Окиснювальна модифікація білків у щурів різного віку за умов гострого отруєння токсинами блідої поганки [Текст] / І. П. Кузьмак [та ін.] // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2017. - Т. 19, № 1. - С. 114-118. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ГРИБАМИ ОТРАВЛЕНИЕ (патофизиология)
БЕЛКА МОДИФИКАЦИЯ ТРАНСЛЯЦИОННАЯ
Анотація: Вступ. В останні роки вітчизняні та зарубіжні вчені отримали численні дані про важливу роль окиснювальної модифікації білків у розвитку багатьох захворювань. Вiдомо, що надходження в органiзм токсичних сполук, зокрема токсинів блідої поганки, рiзко пригнiчує антиоксидантну систему та пiдвищує вмiст продуктiв пероксидного окиснення лiпiдiв i бiлкiв у печінці й нирках. Мета дослідження – вивчити динаміку показників окиснювальної модифікації білків у щурів різного віку, уражених отрутою блідої поганки, в різні періоди експерименту. Методи дослідження. У всіх дослідних групах моделювали отруєння шляхом одноразового внутрішньочеревного введення екстракту блідої поганки, отриманого за методом H. Wieland (85 мг/кг маси тіла). Евтаназію проводили під тіопентал-натрієвим наркозом через 6, 24 та 72 год після отруєння. Окиснювальну модифікацію білків у сироватці крові досліджували за методом І. Ф. Мещишена. Результати й обговорення. Досліджено вплив токсинів блідої поганки Amanita phalloides на показники окиснювальної модифікації білків у щурів різних вікових періодів. Прогресування патологічного процесу в печінці та виснаження компенсаторних можливостей у тварин з гострим отруєнням блідою поганкою призводили до активації процесів вільнорадикального окиснення білків і зростання в динаміці показників окиснювальної модифікації білків. Максимально виражені зміни спостерігали в 6- та 18-місячних щурів через 24 год після інтоксикації. Висновки. Встановлено, що прогресування патологічного процесу в печінці та виснаження компенсаторних можливостей внаслідок отруєння токсинами блідої поганки призводять до зростання в динаміці показників окиснювальної модифікації білків. Це можна розглядати як один із ранніх маркерів ушкодження органів та тканин, у тому числі й гепатоцитів, а також як надійний і ранній провісник розвитку патології, пов’язаної з оксидативним стресом.


Дод.точки доступу:
Кузьмак, І. П.; Дмухальська, Є.Б.; Підручна, С. Р.; Ярошенко, Т.Я.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)