Перші результати впровадження бедаквіліну для хворих на мультирезистентний туберкульоз в Україні: рекомендації для практичних лікарів [Текст] / Н. А. Литвиненко [та ін.] // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція = Tuberculosis. Lung diseases. HIV infection : український науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 19-26. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2220-5071 MeSH-головна: ТУБЕРКУЛЕЗ, МНОЖЕСТВЕННАЯ ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ (лекарственная терапия) ПРОТИВОТУБЕРКУЛЕЗНЫЕ СРЕДСТВА (классификация, терапевтическое применение, фармакокинетика) Анотація: Мета роботи — впровадити підходи щодо правильного використання нових та перепрофільованих препаратів при лікуванні мультирезистентного туберкульозу. Матеріали та методи. Впровадження бедаквіліну відбувалося в рамках пілотного проекту Challenge TB («Виклик туберкульозу»), що реалізує в Україні організація РАТН спільно з KNCV (Королівська голландська спілка контролю за туберкульозом) та за підтримки USAID, на клінічній базі відділу хіміорезистентного туберкульозу ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМНУ». Впроваджували бедаквілін за умов обов’язкового застосування сучасних методик ранньої діагностики розширеної резистентності мікобактерій туберкульозу та сучасних принципів лікування хіміорезистентного туберкульозу. У статті описано характеристику 144 хворих на хіміорезистентний туберкульоз, яким призначали бедаквілін від червня 2017 р. до вересня 2018 р., за анамнестичними та клініко-лабораторними показниками; процес лікування хворих, що передбачав використання сучасного алгоритму покрокового призначення антимікобактеріальних препаратів, котрий повинен був включати не менше чотирьох ефективних із них та мінімум два — із бактерицидною дією. Результати та обговорення. Вилікувано або продовжували лікування із позитивним ефектом та прогнозом 134 (93,1%) хворих. Померло 4 (2,8%) хворих: у 1 хворого був некурабельний туберкульозний процес від початку лікування, в одного — синдром відновлення імунної системи та у одного — тяжка супутня патологія, один помер на амбулаторному етапі не від туберкульозу. Перервали лікування 5 (3,5%) хворих: 3 — через низьку прихильність, 2 — з причини декомпенсації супутніх захворювань, що унеможливило подальше застосування хіміотерапії; діагноз туберкульозу знято у 1 (0,7%) хворого. Висновки. Перед початком лікування хворих із застосуванням нових препаратів потрібно оцінити прогноз щодо вилікування за критеріями: збереження резервів антимікобактеріальної терапії; сформованої прихильності хворих до лікування. Додатково до цього лікування новими препаратами можна розпочинати лише за умов: достатнього запасу усіх антимікобактеріальних препаратів, передусім перепрофільованих (лінезоліду, клофазиміну, карбапенемів), для можливості курсового призначення; наявності вірогідних лабораторних даних, отриманих із лабораторій, що успішно проходять регулярний контроль якості досліджень; доступ до повноцінного моніторингу безпечності лікування на будь-якому етапі надання медичної допомоги; залучення різних моделей надання медичної допомоги залежно від потреб та побажання хворих (пріоритетний — відео-ДОТ); психологічної підтримки для усіх хворих. Дод.точки доступу: Литвиненко, Н.А.; Фещенко, Ю.І.; Гамазина, К.О.; Павлова, О.В. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |