Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Мельник В.М., Пойда О.І., Кадір А. А. Назва : Вибір способу формування анастомозу після колектомії наднизької передньої резекції прямої кишки мукозектомії хірургічного анального каналу Місце публікування : Art of Medicine: науково-практичний журнал. - Івано-Франківськ: ІФНМУ, 2018. - № 4. - С. 124-128. - ISSN 2521-1455 (Шифр AУ50/2018/4). - ISSN 2521-1455 Примітки : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ПРЯМОЙ КИШКИ БОЛЕЗНИ КОЛЭКТОМИЯ АНУС Анотація: Резюме. Цілі. Покращити результати реконструктивно-відновних операцій післяколектомії, наднизької передньої резекції прямої кишки, мукозектомії хірургічного анального каналу шляхом удосконалення техніки формування ілеоендоанального анастомозу. Методи. Реконструктивно-відновний етап хірургічного втручання після колектомії наднизької передньої резекції прямої кишки, мукозектомії хірургічного анального каналу полягав у формуванні тазового тонко-кишкового резервуару ілеоендоанального анастомозу протектуючої петлевої ілеостоми. Особливості загоєння розробленого ілеоендоанального анастомозу і функцію анального тримання досліджували за допомогою клінічних методів, аноскопії, рентгенографії ділянки ілеоендоанального анастомозу, методу анкетування, анальної сфінктерометрії. Результати дослідження. Післяопераційні ускладнення виникли у 7 (21,7%) оперованих хворих. Випадків післяопераційної летальності не було. У перші дні спостереження у більшості пацієнтів відбувалося порушення функції анального тримання. Через 3 місяці і в більш пізні строки формувався позив до випорожнення, відновлювалася спроможність диференціювати компоненти кишкового вмісту, покращувалися показники функції анального тримання. Найбільш сприятливими функціональні результати були встановлені через 3 роки, що вказує на завершення адаптаційних процесів кишкового каналу саме в цей період. Висновки: 1. Розроблені методи, спрямовані на вдосконалення техніки формування ілеоендоанального анастомозу: мукозектомії, дислокації тонкокишкового трансплантату в порожнину малого тазу, формування ілеоендоанального анастомозу анатомічно і функціонально обґрунтовані, відрізняються простотою техніки, незначним ризиком виникнення післяопераційних ускладнень. 2. Використання розроблених методів удосконалення формування ілеоендоанального анастомозу у 32 пацієнтів сприяло зменшенню частоти виникнення післяопераційних ускладнень, покращенню функціональних результатів реконструктивно-відновних операцій після колектомії наднизької передньої резекції прямої кишки мукозектомії хірургічного анального каналу. Дод.точки доступу: Пойда, О.І.; Кадір, А. А.