Радюшин, Д. О. Профілактика цереброваскулярних ускладнень під час виконання аортокоронарного шунтування в умовах штучного кровообігу [Текст] / Д. О. Радюшин, О. А. Лоскутов, П. В. Кіструга // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 6. - С. 14-18. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-головна: КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ (вредные воздействия, методы) КРОВООБРАЩЕНИЕ ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНОЕ (методы) ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ ВНУТРИЧЕРЕПНАЯ ЭМБОЛИЯ (диагностика, осложнения, профилактика и контроль, этиология) ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА (профилактика и контроль, этиология) НИТРОГЛИЦЕРИН (прием и дозировка, терапевтическое применение) Анотація: Мета. Оцінити ефективність використання вазодилататора нітрогліцерину на фоні високої об’ємної швидкості перфузії для профілактики мікроемболізації церебральних судин під час виконання операцій аортокоронарного шунтування в умовах штучного кровообігу. Матеріали і методи. Дослідження проведено щодо 72 пацієнтів з ішемічною хворобою серця, яким на базі Одеської обласної клінічної лікарні виконали операцію аортокоронарного шунтування (АКШ) в умовах штучного кровообігу. Середній вік пацієнтів становив (67,3 ± 5,2) року, середній індекс маси тіла - (27,4 ± 5,2) кг/м2, середня тривалість операції - (269,4 ± 7,8) хв, у тому числі етапу штучного кровообігу - (145 ± 4,5) хв. Загальну вибірку обстежених хворих рандомізовано розподілили на контрольну (n=34) та дослідну (n=38) групи. Для профілактики повітряної мікроемболізації пацієнтам дослідної групи перед відключенням апарата штучного кровообігу впродовж 9 - 10 хв вводили нітрогліцерин у дозі 8 - 10 мкг/кг ? хв на фоні високої (120 - 130% від розрахункової) об’ємної швидкості перфузії з підтриманням середнього показника артеріального тиску на рівні 50 - 60 мм рт. ст. Інтраопераційно моніторування церебрального кровотоку здійснювали транстемпоральним доступом за стандартною методикою. Когнітивний статус пацієнтів оцінювали за допомогою вербальних та невербальних тестів (за день до та на 5-й день після операції). Результати. Проведеними дослідженнями встановлено, що у всіх пацієнтів операція АКШ в умовах штучного кровообігу супроводжувалася мікроемболізацією церебрального кровотоку дискретного характеру. Інтраопераційне утворення в церебральному кровотоці понад 750 мікроемболів призводить до клінічно значущого погіршення когнітивних функцій головного мозку в ранньому післяопераційному періоді. Застосування як периферичного вазодилататора нітрогліцерину в дозі 8 - 10 мкг/кг ? хв на фоні високої (120 - 130% від розрахункової) об’ємної швидкості перфузії приводило до зменшення вираженості когнітивної дисфункції на 15 - 20%. Дод.точки доступу: Лоскутов, О. А.; Кіструга, П. В. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |