Ефективність застосування мебікару в корекції психоемоційного фону у хворих на стабільну ішемічну хворобу серця з постійною формою фібриляції передсердь [Текст] / Л. В. Середюк [та ін.] // Український терапевтичний журнал. - 2019. - № 2. - С. 57-62 Рубрики: Мебикар MeSH-головна: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, психология) ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, психология) ДЕПРЕССИЯ (лекарственная терапия, осложнения, психология) ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ (лекарственная терапия, осложнения, психология) СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ (лекарственная терапия) Анотація: Мета роботи - оцінити динаміку психоемоційного фону під впливом прийому анксіолітичного препарату мебікару. Матеріали та методи. Під спостереженням перебував 31 пацієнт із стабільною ішемічною хворобою серця (СІХС) у поєднанні з фібриляцією передсердь (ФП). Пацієнтів було розподілено на дві групи: 1а - хворі на СІХС із постійною формою ФП, що отримували стандартну терапію (обстежено 16 пацієнтів), 1б - хворі на СІХС із постійною формою ФП, що отримували анксіолітичну терапію (обстежено 15 пацієнтів). Для оцінки схильності до хронічного стресу використовували опитувальник L. Reeder та шкалу сприйманого стресу‑10, а для аналізу ступеня тривоги і депресії застосовувалася госпітальна шкала HADS і PHQ‑9. Оцінювали стан здоров’я за допомогою опитувальника PHQ‑15. Аналіз факторів ризику серцево-судинних захворюваннь (ССЗ) проводили за анкетою О.С. Чабана. Результати та обговорення. Результати засвідчили, що низький рівень стресу було виявлено тільки у 37,50 % пацієнтів 1а групи, тоді як у пацієнтів 1б групи він склав 6,67 % (р 0,01). Відзначено позитивну динаміку лікування хворих анксіолітичним препаратом у чоловіків 1б групи (p 0,05). Високий стрес у чоловіків із СІХС у поєднанні з ФП (26,67 %) відзначався частіше, ніж у жінок (13,33 %) (p 0,01). У цілому 46,67 % чоловіків мали клінічно виражену тривожно-депресивну симптоматику (p 0,01). Продемонстровано імовірну різницю показників депресії у 1б групи після проведеного лікування (p 0,01). Аналогічна картина спостерігалася щодо вираженості депресії в 33,33 % відповідно (p 0,05). У жінок із СІХС у поєднанні з ФП 1а і 1б групи виявлено схильність до субклінічно вираженої тривоги (p 0,05). Оцінено роль соціальних факторів, серед яких скорочення часу спільного проведення, вплив засобів масової інформації у відповідних групах обстежених (p 0,05). Констатовано погіршення взаєморозуміння в обох групах хворих (p 0,01) після проведеного лікування. Висновки. Таким чином, оцінка психосоматичного статусу пацієнтів із СІХС у поєднанні з ФП є одним з важливих напрямів у сучасній медицині, оскільки своєчасне виявлення і корекція клінічно вираженого стресу, тривоги і депресії може покращити якість і тривалість життя осіб, що страждають основним захворюванням. Тому включення мебікару до базисної фармакотерапії хворих на СІХС у поєднанні з ФП може бути актуальним і перспективним в кардіології. Дод.точки доступу: Середюк, Л. В.; Вакалюк, І. П.; Кернякевич, Г. В.; Кулаєць, Н. М. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |