Кондратюк, В. Є. Характеристика мелатонінутворювальної фукції епіфіза у пацієнтів з хронічною хворобою нирок у термінальній стадії [Текст] / В. Є. Кондратюк, А. С. Петрова, О. В. Карпенко // Клін. ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2019. - N 4. - С. 94-102 MeSH-головна: ПОЧЕК БОЛЕЗНИ (осложнения, терапия) ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ (терапия) ГЕМОДИАЛИЗ (вредные воздействия) МЕЛАТОНИН (метаболизм) ЭПИФИЗЫ (метаболизм, патофизиология) Анотація: За результатами низки наукових досліджень доведено наявність зв’язку між функціональним станом епіфіза та видільною функцією нирок. Проте існують невирішені питання щодо особливостей мелатонінутворювальної функції епіфіза (МФЕ) у пацієнтів з хронічною хворобою нирок (ХХН), яким проводять гемодіаліз (ГД), залежно від причини ХХН, тривалості патології, терміну проведення ГД та віку пацієнтів. Мета роботи — дослідити МФЕ у пацієнтів з ХХН 5 Д стадії, яким проводять ГД. Матеріали та методи. Обстежено 130 пацієнтів (50 % чоловіків) із ХХН 5 Д стадії, яким проводили ГД. Середній вік хворих становив (54,5 ± 13,6) року, середня тривалість терапії ГД — (11,1 ± 3,5) року. Залежно від концентрації мелатоніну в слині хворих розділили на дві групи: І — з порушеною МФЕ (n = 110) і ІІ — з непорушеною МФЕ (n = 20). У всіх обстежених визначали в крові рівень креатиніну, гемоглобіну, альбуміну, загального білка, загального холестерину, тригліцеридів, сечової кислоти, денну та нічну концентрацію мелатоніну в слині з допомогою методу імуноферментного аналізу, а також вимірювали рівень офісного артеріального тиску (АТ). Результати та обговорення. У хворих І групи порівняно з ІІ була достовірно нижча концентрація мелатоніну в слині в нічний і денний час (на 82,2 і 41,9 % відповідно). За даними кореляційного аналізу у хворих І групи порівняно з ІІ були більші індекс маси тіла (на 7 %), об’єм талії (на 10 %), тривалість проведення ГД (на 32 %), вищий рівень систолічного (САТ, на 15,2 %) і діастолічного (ДАТ, на 11 %) АТ та нижча альбумінемія (на 6 %). У хворих похилого віку порівняно з пацієнтами молодого та середнього віку концентрація мелатоніну була нижчою в нічний час (на 38,3 і 37,5 % відповідно). Висновки. У пацієнтів з ХХН, яким проводять нирково-замісну терапію шляхом ГД, здебільшого порушена МФЕ (84,6 %), більш виражена в нічний час. У обстежених мелатонінутворювальна дисфункція має вікзалежний характер: для осіб похилого віку характерне найбільш виражене зниження синтезу мелатоніну як вдень, так і переважно вночі. У пацієнтів з ХХН 5 Д стадії порушення МФЕ детермінується тривалістю ГД, рівнем САТ і ДАТ, масою тіла, вмістом гемоглобіну та ступенем порушення білкового і пуринового обміну. Дод.точки доступу: Петрова, А. С.; Карпенко, О. В. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |