Дренування рідинних скупчень заочеревинного простору при лікуванні гострого некротичного панкреатиту / І. І. Смачило [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2019. - N 4. - С. 126-128 MeSH-головна: ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ (хирургия) MeSH-не головна: ДРЕНАЖ (использование) Анотація: Гострий панкреатит – одне з найтяжчих ургентних хірургічних захворювань. У близько чверті хворих розвиваються його некротичні форми з високим рівнем летальності. Тому нашою метою було покращення результатів хірургічного лікування хворих із гнійно-септичними ускладненнями некротичного панкреатиту шляхом застосування мініінвазивних (щадних) операційних втручань. Проведено аналіз комплексного лікування 37 хворих на гострий некротичний панкреатит у період гнійно-септичних ускладнень із поширенням гнійних періпанкреатичних запливів у заочеревинний простір. Після верифікації локалізації поширення запливу під контролем ультразвукового апарата методом “вільної руки” вводили троакар. Відстань до вогнища складала від 4 до 12 см. Виконували дренування рідинного утвору, гнійника з введенням у його порожнину дренажної трубки “нелотон” діаметром 12 Fr. При неефективності дренажної функції даного діаметра в 17 (46 %) пацієнтів вводили дренаж діаметром 20 Fr. При використанні даної методики спостерігали покращення її евакуаторної спроможності з відходженням секвестрів великого розміру. Це дозволило зменшити прояви інтоксикаційного синдрому, синдрому системної запальної відповіді та запобігти повторним лапаротомним операційним втручанням. Острый панкреатит - одно из самых тяжелых ургентных хирургических заболеваний. У около четверти больных развиваются его некротические формы с высоким уровнем летальности. Поэтому нашей целью было улучшение результатов хирургического лечения больных с гнойно-септическими осложнениями некротического панкреатита путем применения миниинвазивных (щадящих) операционных вмешательств. Проведен анализ комплексного лечения 37 больных острым некротическим панкреатитом в период гнойно-септических осложнений с распространением гнойных перипанкреатических заплывов в забрюшинное пространство. После верификации локализации распространения заплыва под контролем ультразвукового аппарата методом "свободной руки" вводили троакар. Расстояние до очага составляло от 4 до 12 см. Выполняли дренирование жидкостного образования, гнойника с введением в его полость дренажной трубки "нелотон" диаметром 12 Fr. При неэффективности дренажной функции данного диаметра у 17 (46%) пациентов вводили дренаж диаметром 20 Fr. При использовании данной методики наблюдали улучшение ее эвакуаторной способности с отхождением секвестров большого размера. Это позволило уменьшить проявления интоксикационного синдрома, синдрома системного воспалительного ответа и предотвратить повторные лапаротомные операционные вмешательства. Дод.точки доступу: Смачило, І. І.; Беденюк, А. Д.; Смачило, І. В.; Доброродній, В. Б.; Футуйма, Ю. М. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)