Морфометричний аналіз будови різних відділів міокарда лівого шлуночка при гіпертрофічній кардіоміопатії [Текст] / А. А. Балабай [та ін.] // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 3. - С. 7-11. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455 MeSH-головна: КАРДИОМИОПАТИЯ ГИПЕРТРОФИЧЕСКАЯ (диагностика, патофизиология) МЕЖЖЕЛУДОЧКОВАЯ ПЕРЕГОРОДКА (патофизиология) Анотація: Метою морфологічного дослідження було визначити зв'язок фігур дизарея (ДЗ) з топографічними порушеннями структур міокарду міжшлуночкової перегородки (МШП) при гіпертрофічній кардіоміопатії (ГКМП), а також провести їх кількісну оцінку у порівнянні з гіпертрофією міокарду хворих із стенозом аортального клапану (АК). Дослідження проводили на серцях трьох пацієнтів, які померли від ГКМП (2 випадки –обструктивна форма та 1 -необструктивна форма ГКМП) та трьох пацієнтів із стенозом АК (група порівняння). В якості контроля використовували вісім інтактних сердець новонароджених та два серця молодих людей, які померли від нещасних випадків. Із лівого шлуночка (ЛШ) на базальному,середньому та верхівковому рівнях вирізали пластини міокарду, фрагментували їх на шматочки, виготовляли гістологічні препарати, які потім підлягали морфометричному дослідженню. В МШП та вільних стінках ЛШ визначали площі зон розгалуження кардіоміоцитів (КМЦ). Сюди входили як вогнища з хаотичним розташуванням КМЦ (дезорганізація міокарду), так і зони відхилення від паралельної орієнтації м’язових волокон у зв’язку з пересіченням різнонаправлених міоцитарних пучків або зустріччю з інтерстиціальними структурами. Вимірювали загальну площу зрізів МШП та вільних стінок ЛШ, потім вираховували відсотковий вміст в них площі розгалуження КМЦ. Таким же чином проводили аналіз поширеності фокусів дезорганізації КМЦ (ізольовано) та вогнищ ДЗ. Отримані результати показали, що велика кількість вогнищ хаотичного розташування КМЦ є характерною гістологічною ознакою ГКМП. Такі вогнища дезорганізації при несприятливому розвитку подій перетворюються на фігури ДЗ зі своєрідними ознаками руйнування КМЦ (вогнищевий лізис з дисоціацією і зменшенням числа міофібрил). В зонах ДЗ розвивається замісний фіброз. Нами показаний зв'язок таких змін з деформацією міоцитарних фрагментів в зонах розгалуження пучків міокардіальних волокон. Оцінка площ зон розгалуження та дезорганізації міокарду показала, що при ГКМП ці показники були значно вище, ніж в нормі та при гіпертрофії міокарду, що пов’язана зі стенозом АК. При нормальній будові міокарду ДЗ розвивається значно рідше, але також в зонах деформації м’язових волокон. Це свідчить на користь того, що генетичні фактори відіграють негативну роль вже на етапі ембріогенезу, перешкоджають правильній організації м’язових волокон в пучки певного напрямку. При цьому утворюється багато деформуючих кутів, що сприяють руйнуванню КМЦ з утворенням фігур ДЗ, тому у хворих зі стенозом АК ДЗ розвивається значно рідше ніж при ГКМП. Проте у хворих ГКМП зміни клітин, характерні для ДЗ, можуть розвиватись навіть у пучках паралельно орієнтованих КМЦ. Дод.точки доступу: Балабай, А. А.; Захарова , В.П.; Руденко, О.В.; Руденко, К.В. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |