Г.В., Шутак Л.Б.
Назва : До 75-річчя вищого державного навчального закладу України "Буковинський державний медичний університет"
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2019. - Т. IX, № 4. - С. 3-5. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2019/IX/4). - ISSN 2226-1230
MeSH-головна: МЕДИЦИНСКИЕ УЧЕБНЫЕ ЗАВЕДЕНИЯ
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бабінцева А.Г., Годованець Ю.Д., Кобилянська-Васільєва А.М., Петров А.В.
Назва : Фетальний алкогольний спектр порушень: літературні дані та клінічний випадок
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2020. - Т. X, № 4. - С. 60-67. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2020/X/4). - ISSN 2226-1230
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ФЕТАЛЬНЫЙ АЛКОГОЛЬНЫЙ СПЕКТР НАРУШЕНИЙ
Анотація: За даними статистики, у багатьох країнах світу від 3 до 10 % жінок зловживають алкогольними напоями під час вагітності, що призводить до формування фетального алкогольного спектру порушень (ФАСП) / Fetal Alcohol Spectrum Disorders (FASD). Дана дефініція включає в себе фетальний алкогольний синдром (ФАС) / Fetal Alcohol Syndrome (FAC); частковий фетальний алкогольний синдром (ЧФАС) / Partial Fetal Alcohol Syndrome (PFAS); розлади неврологічного розвитку, пов'язані з алкоголем / Alcohol related Neurodevelopmental Disorder (ARND) та уроджені вади розвитку, пов'язані з алкоголем / Alcohol-related Birth Defects (ARBD). Відповідно до критеріїв Центру контролю та профілактики захворювань США (Centers for Disease Control and Prevention, CDC) основними критеріями ФАСП є дисморфологія обличчя (згладжений носогубний жолобок, плоска верхня губа, вкорочення очної щілини); затримка росту (анте- або постнатальна маса тіла або довжина тіла ? 10 перцентиля); функціональні розлади нервової системи (глобальний когнітивний дефіцит, дисфункція дрібної моторики, розлад дефіциту уваги та гіперактивності, сенсорні порушення, дефіцит пам’яті, проблеми соціальної адаптації); структурні розлади нервової системи (обвід голови ? 10 перцентиля (або ? 3 перцентиля для дітей з масою тіла ? 10 перцентиля) або клінічно значущі аномалії мозку при нейровізуалізації). Поєднання саме даних ознак з вживанням матір’ю алкоголю під час вагітності в анамнезі лежать в основі діагностики ФАСП. За даними дослідників, основні патогенетичні ланки ФАСП пов'язані з токсичним впливом етанолу на метаболізм плода, а саме, активацією процесів оксидативного стресу та зниженням інтенсивності антиоксидантного захисту; зниженням експресії генів, які необхідні для розвитку; активацією процесів апоптозу нервових клітин; затримкою клітинної міграції нейронів та порушенням їх проліферації на фоні недостатньої активності ферментативної системи печінки, яка приймає участь у знешкодженні етанолу. У статті представлено клінічний випадок ФАСП у новонародженої дівчинки, яка народилася від ХІ вагітності, з приводу якої вагітна жінка не перебувала на обліку, не проходила скринінгові обстеження, палила, регулярно вживала алкоголь; від Х пологів у 34 тижня гестації природнім шляхом на фоні передчасного розриву навколоплідних оболонок, безводного проміжку 160 годин. Вагітній проведена повна антенатальна профілактика респіраторного дистрес-синдрому. Маса тіла дівчинки при народженні склала 1600 г, довжина тіла – 43 см. Стан дитини при народженні розцінений як компенсований за вітальними функціями, оцінка за шкалою Апгар – 8/8 балів. Відповідно до оцінки нервово-м'язової та фізичної зрілості за новою шкалою Баллард дівчинка набрала 25 балів, що відповідає 33 тижням гестації. При оцінці фізичного розвитку значення маси тіла розташовано нижче 10 центиля, довжини тіла та обвіду голови – у межах 10-90 центилі. При зовнішньому огляді дитини відмічено ознаки дизморфії, а саме, згладжений носогубний жолобок (5 балів), тонка сплощена верхня губа, вкорочені очні щілини. Перебіг постнатальної адаптації у дитини ускладнився патологічною неврологічною симптоматикою у вигляді проявів синдрому пригнічення. Після надання комплексної медичної допомоги дівчинка у задовільному стані виписана додому з рекомендаціями щодо необхідності включення даної дитини до програми катамнестичного спостереження з ретельною оцінкою фізичного та нервово-психічного розвитку. Постановка діагнозу ФАСП – це складний медичний діагностичний процес, який найкраще виконується за допомогою структурованого міждисциплінарного підходу потужної клінічної команди, яка складається зі спеціалістів різного профілю зі взаємодоповнюючим досвідом, кваліфікацією та навичками. Неможливо переоцінити важливу роль лікаря-неонатолога у виявленні дітей з ФАСП з послідовним наданням їм первинної медичної допомоги та розробленням професійного діагностичного маршруту, спрямування до служби катамнестичного спостереження та подальшої реабілітації.
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бабінцева А.Г., Годованець Ю.Д.
Назва : Синдром професійного вигорання у медичного персоналу неонатальних відділень: міф чи сумна реальність?
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2020. - Т. X, № 3. - С. 5-14. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2020/X/3). - ISSN 2226-1230
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ
Анотація: Згідно із визначенням ВООЗ «синдром професійного вигорання» (СПВ) або «Burnout» – це фізичне, емоційне або мотиваційне виснаження, яке характеризується порушенням продуктивності в роботі та втомою, безсонням, підвищеною схильністю до соматичних захворювань, а також вживанням алкоголю або інших психоактивних речовин з метою отримання тимчасового полегшення, що має тенденцію до розвитку фізіологічної залежності та (у багатьох випадках) суїцидальної поведінки. Цей синдром звичайно розцінюється як стрес-реакція у відповідь на безжалісні виробничі та емоційні вимоги, що є наслідком надмірної відданості людини своїй роботі, що одночасно супроводжується зневагою до сімейного життя та/або відпочинку. Формування СПВ у персоналу неонатальних відділень пов'язано з негативними змінами його психо-емоційного стану та безпосередньо впливає на рівень надання медичної допомоги пацієнтам, особливо дітям, які народилися з екстремально малою масою тіла, з вродженими вадами розвитку, у стані тяжкої асфіксії та знаходяться в умовах end-of-life. Мета дослідження. Вивчити частоту формування та потенційні чинники ризику СПВ у лікарів, які надають медичну допомогу пацієнтам неонатального віку, шляхом персоналізованої оцінки його ризику за допомогою тесту Maslach Burnout Inventory (MBI) та розробленого дослідниками опитувальника NeoBurn. Матеріали та методи дослідження. У ході дослідження проведено персоналізоване опитування 50 лікарів-неонатологів та дитячих анестезіологів, які надають медичну допомогу пацієнтам неонатального віку (до 28 діб життя), на базі 8 відділень 6 стаціонарів (м. Київ, м. Чернівці, Україна) з вересня 2019 року по лютий 2020 року. Опитувальник NeoBurn розроблено дослідниками з урахуванням даних сучасної наукової літератури щодо найбільш вагомих чинників ризику СПВ у медичного персоналу неонатальних відділень. Даний опитувальник включає перелік питань загального характеру; питання, які визначають особливості праці; питання, які характеризують власну оцінку особистості тощо. Тест Maslach Burnout Inventory (MBI) включає три блока питань, відповіді на які можуть допомогти у визначенні ознак виснаження або депресивного тривожного синдрому (Розділ А), ознак деперсоналізації або втрати емпатії (Розділ В) та ознак зниження особистісних досягнень (Розділ С). Результати дослідження. В опитуванні прийняло участь 36 лікарів-неонатологів (72 %) та 14 лікарів-дитячих анестезіологів (28 %), при цьому, у 80 % випадків респондентами були представниці жіночої статті, а біля 1/3 неонатальної спільноти мали вік старше 50 років. Більшість респондентів (72 %) на момент опитування працювали на посаді лікарів-ординаторів відділень, 8 (16 %) – завідувачів відділень, 6 (12%) – наукових співробітників профільних кафедр. Основним робочим місцем лікарів у 70 % випадків були відділення інтенсивної терапії новонароджених, у 30 % випадків – відділення неонатального догляду. У 21 людини (42 %) стаж роботи в неонатології склав більше 20 років. Більше половини респондентів (54 %) працювали більше ніж на 1 ставку, 37 лікарів (74 %) мали нічні чергування. Переважна більшість лікарів (94 %) зазначили, що рівень їх доходів є недостатнім для комфортного життя в Україні. Опитування за допомогою тесту MBI засвідчило, що найбільш вразливою є сфера деперсоналізації, важкий ступінь якої встановлено у 24 % випадків, помірний ступінь – у 40 % випадків. Виражене зниження значимості особистісних досягнень виявлено у 22 % випадків, помірного ступеня – у 30 % випадків. Найбільш «збереженою» виявилася опція виснаження, важкий ступінь якого діагностовано лише у 4 % випадків, помірного ступеня – у 24 % випадків. Слід зазначити, що при опитуванні не виявлено жодного лікаря з відсутністю порушень усіх трьох характеристик тесту MBI. Висновки. Медичний персонал, який надає допомогу пацієнтам неонатального віку (у перші 28 діб життя) складає групу високого ризику щодо формування СПВ, що пов'язано зі значним потенційним рівнем смертності та захворюваності пацієнтів, високими вимогами до професійного рівня лікарів, необхідністю постійного удосконалення для впровадження нових сучасних перинатальних технологій, наявністю нічних чергувань, недостатньо високою заробітною платою тощо. При опитуванні українських лікарів-неонатологів і дитячих анестезіологів з використанням тесту MBI найбільш виражені порушення встановлено у сфері деперсоналізації та зниження значимості особистісних досягнень, що потребує впровадження у практику роботи лікувальних закладів програми ідентифікації, профілактики та корекції СПВ із залученням міждисциплінарної команди спеціалістів.
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ластівка І.В., Годованець Ю.Д., Бабінцева А.Г., Агафонова Л.В., Анцупова В.В.
Назва : Летальний випадок ахондроплазії Парро у новонародженого хлопчика
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2018. - Т. VIII, № 3. - С. 69-73. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2018/VIII/3). - ISSN 2226-1230
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: АХОНДРОПЛАЗИЯ
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ
Анотація: Ахондроплазія – спадкове моногенне захворювання з групи остеохондродисплазій з дефектами трубчастих кісток та аксіального скелета, для якого характерно аутосомно-домінантний тип успадкування з повною пенетрантністю. Поширеність даного захворювання у світі складає 0,4:10000, а в європейській популяції – 2:10000 новонароджених. Ахондроплазія у 99% випадків обумовлена мутацією G380R гена FGFR3, який розташований на короткому плечі четвертої хромосоми (локус 4p16.3). Найбільш частою з мутацій є місенс-мутація в гені FGFR3, що супроводжується заміною гліцину на аргінін у білку, який кодує рецептор чинника зростання фібробластів, відповідальний за проліферацію хрящів у суглобах довгих кісток. У статті представлено випадок спостереження за дитиною з ахондроплазією, який закінчився летальним виходом. Хлопчик народився передчасно на 35-му тижні вагітності з масою тіла 2460 г, довжиною тіла –36 см. При зовнішньому огляді у дитини виявлено фенотипічні ознаки ахондроплазії Парро. Стан хлопчика при народженні та впродовж усього життя розцінено як тяжкий за рахунок проявів синдрому поліорганної недостатності на тлі гіпоплазії легенів та гідроцефалії з поступовою декомпенсацією життєво важливих функцій, що призвело до летального виходу у віці 1 місяця 24 діб. При пренатальному скринінгу у матері встановлено знижені рівні ?-хоріонічного гонадотропіну людини на 10-му тижні вагітності та ?-фетопротеїну – на 17 тижні вагітності; при ультразвуковому дослідженні діагностовано множинні уроджені вади розвитку опорно-рухової системи. Вагітна від проведення інвазивного обстеження та переривання вагітності на усіх етапах обстеження та консультування відмовилася. Медико-генетичне дослідження дитини не проведено у зв'язку зі значною тяжкістю порушень загального стану. Обговорено необхідність надання неонатальної паліативної допомоги новонародженим дітям з критичними уродженими вадами розвитку.
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Годованець Ю.Д., Волосівська Ю.М., Агафонова Л.В.
Назва : Жовтяниці неонатального періоду (огляд літератури). Глава І: Визначення поняття, епідеміологія, етіопатогенез та патоморфологія, класифікація
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2018. - Т. VIII, № 4. - С. 71-78. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2018/VIII/4). - ISSN 2226-1230
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ
Анотація: Дані літератури свідчать про те, що країни з низьким та середнім рівнем доходу мають найбільшу частоту тяжких форм жовтяниць у новонароджених, які характеризуються непропорційно високими показниками захворюваності, смертності та розладів неврологічного розвитку у подальші роки життя порівняно з країнами з високими доходами населення. У I главі статті представлені основні поняття, епідеміологічні дані та фактори ризику розвитку неонатальної жовтяниці, розглядаються питання етіології, патогенезу та патоморфології гіпербілірубінемії. Жовтяниця – це синдром зміни кольору шкірних покривів і слизових, що розвивається внаслідок накопичення в крові надлишкової кількості білірубіну, тобто візуальний прояв гіпербілірубінемії. Жовтяниця є однією з найбільш поширених станів, що потребують медичної допомоги у новонароджених дітей. Неонатальна жовтяниця є надзвичайно поширеною - майже в кожного новонародженого відмічається підвищення рівня некон'югованого білірубіну в сироватці крові більш ніж на 30 мкмоль/л протягом першого тижня життя. Клінічні прояви гіпербілірубінемії розвиваються приблизно у 60% доношених і 80% передчасно народжених дітей. Особливостями перебігу неонатальних жовтяниць є те, що вони можуть бути фізіологічними, зустрічатися у здорових дітей, однак можуть бути проявом цілого ряду захворювань. Тому неонатальні жовтяниці слід завжди розглядати як симптом потенційної небезпеки. Надходження некон'югованого білірубіну у мозок новонародженого може викликати як короткочасні, так і тривалі неврологічні розлади, що є причиною білірубінової енцефалопатії. Для позначення клінічних ознак гострої або хронічної білірубінової енцефалопатії у дітей з дуже високим рівнем білірубіну, а також жовтяничного забарвлення мозку, пов'язаного з перенесеною жовтяницею, використовують термін «ядерна жовтяниця». Ядерна жовтяниця може виникати при більш низьких рівнях білірубіну у новонароджених за наявності факторів ризику, зокрема у передчасно народжених немовлят. З урахуванням патофізіологічних механізмів розвитку у новонароджених дітей виділяють гемолітичні, кон’югаційні, механічні та паренхіматозні гіпербілірубінемії. Патоморфологічно при неонатальних жовтяницях спостерігається відкладення некон'югованого білірубіну в різних органах і тканинах – стан, який має назву білірубінової інтоксикації. Найбільшу небезпеку представляє зв’язування некон’югованого білірубіну ліпідами мозку, що підтверджується патологоанатомічними гістологічними знахідками жовтого пігменту в базальних ядрах центральної нервової системи. Підшкірна жирова тканина поза сумнівом зв’язує певну частину білірубіну. Цим пояснюється менший ступінь вираженості фізіологічної жовтяниці у доношених і навіть відсутність її у переношених дітей, в той час як у недоношених вона розвивається частіше, а вміст білірубіну в крові у них є набагато вищим. Патологічні зміни, які відмічаються при патологоанатомічному дослідженні мозку недоношених дітей, можуть більше нагадувати неспецифічні пошкодження, ніж дійсну ядерну жовтяницю.
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Годованець Ю.Д.
Назва : Науково-практична конференція з міжнародною участю "Перинатальна медицина в Україні: проблеми, досягнення, пріоритети" (присвячена пам'яті вчителя - професора Михайленка Омеляна Трохимовича) 21-22 лютого 2019 року, м. Чернівці
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2019. - Т. IX, № 1. - С. 111-114. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2019/IX/1). - ISSN 2226-1230
MeSH-головна: КОНГРЕССЫ КАК ТЕМА
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бабінцева А.Г., Годованець Ю.Д., Агафонова Л.В., Кошурба І.В.
Назва : Особливості функціонального стану сечової системи у новонароджених дітей та її роль у підтримці гомеостазу організму (огляд літератури)
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2019. - Т. IX, № 1. - С. 61-66. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2019/IX/1). - ISSN 2226-1230
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: МОЧЕВАЯ СИСТЕМА
НОВОРОЖДЕННЫЙ
ГОМЕОСТАЗ
Анотація: Діяльність сечової системи має важливе значення для підтримки гомеостазу, що визначається її участю у звільненні організму від кінцевих продуктів обміну, чужорідних та токсичних речовин; забезпеченні підтримки стабільності об’єму крові та позаклітинної рідини, сталості концентрації осмотично активних речовин й іонів; здійсненні регуляції кислотно-лужного стану, артеріального тиску, еритропоезу, згортання крові, модуляції дії гормонів, процесів обміну білків, ліпідів та вуглеводів. Антенатальний розвиток сечової системи проходить в ембріональний та фетальний періоди. В ембріональному періоді формуються усі структури нефрону, у фетальному проходить дозрівання даної системи. При порушеннях нормального ембріогенезу сечової системи у перші 3 місяця гестації формуються ембріопатії, які носять тяжкий характер та залежать від пошкодження відповідного гена. При дії факторів у більш пізній період розвиваються фетопатії, при яких порушуються процеси диференціювання нирки, а ренальна патологія характеризується диста гіпоплазіями. Ведучим фактором росту нирки у постнатальному онтогенезі є збільшення кількості клітин, а не їх розміру. Після народження проходить перебудова системного кровоплину, збільшується системний кров’яний тиск та гідростатичний тиск у гломерулах, збільшується відносна площина гломерулярних капілярів, калібр аферентних та еферентних артеріол, зменшується резистентність артеріол. Для новонароджених дітей характерним є гломеруло-канальцевий дисбаланс, який полягає у морфологічному та функціональному переважанні клубочків над проксимальними канальцями у незрілому нефроні. У постнатальному періоді змінюється структура гломерулярної мембрани: сплощення клітин ендотелію, поява фенестрацій, утворення загальної базальної мембрани між ендотелієм та подоцитами, формування ніжок подоцитів у клітинах вісцерального листка капсули клубочка, що призводить до збільшення на 40 % фільтраційної поверхні. Процеси дозрівання канальців у новонароджених полягають у формуванні щільного розташування та структури специфічних транспортних білків, електрохімічного градієнту клітинної мембрани, чутливості до гормонів, фосфоліпідного складу, об’єму внутрішньоклітинної рідини та клітинної метаболічної активності, що супроводжується анатомічною та функціональною гетерогенністю нефронів. Анатомічна незрілість сечової системи у новонароджених дітей визначає особливості її функціонального стану, а саме, недостатньо високу швидкість клубочкової фільтрації, знижену здатність до реабсорбції профільтрованих амінокислот та малих пептидів, фосфатів, бікарбонатів, глюкози та неорганічних іонів, знижену секрецію органічних кислот та лугів, медикаментів, а також, знижену концентраційну здатність нирок. Знання особливостей становлення ренальних функцій у здорових новонароджених дітей необхідні для правильної інтерпретації результатів лабораторного та інструментального дослідження, а також, розуміння механізмів розвитку патологічних відхилень.
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бойчук Т.М., Знаменська Т.К., Геруш І.В., Годованець Ю.Д.
Назва : Національний проект "Нове життя. Нова якість охорони материнства та дитинства": сучасні тенденції підготовки фахівців з напряму перинатальної медицини
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2014. - Т. ІV, № 1. - С. 6-12. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2014/IV/1). - ISSN 2226-1230
MeSH-головна: МАТЕРИ И РЕБЕНКА ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ ЦЕНТРЫ
Анотація: У статті представлені базові стандарти медичної освіти в Україні у контексті підготовки спеціалістів перинатальної медицини. Обговорюються організаційній та науково-методичні засади освітньої діяльності вищих навчальних закладів в рамках реалізації Національного проекту "Нове життя. Нова якість охорони материнства та дитинства", доцільність створення інституту перинатальної медицини. Надана характеристика сучасних методів підготовки фахівців - проблемно-орієнтованого підходу до засвоєння теоретичних знань та симуляційно-тренінгових технологій набуття практичних навичок. Зроблено висновок про необхідність створення практики зворотного обміну інформацією про рівень підготовки спеціалістів для родопомічних та лікувально-профілактичних закладів, а також основ взаємної відповідальності вищих медичних навчальних закладів та закладів охорони здоров'я про удосконалення перинатальної допомоги в Україні
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Годованець Ю.Д., Бабінцева А.Г.
Назва : Досвід застосування антиоксидантної терапії у комплексі лікування новонароджених з гіпоксичним пошкодженням нирок
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2015. - Т. V, № 1. - С. 121-127. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2015/V/1). - ISSN 2226-1230
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: АНТИОКСИДАНТЫ
ПОЧЕК ОСТРОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ
Анотація: У статті наведено патогенетичне обгрунтування використання препарату "Цитофлавін" у комплексі лікування новонароджених, які розвивалися за умов тяжкої перинатальної патології та мали клініко-параклінічні прояви гіпоксичного пошкодження нирок у ранньому неонатальному періоді. Показано позитивні ефекти препарату на перебіг постнатальної адаптації та становлення функціонування сечовивідної системи, що пояснюється його впливом на процеси вільнорадикального окиснення ліпідів/білків та стан системи антиоксидантного захисту організму.
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Годованець Ю.Д., Бабінцева А.Г.
Назва : Актуальність впровадження моделі "case-based learning" (CBL) у систему фахової підготовки та безперервного професійного розвитку лікарів
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2019. - Т. IX, № 2. - С. 9-15. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2019/IX/2). - ISSN 2226-1230
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ
Анотація: На сучасному етапі розвитку системи медичної освіти змінюються підходи до навчального процесу, які спрямовані на активне безпосереднє залучення студентів, лікарів-інтернів (резидентів) та лікарів-слухачів до вивчення запропонованих проблемних питань. Навчання, яке базується на обговоренні конкретних випадків або проблемних клінічних ситуацій (сase-based learning, CBL), відноситься до сучасних імітаційних активних методів навчання та розглядається як інструмент, що дозволяє застосовувати теоретичні знання до вирішення практичних завдань. Принцип побудови інтелектуальної навчальної системи, яка включає кейси, передбачає надбання навиків диференційної діагностики у процесі обстеження віртуального пацієнта, а також найбільш оптимального алгоритму лікування. При розробці навчальних систем на основі Case-based learning (CBL) важливим є надання свободи вибору для користувача щодо плану обстеження та лікувальної тактики пацієнта. CBL використовується для передачі знань у різних галузях охорони здоров'я, а у всесвітній мережі Інтернет широко представлені різноманітні сайти з наборами кейсів для удосконалення медичної освіти з різних дисциплін. Розвиток Web-технологій надає можливість віддаленим користувачам проводити віртуальну діагностику у режимі дистанційного доступу та, відповідно, включати CBL у систему безперервного професійного розвитку лікарів з дистанційною формою навчання. Медична освіта з використанням Web-технологій прогресивно розвивається, що зумовлено легкістю оновлення курсу, лабільністю графіку, індивідуальною освітою, інноваційними методами навчання, автоматизацією ведення навчальної документації. CBL визначається як структурований запит, заснований на досвіді використання «живих» або імітаційних випадків у пацієнтів, спрямований на вирішення або дослідження клінічної проблеми під керівництвом викладача та досягнення викладених цілей навчання. Переваги використання CBL включають більше фокусування на цілі навчання, гнучкість у використанні справи, здатність викликати більш глибокий рівень навчання, формуючи навички критичного мислення. CBL є інструментом, який передбачає узгодження клінічних випадків у сфері охорони здоров’я, з масивом теоретичних та практичних знань для покращення клінічної ефективності, ставлення або колективної роботи. Представлений тип навчання підвищує якість клінічних знань, покращує роботу у команді, удосконалює клінічні навички та практику поведінки, а також результати лікування пацієнтів. Подальші дослідження ефективності та впливу CBL на якість навчання вимагають узгодження щодо термінології та визначення методологій, а також, створення потужної міждисциплінарної бази (електронної та паперової) із включенням клінічних випадків від «простого» до більш «складного».
Знайти схожі

1-20 21-40 41-50

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)