Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Romash I. B., Mishchuk V. H. Назва : Improvement of Magnesium and Calcium Deficiency in Patients with Gastroesophageal Reflux Disease Associated woith Undifferentiated Connective Tissue Disease Місце публікування : Галиц. лікар. вісник. - Івано-Франківськ, 2019. - Том 26, N 4. - С. 36-40 (Шифр ГУ1/2019/26/4) MeSH-головна: ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ МАГНИЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ КАЛЬЦИЙ Анотація: Мета - вивчити ефективність курсового застосування на фоні стандартної терапії препаратів, що містять магній та кальцій на зміни вмісту даних макроелементів в еритроцитах та активності матриксної металопротейнази-9 у хворих з поєднанням недиференційованої дисплазії сполучної тканини (НДСТ) та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ). Матеріали та методи. Дослідну групу склали 75 хворих на ГЕРХ, яка перебігала на тлі НДСТ. Залежно від запропонованої схеми лікування, усіх цих пацієнтів було розподілено на три підгрупи. До першої (І) увійшло 25 хворих, які на фоні стандартної базової терапії препарату "Паноцид" в дозі 40 мг, 1р/д, отримували препарат "Магне-В6" по 2 табл. 3р/д. Друга (ІІ) група включала 25 пацієнтів, які на фоні стандартної базової терапії отримували препарат "Са-D3 Нікомед" по 1 табл. 3 р/д. До третьої (ІІІ) групи увійшли 25 пацієнтів, які на фоні стандартної базової терапії отримували комбінацію препаратів "Магне-В6" та "Са-D3 Нікомед". У всіх обстежених, включених у дослідження, у сироватці крові визначали концентрацію ММР-9 імуноферментним методом. Для дослідження вмісту Мg2+ та Ca+ в еритроцитарній масі використовували метод атомно-абсорбційної спектрофотометрії. Результати: Під впливом запропонованої комплексної терапії у пацієнтів І дослідної групи Mg2+ в еритроцитах підвищився на 40,9%. Рівень Ca2+ в еритроцитах у пацієнтів цієї групи достовірно не змінювався. У пацієнтів ІІ групи динаміка Mg2+ була менш вагома, цей показник досягнув рівня 17,9+-2,04 мкг/г (p"0,05). Також, Ca2+ у цих пацієнтів, порівняно із даними до лікування, віроогідно зріс до значень 80,6+-2,12 мкг/г (p"0,05). В ІІІ групі показники Mg2+ та Ca2+ зазнали найбільш вагомої позитивної динаміки. Зокрема, вміст магнію досягнув показника 21,52+-2,47 мкг/г (p"0.05). Показник Ca2+ досягнув 102,7+-1,37 мкг/г. Після проведеного комплексного лікування з включенням до базової терапії методів корекції мікроелементного обміну, ми простежили динаміку змін рівня ММП-9. У пацієнтів І групи середнє зазначеного показника зменшилося на 39,45%. У хворих ІІ групи середнє значення ММР-9 знизилося на 35,3%. У пацієнтів ІІІ групи рівень ММР-9 знизився на 53,18% та становив 1689,266+-14,89 пг/мл, наблизившись до показників контрольної групи. Висновки: На підставі отриманих даних можна стверджувати, що долучення до стандартної терапії ГЕРХ у пацієнтів із НДСТ одночасно "Магне-В6" та "Са-D3 Нікомед" сприяє вірогідному зменшення рівня ММР-9, внаслідок чого зменшується деградація та підвищується синтез нових компонентів сполучної тканини. Дод.точки доступу: Mishchuk, V. H.