Печінкові прояви метаболічного синдрому у хлопців з гіпоандрогенією / Л. К. Пархоменко [та ін.] // Український журнал дитячої ендокринології. - 2019. - N 1. - С. 38-44 MeSH-головна: АНДРОГЕНЫ (дефицит) МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X ПОДРОСТКИ Анотація: Мета роботи - вивчення морфофункціонального стану печінки та процесів вільнорадикального окиснення у хлопців з гіпоандрогенією. Матеріали та методи. До обстеження було включено 47 підлітків з гіпогонадизмом у віці від 13 до 18 років, яким проводився комплекс стандартного і спеціального клініко-лабораторного обстеження на базі відділення ендокринології ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України». Хворі з гіпоандрогенією були розподілені на групи залежно від індексу маскулінізації. Математична обробка результатів обстеження підлітків проведена за допомогою пакетів програм SPSS Statistics 17,0, Excel. Результати та обговорення. Встановлено, що скарги на біль у животі та диспепсичні вияви спостерігались у 62 %. Загальноприйняті біохімічні дослідження функцій печінки визначили, що середні рівні загального білірубіну та печінкових ферментів перебували у межах норми, що свідчить про те, що у юнаків з гіпоандрогенією значущих порушень функціонального стану печінки, ймовірно, ще не було. Аналіз показників ліпідного спектра крові у дітей та підлітків з гіпоандрогенією показав, що у 75 % хворих виявляються патологічні зміни рівня ліпідів, у тому числі у 85 % - підвищення рівня загального холестерину, у 34 % - зниження вмісту холестерину ліпопротеїдів високої щільності та підвищення рівня тригліцеридів, у 34 % - підвищення вмісту холестерину ліпопротеїдів низької щільності та у 36 % - підвищення коефіцієнта атерогенності. Зміни у ліпідограмі атерогенної спрямованості наростали з віком. Дослідження показників процесу вільнорадикального окиснення встановило, що у юнаків з гіпоандрогенією рівень кінцевого продукту перекисного окиснення ліпідів - вмісту малонового діальдегіду залишався на рівні контрольної групи, а вміст карбонільованих білків мав тенденцію до зниження в міру зростання ступеня затримки статевого дозрівання. Виявлено достовірне зниження вмісту глутатіонпероксидази відповідно до дефіциту андрогенів. Таким чином, у підлітків з гіпоандрогенією виявлено тенденцію щодо формування стану оксидативного стресу, що підтверджується підвищенням інтегрального коефіцієнта оксидативного стресу. Зниження активності найбільш потужної ланки антиоксидантної системи, а саме ферментативної, може призвести до «другого удару» у формуванні неалкогольної жирової хвороби печінки та сприяти трансформації стеатозу печінки у стеатогепатит. Результати УЗД свідчили про наявність функціональних розладів біліарного тракту у всіх юнаків з гіпоандрогенією, у третини хворих мали місце чіткі ознаки стеатогепатозу та жовчнокам’яної хвороби. Висновки. Результати проведених досліджень свідчать про формування коморбідної патології з боку гепатобіліарної системи у юнаків з гіпоандрогенією. У 30 % хворих виявлено УЗД-ознаки стеатогепатозу, дисліпідемії атерогенної спрямованості та пригнічення антиоксидантного захисту у вигляді достовірного зниження активності глутатіонпероксидази. Результати досліджень свідчать про необхідність включення до діагностичного алгоритму у юнаків з гіпоандрогенією показників ліпідограми, УЗД печінки і жовчовивідних шляхів, а також розробки протоколів профілактики гепатобіліарної патології, зокрема застосування дієтологічної корекції, призначення гепатопротекторів з антиоксидантною активністю, жовчогінних препаратів. Дод.точки доступу: Пархоменко, Л. К.; Страшок, Л. А.; Турчина, С. І.; Косовцова, Г. В.; Кашкалда, Д. А.; Завеля, С. І.; Ісакова, М. Ю.; Єщенко, А. В. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)