Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Захарчук О.І., Вепрюк Ю.М. Назва : Біоритмологічний профіль показників неспецифічного імунітету при вікових змінах шишкоподібної залози Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія: щоквартальний український науково-медичний журнал. - Чернівці: Буковинський державний медичний університет, 2018. - Т. XVII, № 3(ч.2). - С. 50-57. - ISSN 1727-4338 (Шифр КУ27/2018/XVII/3(ч.2)). - ISSN 1727-4338 Примітки : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ИММУНИТЕТ ВРОЖДЕННЫЙ ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ Анотація: Мета роботи - дослідити стан динаміки циркадіанних і сезонних ритмів показників неспецифічної адаптації організму при епіфізектомії та виявити характер впливу шишкоподібної залози (ШЗ) на ритмостаз показників природного неспецифічного імунітету при старінні організму. Матеріали та методи. Дослідження проведені на 60 білих лабораторних щурах-самцях двох вікових груп: статевозрілих і старих. Тваринам уводили внутрішньоочеревинно синтетичний мелатонін у дозі 100 мкг на 100 г маси тіла. Вивчали показники неспецифічного імунітету: активність сироваткового комплементу, яку визначали фотометричним методом за 50% гемолізом (од/мл), концентрацію сироваткового лізоциму (мкг/мл) визначали турбодиметричним методом за Перрі в модифікації Грант, загальну кількість лейкоцитів (109/л) периферичної крові визначали за А.Я.Альтгаузеном, НСТ-тест (%) визначали за С.У.Пастером, мієлопероксидазну активність нейтрофілів (од) досліджували за методом Т.Попова і Л.Нейковської, рівень глікогену (од) в лейкоцитах визначали за І.Тодоровим (1966), фагоцитарну активність (%) і фагоцитарний індекс (од) поліморфноядерних лейкоцитів вивчали в присутності об'єкта фагоцитозу (жива добова культура стафілококу). Результати. Сезонна і циркадіанна хроноструктура активності сироваткового комплементу залежить не тільки від віку та наявності ШЖ, але й від пори року, особливо навесні та влітку. Вміст сироваткового лізоциму у дорослих щурів після епіфізектомії зменшувався, а у старих щурів спостерігалося нівелювання циркадіанного ритму. Сезонний ритм унаслідок видалення ШЗ змінювався: у старих щурів мініфаза зміщувалася на осінь. Уведення мелатоніну супроводжувалося зростанням вмісту лізоциму у контрольних групах дорослих і старих щурів, а у епіфізектомованих дорослих тварин - зменшенням рівня показника. Слід вказати на суттєву роль лізоциму, вміст якого зростав при старінні, що є компенсаторним механізмом, спрямованим на активацію ферментативної активності фагоцитів, і, насамперед, лізосомальних ферментів, зокрема муромідази, яка руйнує стінки бактерій. Після епіфізектомії спостерігалася лейкопенія, як у дорослих, так і у старих щурів. Зменшувалася фазність циркадіанного ритму, зміщувалися акрофаза та мініфаза. Після видалення ШЗ змінюються показники активності сироваткового комплементу, вмісту лізоциму, глікогену, рівня НСТ-тесту і мієлопероксидазної активності, що є прямим свідченням зміни фагоцитарної активності сегментоядерних нейтрофільних лейкоцитів. Фагоцитарна активність у старих тварин достовірно знижувалася, а епіфізектомія призводила до порушення фазності добової кривої, до змін акрофази і батифази, рівні показників достовірно знижувалися в усі годинні проміжки доби. Уведення екзогенного мелатоніну нормалізувало знижені показники фагоцитарної активності, як у дорослих, так і у старих щурів, а при наявності залози гормон не впливав на цей показник при звичайному фотоперіоді. При пригніченні ШЗ тривалим освітленням введення мелатоніну стимулювало активність фагоцитозу як у дорослих, так і у старих тварин контрольної групи. Отже, за відсутності ШЗ ефекти мелатоніну не залежать від фотоперіоду. Біоритмологічні зміни гуморальних і клітинних показників неспецифічної резистентності проявляють різноспрямованість, що забезпечує найбільш повноцінне пристосування організму до циклічних змін зовнішнього середовища. ШЗ має пряме відношення до регуляції циркадіанних ритмів системи неспецифічної імунологічної резистентності організму. Є певні вікові особливості, а вплив шишкоподібної залози зберігається до глибокої старості. Регулююча дія ШЗ на імуноструктурний гомеостаз здійснюється мелатоніном і, можливо, іншими біологічно активними речовинами, які продукуються цим органом. Дослідження зі зміненим освітленням свідчать про існування принципової можливості стимуляції мелатонінутворюючої функції ШЗ шляхом збільшення довжини темнового періоду, і, як наслідок, посилення роботи системи неспецифічної імунологічної резистентності організму, що є особливо актуальним при корекції вікових змін та з метою продовження тривалості життя. Висновки. 1. Гуморальні та клітинні складові системи неспецифічної адаптації організму підпорядковані чітким циркадіанним та сезонним коливанням, які мають вікові особливості. 2. Шишкоподібна залоза бере безпосередню участь у формуванні хроноритмів системи неспецифічного імунного захисту, що чітко підтверджується відповідними змінами після еліфізектомії та уведення мелатоніну. 3. Циркадіанна архітектоніка імуноструктурного гомеостазу має пряму залежність від довжини фотоперіоду: за умов подовженої темряви спостерігається активація системи неспецифічного імунного захисту, а при постійному освітленні - відбувається пригнічення. 4. Можлива часткова корекція змінених показників системи неспецифічного імунітету під час розвитку процесів старіння організму шляхом штучної регуляції світлового режиму та уведенням екзогенного мелатоніну. Дод.точки доступу: Вепрюк, Ю.М.