Бардов, П. В. Оцінка клінічної ефективності застосування тіотриазоліну в лікуванні хворих на хронічний простатит і простатовезикуліт, ускладнених порушеннями копулятивної та репродуктивної функцій [Текст] / П. В. Бардов, О. П. Шевченко, Т. П. Коржова // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 4. - С. 31-36. - Бібліогр. наприкінці ст. Рубрики: Тиотриазолин MeSH-головна: ПРОСТАТИТ (лекарственная терапия, осложнения) СЕКСУАЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ (лекарственная терапия, этиология) ОЛИГОСПЕРМИЯ (лекарственная терапия, этиология) ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ Анотація: Мета роботи - визначити клінічну ефективність тіотриазоліну при лікуванні хворих на хронічний простатит і простатовезикуліт, ускладнених порушенням копулятивної та репродуктивної функцій. Матеріали та методи. З метою оцінки ефективності удосконаленої нами комплексної патогенетичної терапії хворих на хронічний простатит і простатовезикуліт, ускладнених порушеннями копулятивної та репродуктивної функцій, а також для порівняння її результатів з такими загальноприйнятих методів лікування обстежених (132 пацієнти) було розподілено на дві рівноцінні клінічні групи. Критеріями розподілу були вік пацієнта, тривалість перебігу захворювання, клінічна форма ураження, а також скарги хворих на порушення копулятивної функції та результати дослідження у них показників спермограми. Результати та обговорення. Згідно із запропонованими нами критеріями оцінки ефективності лікування у 58 (86,6 %) із 67 пацієнтів основної клінічної групи досягнуто повного клінічного виліковування з нормалізацією запліднювальних властивостей еякуляту, у 7 (10,4 %) - виліковування з відносною нормалізацією клініко-лабораторних показників і у 1 (1,5 %) - виліковування з частковим збереженням клінічної симптоматики при незначній нормалізації лабораторних показників. Серед 65 чоловіків, яким проводили традиційну терапію (група порівняння), у 23 (35,4 %) досягнуто повного клінічного виліковування, у 33 (50,5 %) - етіологічного виліковування з відносною нормалізацією клініко-лабораторних показників, у 6 (9,2 %) - виліковування з частковим збереженням клінічної симптоматики при незначній нормалізації лабораторних показників і у 3 (4,6 %) - не досягнуто етіологічного виліковування при одночасній відсутності терапевтичного покращення та збереженні значних порушень показників запліднювальних властивостей еякуляту (азооспермія). Висновки. Результати дослідження свідчать про те, що включення до комплексної патогенетичної терапії хворих на хронічний простатит та простатовезикуліт препаратів групи тіотриазоліну сприяє скороченню термінів лікування, покращенню медико-соціальних показників життя пацієнтів та подовженню тривалості ремісії. Дод.точки доступу: Шевченко, О. П.; Коржова, Т. П. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |