Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Андрющенко В.В., Курдиль Н.В., Струк В.Ф., Калиш Н.М. Назва : Актуальные вопросы практического применения парентеральной озонотерапии в медицине неотложных состояний Місце публікування : Медицина невідкладних станів: науково-практичний журнал. - Донецк: Издательский дом Заславский, 2019. - № 8. - С. 131-137. - ISSN 2224-0586 (Шифр МУ104/2019/8). - ISSN 2224-0586 Примітки : Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: НЕОТЛОЖНАЯ МЕДИЦИНА ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ ОЗОН Анотація: Актуальність. Останніми роками озон все частіше застосовується в медицині як лікувальний засіб, про що свідчать численні наукові роботи в Україні та за кордоном. Позитивна дія озону щодо киснево-транспортної функції і реологічних властивостей крові, здатність до активації гуморального імунітету і посилення аналгезії пояснює широке застосування озонотерапії в клінічній медицині. Мета дослідження: оцінка клінічної ефективності парентеральної озонотерапії як компонента інтенсивної терапії при лікуванні окремих невідкладних станів і хронічних захворювань. Матеріали та методи. Матеріалом для дослідження обрані результати лікування пацієнтів відділення інтенсивної терапії та екстракорпоральної детоксикації Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, які пройшли курс парентеральної озонотерапії в 2018 році. Оцінка клінічних показників і результатів лікування проведена ретроспективно на підставі аналізу даних історій хвороби. Використовувалися такі методи дослідження: бібліосемантичний, системного аналізу, порівняльного аналізу, статистичний. Результати. За період дослідження проліковано 144 пацієнти віком 17–72 роки, жінок було 84 (58,3 %), чоловіків — 60 (41,7 %). Всі пацієнти при надходженні у відділення проходили комплексне клінічне і лабораторне обстеження. Постановка клінічного діагнозу і план лікування формувалися відповідно до уніфікованих клінічних протоколів Міністерства охорони здоров’я України. Згідно з діагнозами пацієнти були розподілені на 5 клінічних груп, для кожної з яких були обрані ключові показники ефективності озонотерапії. Авторами був застосований синдромний підхід в оцінці ефективності озонотерапії. Клінічна оцінка проводилася в кожній групі окремо. Парентеральне озонування крові здійснювалося за допомогою апарата «Бозон-Н+» відповідно до методики, схваленої Міністерством охорони здоров’я України («Методики озонотерапії», 2001). У пацієнтів із гострими отруєннями озонотерапія застосовувалася при ураженні метгемоглобінутворювачами й іншими гіпоксичними отрутами (токсична дія речовин переважно немедичного призначення (T51-T65), токсична дія монооксиду вуглецю (Т58), токсична дія інших газів, димів та випарів (Т59), токсична дія інших і неідентифікованих речовин (Т65)). У пацієнтів із гострими інфекційними захворюваннями озонотерапія застосовувалася в лікуванні герпесу (В00), хвороби Лайма (A69.2), грипу та пневмонії (J09-J18); при хронічних захворюваннях: псоріазі (L40), цукровому діабеті (Е10-U14), ускладненому периферичною ангіопатією (I79.2*), гіпертонічній хворобі (I10) і гіпертонічній енцефалопатії (167.4); при гострій хірургічній патології озонотерапію застосовували в таких групах захворювань: термічні та хімічні опіки (T20-T32), фурункульоз (L02.9), трофічні виразки нижніх кінцівок різного генезу (L98.4.) та при інших окремих захворюваннях. Ускладнення при проведенні лікування не зареєстровані. Висновки. Наш досвід застосування озонотерапії дозволяє стверджувати, що метод має значні перспективи в лікуванні широкого спектра гострих і хронічних захворювань та невідкладних станів. Незважаючи на той факт, що озонотерапія веде до значних позитивних змін в організмі людини, метод вимагає подальшого вивчення з метою удосконалення та стандартизації. Дод.точки доступу: Андрющенко, В.В.; Курдиль, Н.В.; Струк, В.Ф.; Калиш, Н.М.