Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Побережный В.И., Марчук А.В. Назва : Прикладное значение формализации дефиниции "боль" на основе функционального системного подхода. Краткое представление общей теории систем и ее образно-понятного аппарата. Схема патогенеза феномена "боль" Місце публікування : Медицина болю: Міждисциплінарний науково-практичний журнал. - Київ: Фармак, 2016. - № 2. - С. 7-26. - ISSN 2414-3812ISSN 2519-2752 (Шифр МУ95/2016/2). - ISSN 2414-3812ISSN 2519-2752. - ISSN 2414-3812ISSN 2519-2752 Примітки : Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: БОЛИ ПРИЗНАКИ И СИМПТОМЫ Анотація: Біль – це найчастіша, найбільш багатозначна за суб’єктивним сприйняттям та найскладніша за своїм психофізіологічним визначенням скарга пацієнтів. Феномен «біль»– це складна, багатозначна, соціально-економічна, морально-філософськи значима й онтологічна проблема. Больові синдроми призводять до значних матеріальних витрат і соціально-моральних проблем. Існують різні класифікації болю: «патофізіологічна», «патогенетична», «клінічна». Таке різноманіття класифікацій видів болю є прямим наслідком уявлення різних концепцій його виникнення. Перша з них – концепція існування специфічних больових рецепторів та аферентних больових шляхів, що передають збудження до головного мозку. В той же час було сформовано альтернативну концепцію «теорія інтенсивності». Надалі сформували концепцію, що об’єднує теорії специфічності та інтенсивності. Однією з найбільш продуктивних концепцій механізмів болю вважають « теорію розподілу імпульсу». Сформувалася основа «генної теорії болю». Найбільш комплексною із сучасних концепцій болю є «багатофакторна концептуальна модель» і так звана «біомедична модель». Наступним етапом еволюції уявлень про механізми болю стала «теорія нейроматриксу», а також була запропонована «концепція патологічного болю». Сучасний розвиток нейропсихології дозволив говорити про створення «нейропсихічної моделі болю ». На сьогодні все більше поширення отримує «біопсихосоціальна концепція болю». Усі перераховані концепції або теорії мають односторонній чи констатуючий характер, відображаючи у явлення і знання або про ефекторні елементи людського організму різного ієрархічного рівня системної структурно-функціональної його організації, або про процеси, які формують основу локальних змін системної структурно-функціональної його організації, що проявляється (маніфестує) відчуттям болю. Біль – це ознака реакції організму людини на дію або факт присутності в її організмі патогенного чинника. Іншими словами, він як одна з ознак багатозначного відчуття є відображенням у людській свідомості порушення у системній структурно - функціональній його організації. Образно-понятийний апарат теорії систем дозволяє сформулювати дефініцію «людський організм», сформувати уявлення про людський організм як відкриту систему, властивості, специфічні особливості й поведінку системної структурно-функціональної його організації. Також він надає можливість для формалізації уточненої дефініції «біль». Біль – це актуалізоване психоневрологічними механізмами явище (симптом) системної реакції або визначеного стану структурно-функціональної організації людського організму, яке детермінується локальною патогенною зміною або патогенно локально сформованою зміною його морфофункціонального гомеокінезису. Виходячи з уявлення людського організму як системи, аналізу системності та системного аналізу феномену болю, ми пропонуємо схему його патогенезу, яка, за своєю суттю, є логіко-методологічною конструкцією системного уявлення про нього. Дод.точки доступу: Марчук, А.В.