Novikov, Ye. V.     Influence of the statin therapy on cardiovascular remodeling in arterial hypertension, combined with subclinical hypothyroidism [Текст] / Ye. V. Novikov, M. S. Potapenko // Патологія. - 2020. - Том 17, N 3. - С. 319-324 MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ (диагностика, лекарственная терапия, этиология) ГИПОТИРЕОЗ (диагностика, лекарственная терапия, этиология) СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ (действие лекарственных препаратов) Анотація: Доведено зв’язок гіпотиреозу з появою виражених структурно-функціональних змін серця та судин, прогресуванням атеросклерозу та хвороб, що з ним пов’язані. Однак бракує інформації щодо впливу статинів на показники структури та функції серця та судин у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ), що поєднана з субклінічним гіпотиреозом (СГ). Мета роботи – вивчити вплив тривалої статинотерапії на показники структури та функції серця та судинне ремоделювання у хворих на гіпертонічну хворобу, що поєднана з субклінічним гіпотиреозом. Матеріали та методи. У дослідження залучили 31 особу, яка хвора на ГХ 1–3 ступеня, ІІ стадії, високого та дуже високого додаткового кардіоваскулярного ризику з супутнім СГ. Усі пацієнти отримували комбінацію 2–3 антигіпертензивних препаратів першої лінії в середніх терапевтичних добових дозах та аторвастатин у дозі 20–30 мг на добу. До початку лікування та через рік спостереження всім хворим виконали ехокардіографічне дослідження та сканування сонних артерій на пристрої My Lab Seven (Італія) та добове моніторування артеріального тиску на біфункціональному пристрої «Кардіотехніка-04» («Инкарт», СПб, РФ) з одночасною реєстрацією артеріального тиску й електрокардіограми. Результати. Під впливом терапії цільового рівня систолічного артеріального тиску за денний період спостереження досягли 74 % (23/31) хворих, за нічний період спостереження – 65 % (20/31); цільового рівня діастолічного артеріального тиску за денний період спостереження – 87 % (27/31) пацієнтів, за нічний період спостереження – 71 % (22/31). Але не зареєстрували вірогідну зміну розмірів порожнин лівого передсердя та обох шлуночків, фракції викиду (до лікування – 68,84 ± 5,43 %, після – 67,13 ± 5,45 %), товщини міжшлуночкової перетинки та задньої стінки, відносної товщини стінки (до лікування – 0,41 ± 0,07, після 0,41 ± 0,07, р = 0,871), індексу маси міокарда (до лікування – 122,29 ± 37,36 г/м2, після – 118,00 ± 31,00 г/м2, р = 0,849), показників діастолічної функції лівого шлуночка (ЛШ). Питома вага хворих з ексцентричною гіпертрофією ЛШ через рік лікування збільшилася з 32 % до 39 % (р = 0,5668), із концентричною гіпертрофією зменшилася з 42 % до 39 % (p = 0,8107), із нормальною геометрією ЛШ – з 19 % до 16 % (p = 0,7570). Кількість хворих на ГХ із супутнім СГ з ознаками концентричного ремоделювання ЛШ залишилась незмінною: до лікування – 6 %, після – 6 %. Вплив статинотерапії на судинне ремоделювання у хворих на ГХ із СГ характеризувався тенденцією до зменшення товщини інтима-медіального комплексу правої (0,769 ± 0,276 мм проти 0,701 ± 0,222 мм, р = 0,512) та лівої (0,759 ± 0,185 мм проти 0,745 ± 0,179 мм, р = 0,978) загальних сонних артерій. Висновки. У хворих на ГХ із супутнім СГ антигіпертензивна терапія протягом року препаратами першої лінії з додаванням статинів асоціюється з досягненням цільового рівня САТ в активний період доби у 74 %, в пасивний період – у 65 % пацієнтів (за даними ДМАТ), але не супроводжувалася вірогідним зменшенням порожнин, товщини стінок, маси міокарда ЛШ, поліпшенням його діастолічного наповнення, зменшенням товщини інтима-медіального комплексу. Дод.точки доступу: Potapenko, M. S. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)