Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Календар пам'ятних дат - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

К Н И Г И (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Пошуковий запит: (<.>A=Сандуляк, Леонтій Іванович$<.>)

Загальна кiлькiсть документiв : 1

Форма документа :
Шифр видання :
Автор(и) : Сандуляк, Леонтій Іванович
Назва :
Вихідні дані : Б.м.,Б.р.
Примітки : Роздільський, Богдан Іванович. Основи клініко-морфологічної невропатології [Текст] : монографія / Б. І. Роздільський, І. С. Зозуля, Л. І. Сандуляк, 1992. - 240 с. 616.8/Р 64-171894. MEDLIBСандуляк, Леонтій Іванович. Одного відкриття історія та хроніка [Текст] : спогади-роздум / Л. І. Сандуляк, 2009. - 245 с. 611.018/С 18-443895. MEDLIB
Ціна : Б.ц.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): доктор медичних наук--професор--дипломат--науковець
Анотація: Сандуляк Леонтій Іванович народився 8 березня 1937 року в с. Козирянах Кельменецького району в багатодітній селянській сім’ї (тринадцятою дитиною серед шістнадцятьох). Дитинство закінчилося в сім літ – до 14 років пас вівці і доглядав незрячу бабцю Варвару, варив борщі, прибирав і дістав прізвисько „Варварин Льоня”. Після семирічної освіти здобув у Чернівцях середню – фельдшерсько-акушерську. Леонтію Сандуляку пощастило в житті багато в чому бути першим. Він – перший доктор-професор із свого села. Один із перших фундаторів екологічного руху в Україні та перший голова громадської організації „Зелений рух Буковини”. Перший голова Народного Руху України в області. Перший демократично обраний від Чернівців та Глибоцького району народний депутат СРСР. Перший Надзвичайний Повноважний Посол України в Румунії. Леонтій Іванович – співавтор з Левком Лук’яненком Акта проголошення державної незалежності України. У своїй фаховій діяльності йому пощастило першим виявити раніше невідомі властивості червоних кров'яних тілець накопичувати і переносити біологічно активні речовини, що може бути основою для створення принципово нової теорії патогенезу ендокринних захворювань та обміну речовин. Працював багато скільки себе пам’ятає. Змалку, в армії (на цілинних землях 19-річним солдатом прийняв на світ 500 новонароджених) і, навчаючись у медінституті та аспірантурі, а після неї працюючи в Чернівецькому державному університеті – від старшого викладача – до завідуючого кафедрою. Кандидатську дисертацію Леонтій Сандуляк захистив у галузі гістології, докторську – з ендокринології. З 1974 року по 1975 pік стажувався в Румунії, в Бухарестському науково-дослідному інституті ендокринології, де виконав клінічну частину докторської дисертації під керівництвом академіка Штефана Мілку. Продовжував своє наукове стажування в Канаді, в Саскачеванському університеті. З вдячністю Леонтій Іванович стверджує, що всіма своїми досягненнями завдячує дружині, харків’янці Галині Петрівні, з якою вони разом з 1952 року. Познайомилися ще в фельдшерсько-акушерській школі. Одружилися на І курсі медінституту. Обидві їхні дочки – Тетяна і Людмила – також лікарі. Саме дружина створювала надійні тили своєму чоловікові, який вічно конфліктував із владою. Ще чотирнадцятирічним учнем фельдшерсько-акушерської школи запитав викладача історії про так зване добровільне приєднання прибалтійських країн до СРСР, за що потрапив не до медінституту з „п’ятипроцентниками», а в армію. Коли йому закидали, що та влада дала йому все, він відповідав: „Якщо я маю таланти, то вони від батьків і від Бога”. Щасливим для себе числом вважає „13”. 13-й серед дітей. 13 вересня 1974 року надруковано його засадничу працю з ендокринології. 13 січня 1966 року народилося його, як він каже, „alter ego” – молодша донька. Навіть докторську дисертацію захистив 13 листопада о 13 годині. З 2004 року – професор, проректор з національно-патріотичного виховання студентів та перший проректор Бориспільського інституту муніципального менеджменту при МАУП. З 2013 року – професор кафедри педагогіки, психології та управління освітою Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області. Його життєве кредо як професора: „Немає поганих студентів, є погані викладачі”; а як людини: „Все прощаю, окрім підлості”. Він залишився селянином на все життя: „Люблю землю, як жінку, за родючість”. Автор 150 наукових праць в тому числі 5-и монографій та посібника з екології людини, близько 100 публікацій на громадсько-політичні теми та 2-х книг.
Перейти: Асоціація випускників БДМУ,
Перейти: Вікіпедія
Знайти схожі

Стандартний

Професійний

За словником

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)