Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Чебанов К. О., Клигуненко Е. Н., Новиков С. П., Площенко Ю. А., Дубова В. М., Байда Ю. Б., Лапкин И. В. Назва : Опыт применения различных методик проведения комбинированной спинально-эпидуральной анестезии при реконструктивных операциях на артериях нижних конечностей Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2018. - N 6. - С. 115-118 (Шифр МУ66/2018/6) Примітки : Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ АНЕСТЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ Анотація: Актуальність. Останнім часом регіонарні методи знеболювання зробили крок на декілька сходинок вгору. Крім появи нових препаратів для введення в епідуральний і субарахноїдальний простір, на сьогодні існує ціла низка комбінованих методів регіонарної анестезії й аналгезії, що включають усі переваги використовуваних методів одночасно. У нашій клініці на базі міського судинного центру реконструктивні операції на артеріях нижніх кінцівок проводяться переважно в умовах комбінованої спінально-епідуральної анестезії (КСЕА), що може технічно виконуватися за одно- і дворівневою методикою. Мета дослідження: порівняти ефективність анестезії та післяопераційної аналгезії при застосуванні одно- і дворівневої комбінованої спінально-епідуральної анестезії. Матеріали та методи. Проаналізовано 2 групи пацієнтів із 39 осіб, яким було показано оперативне втручання на артеріях нижніх кінцівок. У першій групі проводилася однорівнева КСЕА, у другій — дворівнева КСЕА. Премедикація в обох групах за 40 хвилин до операції включала інфулган 100 мл внутрішньовенно, дексалгин 2,0 внутрішньом’язово, осетрон 4 мг внутрішньовенно. Питання про преінфузію вирішувалося індивідуально. Оцінку результатів ми здійснювали за ознаками ефективності інтраопераційної анестезії, часом дозволу рухового блоку, ефективністю післяопераційної аналгезії за візуально-асоціативною шкалою, а також адекватністю перфузії. Результати. Інтраопераційно в групі однорівневої КСЕА 8 (20,5 %) пацієнтам знадобилося додаткове введення анестетика в епідуральний простір із метою анестезії, у другій — 10 пацієнтам (26 %), проте дані показники не досягали ступеня статистичної вірогідності (р 0,05) і дана похибка не є значущою. Повне зменшення рухового блока в післяопераційному періоді в обох групах наставало через 4,0 ± 0,5 години. Подальше знеболювання в обох групах проводилося через епідуральний катетер з інтервалом кожні 4 години і не досягало за візуально-асоціативною шкалою більше 4 балів, відповідно, не потребувало додаткового призначення наркотичних анальгетиків як у першій, так і в другій групі. Висновки. Техніка одно- та дворівневої КСЕА дозволяє рівною мірою досягти належного ефекту інтраопераційної анестезії, своєчасного вирішення рухового блоку, а також усіх позитивних ефектів подовженої епідуральної аналгезії в післяопераційному періоді. Дод.точки доступу: Чебанов, К. О.; Клигуненко, Е. Н.; Новиков, С. П.; Площенко, Ю. А.; Дубова, В. М.; Байда, Ю. Б.; Лапкин, И. В.