Літвінова, Н. Ю.
    Віддалені результати комплексної терапії у хворих із нереконструктабельною хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок [Текст] / Н. Ю. Літвінова, Д. Є. Дубенко, О. І. Кефелі-Яновська // Серце і судини. - 2019. - № 2. - С. 18-26. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ БОЛЕЗНИ (диагностика, терапия, хирургия)
ИШЕМИЯ (диагностика, хирургия)
АМПУТАЦИЯ (использование, методы)
СТВОЛОВЫХ КЛЕТОК МЕЗЕНХИМНЫХ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ (использование, методы)
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
Анотація: Мета роботи — поліпшити результати хірургічного лікування хворих на хронічну критичну ішемію нижніх кінцівок шляхом розробки методик автологічної трансплантації мультипотентних стовбурових мезенхімальних стромальних клітин, введення факторів росту ендотеліоцитів і лікувально‑діагностичних заходів, що дасть змогу зберегти нижню кінцівку чи знизити рівень її ампутації, зменшити вияви ішемії та частоту інвалідизації таких пацієнтів, поліпшити якість їх життя. Матеріали і методи. В дослідження було залучено 110 пацієнтів з клінічною картиною болю у стані спокою, ішемічного набряку і трофічних змін (IIIA, IIIБ і IV стадія ішемії нижньої кінцівки згідно з класифікацією Європейської асоціації ангіологів і судинних хірургів), спричинених нереконструктабельними оклюзувальними та облітерувальними захворюваннями артеріальних судин нижніх кінцівок. Пацієнтів розподілили на три групи за методом лікування: в 1‑й групі (n = 48) виконано реваскуляризувальну остеотрепанацію як операцію непрямої реваскуляризації, у 2‑й групі (n = 21) вводили препарат фактора росту ендотеліоцитів для стимуляції власного ангіогенезу, у 3‑й групі (n = 41) проведено забір підшкірно‑жирової клітковини, культивування і пересадку автологічних мезенхімальних клітин за розробленою методикою. Контрольну групу пацієнтів (n = 50) відбирали ретроспективно за історіями хвороби відповідно до критеріїв залучення та результати лікування яких можна було простежити у 3‑річний період спостереження. Результати та обговорення. Збереженість нижньої кінцівки у 3‑й групі статистично значущо була більшою, ніж у 1‑й і 2‑й групі та залишалася на рівні 82 % через три роки спостереження. Найменша кількість великих ампутацій була у 3‑й групі (2,3 % — нижче колінного суглоба та 7,3 % — вище, тоді як у контрольній групі — 18 та 24 % відповідно). Висновки. Рівень високих ампутацій безпосередньо впливає на тривалість життя хворих. Лише лікування у 3‑й групі знижувало ризик великої ампутації порівняно із контрольною групою (відношення шансів 6,698 (95 % довірчий інтервал 2,069 — 21,680)). Лише лікування у 3‑й групі знижувало ризик ампутації порівняно із іншими видами лікування (відношення шансів 0,358 (95 % довірчий інтервал 1,111 — 1,158)).


Дод.точки доступу:
Дубенко, Д. Є.; Кефелі-Яновська, О. І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)