Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Бенедикт В. В., Геряк С. М., Гусак О. М., Петренко Н. В., Корда І. В. Назва : Ендометріоз як хірургічна проблема: діагностично-лікувальна тактика, невирішені питання Місце публікування : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2020. - N 4. - С. 79-83 (Шифр ШУ1/2020/4) MeSH-головна: ЭНДОМЕТРИОЗ Анотація: Мета роботи: опис нетипових клінічних випадків та поширення їх серед медичної спільноти, що сприятиме накопиченню мультицентрового клінічного досвіду та ляже в основу розробки ефективних алгоритмів менеджменту нетипових проявів екс-трагенітального ендометріозу. Проведено комплексне дослідження 12 жінок віком 24–42 роки. Окрім загальноприйнятих клінічних лабораторних досліджень, проводили рентгенологічне, сонографічне обстеження та комп’ютерну томографію органів черевної порожнини. Наведені приклади клінічних випадків показують, що ендометріоз не можна вважати лише гінекологічним захворюванням, як у діагностичному, так і в лікувальному процесі він виходить далеко за межі гінекологічної спеціальності, а лікування його потребує нетрадиційної тактики. Найчастіше екстрагенітальні форми ендометріозу локалізуються в ділянці кишечника та післяопераційного рубця. Поява клінічних проявів дискоморту та пухлиноподібного утвору в ділянці післяопераційної рани є головними клінічними ознаками ендометріозу рубця. Основним клінічним проявом ендометріозу кишечника є розвиток кишкової непрохідності. За наявності операцій на матці в анамнезі треба проводити диф-діагностику з екстрагенітальним ендометріозом. Медикаментозна терапія у хворих на ендометріоз не може бути методом вибору. Поширення вогнищ захворювання потребує індивідуального вибору та оптимального поєднання хірургічного та медикаментозного компонентів лікування, розширює так-тичний арсенал лікаря, підвищує ефективність лікування, що покращує прогноз хвороби.Цель работы: описание нетипичных клинических случаев и распространение их среди медицинского сообщества, что будет способствовать накоплению мультицентрового клинического опыта и ляжет в основу разработки эффективных алгоритмов управления нетипичных проявлений экстрагенитального эндометриоза. Проведено комплексное исследование 12 женщин в возрасте 24–42 года. Кроме общепринятых клинических лабораторных исследований, проводили рентгенологическое, сонографическое обследование и компьютерную томографию органов брюшной полости. Приведенные примеры клинических случаев показывают, что эндометриоз нельзя считать лишь гинекологическим заболеванием. Как в диагностическом, так и в лечебном процессе он выходит за рамки гинекологической специальности, а его лечение требует нетрадиционной тактики. Чаще всего экстрагенитальные формы эндометриоза локализируются в области кишечника и послеоперационного рубца. Появление клинических проявлений дискоморта и опухолевидного образования в области послеоперационной раны являются ведущими клиническими признаками эндоме-риоза рубца. Основным клиническим проявлением эндометриоза кишечника является развитие кишечной непроходимости. Медикаментозная терапия у больных эндометриозом не может быть методом выбора. Распространение очагов заболевания требует индивидуального подхода и оптимального сочетания хирургического и медикаментозного компонентов лечения, расширяет тактический арсенал врача, повышает эффективность лечения, улучшает прогноз заболевания. Дод.точки доступу: Бенедикт, В. В.; Геряк, С. М.; Гусак, О. М.; Петренко, Н. В.; Корда, І. В.