Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Кобеляцкий Ю.Ю., Сердюк В.Н., Алексеев В.П., Мынка Н.В., Дорофеева А.С. Назва : Эффективность применения мультимодального обезболивания у пациентов офтальмохиргического профиля при антиглаукомных операциях Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Донецк, 2018. - N 1. - С. 88-92 (Шифр МУ66/2018/1) Примітки : Библиогр.: с. 91 Предметні рубрики: Мелоксикам MeSH-головна: ГЛАУКОМА ХИРУРГИЯ ГЛАЗА ФИЛЬТРАЦИОННАЯ ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ АНЕСТЕЗИЯ БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ АНАЛГЕЗИЯ ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ Анотація: Актуальність. У роботі висвітлюються результати проведення багатокомпонентного загального знеболювання при офтальмологічних оперативних втручаннях з метою поліпшення якості інтраопераційного і післяопераційного знеболювання, зниження кількості ускладнень, пов’язаних з анестезіологічною допомогою у післяопераційному періоді. Матеріали та методи. Дослідження було проведено у пацієнтів віком від 19 до 42 років, яким виконувалися антиглаукомні оперативні втручання. Для проведення порівняльного аналізу хворі були розподілені на групи з урахуванням виду обраного знеболювання: 1-ша група (n = 20) — пацієнти, у яких була застосована тактика профілактичного введення мелоксикаму під час премедикації, проводилася анестезія шляхом ретробульбарної блокади і седації пропофолом, знеболювання мелоксикамом продовжували в післяопераційному періоді за схемою запобіжної аналгезії; 2-га група (n = 24) — пацієнти, знеболювання яких здійснювалося за раніше прийнятою в нашій клініці схемою (премедикація сибазон + фентаніл), внутрішньовенний наркоз пропофолом зі збереженим спонтанним диханням і болюсним введенням фентанілу під час потенційно хворобливих етапів втручання. Післяопераційне знеболювання на вимогу пацієнтів внутрішньом’язовим введенням кетопрофену. Результати. Вираженість больового синдрому менше 3 балів за візуально-аналоговою шкалою в 1-й групі пацієнтів становила 90 і 85 %, у 2-й групі — 45,8 і 58,3 % на 6 і 12 годинах післяопераційного періоду відповідно. Розвиток післяопераційної нудоти і блювання в 1-й групі пацієнтів з використанням схеми мультимодального використання становив 5 % порівняно з 33,3 % в контрольній групі пацієнтів. Розвиток артеріальної гіпертензії в післяопераційному періоді в 1-й групі відзначався у 15 % пацієнтів порівняно з 45,8 % пацієнтів у 2-й групі. Розвиток артеріальної гіпотензії відзначався тільки у пацієнтів контрольної групи, і частота даного ускладнення становила 37,5 %. Не було зареєстровано жодного випадку гіпотензії у пацієнтів 1-ї групи. Висновки. Використання запропонованої схеми мультимодального знеболювання дозволяє підвищити ефективність і керованість анестезіологічного знеболювання у вигляді забезпечення адекватного знеболювання в післяопераційному періоді без застосування наркотичних анальгетиків, зниження ризику розвитку післяопераційних ускладнень (післяопераційної нудоти і блювання, артеріальної гіпертензії і гіпотензії). Дод.точки доступу: Кобеляцкий, Ю.Ю.; Сердюк, В.Н.; Алексеев, В.П.; Мынка, Н.В.; Дорофеева, А.С.