Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Хмара Т.В., Заморський І.І., Бірюк І.Г., Ковальчук П.Є., Сикирицька Т.Б. Назва : Особливості розвитку і становлення топографії міхурово-пупкового трикутника у пренатальному періоді онтогенезу людини Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія: науково-практичний медичний журнал. - Чернівці: Буковинський державний медичний університет, 2024. - Т. 23, № 1. - С. 53-61. - ISSN 1727-0847 (Шифр КУ26/2024/23/1). - ISSN 1727-0847 Примітки : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: АНАТОМИЯ ТОПОГРАФИЧЕСКАЯ МОЧЕВОЙ ПУЗЫРЬ ПУПОЧНЫЕ АРТЕРИИ ОНТОГЕНЕЗ Анотація: На передній черевній стінці знаходиться ділянка міхурово-пупкового трикутника, що обмежена з боків пупковими артеріями, а знизу – сечовим міхуром. У доступних джерелах наукової літератури практично відсутні відомості щодо закономірностей пренатального морфогенезу і становлення топографії ділянки міхурово-пупкового трикутника людини. Проте, точне знання топографії складових утворень міхурово-пупкового трикутника визначає вибір доступу при операціях і надає теоретичне пояснення щодо виникнення різних патологічних станів: пупкових, післяопераційних вентральних гриж, евентрації органів черевної порожнини, розповсюдження гнійно-запальних процесів. Метою дослідження було з’ясування особливостей пренатального морфогенезу і топографоанатомічних взаємовідношень міхурово-пупкового трикутника людини. Дослідження проведено на препаратах 7 зародків 4-6 тижнів, 14 передплодів 7-12 тижнів і 26 плодів людини віком від 4-х до 10 місяців за допомогою виготовлення серій гістологічних зрізів, мікроскопії, макромікроскопічного препарування та ін’єкції судин. У зародків 4,5-5,5 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) алантоїс розміщується у напрямку черевної стінки, з’єднуючись з іншими структурами в ділянці майбутнього пупкового кільця. В мезодермі алантоїса виявляється закладка судин, які утворюють систему пупкових судин. На фронтальних зрізах зародків 10,5-12,0 мм ТКД спостерігається звуження протоки алантоїса: більш поступове звуження поблизу пупкового кільця, а більш різке – ближче до клоаки. На цій стадії ембріогенезу виявляється чіткий поділ клоаки на вентральний (сечово-статеву пазуху) і дорсальний (закладку прямої кишки) відділи. Встановлено, що сечовий міхур формується з двох джерел – тіло та верхівка – з каудального відділу алантоїса, дно і шийка – з тазової частини сечово- статевої пазухи. На 3-му місяці внутрішньоутробного розвитку сформовані середній і глибокий шари міхурово-пупкового трикутника, що представлені піхвою прямого м’яза живота, прямими і пірамідними м’язами, передміхуровим і алантоїсним листками. Фасціальні відроги, що відходять від останніх, ділять передміхуровий простір на чотири міжфасціальні щілини. Поверхневий шар міхурово-пупкового трикутника на цій стадії внутрішньоутробного розвитку ще мало диференційований. Наприкінці 4-го місяця внутрішньоутробного розвитку сформовані, як самостійні утворення, поверхневі фасції міхурово-пупкового трикутника. При макро-мікроскопічному препаруванні ділянки міхурово-пупкового трикутника у 6-місячних плодів, окрім фасціальних утворень поверхневого шару, можна виділити всі структури глибокого шару: поперечну фасцію, передміхуровий і алантоїсний фасціальні листки, а також два фасціальні відроги, що розділяють передміхуровий простір на чотири міжфасціальні щілини. Передміхурову фасцію і передміхуровий клітковинний простір, з нашої точки зору, доцільно називати міхурово-пупковими. Дод.точки доступу: Хмара, Т.В.; Заморський, І.І.; Бірюк, І.Г.; Ковальчук, П.Є.; Сикирицька, Т.Б.