Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Титаренко В.М. Назва : Гістоструктурні реакції мозкової речовини надниркової залози при опіку Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія: науково-практичний медичний журнал. - Чернівці: Буковинський державний медичний університет, 2018. - Т. 17, № 4. - С. 46-49. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897 (Шифр КУ26/2018/17/4). - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897 Примітки : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: НАДПОЧЕЧНИКОВ МОЗГОВОЙ СЛОЙ ОЖОГИ Анотація: Опікова рана являє собою небезпеку щодо можливості розвитку і генералізації інфекційного процесу і є першопричиною і постійним компонентом опікової хвороби. Метою даної роботи було морфологічне дослідження структурних змін хромафінної тканини і мікроциркуляторного русла мозкової речовини надниркових залоз при експериментальному опіку. В експериментальному дослідженні вивчали структурні зміни мозкової речовини надниркових залоз статевозрілих щурів через 1, 3, 7, 14, 21 і 30 діб після термічної травми. Опік у щурів моделювали шляхом прикладання до бічних поверхонь тулуба мідних пластин, які попередньо протягом 6 хвилин тримали в воді з температурою 100 ° С. Загальна площа опіку становила 21-23% при експозиції 10 сек., що є достатнім для формування опіку ІІ ступеня. Патоморфоз опікової травми характеризувався розвитком виражених мікроциркуляторних розладів і дистрофічних змін мозкової речовини. На 1 добу після опіку мозкова речовина наднирників мала неушкоджений стан. На 3, 7 і 14 добу спостерігався розвиток дистрофічних порушень мозкової речовини, у деяких тварин реєстрували некроз хромафінної тканини наднирника. Для періоду 21 доби характерна стабілізація морфологічних змін, а на 30 добу відзначені відновлювальні процеси мікроциркуляторного русла і тканини надниркової залози. Таким чином, на основі отриманих гістологічних і морфометричних даних, після експериментального опіку можна виділити три фази: гостра (1-7 добу), яка супроводжується різким порушенням гістоструктури надниркової залози, стабілізації (7-21 добу), коли припиняється прогресування деструктивно-дистрофічних змін і відновлення (21-30 добу), коли спостерігаються ознаки репаративної відновлення.