Досвід діагностики та лікування справжнього і хибного (Брока) защемлення гриж живота [Текст] / А. Г. Шевчук [та ін.] // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 194-198. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455 MeSH-головна: ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ (диагностика, хирургия) Анотація: Резюме. Проаналізовано результати діагностики та алгоритму лікування пацієнтів із справжнім та 3-х пацієнтів із хибним защемленням (Брока) гриж живота. Мета роботи. Вивчити результати діагностики та лікувальної тактики при справжньому та хибному защемленні гриж передньої черевної стінки. Обговорення дослідження та їх результати. Хворі (112) з защемленими грижами були прооперовані пластикою грижових воріт власними тканинами –68 (60,7%), а 44 (39,3 %) –поліпропіленовою сіткою. Хибне защемлення Брока було у 3-х осіб чоловічої статі у віці від 22 до 57 років, з локалізацією гриж: пахвинна –1, пупкових –2. У післяопераційному періоді при використаннісітчатого імплантанта спостерігали виникнення сером та нагноєння рани в 3 (6,8%), а при класичній пластиці такі ускладнення виникли у 8 (11,7 %), які комплексним лікуванням були ліквідовані. Діаностично-лікувальна тактика при грижах Брока та допущені помилки представлені індивідуальною презентацією кожного окремого випадку. Перший клінічний випадок демонстрував виникнення грижі Брока при гострому апендициті, клінічні ознаки якого передували хибному защемленню пахвинної грижі. При другому випадку причиною був туберкульозний перитоніт, яким хворий під різними діагнозами лікувався амбулаторно і стаціонарно протягом року. Причиною третього випадку слугував хронічний міжпетельний абсцес на тлі попередньої двохмісячної перфорації тонкої кишки риб’ячою кісткою при вживанні юшки. Клінічна картина у всіх випадках дозволяла діагностувати защемлену грижу, однак при цьому визначався симптом «кашльового поштовху» та були відсутні ознаки гострої кишкової непрохідності. Оперативні знахідки вказували на гостру хірургічну патологію органів черевної порожнини, ознаки якої при ретельному аналізі кожного випадку передували защемленню Брока. Висновки: 1. У хворих із защемленими грижами передньої черевної стінки при ознаках серозного місцевого перитоніту для закриття великих грижових воріт необхідно використовувати алотрансплантати при адекватній комплексній терапії в післяопераційному періоді. 2. З метою недопущення фатальних помилок при діагностиці і оперативному лікуванні псевдо-защемлення гриж (Брока) необхідно детально провести аналіз еволюції симптомокомплексу защемлення, а при ревізії грижового вмісту, що демонструє іншу гостру патологію черевної порожнини, виконувати алгоритм ретельного інтраопе-раційного обстеження, ліквідації основного захворювання з дренуванням її та пластикою воріт грижі. Дод.точки доступу: Шевчук, А.Г.; Федорченко, В.М.; Василик, Т. П.; Попович, Я.О. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |