Лоскутов, О. А.
    Дифференцированный подход к выбору ацетабулярного компонента при эндопротезировании больных диспластическим коксартрозом [Текст] / О. А. Лоскутов, А. Е. Лоскутов, К. С. Фурманова // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 1. - С. 38-44. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА (классификация, хирургия)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ (методы)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
Анотація: Після ендопротезування (ЕП) хворих на диспластичний коксартроз (ДК) кількість ускладнень, пов’язаних із нестабільністю ендопротеза, зокрема, ацетабулярного компонента (АК), залишається високою. Мета: розробити концепцію диференційованого вибору конструкції АК із використанням вітчизняних модульних ендопротезів ОРТЕН у хворих на ДК різного ступеня. Методи: обстежено 322 хворих на ДК (394 ЕП кульшового суглоба). За класифікацією Crowe ДК I ступеня виявлено в 40 (12,4 %) випадках, II — 142 (44,1 %), III — 126 (39 %), IV — 14 (4,4 %). Тяжкий ступінь ДК визначено в 282 (87,6%) пацієнтів. У 361 (91,6 %) випадку використано модульні ендопротези ОРТЕН, у 24 (6,1 %) — Zimmer, у 9 (2,3 %) — Stryker. Результати: для розроблення концепції диференційованого вибору АК у хворих на ДК вирішували питання щодо оцінювання ступеня деформації, глибини кульшової западини (КЗ), забезпечення первинної та подальшої стабільності АК. Розроблено та сертифіковано модульні ендопротези системи ОРТЕН із АК, який загвинчують або запресовують, або цементного типу фіксації. Створено безцементні АК малих розмірів. Різьбові виступи загвинчуваних АК забезпечують високу стабільність фіксації за умов сегментарних і центральних дефектів КЗ. Показання до застосування — ДК II, III та IV ступеня, I — із супутнім остеопорозом. АК, які запресовують, використані в разі ДК I та II ступеня без значних сегментарних дефектів. Цементні технології ендопротезування були вжиті за ЕП хворих на ДК із супутнім остеопорозом. Ревізійні операції через нестабільність АК у період 1–10 років виконані у 18 (4,6 %) хворих: із загвинчуваними АК — 11 (3,4 %), із такими, що запресовують — 7 (13,7 %). Висновки: АК, які запресовують, доцільно використовувати у разі ДК I та II ступеня за відсутності великих дефектів кістки; загвинчувані — за умов остеопенії та остеопорозу, ДК II та III ступеня, у разі поглиблення дна КЗ та медіалізації позиції АК.


Дод.точки доступу:
Лоскутов, А. Е.; Фурманова, К. С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)