Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Жарова І.О., Пашов О.Ю., Бісмак О.В. Назва : Особливості програми фізичної терапії осіб з невропатією лицевого нерва у відновлювальному періоді Місце публікування : Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія: науково-теоретичний журнал для наукових співробітників, фахівців у галузі спортивної медицини, тренерів. - Киiв, 2020. - № 2. - С. 106-111. - ISSN 2709-2070 (Шифр СУ69/2020/2). - ISSN 2709-2070 Примітки : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ЛИЦЕВОГО НЕРВА НЕВРАЛГИЯ ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ ВОССТАНОВЛЕНИЕ ФУНКЦИЙ Анотація: Мета. Охарактеризувати програму фізичної терапії осіб з невропатією лицевого нерва у відновлювальний період. Матеріал і методи. У дослідженні брали участь 60 пацієнтів з невропатією лицевого нерва, які були розподілені на дві групи: основну (31 особа) та контрольну (29 осіб). У процесі дослідження використано методи аналізу, синтезу та узагальнення даних науково-методичної літератури, контент-аналіз медичних карт хворих, реабілітацій- не обстеження. Результати. На підставі реабілітаційного обстеження розроблено програму фізичної терапії, основною особливістю якої було використання методологічного підходу МКФ, направленого на відновлення не лише структури і функції, але й на підвищення рівня фізичної та соціальної активності пацієнтів з невропатією лицевого нерва. На рівні структури і функції використовували такі засоби фізичної терапії, як кінезитерапія (терапевтичні вправи для м’язів обличчя перед дзеркалом, дихальні вправи), нейром’язове перенавчання, масаж, самомасаж, тейпування, рефлексотерапія; на рівні діяльності та участі такі, як кінезитерапія з нейром’язовою активацією (терапевтичні вправи для мімічних та жувальних м’язів перед дзеркалом), дзеркальна терапія із симуляцією виразів різноманітних емоцій відповідно до соціального контексту, звукова гімнастика. На рівні структури і функції за МКФ для нормалізації м’язового тонусу і профілактики розвитку синкінезій основну увагу приділяли нейром’язовому перенавчанню з біологічно зворотним зв’язком. Як біологічний зворотний зв’язок використовували візуальний контроль – дзеркало. На рівні діяльності та участі дзеркальна терапія була направлена на відновлення та покращення мовлення та комунікації пацієнтів. Висновки. Розроблена програма будувалася з урахуванням поліморфізму симптоматики і широкого арсеналу засобів фізичної терапії. Основний фокус застосування реабілітаційних засобів у відновлювальний період – боротьба з контрактурами та синкінезіями на ураженому боці та відновлення мовлення, харчування та спілкування, що сприяє покращенню якості життя пацієнтів з даною патологією. Дод.точки доступу: Пашов, О.Ю.; Бісмак, О.В.