Оцінка доцільності симультанних лапароскопічних втручань при лікуванні жовчнокам'яної хвороби з хірургічною коморбідністю органів черевної порожнини / М. М. Галей [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2019. - N 4. - С. 105-113 MeSH-головна: ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ (хирургия) БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ (патология) ЛАПАРОСКОПИЯ (использование, методы) Анотація: На базі ВОКЛ ВІМДЛ проліковано 410 пацієнтів з поєднаною патологією, одна з яких хронічний калькульозний холецистит і 681 хворий з прооперованою лише однією хірургічною патологією органів черевної порожнини. Використано методику з нульовою гіпотезою, аналіз за Пірсоном, Тюкі, Манна–Уїтні. Симультанне хірургічне лікування більш доцільне і краще відповідає сучасним стандартам надання медичної допомоги. Стан пацієнтів після операцій значуще не відрізнявся в обох групах. Не було клінічно значущої різниці у термінах видужання. Рівень післяопераційних ускладнень у обох групах не відрізнявся. Морбідність у обох групах дорівнювала нулю. Симультанні операції не показали підвищення стресовості для організму пацієнта. Глікемія чи інші об’єктивні показники (лабораторні дані чи показники шкал для оцінки стану пацієнта) у хворих обох груп не мала значущих відхилень. Тривалість операцій і наркозу зросли, але це не спричинило збільшення анестезіологічних ризиків. Також тривалість госпіталізації значуще не зросла, а різниця не перевищила одного ліжко-дня. Якщо порівнювати з двома госпіталізаціями для двох операційних втручань, то перевага очевидна. Методика ефективна і показує свої переваги над конвенційними методами. На базе ВОКЛ ВИМДЛ пролечено 410 пациентов с сочетанной патологией, одна из которых хронический калькулезный холецистит и 681 больной с прооперированной только одной хирургической патологией органов брюшной полости. Использована методика с нулевой гипотезой, анализ по Пирсону, Тюки, Манна-Уитни.Симультанное хирургическое лечение более целесообразно и лучше соответствует современным стандартам оказания медицинской помощи. Состояние пациентов после операций значимо не отличалося в обеих группах. Не было клинически значимой разницы в сроках выздоровления. Уровень послеоперационных осложнений в обеих группах не отличался. Морбидность в обеих группах была равна нулю. Симультанные операции не показали повышение стрессовости для организма пациента. Гликемия или другие объективные показатели (лабораторные данные или показатели шкал для оценки состояния пациента) у больных обеих групп не имела значимых отклонений. Продолжительность операций и наркоза выросли, но это не привело к увеличению анестезиологических рисков. Также продолжительность госпитализации значимо не возросла, а разница не превысила одного койко-дня. Если сравнивать с двумя госпитализациями для двух операционных вмешательств, то преимущество очевидно. Методика эффективна и показывает свои преимущества над конвенционными методами. Дод.точки доступу: Галей, М. М.; Дзюбановський, І. Я.; Марчук, І. П.; Гащишин, П. А. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)