Стаднюк, Л. А. Особливості вегетативної регуляції у пацієнтів з серцево-судинною патологією при коморбідності з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою [Текст] / Л. А. Стаднюк, В. Ю. Приходько, Д. Ю. Морєва // Здоров'я суспільства = Здоровье общества = The health of society : науково-практичний журнал Міжнародної громадської організації "Міжнародна асоціація "Здоров'я суспільства". - 2017. - т. 6, № 1/2. - С. 43-48. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2306-2436 MeSH-головна: СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ (патофизиология) ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС (патофизиология) Анотація: Одним із недостатньо вивчених питань поєднаного перебігу артеріальної гіпертензії (АГ) та хронічної ішемічної хвороби серця (ІХС) з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) залишається роль вегетативної регуляції за умов складних взаємовпливів при коморбідному перебігу. Складні взаємодії виникають за умов реалізації сукупності тригерних впливів. Гастроезофагеальний рефлюкс виступає фоктором хімічного впливу на аферентні закінчення блукаючого нерва, реалізуючи таким чином ваго-вагальні та вісцеро-вісцеральні рефлекси, рефлекторно змінюючи діяльність серцево-судинної системи. Крім того, висока розповсюдженість у таких пацієнтів кили стравохідного отвору діафрагми, особливо аксіального типу, дає можливість реалізації і механічного впливу, опосередкованого так само через вегетативні механізми регуляції. Мета дослідження: визначити стан вегетативної регуляції у пацієнтів з АГ у поєднанні з хронічною ІХС на фоні ГЕРХ та оцінити вплив на нього комбінованого лікування. Матеріали та методи. Були обстежені 107 хворих віком від 44 до 78 років, зі встановленим діагнозом АГ І та ІІ стадії в поєднанні з хронічною ІСХ. З них у 65 пацієнтів була також виявлена ГЕРХ. Методи дослідження включали антропометричне дослідження; біохімічне дослідження крові; амбулаторний моніторинг АТ; добовий моніторинг ЕКГ з визначенням часових характеристик варіабельності ритму серця (ВРС): SDANN, SDNNi, rMSSD та ознак ішемії міокарда; А.М. Вейна для виявлення ознак вегетативних змін. Результати. У пацієнтів з АГ у поєднанні з хронічною ІХС на фоні ГЕРХ виявлений вищий рівень вегетативної дисфункції за результатами анкетування. Аналіз показників ВРС свідчить про нижчу ВРС у групі із супутньою ГЕРХ і переважання в даній групі відносної симпатикотонії, як у віковій категорії 44-59 років, так і у віці 60-78 років. Висновки. 1. Хворі з АГ у поєднанні з хронічною ІХС при наявності ГЕРХ характеризуються більш високим рівнем вегетативної дисфункції з переважанням відносної симпатикотонії. 2. Поєднана 12-ти тижнева терапія із застосування антиангінальної антигіпертензивної та антирелюксної терапії у пацієнтів із коморбідністю ГЕРХ сприяла покращенню вегетативного статусу у даного контингента хворих. 3. Регуляція вегетативної функції у пацієнтів з АГ у поєднанні з хронічною ІХС на фоні ГЕРХ сприяла нормалізації добових профілів АТ, зменшенню його варіабельності, а також зменшенню кількості і тривалості епізодів ішемії міокарда. Дод.точки доступу: Приходько, В. Ю.; Морєва, Д.Ю. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |