Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Петюніна О. В., Копиця М. П., Березін О. Є. Назва : Нова оригінальна шкала прогнозу несприятливих подій після інфаркту міокарда з підйомом сегменту ST Місце публікування : Серце і судини. - 2019. - № 4. - С. 18-31 (Шифр СУ25/2019/4) MeSH-головна: ИНФАРКТ МИОКАРДА ПРОГНОЗ Анотація: Мета роботи — визначити дискримінативну значущість нової оригінальної шкали прогнозування клінічних подій після інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI) у пацієнтів з успішною реваскуляризацією. Матеріали і методи. Із загальної популяції пацієнтів зі STEMI (n = 268) у дослідження залучено 177 осіб, яким проведено успішну реваскуляризацію з використанням первинного перкутанного коронарного втручання. Кровотік крізь інфаркт-залежну артерію відновлено на рівні TIMI III. При госпіталізації до стаціонару проводили клінічну оцінку хворих, коронарну ангіографію, ехокардіографію та допплерографію, визначали ступінь ризику за шкалами TIMI, SYNTAX та GRACE, рівень біомаркерів (циркулюючих та генетичних). Комбіновану кінцеву точку (серцево-судинна смерть, зворотня стенокардія/інфаркт міокарда, повторно діагностовану серцеву недостатність та повторну госпіталізацію з серцево-судиннх причин) оцінювали через 6 міс спостереження. Результати та обговорення. Комбіновану серцеву точку відзначено у 75 (40,6 %) пацієнтів: повторно діагностовану серцеву недостатність — у 46 (26,0 %), серцево-судинну смерть — у 12 (6,8 %), великі серцеві події (major adverse cardiac outcome (MACE)) — у 58 (32,8 %), повторну госпіталізацію із серцево-судинних причин — у 17 (9,6 %). Відкоригований за тяжкістю коронарного атеросклерозу мультиваріантний лог-регресійний аналіз показав, що генотип С786С гена eNOS, генотип Val66Met + Met66Met гена мозкового нейротрофічного фактора (brain‑derived neutrophic factor (BDNF)), генотип А1166С + C1166C гена рецептора до ангіотензину-ІІ 1 типу (angiotensin‑II receptor type 1 (ATІІR1)), фактор, який інгібує макрофаги (macrophage inhibitory factor (MIF)), васкулоендотеліальний фактор росту-А (vascular endothelial growth factor-А (VEGF-А)), розчинний супресор туморогенезу-2 (soluble ST2 (sST2)) продемонстрували більш значущу прогностичну цінність порівняно зі стандартною моделлю. Моделі, які засновані на використанні 4—6 біомаркерів, мали переваги над заснованими на використанні 1—3 біомаркерів, щодо прогнозування комбінованої кінцевої точки (Log-rank тест = 0,0341; відношення шансів — 0,4796; 95 % довірчий інтервал — 0,2430—0,9465). Розроблено модель прогнозу несприятливих подій, яка ґрунтується на наявності генотипів С786С гена eNOS, (А1166С + С1166С) гена ATІІR1, рівня sST2 у сироватці крові ≥ 35 пг/мл, VEGF-А ≤ 172 пг/мл та MIF ≥ 2792,7 пг/мл. Пацієнти зі STEMI, в яких кількість балів перевищувала медіану ( 5 балів), мали статистично значущо гірший прогноз, ніж особи з меншою кількістю балів. Висновки. Запропонована модель прогнозу несприятливих кінцевих точок після STEMI за дискримінативною значущістю була кращою, ніж стандартна. Дод.точки доступу: Копиця, М. П.; Березін, О. Є.