Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Дутка І.І., Панчук І.І., Волков Р.А., Гринчук Ф.В., Ушаков А.В. Назва : Поліморфізм 5G4 гена інгібітору активатора плазміногена 1 (PAI-1) у хворих на гострі ускладнення виразкової хвороби Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія: щоквартальний український науково-медичний журнал. - Чернівці: Буковинський державний медичний університет, 2019. - Т. XVIII, № 4. - С. 24-29. - ISSN 1727-4338 (Шифр КУ27/2019/XVIII/4). - ISSN 1727-4338 Примітки : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ ЖЕЛУДКА ЯЗВА ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ ЯЗВА ПЛАЗМИНОГЕНА ИНАКТИВАТОРЫ Анотація: Мета роботи - порівняльний аналіз частоти поліморфізму 4G/5G гена PAI-1 у жителів Чернівецької області, які хворіють на різні форми виразкової хвороби, та оцінка можливого взаємозв'язку між різними генотипами і розвитком ускладнень. Матеріали та методи. 60 хворих на виразкову хворобу: 42 (70%) чоловіків і 18 (30%) жінок віком від 21 до 83 років. У 37 (61,67%) хворих виявили виразку дванадцятипалої кишки, у решти (38,33%) - шлунка. У 12 (20%) хворих була неускладнена виразка, у 5 (8,33%) - перфорація виразки, у 43 (71,67%) - виразка, ускладнена гострою кровотечею. У 14 (32,56%) хворих виник рецидив кровотечі. Генотипування PAI за поліморфізмом 4G/5G здійснювали за допомогою полімеразної ланцюгової реакції. Для цього з крові пробандів виділяли загальну геномну ДНК, використовуючи набір реагентів для виділення ДНК з клінічного матеріалу "ДНК-сорб В". Результати. 33,33% обстежених хворих на виразкову хворобу без гострих ускладнень мають гомозиготний генотип 4G/4G за поліморфізмом 5G4 гена РАІ-1, а 66,67% - генотип 4G/5G; у жодному випадку не виявлено гомозиготний генотип 5G/5G. 60% пацієнтів з перфорацією виразки мають генотип 4G/4G, а по 20% - інші варіанти поліморфізму. Поміж хворих на гостру виразкову кровотечу найменше трапляється гомозиготний генотип 4G/4G (13,95%), а кількість носіїв алелю 5G (генотипи 5G/5G і 4G/5G) статистично істотно переважає таких серед пацієнтів з перфорацією виразки (p=0,03, х2=6,23) і виразкою без кровотечі (p=0,02, х2=5,32). Алель 5G дещо частіше, але недостовірно, трапляється у хворих з рецидивами кровотеч, ніж у хворих без рецидивів. Висновки. Серед хворих на виразкову хворобу без гострих ускладнень жителів Чернівецького регіону 33,33% мають гомозиготний генотип 4G/4G за поліморфізмом 4G/5G гена РАІ-1, а 66,67% - генотип 4G/5G; у жодному випадку не виявлено гомозиготний генотип 5G/5G. Пацієнти з перфорацією виразки (60%) мають генотип 4G/4G, а по 20% - генотипи 4G/5G та 5G/5G. Поміж хворих на гостру виразкову кровотечу найменше трапляється гомозиготний генотип 4G/4G (13,95%), а кількість носіїв алелю 5G (генотипи 5G/5G і 4G/5G) статистично істотно переважає таких серед пацієнтів з перфорацією виразки (p=0,03, х2=6,23) і виразкою без кровотечі (p=0,02, х2=5,32), водночас алель 5G дещо частіше, але недостовірно, трапляється у хворих з рецидивами кровотеч, ніж у хворих без рецидивів, що засвідчує роль спадкових порушень гена РАІ-1 у розвитку виразкових геморагій. Урахування поліморфізму 4G/5G гена РАІ-1 може стати складовою комплексу з прогнозування виникнення виразкових кровотеч у клінічних умовах. Дод.точки доступу: Дутка, І.І.; Панчук, І.І.; Волков, Р.А.; Гринчук, Ф.В.; Ушаков, А.В.