Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Шапринський В.О., Воровський О.О., Пашинський Я.М. Назва : Внутрішньоочеревинна гіпертензія як причина розвитку евентрації у хворих похилого та старечого віку Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія: науково-практичний медичний журнал. - Чернівці: Буковинський державний медичний університет, 2019. - Т. 18, № 2. - С. 126-131. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897 (Шифр КУ26/2019/18/2). - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897 Примітки : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ВНУТРИБРЮШНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ЭВЕНТРАЦИЯ ПОЖИЛЫЕ Анотація: Проаналізовані результати хірургічного лікування післяопераційної евентрації у 63 хворих похилого та старечого віку. У 56 (88,9 %) випадках спостерігали підшкірну евентрацію (неповна евентрація) та у 7 (11,1 %) – евісцерацію. Усі хворі були старшими за 60 років, де 34 (54,0 %) особи з евентрацією та всі 7 (11,1 %) з евісцерацією були старшими за 78 років. Встановлено, що основним фактором їх розвитку була внутрішньочеревна гіпертензія. У всіх хворих спостерігалась поєднана супутня патологія, де поєднання таких захворювань, як хронічні обструктивні захворювання легень (77,7 %), аденома передміхурової залози (14,3 %), що безпосередньо пов’язані зі сприянням підвищенням внутрішньочеревного тиску. Ці дефекти черевної порожнини у 59 (93,6 %) хворих розвинулися на тлі розповсюдженого перитоніту, у 2-х (3,17 %) – нагноєння післяопераційної рани, у 2-х (3,17 %) пацієнтів була часткова евентрація при відсутності вищевказаних гнійно-запальних процесів. 9 (14,3 %) пацієнтам з гнійним розповсюдженим перитонітом накладено лапаростому, 40 (63,5 %) пацієнтам проведені програмовані релапаротомії, які виконували від 3 до 6 разів. При етапному лікуванні перитоніту для тимчасового закриття черевної порожнини застосовували ксеношкіру (патент на винахід України “Спосіб лікування евентрації при гнійному перитоніті у хворих похилого віку № 105333”), для остаточного закриття черевної стінки після регресії гнійних процесів та перитоніту застосовувати алопластичні методи (деклараційний патент на корисну модель “Спосіб алопластики післяопераційних гриж у хворих № 8249”), які не зменшують об’єм черевної порожнини (inlay), що дало змогу знизити післяопераційну летальність до 11,1%. Показники ВЧТ більш достовірні при визначенні їх в ретромаскулярному преперітонеальному просторі прямих м’язів живота за допомогою спеціального шприца StrykerIntra-Compartmental Pressure Monitor System. Дод.точки доступу: Воровський, О.О.; Пашинський, Я.М.