Вязова, Л. С. Показатели дисфункции дофаминовой системы и индекса массы тела как маркеры прогноза нарушений эмоционального статуса у детей пубертатного возраста [Текст] / Л. С. Вязова, А. В. Солнцева, Е. М. Зайцева // Український журнал дитячої ендокринології. - 2019. - N 2. - С. 15-21 MeSH-головна: ДОФАМИН (метаболизм) ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ БОЛЕЗНИ (метаболизм, этиология) АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ (патофизиология) ПОДРОСТКИ Анотація: Мета роботи - розробити з використанням маркерів дисфункції дофамінової системи прогностичний алгоритм з розвитку емоційних порушень у дітей пубертатного віку залежно від індексу маси тіла і періоду статевого дозрівання. Матеріали та методи. Проведено одномоментне проспективне дослідження 120 дітей пубертатного віку (11,6-17,9 року, 2-5-ї стадій пубертату за Таннером), яких опитано з використанням скринінгової шкали депресії (Depression self-rating scale, DSRC) (ШД), зі встановленням ризику розвитку депресії (загальний сумарний бал), ознак депресивної симптоматики (порядкова градація ШД: депресії немає; наявність одного депресивного епізоду; депресія є). Залежно від SDS ІМТ виділено групи: група 1 - діти з нормальною масою тіла, 2 - з аліментарним ожирінням і 3 - з морбідним ожирінням. Додатково виділено підгрупи за статтю та стадіями пубертату за Таннером, пацієнти з 2-ю і 3-ю стадіями об’єднані в підгрупу раннього пубертату, обстежувані з 4-ю і 5-ю стадіями - пізнього пубертату (ПП). У 88 пацієнтів визначено концентрації дофаміну крові методом імуносорбентного аналізу (ELISA). Із дослідження виключено 2 дітей з максимальним і мінімальним значеннями дофаміну. Залежно від рівня дофаміну проведено квартильний розподіл на чотири підгрупи: 1 - з низькими ( 10,9 пг/мл); 2 - помірно зниженими (10,9-16,16 пг/мл); 3 - помірно підвищеними (16,17-19,3 пг/мл); 4 - високими концентраціями гормона ( 19,3 пг/мл). Статистичну обробку результатів проведено за допомогою програми SPSS Statistics 21. Використано непараметричні кореляції Спірмена r. З прогностичною метою використано метод математичного моделювання (логістична поліноміальна регресія). Результати та обговорення. У загальній групі дітей ПП віку значення діапазонів дофаміну і показники емоційного статусу сформували модель зі статистично значущою оцінкою (p = 0,016) для прогнозування ймовірності дисфункції дофамінової системи в обстежуваних цієї підгрупи. Наприклад, у пацієнта в ПП з наявністю депресивної симптоматики з 33,3 % ймовірністю концентрація дофаміну буде помірно зниженою, 16,7 % - помірно підвищеною і 50 % ймовірністю - високою. У підгрупі дітей пубертатного віку з ожирінням значення діапазонів дофаміну і показники емоційного статусу сформували модель з достовірною статистичною оцінкою (p = 0,05) для оцінки ймовірності дисфункції дофамінової системи у цих пацієнтів. Наприклад, дитина пубертатного віку з ожирінням за наявності депресивної симптоматики з 50 % ймовірністю матиме помірно знижений показник дофаміну крові; 33,3 % - помірно підвищений і 16,7 % - високий нейропептид. На основі цих даних розроблений алгоритм діагностики дисфункції дофамінової системи у підлітків, який може бути використаний як інструмент для подальшого наукового пошуку при вивченні механізмів розвитку екстремального ожиріння у дітей. Висновки. Отримано прогностичні моделі з високою достовірною статистичною значимістю, що дають змогу оцінити вплив певних діапазонів концентрації дофаміну на ймовірність наявності депресії, її епізоду або її відсутності у дітей пубертатного віку з ожирінням (p = 0,05) і у пацієнтів у періоді пізнього пубертату незалежно від показників маси тіла (p = 0,016). На основі розроблених математичних моделей запропоновано алгоритм діагностики дисфункції дофамінової системи з використанням показника індексу маси тіла, періоду пубертату і показників емоційного статусу у дітей підліткового віку. Дод.точки доступу: Солнцева, А. В.; Зайцева, Е. М. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |