Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Горбовець В.С., Саволюк C.І., Дядик О.О., Гвоздяк М.М. Назва : Розробка та перший досвід застосування автоматичного режиму ендовенозного електрозварювання в лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок Місце публікування : Art of Medicine: науково-практичний журнал. - Івано-Франківськ: ІФНМУ, 2018. - № 4. - С. 35-43. - ISSN 2521-1455 (Шифр AУ50/2018/4). - ISSN 2521-1455 Примітки : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН ЛАЗЕРНАЯ КОАГУЛЯЦИЯ Анотація: Резюме. Ендовенозналазерна коагуляція (ЕВЛК) та радіочастотна абляція (РЧА) визнані провідними методами лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок (ВХНК). Однак невирішеність низки методологічних питань, висока вартість апаратури та матеріалів визначили актуальність пошуку нового методу ендовенозної облітерації. У якості рішення нами запропонований метод ендовенозного електрозварювання (ЕВЕЗ). Дослідження, які проведені в 2015 –2017 роках на кафедрі хірургії та судинної хірургії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, визначили, що ЕВЕЗ в ручному режимі забезпечує ефективний та керований вплив, результатом якого є оклюзія та подальша фіброзна трансформація (ФТ) великої підшкірної вени (ВПВ). Подальше вдосконалення методу та спеціалізованих ендовенозних інструментів (СЕІ) визначило перспективу застосування ЕВЕЗ в автоматичному режимі. Мета роботи: вивчити ефективність ЕВЕЗ в автоматичному режимі та визначити ранні та віддаленні результати клінічного застосування методу в лікуванні ВХНК. Матеріали і методи: ЕВЕЗ проводили в раніше видалених сегментах ВПВ протягом автоматичного робочого циклу в умовах біоімітаційної моделі з реєстрацією динаміки температури, електричних параметрів та опору тканин. Структурні зміни вен і паравазальної жирової клітковини оцінювали за візуальним даними та результатами морфологічних досліджень. Вивчені результати застосування ЕВЕЗ в автоматичному режимі у 36 пацієнтів з ВХНК С3 –С5 класів (СЕ-АР): 14 (38,9%) чоловіків і 22 (61,1%) жінок у віці 38 –63 роки. ЕВЕЗ проводили із застосуванням тумесцентної анестезії (ТА) у складі 0,125% розчину бупівакаїну. Імпортування СЕІ виконували із пункційних доступів або із пахового доступу після кросектомії. Результати оцінювали за даними спостереження та ультразвукового ангіосканування (УЗАС) безпосередньо під час втручання та в термін 14 діб, 1, 3, 6 місяців. Критерії оцінки: інтенсивність післяопераційного болю (ПБ), анатомічний результат, ускладнення. Результати дослідження. ЕВЕЗ в автоматичному режимі призводило до оклюзії сегментів ВПВ в результаті денатурації білків крові та венозної стінки. Протягом робочого циклу (5 –12 с), температура венозної стінки становила 55 –75°С. Закінчення робочого циклу відбувалося автоматично до розвитку ознак коагуляції. Морфологічні дослідження встановили альтерацію венозної стінки переважно на глибину ендотеліального та субендотеліального шару без ушкодження паравазальної жирової клітковини. В оперативних втручаннях у всіх пацієнтів встановлено розвиток оклюзії ВПВ. Інтенсивність ПБ не перевищувала 3 балів (біль помірний). Кінцевий анатомічний результат у вигляді ФТ ВПВ визначений у 35 (97,2%) пацієнтів. Реканалізація відмічена у 1 (2,8%) пацієнта. Опік, тромбофлебіт та запальний інфільтрат не відмічені в жодному випадку. Екхімози (? 20 см ?) та парестезії спостеріга-лися у 13 (36,1%) та у 7 (19,4%) пацієнтів, а їх регрес відбу-вався в термін від 7 до 14 діб відповідно. Висновки. Автоматичний режим ЕВЕЗ має ефективний вплив, результатом якого є електротермічна оклюзія ВПВ на основі денатурації білкових елементів крові та венозної стінки. Алгоритм керування, який ґрунтується на взаємозв’язку електричних параметрів зварювання та опору біологічних тканин, забезпечує низький рівень нагріву венозної стінки, запобігає ураженню паравазальних тканин та виключає вплив суб’єктивних факторів на результати лікування. Дод.точки доступу: Горбовець, В.С.; Саволюк, C.І.; Дядик, О.О.; Гвоздяк, М.М.