Можливості застосування лазерної допплеровської флоуметрії для визначення та оцінки характеристик кровотоку під час проведення корекцій косметичних дефектів черевної стінки [Текст] / О. В. Панчук [та ін.] // Серце і судини. - 2019. - № 2. - С. 27-32. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: АБДОМИНОПЛАСТИКА (использование, методы) ЛИПЭКТОМИЯ (использование, методы) ФЛОУМЕТРИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ ЛАЗЕРНАЯ (использование, методы) ПЕРФУЗИИ ИЗОБРАЖЕНИЕ (использование, методы) Анотація: Мета роботи — визначити можливість використання лазерної допплерівської флоуметрії (ЛДФ) для дослідження кровотоку в судинах передньої черевної стінки з метою поліпшення результатів лікування хворих з ожирінням І — ІІ ступеня з косметичними дефектами передньої черевної стінки та розробки нових методик. Матеріали і методи. Дослідження кровотоку в передній черевній стінці за допомогою ЛДФ проведено у 132 хворих. Серед них переважали жінки (116 (87,9 %)). Середній вік пацієнтів становив (43,4 ± 10,3) року. Всі пацієнти мали ожиріння І або ІІ ступеня. Середній індекс маси тіла становив (32,8 ± 2,7) кг/м2. Пацієнти були розподілені на дві групи: основну — 64 (48,5 %) пацієнти, яким виконували абдомінопластику в поєднанні з іншою симультанною операцією та ліпосакцією (ліпоабдомінопластику) та контрольну — 68 (51,5 %) пацієнтів, котрим проводили абдомінопластику в поєднанні з іншою симультанною операцією без ліпосакції. Середня тривалість операції в основній групі становила (255,3 ± 23,5) хв, у контрольній — (210,2 ± 21,2) хв. Пацієнти були обстежені в доопераційний період згідно зі стандартами МОЗ України. ЛДФ проводили до та під час хірургічної операції і впродовж 10 днів післяопераційного періоду для визначення показників мікроциркуляції (ПМ) передньої черевної стінки. Результати та обговорення. При дослідженні ПМ у контрольній та основній групах до лікування статистично значущої різниці не виявлено (р = 0,83). Відразу після операції порушується співвідношення між низькочастотними ритмами, які характеризують активний механізм мікроциркуляції, і високочастотними та серцевим ритмами. В нормі амплітуда вазомоцій становить 20 — 25 % від рівня ЛДФ‑сигналу, відразу після операції знижується до 46 — 55 % при частоті коливань 6 — 8 за 1 хв. Середній термін відновлення ПМ до вихідного рівня — 8 діб, максимальний — 11 діб (у курця з цукровим діабетом 2 типу). Виявлено зменшення рівня мікроциркуляції протягом 1 — 2 діб після операції в групі ліпосакції на 5,2 % більше, ніж у контрольній групі. Між групами не виявлено статистично значущої різниці в динаміці змін ПМ протягом періоду дослідження (р = 0,767). Висновки. Встановлено, що під час проведення ліпоабдомінопластики не відбувається критичного зменшення ПМ у клаптях порівняно з класичною абдомінопластикою. «Ішемічний криз» у клаптях після ліпоабдомінопластики припадає на перші 2 доби післяопераційного періоду. В подальшому відзначено прогресивне відновлення мікроциркуляції в клаптях. Доведено безпечність одномоментного проведення абдомінопластики з ліпосакцією. Перевагою ліпоабдомінопластики є краща мобілізація клаптів, що зменшує необхідну дисекцію клаптя, зберігає м’язово‑шкірні перфоранти, сприяє отриманню кращих контурів тіла та зменшенню ризику повторних корекцій у післяопераційний період. Дод.точки доступу: Панчук, О. В.; Мішалов, В. Г.; Лещишин, І. М.; Охоцька, О. І.; Бик, П. Л.; Донець, Є. Г. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |