Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Березенко, В. С.$<.>)
Загальна кiлькiсть документiв : 63
Показанi документи с 1 за 20
 1-20    21-40   41-60   61-63 
1.


    Березенко, В. С.
    Муковісцидоз у дітей. Своєчасна діагностика як важливий предиктор ефективності лікування (клінічний випадок) [Текст] / В. С. Березенко, Ю. П. Резніков, В. В. Крат // Перинатологія та педіатрія. - 2017. - N 3. - С. 74-80. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
КИСТОЗНЫЙ ФИБРОЗ (диагноз, осложнения, патофизиология, терапия)
ПОЗДНИЙ ДИАГНОЗ
ДЕТИ
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ


Дод.точки доступу:
Резніков, Ю. П.; Крат, В. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

2.


   
    Лікувальний патоморфоз автоімунного гепатиту у дітей [Текст] / Т. Д. Задорожна [та ін.] // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 3. - С. 54-58. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
ГЕПАТИТ АУТОИММУННЫЙ (патофизиология, терапия)
ДЕТИ
Анотація: Метою роботибуло вивчення морфологічних особливостей автоімунного гепатиту у дітей до лікування та на фоні імуносупресивної терапії. Методи дослідження. В Центрі дитячої гепатології інституту педіатрії акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України за період 2015–2017 рр. обстежено 42 дітей, хворих на автоімунний гепатит. Усім дітям проведено комплексне обстеження відповідно до протоколу, еластографію печінки методом зсувної хвилі паренхіми печінки та пункційну біопсію печінки із морфологічним та імуногістохімічним дослідженням біоптату. Активність захворювання визначали за допомогою гістологічного індексу активності (ІГА) за Knodell, стадію захворювання оцінювали по гістологічному індексу фіброзу METAVIR напівкількісно. Результати дослідження. В 71,0 % (n= 30) дітей діагностовано виразний фіброз F2 METAVIR, з них в I групі дітей у 77,0 %, у дітей II групи у 62,5% випадків. Висока активність (ІГА 12 балів) виявлена у 45,0% обстежених хворих з АГ. У групі дітей, які не отримували імуносупресивного лікування на момент проведення морфологічного дослідження, достовірно частіше мала місце висока активність гепатиту в порівнянні з групою дітей, які отримували лікування на момент обстеження (р=0,05). Висновки. Автоімунний гепатит у дитячому віці характеризується високоактивним запальним процесом у печінці із швидким прогресуванням, без лікування, до цирозу печінки, із розвитком ускладнень (кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу, печінково-клітинна недостатність). У 26,0% обстежених дітей були ознаки мультинодулярного цирозу печінки за результатами морфологічного дослідження. Активність запального процесу в печінці та темпи фіброзування залежать від тривалості захворювання. Пункційну біопсію слід проводити до початку імуносупресивного лікування, що дозволить покращити діагностику та обрати правильну тактику лікування.


Дод.точки доступу:
Задорожна, Т.Д.; Березенко, В. С.; Михайлюк, Х. З. ; Келихевич, С.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

3.


   
    Запальні захворювання кишечника у дітей: труднощі діагностики та лікування при маніфестації позакишкових проявів (клінічний випадок) [Текст] / О. А. Ошлянська [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 1. - С. 85-91. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
СУСТАВОВ БОЛЕЗНИ (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
КРОНА БОЛЕЗНЬ (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
АРТРИТ (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ
Анотація: Запальні захворювання кишечника (ЗЗК) - це група хронічних захворювань, які характеризуються деструктивним неспецифічним імунним запаленням стінки кишечника, до основних форм належать хвороба Крона та неспецифічний виразковий коліт. Особливу увагу слід приділяти позакишковим проявам, які можуть виявлятися у пацієнтів із ЗЗК одночасно з ознаками ураження кишечника, а в деяких випадках навіть домінувати у клінічній картині. У статті оцінено частоту уражень суглобів у дітей з запальними захворюваннями в порівнянні з частотою імуноопосередкованих уражень шлунково-кишкового тракту у хворих на ювенільний ідіопатичний артрит (ЮІА). Серед спостережених дітей з діагнозом «Ювенільний ідіопатичний артрит» у 4,27% спостерігалися клінічні ознаки ураження шлунково-кишкового тракту. Оскільки частина субваріантів ЮІА патогенетично наближені до ЗЗК, можна припустити, що невідповідність поширеності ЗЗК у дітей обумовлена маскуванням їх позакишковими проявами. У випадках, коли прояви суглобового синдрому передують ураженням кишечника, такі пацієнти тривалий час спостерігаються як хворі на ентезит-артрити.У близько третини дітей із встановленим діагнозом ЗЗК спостерігався суглобовий синдром, переважно у вигляді артралгій, лише у 7,5% мали місце клінічні прояви (набряк, болючість, порушення функції, болючість суглобів) та інструментальні прояви артриту. У 2 пацієнтів суглобовий синдром передував виникненню скарг з боку ШКТ. Недооцінка тяжкості позакишкових проявів штучно занижує ступінь активності запального процесу при ЗЗК, що може призводити до важких наслідків. Проаналізовано особливості перебігу, діагностики та терапії захворювання з важким ураженням шлунково-кишкового тракту та суглобів у дитини з хворобою Крона. Пацієнтам із ЗЗК і суглобовим синдромом необхідно якомога раніше призначати лікування генно-інженерними препаратами біологічної дії, що може надати змогу попередити важкі ускладнення та зберегти якість подальшого життя хворих дітей.


Дод.точки доступу:
Ошлянська, О. А.; Березенко, В. С.; Надточій, Т. Г.; Дорошенко, А. О.; Арцимович, А. Г.; Крат, В. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

4.


    Березенко, В. С.
    Особливості харчування та фізичного розвитку підлітків з хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони на тлі харчової гіперчутливості [Текст] / В. С. Березенко, Т. А. Киян, А. О. Горобець // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 1. - С. 52-57. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ (патофизиология)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ (патофизиология)
ФИЗИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ КАРТЫ
ПИЩЕВЫЕ ПРИВЫЧКИ
ПОДРОСТКИ
Анотація: Мета - оцінити фізичний розвиток, харчові звички, кількісну та якісну відповідність раціону підлітків із хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони на тлі харчової гіперчутливості. Пацієнти та методи. Обстежено 103 підлітки віком від 12 до 17 років із верифікованим хронічним гастритом і хронічним дуоденітом. Обстежені були поділені на дві групи: I групу становили 63,1% (n=65) підлітків із харчовою гіперчутливістю, II групу - 36,9% (n=38) без харчової гіперчутливості. Для оцінки фізичного розвитку проведено антропометричні дослідження (зріст, вага та визначення індексу маси тіла за формулою ІМТ=кг/м2). Усі розрахунки здійснено з використанням програми ВООЗ «AnthroPlus» для персональних комп'ютерів (2009). Ознаки гармонійності та дисгармонійності фізичного розвитку оцінено за процентильними таблицями. Дисгармонійний розвиток визначено при розбіжності значень ваги до зросту в два коридори. Аналіз добового раціону проведено за розробленими нами анкетами, які містили блоки питань щодо оцінки режиму харчування; вживання свіжих овочів та фруктів; відвідування закладів «швидкого харчування»; наявності в раціоні продуктів гістамінолібераторів, простих цукрів та пекарських виробів; а також щодо оцінки фізичної активності дитини, кількості проведеного часу за комп'ютером та гаджетами, перебування на свіжому повітрі. Результати. Оцінка добового раціону підлітків дала змогу встановити, що частіше дотримувалися режиму харчування діти I групи - 61,5% (n=40), на відміну від підлітків ІІ групи - 34,2% (n=13), (χ2=7,2; p=0,009), (OR=3,1 (1,33-7,1)). Пацієнти І та ІІ групи щоденно проводили по 5 [0,3-12] годин за комп'ютером та гаджетами. Прогулянки на свіжому повітрі займали в середньому 1 год. у 53,4% дітей обох груп. Висновки. Добовий раціон підлітків із хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони є незбалансованим за якісними та кількісними характеристиками. Так, 55,4% підлітків із хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони та харчовою гіперчутливістю недоотримували жирів та мали недостатній добовий калораж спожитої їжі.


Дод.точки доступу:
Киян, Т. А.; Горобець, А. О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

5.


    Березенко, В. С.
    Особливості маніфестації автоімунного гепатиту у дітей [Текст] / В. С. Березенко, Х. З. Михайлюк // Современная педиатрия. - 2017. - N 6. - С. 80-86. - Бібліогр.: с. 86
MeSH-головна:
ГЕПАТИТ АУТОИММУННЫЙ (генетика, диагностика, иммунология, осложнения, ультрасонография, эпидемиология)
ДЕТИ


Дод.точки доступу:
Михайлюк, Х.З.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

6.


    Березенко, В. С.
    Оцінка прогресуючого перебігу хронічного вірусного гепатиту С у дітей за окремими показниками оксидативного стресу [Текст] / В. С. Березенко, Р. В. Мостовенко, М. Б. Диба // Перинатологія та педіатрія = Перинатология и педиатрия = Perinatology and pediatrics : науково-практичний журнал. - 2014. - № 4. - С. 67-71. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1992-5891
MeSH-головна:
ГЕПАТИТ ВИРУСНЫЙ ЧЕЛОВЕКА (кровь)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС
ДЕТИ
ГЕПАТИТ C (кровь)
Анотація: Мета - вивчити особливості прогресування хронічного вірусного гепатиту С у дітей за окремими показниками оксидативного стресу. Пацієнти та методи. Оксидативний стрес визначено за кількістю кетодінітрофенілгідразонів за методом Дубініної Є.Є. Досліджено вихідний рівень 2,4 кетондінітрофенілгідразонів (спонтанна окисна модифікація білків) і накопичення 2,4 кетондінітрофенілгідразонів після стимуляції окисної модифікації білків середовищем Фентона (індукована окисна модифікація білків). Показник резервно-адаптаційних можливостей організму протистояти оксидативному стресу розраховано за формулою (2,4 кетондінітрофенілгідразом спонтанний х 100 / 2,4 кетондінітрофенілгідразон індукований). Результати. Перебіг хронічного вірусного гепатиту С у дітей супроводжується підвищеною чутливістю білків сироватки крові до окислення і накопиченням їх окисномодифікованих форм у сироватці крові. Найбільша деструкція білків під впливом вільних радикалів спостерігалась у дітей з ознаками прогресуючого перебігу хронічного вірусного гепатиту С та у хворих на цироз печінки. У здорових дітей ініціація процесів окисної модифікації білків приводила до збільшення кількості окислених білків у середньому на 30%, водночас, у дітей, хворих на хронічний вірусний гепатит С, кількість продуктів окисної модифікації білків збільшилась практично у 2 рази, а у хворих на цироз печінки - у 2,5 рази. Висновки. Отримані дані свідчать про виснаження резервно-адаптаційних можливостей організму хворих на хронічний вірусний гепатит С і цироз печінки, зниження їх здатності протидіяти оксидативному стресу. Проведено співставлення показника резервно-адаптаційних можливостей у дітей, хворих на хронічний вірусний гепатит С і цироз печінки, з ультразвуковими маркерами фіброзу печінки. Встановлено, що показник резервно-адаптаційних можливостей


Дод.точки доступу:
Мостовенко, Р.В.; Диба, М.Б.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

7.


   
    Особливості функціонального стану печінки у дітей з хворобою Крона [Текст] / В. С. Березенко [та ін.] // Современная педиатрия. - 2016. - N 6. - С. 103-106. - Бібліогр.: с. 105-106


Дод.точки доступу:
Березенко, В.С.; Ткалик, О.М.; Диба, М.Б.; Мостовенко, Р. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

8.


   
    Дослідження поліморфізму rs11 1536889+3725G/C гена TLR4 у пацієнтів з автоімунним та хронічним вірусним гепатитом C / А. М. Кучеренко [та ін.] // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 4. - С. 41-49
MeSH-головна:
ГЕПАТИТ C (генетика)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ (генетика)
Анотація: Toll-like рецептор 4 (кодований геном TLR4) має ряд функцій, включаючи тканинний гомеостаз, регулювання загибелі клітин та виживання шляхом активації сигнальних шляхів, які ведуть до активації регулятора 3 інтерферону (IRF-3) та продукування інтерферону типу I. TLR4 може відігравати вирішальну роль у патогенезі мультифакторних та інфекційних захворювань. Функціональний поліморфізм заміни TLR4 + 3725G/C (rs11536889) призводить до пришвидшеної деградації транскрипту та зменшення кількості рецепторів. В роботі аналізували розподіл генотипів та алелів TLR4 rs11536889 серед здорових добровольців з України (n = 155), дітей (n = 56) з автоімунним гепатитом (АГ) та дорослих пацієнтів з хронічним вірусним гепатитом С (ХВГС) з різними ступенями тяжкості фіброзу печінки (n = 78). Генотипування проводили з використанням алель-специфічної ПЛР. Отримані частоти генотипів в українській популяції: генотип GG – 0,813, GC – 0,168, СС – 0,019 не виявили суттєвих відхилень від очікуваних, відповідно до рівноваги Харді-Вайнберга. Пацієнти AГ та ХВГС були розподілені на дві групи – зі стадією F1-F2, та F3-F4, відповідно до оцінки фіброзу за шкалою МЕТАВІР. Частота носіїв алеля rs11536889 C була вищою у групі хворих на АГ з F3-F4 (0,179) у порівнянні з пацієнтами з F1-F2 (0,071). Ці відмінності не сягають порога достовірності, проте показали тенденцію до асоціації між носійством C алеля та розвитком фіброзу більш тяжкого ступеня. В свою чергу, у хворих на ХВГС з фіброзом більш тяжкого ступеню (0,400), у порівнянні з пацієнтами з менш тяжким ураженням печінки (0,057) спостерігалась достовірно вища (p 0,05) частота носіїв алеля С. Ризик тяжкого ураження печінки у пацієнтів з таким генотипом збільшується в 11 разів (OR


Дод.точки доступу:
Кучеренко, А. М.; Мороз, Л. В.; Бевз, Т. І.; Булавенко, В. І.; Антипкін, Ю. Г.; Березенко, В. С.; Диба, М. Б.; Пампуха, В. М.; Городна, О. В.; Лівшиць, Л. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

9.


    Березенко, В. С.
    Особливості функціонального стану печінки у дітей із запальними захворюваннями кишечника залежно від поліморфних варіантів генів системи детоксикації [Текст] / В. С. Березенко, О. М. Ткалик, З. І. Россоха // Перинатологія та педіатрія. - 2017. - N 2. - С. 134-139. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ПЕЧЕНЬ (патология, патофизиология)
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ (осложнения, патофизиология)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ
ДЕТИ


Дод.точки доступу:
Ткалик, О. М.; Россоха, З. І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.


   
    Оцінка розповсюдження поліморфізму генів системи детоксикації у дітей з запальними захворюваннями кишковика [Текст] / В. С. Березенко [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2016. - N 3. - С. 118-121. - Библиогр.: с.121
MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ (генетика)
КРОНА БОЛЕЗНЬ (генетика)
КОЛИТ ЯЗВЕННЫЙ (генетика)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ
ДЕТИ


Дод.точки доступу:
Березенко, В.С.; Ткалик, О.М.; Россоха, З.І.; Диба, М. Б.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.


   
    Особливості забезпеченості вітаміном D дітей з хронічним вірусним гепатитом С / В. С. Березенко [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2018. - N 3. - С. 76-81
MeSH-головна:
ГЕПАТИТ C (патофизиология)
ВИТАМИН D (метаболизм)
ДЕТИ
Анотація: Мета — вивчити особливості забезпеченості вітаміном D дітей з хронічним вірусним гепатитом С залежно від віку, статі, пори року, регіону проживання та активності гепатиту. Пацієнти та методи. Обстежено 28 дітей з хронічним вірусним гепатитом С за період 2015–2018 рр. Проведено комплекс лабораторних тестів відповідно до протоколу. Для виявлення забезпеченості вітаміном D визначено концентрацію 25(ОН)D у сироватці крові. Оцінено особливості забезпеченості вітаміном D дітей залежно від статі, віку, пори року, регіону проживання та від активності гепатиту. Результати. У більшості дітей — 60,7% (n=17) — виявлено зниження рівня вітаміну D, з яких недостатність — у 28,6% (n=8) обстежених, а дефіцит — у 32,1% (n=9). Оптимальний рівень вітаміну D відмічено у 39,3% (n=11) дітей. Середній рівень вітаміну D у дітей з хронічним вірусним гепатитом С становив 23,05 [15,44–38,05] нг/мл та знаходився в полі його недостатності. Встановлено, що оптимальний рівень вітаміну D вірогідно частіше спостерігався в дітей з неактивним гепатитом порівняно з групою дітей з показниками АЛТ3N (?2 =3,97, р=0,04). Визначено значущий негативний кореляційний зв'язок між активністю гепатиту та вмістом вітаміну D у сироватці крові дітей з хронічним вірусним гепатитом С (R0,4; p0,05). Висновки. У більшості (60,7%) дітей з хронічним вірусним гепатитом С встановлено знижену концентрацію 25(ОН)D у сироватці крові. Показано, що забезпеченість вітаміном D дітей із цією недугою має зворотний кореляційний зв'язок із біохімічною активністю гепатиту (за показниками трансаміназ). Не виявлено статистично значущої різниці між показниками забезпеченості вітаміном D дітей з хронічним вірусним гепатитом С залежно від статі, віку, пори року та регіону проживання.


Дод.точки доступу:
Березенко, В. С.; Ткалик, О. М.; Диба, М. Б.; Крат, В. В.; Михайлюк, Х. З.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.


    Березенко, В. С.
    Клінічні особливості перебігу синдрому Дабіна-Джонсона у дітей (клінічний випадок) [Текст] / В. С. Березенко, М. Б. Диба, Ю. П. Резніков // Современная педиатрия. - 2018. - N 2. - С. 66-70. - Бібліогр.: с. 70
MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА ХРОНИЧЕСКАЯ ИДИОПАТИЧЕСКАЯ (генетика, диагностика)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ
ДЕТИ
Кл.слова (ненормовані):
Дабина-Джонсона синдром
Анотація: Вроджені порушення білірубінового обміну, які переважно мають сімейний характер, викликають найбільше діагностичних труднощів у педіатрів, лікарів загальної практики через можливість дебютування у різні вікові періоди. Клінічна настороженість, поширеність і доступність специфічних тестів (у тому числі молекулярно-генетичного дослідження) сприяють вчасній верифікації непрямої гіпербілірубінемії, у той час як при прямій гіпербілірубінемії існує складність із підтвердженням діагнозу (відсутність доступних специфічних тестів, необхідність проведення морфогістологічного дослідження). У статті наведено клінічний випадок синдрому Дабіна–Джонсона (СДД), який маніфестував неонатальною формою і мав подальший ремітуючий перебіг помірної жовтяниці. Ключові симптоми, які можуть вказувати на СДД: гіпербілірубінемія за рахунок прямої фракції, маніфестація у пубертатному віці, наявність неонатальної форми (як в описаному клінічному випадку). Для верифікації діагнозу рекомендоване проведення визначення рівня копропорфірину сечі з фракціями.


Дод.точки доступу:
Диба, М.Б.; Резніков, Ю. П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.


   
    Особливості перебігу хронічного гастродуоденіту на тлі харчової гіперчутливості у підлітків [Текст] / Т. А. Богданова [та ін.] // Современная педиатрия. - 2018. - N 3. - С. 54-58. - Бібліогр.: с. 57
MeSH-головна:
ГАСТРИТ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ (диагностика, иммунология, осложнения)
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ (иммунология, осложнения)
ИММУНОГЛОБУЛИН E (кровь)
ДЕТИ
Анотація: Мета: виявити особливості перебігу хронічної гастродуоденальної патології у підлітків із харчовою гіперчутливістю. Матеріали і методи. Під спостереженням було 50 дітей віком від 12 до 17 років з хронічною гастродуоденальною патологією на тлі харчової гіперчутливості. Залежно від рівня IgE діти були розподілені на дві групи спостереження — IgE(+) та IgE(-). Вивчалися анамнестичні та клінічні дані, результати ФЕГДС, інтрагастральної pH-метрії, діагностики H.pylori за допомогою уреазного та дихального «Хелік-тесту». Результати. Діти з IgE(+) та з IgE(-) мали такі діагнози: хронічний інфекційний Нр-асоційований гастродуоденіт, хронічний гастрит, пов'язаний з дуоденальним рефлюксом, хронічний гастродуоденіт з ерозивною гастропатією або дуоденопатією та алергічний дуоденіт. Висновки. Клінічно у підлітків з IgE(+) превалював інтенсивний біль у животі, не пов'язаний з прийомом їжі. А у дітей з IgE(-) біль у животі був неінтенсивним та пов'язаним з прийомом їжі. Провідною ознакою диспептичного синдрому у підлітків з IgE(-) була нудота.


Дод.точки доступу:
Богданова, Т.А.; Березенко, В.С.; П'янкова, О.В.; Гур'єва, О. В.; Голованенко, Г. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.


   
    Особенности липидного и жирнокислотного спектра крови у детей с язвенным колитом / В. С. Березенко [и др.] // Педиатрия. Восточная Европа. - 2017. - Том 5, N 1. - С. 49-56
MeSH-головна:
КОЛИТ ЯЗВЕННЫЙ (метаболизм)
ДЕТИ


Дод.точки доступу:
Березенко, В. С.; Ткалик, Е. Н.; Косякова, Г. В.; Климашевский, В. М.; Гула, Н. М.; Дыба, М. Б.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.


   
    Можливості поєднання неінвазивних методів для оцінки стадії фіброзу печінки у дітей із хронічним гепатитом С [Текст] / В. С. Березенко [та ін.] // Современная педиатрия. - 2018. - N 6. - С. 14-21. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ГЕПАТИТ C ХРОНИЧЕСКИЙ (диагностика, осложнения, ультрасонография)
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ (диагностика, ультрасонография, этиология)
ЭЛАСТИЧНОСТИ ТКАНИ ВИЗУАЛИЗАЦИИ МЕТОДЫ (методы)
СЕРОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ (методы)
ДЕТИ
Анотація: Мета: оцінити стадію фіброзу печінки у дітей з хронічним гепатитом С (ХГС) за допомогою комбінації двох неінвазивних методів — інструментального (еластографія зсувної хвилі) та серологічних маркерів фіброзу (APRI, FIB-4). Матеріали і методи. Обстежено 33 дитини віком 3–18 років з ХГС. Стадію фіброзу печінки визначали за індексом APRI, методом еластографії; 15 хворим проведено біопсію печінки. Cтадії фіброзу F2 за METAVIR відповідали показники APRI та еластографії печінки 0,42 та 6,1 кПа відповідно; F2 — 0,5 та 6,9 кПа; F4 (цироз) — 1 та 11,5 кПа. Результати. Індекс APRI у пацієнтів становив 0,67±0,27; еластографії печінки — 6,7±2,2 кПа; індексу FIB-4 — 0,31±0,2 (середнє±стандартне відхилення). Стадію фіброзу F2 діагностовано у 15% (nF2 — у 54% (n=18), у 18% (n=6) та у 60% (n=9) відповідно; F4 — у 15% (n=5), у 6% (n=2) та у 20% (n=3) відповідно. Незважаючи на те, що обрані критерії діагностики стадій фіброзу неінвазивними методами мали досить високу інформативність, при практичному застосуванні дані методи мають розбіжності у прогнозуванні стадії фіброзу печінки у дітей з ХГС. Висновки. Застосування комбінації двох неінвазивних методик для прогнозування стадії фіброзу печінки може забезпечити надійний метод неінвазивного контролю прогресування захворювання печінки у дітей та суттєво зменшити кількість проведених біопсій.


Дод.точки доступу:
Березенко, В. С.; Диба, М. Б.; Михайлюк, Х. З. ; Ткалик, О. М.; Крат, В. В.; Коробко, В. Ф.; Тарасюк, Б. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.


   
    Стан здоров'я дитячого населення - майбутнє країни (частина 2) [Текст] / Ю. Г. Антипкін [та ін.] // Здоровье ребенка. - 2018. - Т. 13, № 2. - С. 13-23. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЕ
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ
ИНВАЛИДЫ-ДЕТИ
ПЕДИАТРИЯ (тенденции)
ДЕТИ
Анотація: Стаття присвячена проблемам збільшення захворюваності та поширеності дитячих хвороб протягом 1994–2016 рр. на тлі глобального скорочення кадрового забезпечення дитячими лікарями в 1,7 раза, із вкрай недостатнім забезпеченням областей Південного Сходу, Донецької і Луганської областей. Усе зазначене негативно впливає на якість медичного обслуговування дитячого населення, зокрема виявлюваність хвороб дитячого віку. Автори обґрунтовують необхідність відновлення кадрового й матеріально-технічного потенціалу педіатричної служби, розробки сучасних лікувально-діагностичних технологій, збереження імунопрофілактики й профілактики інвалідності поширених дитячих хвороб, що є важливою складовою національної системи охорони здоров’я й безпеки країни в цілому.


Дод.точки доступу:
Антипкін, Ю. Г.; Волосовець, О. П.; Майданник, В. Г.; Березенко, В. С.; Моісеєнко, Р. О.; Виговська, О. В.; Кривопустов, С. П.; Заболотько, В. М.; Аряєв, М. Л.; Абатуров, О. Є.; Крючко, Т. О.; Охотнікова, О. М.; Щербинська, К. М.; Мозирська, О. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.


   
    Стан здоров'я дитячого населення - майбутнє країни (частина 1) [Текст] / Ю. Г. Антипкін [та ін.] // Здоровье ребенка. - 2018. - . 13, № 1. - С. 11-21. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЕ
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ
МЛАДЕНЕЦ, СМЕРТНОСТЬ
ИНВАЛИДЫ-ДЕТИ
ДЕТИ
Анотація: Стаття колективу провідних вчених педіатрів та організаторів педіатричної охорони здоров’я України присвячена вивченню основних тенденцій у стані здоров’я дитячого населення країни за останні 22 роки. Аналіз захворюваності та поширеності хвороб серед дитячого населення України, рівнів малюкової смертності протягом останніх двох десятиліть свідчить про те, що вони залишаються значно вищими від середньоєвропейських показників на тлі прогресивного зменшення чисельності дитячої популяції на 3,16 млн осіб. Поширеність дитячих хвороб в Україні за останні 22 роки зросла на 41 %, захворюваність на дитячі хвороби — на 36 %. Розглянуті шляхи вирішення низки нових соціальних та медико-екологічних проблем, що негативно впливають на здоров’я дітей.


Дод.точки доступу:
Антипкін, Ю. Г.; Волосовець, О. П.; Майданник, О. П.; Березенко, В. С.; Моісеєнко, Р. О.; Виговська, О. В.; Кривопустов, С. П.; Заболотько, В. М.; Аряєв, М. Л.; Абатуров, О. Є.; Крючко, Т. О.; Бекетова, Г. В.; Охотнікова, О. М.; Крамарьов, С. О.; Петренко, В. І.; Шмалько, Н. О.; Щербинська, К. М.; Мозирська, О. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.


   
    Особливості цитопротекції слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки у підлітків з хронічним гастродуоденітом на фоні харчової гіперчутливості [Текст] / В. С. Березенко [та ін.] // Здоровье ребенка. - 2018. - Т. 13, № 8. - С. 7-12. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГАСТРИТ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ (диагностика, осложнения, патофизиология)
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ (осложнения, патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ
ПОДРОСТКИ
КЛЕТКИ БОКАЛОВИДНЫЕ (патология)
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА (патология, патофизиология)
БРУННЕРОВЫ ЖЕЛЕЗЫ
Анотація: Актуальність. В наш час залишаються недостатньо вивченими цитопротективні властивості шлунково-кишкового тракту у дітей з хронічним гастродуоденітом на фоні харчової гіперчутливості. Метою нашого дослідження стало оцінити стан цитопротективного потенціалу слизових оболонок (СО) шлунка та дванадцятипалої кишки у підлітків з хронічним гастродуоденітом на фоні харчової гіперчутливості шляхом визначення рівня трефоїлового фактора 1 (TFF-1) у слизовій оболонці шлунка і TFF-2 слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки імуногістохімічним методом. Матеріали та методи. Дослідження проведено 50 підліткам (віком від 12 до 17 років), з яких у I групі було 64 % (n = 32) з хронічним гастродуоденітом, поєднаним з харчовою гіперчутливістю, у II групі — 36 % (n = 18) дітей з хронічним гастродуоденітом без харчової гіперчутливості. Всім дітям виконано морфологічне та імуногістохімічне дослідження біоптату з визначенням TFF-1 та TFF-2. Оцінка експресії TFF-1 та TFF-2 пептидів проводилась за бальною шкалою за кількістю забарвлених клітин епітелію залоз антрального відділу та келихоподібних клітин у полі зору при збільшенні в 40 разів: 0 балів — відсутнє забарвлення, 1 бал — 30 % забарвлених клітин, 2 бали — 30–70 % забарвлених клітин, 3 бали — 70–100 % забарвлених клітин. Результати. Виражена експресія TFF-1 (3 бали) у слизовій шлунка мала місце у підлітків обох груп. За результатами проведеного дослідження, у 62,5 % (n = 20) дітей І групи та у 22 % (n = 4) підлітків ІІ групи в СО дванадцятипалої кишки було відсутнє забарвлення келихоподібних клітин (0 балів) (?2 = 7,5; p = 0,008). Слабка експресія (1 бал) мала місце у 34,5 % (n = 11) дітей І групи та у 67 % (n = 12) дітей II групи (?2 = 4,84; p = 0,03). За результатами статистичного аналізу група дітей з харчовою гіперчутливістю має в 17 разів вищі шанси на виникнення атрофічних зміни слизової дванадцятипалої кишки. Висновки. У дітей з харчовою гіперчутливістю знижені цитопротективні властивості слизової оболонки дванадцятипалої кишки, про що свідчить відсутність експресії TFF-2 пептиду. Також вірогідно частіше виникають мікроерозії, зменшення кількості крипт та бруннерових залоз в СО дванадцятипалої кишки у групі дітей з харчовою гіперчутливістю при відсутній або слабкій експресії TFF-2 пептиду (р 0,05).


Дод.точки доступу:
Березенко, В. С.; Кротевич, М. С.; Богданова, Т. А.; Замула, В. В.; Козинкевич, Г. Е.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.


   
    Особливості перебігу та диференціальної діагностики хронічної діареї у дітей раннього віку [Текст] = Features of the course and differential dsagnosis in infants with chronic diarrhea / О. Г. Шадрін [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2018. - N 1. - С. 105-110. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
МЛАДЕНЕЦ
ДИАРЕЯ
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ
Анотація: Вивчалися клінічні прояви та морфологічні особливості уражень шлунково-кишкового тракту у дітей раннього віку при хронічній діареї. Виявлено, що причинами хронічної діареї у дітей раннього віку є перенесений гастроентерит, лактазна недостатність, запальні захворювання кишечника, целіакія, муковісцидоз, алергічна ентеропатія. Запальний процес характеризується виразною інфільтрацією еозинофілами та активацією місцевого гуморального (підвищена експресія IgA та IgE) та клітинного (експресія CD68) імунітету, які свідчать про реакцію гіперчутливості уповільненого типу.


Дод.точки доступу:
Шадрін, О.Г.; Задорожна, Т.Д.; Березенко, В.С.; Басараба, Н. М.; Радушинська, Т. Ю.; Гайдучик, Г. А.; Арчакова, Т. М.; Місник, В. П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

20.


   
    Особливості забезпеченності вітаміном D дітей з автоімунним гепатитом [Текст] = Features of vitamsn D status in children with autommune hepatitis / В. С. Березенко [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2018. - N 1. - С. 92-97. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ГЕПАТИТ АУТОИММУННЫЙ
ВИТАМИН D
ДЕТИ
Анотація: Мета — вивчити особливості забезпеченості вітаміном D дітей з автоімунним гепатитом. Пацієнти та методи. Обстежено 30 дітей, хворих на автоімунний гепатит, за період 2015–2017 рр. Усім дітям проведено комплекс лабораторних тестів відповідно до протоколу та пункційну біопсію печінки з морфологічним дослідженням біоптату. Для верифікації діагнозу дефіциту і недостатності вітаміну D визначено концентрацію 25(ОН)D у сироватці крові. Оцінено особливості забезпеченості вітаміном D дітей, хворих на автоімунний гепатит, залежно від активності захворювання, статі, віку, пори року, регіону проживання та ступеня активності гепатиту. У дослідження включено дітей, які не отримували препарати кальцію та вітамін D протягом 6 місяців. Результати. Більшість дітей — 80,0% (n=24) — мали дефіцит вітаміну D, його недостатність відмічалася у 13,3% (n=4) обстежених, оптимальний рівень вітаміну D був у 6,7% (n=2) дітей. Середній рівень вітаміну D у дітей, хворих на автоімунний гепатит, знаходився у полі дефіциту і становив 12,3 [10,0–19,84] нг/мл. Виявлено, що за результатами біохімічного дослідження крові діти з дефіцитом вітаміну D мали достовірно частіше високу активність запального процесу в печінці (?2 =12,59; р0,01 між групою дітей з мінімальною та високою біохімічною активністю). Стать, вік, регіон проживання і пора року не впливають на рівень вітаміну D в обстежених дітей з автоімунним гепатитом (р0,05). Висновки. Рівень вітаміну D залежить від біохімічної активності гепатиту. Діти з високоактивним гепатитом мають достовірно нижчий рівень вітаміну D. Не виявлено статистично значущої різниці між показниками забезпеченості вітаміном D дітей з автоімунним гепатитом залежно від статі, віку, пори року та регіону проживання.


Дод.точки доступу:
Березенко, В.С.; Михайлюк, Х.З.; Шадрін, В.О.; Крат, В. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-63 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)