Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Косілова С.Є. Назва : Корекція дефіциту йоду як профілактика невиношування вагітності Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2016. - Т. VI, № 4. - С. 45-48. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2016/VI/4). - ISSN 2226-1230 Примітки : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ИОД БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ Анотація: Вступ. Однією з основних проблем сучасного акушерства залишається невиношування вагітності. Існує велика кількість факторів ризику невиношування вагітності. Згідно з даними літератури, одним із них є патологія щитоподібної залози. Мета дослідження. Вивчити вплив корекції дефіциту йоду на перебіг вагітності у жінок із загрозою її переривання. Матеріали та методи дослідження. Проведено аналіз перебігу вагітності у 52 пацієнток із загрозою її переривання у 8–12 тижнів вагітності і підтвердженим дефіцитом йоду. Вік обстежених коливався від 18 до 38 років. Пацієнтки розподілені на дві групи залежно від виду терапії, що проводилась: І група – 26 жінок із загрозою переривання вагітності, які отримували терапію, скеровану на зберігання вагітності (седативні засоби, спазмолітини, вітамін Е, кровозупинні препарати) і Йодомарин по 200 мкг на добу, щодня, до кінця вагітності; ІІ група – 26 жінок із загрозою переривання вагітності, які отримували тільки терапію, скеровану на зберігання вагітності. У пацієнток визначали медіану йоду, рівень гормонів (прогестерон, кортизон, ДЕА-С). Результати дослідження. У жінок із йододефіцитним станом часто спостерігаються порушення менструальної та репродуктивної функції. Вагітність у жінок із некорегованим йододефіцитом проходить із різними ускладненнями, має тенденцію до невиношування на тлі гормонального дисбалансу. При визначенні показників гормонального фону з’ясовано, що у жінок з дефіцитом йоду має місце помірне зниження рівня прогестерону. Підвищення кортизолу спостерігалось у 23,1% обстежених з І групи і у 16,9% - з ІІ групи. Медіана йодурії у вагітних з І групи складала 48,6±2,8 мкг/л, у ІІ групі - 46,7±2,3 мкг/л, що відповідає дефіциту йоду середньої важкості. Після проведеного лікування у жінок І групи дефіцит йоду відповідав легкому ступеню, в той час як у жінок ІІ групи дефіцит йоду наростав. В наслідок цього у жінок І групи підвищився рівень прогестерону, що сприяло зберіганню вагітності, на відміну від жінок ІІ групи. Висновки. У жінок із йододефіцитним станом часто спостерігаються порушення менструальної та репродуктивної функції. Вагітність у цих жінок проходить із різними ускладненнями, має тенденцію до невиношування на фоні гормонального дисбалансу. Використання препаратів йоду в комплексному лікуванні загрози переривання вагітності при підтвердженому йододефіциті сприяє нормалізації гормонального фону, зменшенню частоти невиношування вагітності.