Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Василик Т. П., Василюк С.М., Попель С.Л. Назва : Пластика вентральної грижі проленовим імплантом: реакція нервовом'язових закінчень передньої черевної стінки Місце публікування : Art of Medicine: науково-практичний журнал. - Івано-Франківськ: ІФНМУ, 2018. - № 4. - С. 17-20. - ISSN 2521-1455 (Шифр AУ50/2018/4). - ISSN 2521-1455 Примітки : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ БРЮШНАЯ СТЕНКА Анотація: Мета. Провести кількісну оцінку перебудови нервово-м’язових закінчень у ділянці пластики великих вентральних дефектів. Матеріали. В основу роботи покладена оцінка структурної перебудови нервово-м’язового компонента передньої черевної стінки після проведення алопластики значного за розмірами вентрального дефекту з використанням проленового імпланту. Гістологічне дослідження проводили у 20 щурів через 1, 2 і 3місяці після імплантації. Морфометрично визначали відносні та абсолютні показники нервово-м’язових з’єднань. Результати. У дослідженні з’ясовано, що механічне напруження м’язово-апоневротичного шару черевної стінки при натягуванні і зіставленні країв експериментального дефекту є істотним чинником, який зумовлює збільшення термінів рубцювання, а також викликає стабільні дегенеративні процеси нервово-м’язово-апоневротичних структур. Це супроводжується дистрофічними явищами нервово-м’язово-апоневротичного шару передньої черевної стінки з найбільшою виразністю патологічних змін до кінця першого місяця після проведення алопластики. Застосування проленового імпланту для пластики без механічної напруги нервово-м’язових структур дозволяє значно оптимізувати перебіг відновно-пристосувальних процесів протягом трьох місяців післяопераційного періоду, що підтверджується відповідними електроміографічними показниками. Висновки. Проведений кількісний морфофункціональний аналіз дозволив визначити напруження процесів адаптації периферійного нервового апарату у м’язах черевної стінки при співставленні країв експериментального дефекту. Це можна розцінювати як суттєвий фактор, що обумовлює збільшення термінів перебігу рубцювання, а також викликає стабільні дегенеративні зміни у нервово-м’язових структурах. Така післяопераційна дезадаптація супроводжується дистрофічними процесами у м’язових волокнах, що підтверджується електро-нейроміографічними показниками. Пік цих явищ у компонентах передньої черевної стінки з найбільшим загостренням патологічних змін спостерігається у період до третього місяця після проведення оперативного втручання. Застосування проленового протезу за умов уникнення механічної напруги м’язово-апоневротичних структур дозволяє значно оптимізувати перебіг відновно-пристосувальних процесів у віддалені терміни після алопластики за рахунок відновлення морфофункціональних особливостей нервово-м’язових закінчень. Дод.точки доступу: Василюк, С.М.; Попель, С.Л.