Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Шклянка І. В., Жарінов О. Й., Міхалєв К. О., Єпанчінцева О. А., Тодуров Б. М. Назва : Предиктори виникнення пізніх ускладнень після аортокоронарного шунтування в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця Місце публікування : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - К., 2018. - N 4. - С. 5-16 (Шифр КУ47/2018/4) MeSH-головна: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ Анотація: Мета роботи – визначити фактори, від яких залежить виникнення пізніх ускладнень після операції аортокоронарного шунтування (АКШ) у пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця. Матеріали і методи. В одноцентровому дослідженні проаналізували дані, отримані при клініко-інструментальному обстеженні 155 пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця, послідовно відібраних для операції ізольованого АКШ. Тривалість періоду спостереження за пацієнтами становила 12 місяців з моменту операції АКШ. Загалом діагностовано 29 пізніх ускладнень (3 випадки декомпенсації серцевої недостатності, 3 – уперше діагностованої фібриляції передсердь (ФП), 4 – гострого коронарного синдрому, 11 – зниження фракції викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) більше ніж на 10 %, 2 – переходу ФП у постійну форму, 2 – розвитку гострого інфаркту міокарда та 4 летальних випадки), що виникли у 24 пацієнтів. Групи пацієнтів з ускладненнями і без ускладнень порівнювали за демографічними показниками, факторами ризику, супутніми хворобами, лабораторними показниками, особливостями операції АКШ та післяопераційною медикаментозною терапією. Результати. В однофакторному аналізі особливостями пацієнтів з ускладненнями протягом річного спостереження були наявність ФП в анамнезі, нижча швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) (медіана (квартилі) 55 (44–68) проти 61 (52–74) мл/(хв · 1,73 м2); р = 0,060), більший розмір лівого передсердя (4,4 (4,3–4,9) проти 4,3 (4,0–4,5) см; р = 0,004), нижча ФВЛШ (47 (37–56) проти 53 (45–58) %; р = 0,033), більший індекс кінцеводіастолічного об’єму (70,4 (58,7–84,8) проти 59,1 (51,2–70,8) см3/м2; р = 0,004), післяопераційне застосування антагоністів альдостерону (р = 0,051) та петльових діуретиків (р = 0,007), а також відсутність прийому статинів (р 0,001). За даними мультиваріантного аналізу, незалежними предикторами виникнення пізніх ускладнень після операції АКШ виявилися гірший показник ШКФ при виписуванні зі стаціонару (відношення шансів (ВШ) 1,366 (95 % довірчий інтервал (ДІ) 1,007–1,853); р Дод.точки доступу: Шклянка, І. В.; Жарінов, О. Й.; Міхалєв, К. О.; Єпанчінцева, О. А.; Тодуров, Б. М.